rss
11/27/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Здоров’я \ Ольга Сахневич, лікар-інфекціоніст: «Вірусів побільшає, зокрема, завезених, яких ми не знаємо»

Лікар-інфекціоніст консультативно-діагностичної поліклініки Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського та координатор управління охорони здоров’я Житомирської ОДА за напрямом «Інфекційні хвороби» Ольга Сахевич акцентує на тому, що коронавірус мутує, змінюючи свої симптоми. Водночас зменшується кількість пацієнтів, у яких хвороба має легкий перебіг.

За її словами, лікарів, які допомагають хворим на COVID-19 у районах, доводиться консультувати майже цілодобово. Обласної інфекційної лікарні на Житомирщині немає, тому медики відправляють через Вайбер знімки легенів своїх пацієнтів, а лікарі з Житомира допомагають їм рятувати хворих дистанційно.

Про те, як довго триває реабілітація після одужання, наскільки стійкий імунітет у тих, хто перехворів на COVID-19, та про важливість вакцинації від грипу Ольга Сахневич розповіла в інтерв’ю кореспонденту Укрінформу.

- У публічних заявах українських політиків різного рівня можна почути фрази, як от «коли ми подолаємо коронавірус...», «коли ми переможемо COVID-19...». Ольго Павлівно, а ми його подолаємо? Бо фахівці стверджують, що він з нами надовго...

- Будь-яка інфекційна хвороба має початок і кінець. Це для нас нова інфекція, але вірусна. І як усі вірусні інфекції, вона має пройти свій цикл: у середньому потрібно 2-3 роки для того, щоб ми отримали так званий колективний імунітет, тобто щоб 60-85% людей мали захисний титр антитіл (тобто їх достатню кількість – ред.) до перенесених інфекцій.

- Ви кажете, що колективний імунітет до COVID-19 з’явиться тоді, коли ним перехворіють 60-85% людей. А комусь пощастить не захворіти?

- Є категорія людей, які взагалі можуть не захворіти, але їх дуже мало. Це зумовлено генетично. Ми не знаємо, на що вірус впливає першочергово. Хтось хворіє взагалі безсимптомно, хтось у легкій формі, середньої тяжкості, важкій або вкрай тяжкій. Якщо раніше безсимптомних носіїв траплялося 80%, то сьогодні тільки 30%. Зараз, за дослідженнями, у нас 65% інфікованих хворіють у легкій формі. Раніше це було 80%, але вірус мутує. Він переходить із безсимптомної форми у хворобу з легким перебігом. На жаль, є 20% тяжких випадків, з яких 15% – важких і 5% вкрай важких.

- Як саме мутує вірус?

- Він «помолодшав» (серед хворих з’явилося багато дітей і людей молодого віку – ред.), і ми бачимо інші клінічні прояви. Якщо раніше обов’язково було підвищення температури до 38,5 градуса, то сьогодні це може просто бути першіння в горлі, сухість у носі та біль у горлі при ковтанні. Цього достатньо, щоб запідозрити коронавірус.

- Як із початку пандемії змінилися знання самих лікарів про новий вірус? Наскільки «керованим» він став у плані лікування?

- Нам дуже багато допомагає те, що ми зараз абсолютно всі на зв’язку. У нас є онлайн-консультації з фахівцями вищого рівня. Для нас доступні консультації з професорським складом, із завідувачами кафедр. На жаль, у нас немає обласного закладу, де можуть лікуватися такі пацієнти, тому допомога надається на рівнях районів. Важливо було вчасно і дуже швидко навчити фахівців із району, аби вони правильно оцінили стан хворого, правильно провели заняття із надавачами первинної допомоги та інфекційного контролю в закладі охорони здоров’я, аби медичний працівник не інфікувався, надаючи допомогу. Щодо лікування безпосередньо вірусу, на жаль, у нас та в цілому світі абсолютно немає доказових препаратів, які можуть його знищити. Є препарати, які в анотаціях не відносяться до лікування коронавірусної хвороби, але вони блокують розмноження вірусу і так званий цитокіновий шторм, який призводить до тяжких наслідків та летальності. Вони є в уніфікованому протоколі, аби медичні працівники юридично мали право використовувати препарати, які застосовуються при лікуванні ревматоїдних патологій, ВІЛ-інфекцій, для імуносупресії. Ми стараємося йти в ногу з усім світом, але важливо, аби ці препарати були зареєстровані в Україні. За допомогою інтернету та мобільного зв’язку контактуємо і радимося зі знайомими лікарями в Італії, Іспанії, Ізраїлі, США.

- У деяких областях періодично заявляють про ознаки другої хвилі COVID-19. За вашими спостереженнями, другу хвилю COVID-19 спостерігаємо вже зараз чи її треба очікувати на осінь?

