rss
09/22/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Гібридне італійське правосуддя: як російські фейки відправили українського бійця за грати

«Справа Марківа» – історія про те, як українського добровольця кинули за грати в Італії – не тільки змушує замислитися про складнощі та ризики здійснення правосуддя в період війни та про рівень готовності української влади – і чинної, і попередньої – до викликів зі сфери «воєнного права».

Це – ще і наочний приклад одного з проявів гібридної війни, яка, як виявляється, може дуже ефективно вестися проти України навіть в країні Європейського Союзу, а «полем бою» може стати не тільки медіапростір чи політика, а й суд.

Загибель журналіста

Громадянин Італії Андреа Роккеллі був учасником групи фоторепортерів Cesuralab. Він загинув 24 травня 2014 року внаслідок мінометного обстрілу в селі Андріївка, під Слов’янськом, Донецької області, разом із напарником-перекладачем, правозахисником, громадянином Російської Федерації Андрієм Мироновим.

Протягом двох років велося слідство у Павії, рідному місті Роккеллі, за фактом його загибелі. Влітку 2016 року в справі стався прорив. Ось як наприкінці минулого року цю ситуацію описувала газета New York Times: прокурор у цій справі Андреа Занончеллі знайшов у Google (!) статтю, опубліковану провідною італійською щоденною газетою Corriere della Sera. Це було нібито інтерв’ю з анонімним капітаном українського підрозділу, який дислокувався в районі, де загинув фотокореспондент. Згодом італійська поліція довела, що цим військовослужбовцем був Віталій Марків.

«Не їдьте сюди, це – стратегічна зона, – сказав нібито Марків журналістам. – Зазвичай ми не стріляємо по місту або мирних жителях, але як тільки ми бачимо, що щось рухається, ми запускаємо важку артилерію. Ось що сталося з двома журналістами та їхнім перекладачем». Коли поліція допитала автора статті, журналістку Іларію Морані, та сказала їм, що пропоноване інтерв’ю – це добірка заяв, які вона почула в розмові між військовим і фотографом. Але ПРОКУРОР РОЗЦІНИВ ЦІ СЛОВА ЯК ВИЗНАННЯ ПРОВИНИ.

Раффаеле Делла Валле, адвокат Віталія Марківа пояснив ситуацію так: «Сторона обвинувачення наполягає на тому, що він належав до гвардії, яка не є регулярною, був капітаном, і він дав наказ стріляти, спричинивши загибель Андреа Роккеллі, спрямувавши постріли в його напрямку з численних видів вогнепальної зброї, зокрема, близько 20 залпів з міномета».

Доброволець

Віталій Марків народився у містечку Хоростків, на Тернопільщині. У 2003 році разом із родиною переїхав до Італії. Наразі у нього – подвійне громадянство – українське та італійське. Але він повернувся до України, щоб взяти участь у протестах на Євромайдані в Києві в 2013-2014 роках.

Коли через кілька місяців почалася війна на Донбасі, він вступив до лав добровольчого батальйону Національної гвардії України і вирушив на фронт.

Італійські правоохоронці затримали старшого сержанта командира відділення батальйону ім. Кульчицького НГУ Віталія Марківа за підозрою у причетності до загибелі італійського фотокореспондента, коли Марків із родиною прилетів в аеропорт Болоньї 30 червня 2017 року.

12 липня 2019 року суд присяжних італійського міста Павія засудив нацгвардійця до 24 років в’язниці, звинувативши його у причетності до умисного убивства італійця та росіянина.

«Я не бачив такого абсурдного вироку за 56 років своєї кар’єри», – заявив Раффаеле делла Валле, адвокат Віталія Марківа. Проте звинувачення (а потім – і вирок) активно підтримували місцеві впливові журналістські організації.

Російська пропаганда замість доказів

Наприкінці минулого року газета New York Times детально описала, як рішення в італійському судовому процесі у справі ухвалювалося на підставі... російської пропаганди.

Журналісти із подивом з’ясували, що серед доказів, наданих італійською прокуратурою, були матеріали російських (!) пропагандистських ресурсів. Йдеться про два відеоролики виробництва телеканалу Russia Today (нині RT), якій є державним телеканалом РФ, і, за всіма міжнародними стандартами, не може бути джерелом об’єктивної та незалежної інформації, а також про повідомлення із сайту «Русская весна», який є рупором «ДНР» та «ЛНР» (про співпрацю із «республіками» повідомляється прямо на порталі). Тобто проти українського солдата використали пропагандистські матеріали прямого та безпосереднього ворога, а італійська прокуратура, по суті, стала каналом поширення нормативів російської пропаганди та інструментом гібридної війни проти України.

На своє виправдання прокурори, як пише NYT, заявили, що не вважають репортажі Russia Today вирішальними факторами при винесенні вироку. Але присяжні написали в остаточному висновку, що стаття зі сайту «Русская весна» «містить деякі елементи, які, як вбачається, вказують на правду».

У публікації NYT наголошувалося: викликає тривогу, як фейкові новини, проникаючи в західні засоби масової інформації і виборчі процеси, тепер також потрапляють у суди.

Але це – ще не все. Виявляється, свідком звинувачення була... така собі Стелла Хорошева, яка у 2014 році засвітилася як прессекретар так званого «народного мера Слов’янська» В’ячеслава Пономарьова, а наразі проживає в Італії (збіг?..).

Знайшли крайнього

Загалом, за твердженням Олеся Городецького, голови Християнського товариства українців в Італії, «жодне твердження, яке звучить в офіційному обвинуваченні прокуратури, не має доказового підтвердження». У колонці на «Української правді» у вересні 2019 року він зазначав:

«Немає однозначної і документально підтвердженої інформації про те, від якої саме зброї загинув Андреа Роккеллі. Є лише висновок судмедекспертизи, проведеної у Слов’янську, на той час окупованому бандами Гіркіна(!), де йдеться про вибухову хвилю та уламки неідентифікованого боєприпасу.

Гіпотеза щодо міномету побудована на показах свідків, які чули(!) мінометні постріли (як і постріли з іншої зброї) та відео Russia Today(!), на якому двоє терористів демонструють хвіст мінометної міни, яку начебто знайшли поруч із тілами.

Гіпотеза слідства про те, що стріляли з українського боку, базується лише на словах свідка обвинувачення, який теж перебував на місці обстрілу, отримав поранення, але вижив, французького фотографа Вільяма Рогелона (Роглона). Він заявив: «Думаю, що стріляли українські солдати, але не можу цього стверджувати достовірно».

«Як показала практика, з італійського боку домінувало бажання «знайти крайнього», а не встановити істину», – пише Городецький.

Про якість слідства говорить і той факт, що представники італійських правоохоронних органів жодного разу (!) не приїздили до України. Українські слідчі пропонували італійським колегам створити спільну групу для розслідування трагедії, провести слідчий експеримент поблизу Слов’янська, на місці вбивства Роккеллі. Втім, Італія від такої пропозиції відмовилася. Тож, окрім всього іншого, вирок виносили, не беручи до уваги інформацію, яку можна було отримати безпосередньо на місцевості.

Апеляція

20 листопада 2019 року Україна подала апеляційну скаргу на рішення суду міста Павія. Апеляційний процес у справі Віталія Марківа почнеться 29 вересня. Наступне засідання призначене на 1 жовтня. Розгляд оскарження вироку очікували минулої весни, але через пандемію коронавірусу його відклали. Засідання суду в другій інстанції будуть відбуватися в Мілані.

Глава МЗС Дмитро Кулеба в середині серпня вже 2020 року назвав цю справу «великою політикою». Він запевняє, що Україна на високому рівні робить все можливе, щоб засуджений в Італії нацгвардієць опинився на волі. «Справа Марківа перебуває під особистим контролем президента Зеленського. І щоразу, коли він спілкується зі своїм італійським колегою, порушує це питання. Я контролюю цю справу, міністр внутрішніх справ теж долучений, оскільки Марків – нацгвардієць. Для нас неприпустимо, щоб він на багато років опинився в італійській в’язниці за злочин, якого він не вчиняв», – наголошує міністр. «Ми використовуємо всі дипломатичні ресурси для того, щоб витягнути Марківа з в’язниці. І ми не зупинимося доти, доки ми його звідти не витягнемо», – стверджує очільник МЗС.

Наразі Україна в особі Міністерства внутрішніх справ дійсно демонструє намір якось виправити ситуацію і спростувати вигадані звинувачення проти українського бійця-добровольця.

Цього тижня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков оприлюднив проміжні результати власного розслідування загибелі італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі та громадянина Російської Федерації Андрія Миронова. Завдяки низці слідчих дій на місці подій у Слов’янську та на горі Карачун отримано докази невинуватості Віталія Марківа.

Залишимо за дужками питання, де МВС – і загалом українська влада – були під час розгляду справи у Павії та винесення вироку, як саме опікувалися всі ці роки справою Марківа українське Міністерство закордонних справ, Посольство України в Італії та Міністерство інформаційної політики (наразі трансформоване). Будемо сподіватися, що влада дійсно зробила висновки, а не просто намагається займатися антикризовим піаром. Бо ж війна ще триває, і навіть коли «припинять стріляти», гібридних судів у нас попереду гарантовано буде ще дуже багато.

Автор: Наталя Іщенко

Джерело: «День» (https://day.kyiv.ua/uk/article/media/gibrydne-italiyske-pravosuddya)

Нафтопродукти російського заводу Медведчука постачаються в США, де політик перебуває під санкціями – «Схеми»

 

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com