- Важко казати про хвилі, бо у нас не було такого різкого зниження захворюваності, як у Китаї та країнах Європи. За рахунок того, що за кордоном добре працює комунікація з санітарно-епідемічною службою, тобто так званий CDC-контроль (Centers for Disease Control and Prevention, CDC – центри з контролю та профілактики хвороб. – ред.), там чітко контролюють захворювання, їх поширення, вогнища, розповсюдження. У нас із 2015 року державна санепідемслужба ліквідована. Виявленням контактних осіб і джерел інфекції поки що займаються надавачі первинної допомоги. На жаль, вони з цим не стикалися і тому, можливо, є якісь недопрацювання. Різкого зниження захворюваності в нас не було. Як і при будь-якому інфекційному захворюванні, спостерігатиметься зростання з початком епідемічного сезону, коли почнеться підйом захворюваності на респіраторні вірусні інфекції та грип. Епідсезон триває з 1 жовтня по травень.

- Є дві різні ситуації з досвіду моїх знайомих, які перехворіли на COVID-19. В одному випадку ПЛР-тест не показав вірусу в організмі, у людини не було ні температури, ні кашлю, а лише слабкість, і потім ІФА-тест виявив антитіла. В іншому – у хворого аж третій після одужання ПЛР-тест був негативним (це тоді, коли за протоколом робили їх два). Як це можна пояснити?

- ПЛР-тест реагує із першого дня захворювання, і коли починають вироблятися антитіла, а це зазвичай сьомий день, він може давати хибно негативний результат. Адже тоді концентрація вірусу падає, бо спрацьовує імунна відповідь організму. ПЛР-тест залежить і від правильності забору матеріалу. Для цього має бути підготований фаховий медичний працівник, який не просто візьме слину, а отримає біологічний матеріал, де є анатомічна структура слизової. Важливу роль відіграють правильне зберігання і транспортування, бо якщо в районі взяли матеріал і поставили його на сонце, або неправильно скористалися консервантами, він зіпсується.

- Раніше у МОЗ стверджували, що на COVID-19 хворіють у середньому три тижні, але є випадки, коли в людей повне одужання триває понад місяць. Чому так стається?

Title 

- А що ви лікуєте – коронавірус чи симптоми? Проти коронавірусу немає специфічних препаратів, тож лікується симптоматично те, що є у пацієнта. Один хворий може бути з проявом катаральних явищ так званого назофарингіту, тобто звичайного нежитю й першіння в горлі. Інший – із запаленням легень. Легка пневмонія лікується амбулаторно від 7 до 14 днів, середнього ступеню – від 3 тижнів до місяця, важка – залежить від того, які йдуть ускладнення дихальної системи і супутні патології. У нас був пацієнт, за якого ми боролися тільки на штучній вентиляції легень 3 тижні, а до цього він 2 тижні ще лікувався (водій «швидкої» 1953 року народження зі смт. Любар, якого, зрештою, не далося врятувати. – ред.). Тому тут ми не вірус лікуємо, а діагноз основної патології.

- Ще про досвід знайомих. Моя приятелька через майже два місяці після одужання від COVID-19, ще має кашель. Її мамі ще немає 60 років, і сил у неї після одужання поменшало. Чи мине у них це з часом?

- Лікування тривале, але й реабілітація теж довготривала. Часом пацієнти, які одужали та показали негативний ПЛР-тест, не можуть стати до роботи у повному обсязі, бо реабілітація надзвичайно довго затягується. Люди скаржаться, що вони втрачають пам’ять, мають болі в серці, м’язах, а задишка і кашель зберігаються до трьох місяців. Тому ми наголошуємо лікарям первинки, аби не поспішали виписувати пацієнтів, бо період реабілітації у кожного індивідуальний і невідомо, кому вистачить сил на відновлення організму, аби повноцінно стати у стрій. Дехто зможе повністю відновитися, а в декого це залишиться на тривалий час.

- Наскільки стійкий імунітет до повторного інфікування коронавірусом у тих, хто вже перехворів і має антитіла?

- У нас є пацієнти, які перехворіли на коронавірус, мали після лікування негативні результати ПЛР-тестів, але, на жаль, антитіл у них немає. Це говорить про те, що така людина може заразитися повторно, якщо не буде дотримуватися всіх протиінфекційних заходів. І хворітиме вона у легшій чи тяжчій формі, ми не знаємо. Зазвичай повторне захворювання проходить важче.

Між іншим, у нас в області є медичний працівник, який перший раз перехворів на коронавірус безсимптомно, а вдруге захворів важко, перебував на лікуванні у відділенні на кисневій дотації.

Щодо того, наскільки довго зберігатиметься цей імунітет, ми також не знаємо, тому що кількість захисних антитіл зменшується. Ми дивимося по наших пацієнтах, які вже перехворіли: при обстеженні ІФА-тестуванням вони мали титр імуноглобулінів G, а через місяць кількість антитіл зменшується, через два їх ще менше.

Наголошую: якщо маєте імунітет, ви не знаєте, наскільки вистачить його захисту. Коли у вас низький титр антитіл, то ви можете знову захворіти. Тому потрібно дотримуватися соціальної дистанції й санітарно-гігієнічних норм.

- На вашу думку, чи винесуть люди для себе уроки після цієї пандемії?

- Все залежить від самої людини. Є дві категорії: ті, котрі перехворіли і будуть усім розповідати, що це небезпечно, а є ті, які ніколи не повірять, хоч що їм будете доводити. Дорослих людей нема вже чому вчити чи якось їх перевиховувати, а треба просто показати, яких вимог вони повинні дотримуватися. Так роблять у всіх цивілізованих країнах. Але в нас виконання правил не контролюється. В Італії та Іспанії були великі штрафи, люди мали отримувати дозвіл на вихід із дому в магазин чи аптеку. А в нас можна що завгодно — ніхто на це не реагує і не контролює. Люди вже до цього звикли і, можливо, вони стомлені. Але втомилися всі, й медичні працівники також. На жаль, розслаблятися нам ще рано.

- В Україні періодично про себе заявляють прихильники кампаній проти планової вакцинації. Коронавірус змусить переглянути ставлення людей до необхідності вакцинації?

- Вакцинація – це специфічна профілактика. Вакцина захищає не від захворювання, а від ускладнень інфекції. Якраз для груп ризику вона обов’язкова. Людина, яка хоче вакцинуватися, має бути впевнена у безпеці та ефективності вакцини. Тому й використовуються лише ті вакцини, які сертифіковані, пройшли ліцензування і відповідають правильності доставки та зберігання.

За минулий сезон епідзахворюваності на грип у нас перехворіло майже 5 млн українців, 71 випадок був летальним. Якщо раніше щеплення від грипу було на рівні 0,01%, то за минулий сезон – 0,6%. Коли правильно пояснити людині про необхідність щеплення, особливо серед груп ризику, то це убезпечить від госпіталізації й летальності.

- На Житомирщині немає обласної інфекційної лікарні. Наразі на рівні керівництва області обговорюють необхідність створення такого закладу. Як вважаєте, він потрібен в умовах нинішньої пандемії?

- Ми ж думаємо не лише про коронавірус. У минулому році Україна посіла третє місце у світі за захворюваністю на кір. Такі спалахи кору, які були в нас, у центрі Європи у ХХІ столітті, – це неприпустимо! Я вважаю, що обласна інфекційна лікарня необхідна, це навіть не має обговорюватися, бо Україна – країна хронічних інфекцій. Як показує практика, інфекцій буде більше, і не лише хронічних, а й нових завезених, яких ми не знаємо. Для такої кількості населення нам необхідний заклад, де ми могли б, у першу чергу, безпечно лікувати.

Інфекційні стаціонари створюють для того, аби убезпечити від інфікування інших пацієнтів. Якщо людина з інфекційною патологією потрапить у соматичне відділення будь-якого закладу, де є пацієнти з груп ризику, розповсюдження буде таким масовим, як ми спостерігаємо зараз у гуртожитках, геріатричних пансіонатах.

Між іншим, коронавірус нам дещо допоміг, бо з квітня у нас вже не мало бути інфекційних стаціонарів навіть на рівні районів. Наша служба не розглядалася НСЗУ як така, що мала б отримувати дотації за рахунок держави. Обласна інфекційна лікарня для нас дуже доцільна, хоча це дороговартісне питання. Але якщо є політична воля, бажання і необхідність, то думаю, що все вдасться.

- Наближається осінь, а з нею сезон ГРВІ та грипу. Як порадите готувати свій імунітет до цього?

- Зараз важко щось говорити про імунітет, бо через коронавірус у нас є так званий «коронапсихоз». Люди вже емоційно та психологічно виснажені, а деякі дуже агресивно налаштовані. Треба, щоб кожен знав, з ким контактує, уникав тих, хто кашляє і чхає, масових скупчень людей. Якщо вже опинилися серед великої кількості людей, не треба соромитися одягати маску, бо ми себе убезпечуємо від потрапляння вірусу ззовні. Варто дотримуватися дистанції, правильної гігієни рук, вентиляції приміщень. Якщо є протяг, то вірус не зупиняється у приміщенні, а за допомогою повітря знешкоджується. Тож провітрюймо квартири, приміщення, робімо вологе прибирання, зволожування повітря, особливо коли розпочнеться опалювальний сезон.

Найважливіша моя рекомендація – завжди з позитивом сприймати будь-яку ситуацію. Якщо вже захворіли, треба своєчасно звернутися до свого лікаря, зараз це дозволено робити дистанційно. Він скерує, як вам правильно вчинити. Якщо ви в групі ризику, рекомендую зробити планове щеплення від грипу, бо в цьому сезоні ми очікуємо на нашій території циркуляцію чотирьох його штамів. Якщо вірус грипу поєднається з коронавірусом, то наслідки будуть тяжкі.

Автор: Ірина Чириця, Житомир

Джерело: «Укрінформ» (https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3090719-olga-sahnevic-likarinfekcionist.html)

Суглоби – домашній «барометр»

Порятунок заради прогресу: чому Україна має розвивати сферу клінічних випробувань

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com