Дивлюся на зростаючу соціальну ангажованість прогресивних багатіїв на чолі з горезвісним Соросом, спостерігаю, як великі компанії лізуть у перший ряд, спонсоруючи підривні організації, мета яких – знищення існуючого порядку та встановлення різновиду соціалізму, який у перспективі ці ж компанії і вб’є.

І водночас «тане» середній клас, збільшується прірва між багатими та бідними. Чому б компаніям не збільшувати зарплату службовцям, не вкладати кошти у соціальні програми? Чому б не зайнятися благоустроєм міст замість того, щоб давати кошти тим, хто їх руйнує? Якщо ви прокинулися – і раптом побачили несправедливість, чому б не зробити свій позитивний внесок замість того, щоб нагнітати негатив?

Не дарма кажуть, що якщо бог вирішив когось погубити, він забирає розум. Дає в руки пилку, щоб пиляти гілку, на якій сидиш. Те, що ми зараз спостерігаємо, – це безлад у головах. Масовий інтелектуальний обман з боку соціальних теоретиків, які працювали над цим десятиліттями. Це – масове божевілля, ефект «голого короля». Суспільству авторитетно, з університетських кафедр, нав’язано такі псевдопроблеми, як давно не існуючий расизм або вибір статі. Пора назвати ідіотів ідіотами, навіть якщо вони комусь і корисні, а ідеологічних баламутів пора назвати підривними елементами та ворожими агентами. Не сумніваюся, що їхні дії отримають схвалення у всіляких «імперіях зла»! Уявляю собі, як потирають руки у Китаї, в Ірані, ще десь, відомо де...

Мабуть, у «капіталістів, котрі раптом прокинулися», не вистачає свого розуму або просто елементарного здорового глузду. Можливо, вони стали надто освіченими й дотримуються новітніх догм. Їм нашпигували голови в ліберальних коледжах. Можливо, їм соромно за своє багатство, і вони бояться виглядати відсталими, реакційними. Замість того, щоб зміцнювати суспільство, в якому вони процвітають, ці багаті люди бредуть, як сновиди, до своєї смерті.

А, може, у цьому незбагненному для звичайного розуму феномені криється просто геростратівське бажання самоактуалізуватися, увійти в історію? Ті, котрі будуть піклуватися про загальне благо, підтримуючи те, що вже є, особливо не прославляться. А ті, котрим вдасться кардинально змінити існуючий порядок, мають на це, мабуть, великі шанси? Їх будуть ставити як приклад в університетах? А потім – хоч трава не рости? Дуже хотілося б дізнатися, що в голові у дідуся Сороса і подібних особистостей!

Хоча сподіватися на історію особливо не варто. Історія – норовиста кобила, яка нікому нічого не винна. Стукне копитом і стане новим Христом дрібний кримінальник Джордж Флойд, а великий Джордж Сорос залишиться «сірим кардиналом». Про решту ж взагалі нема чого говорити – про них історія промовчить. Її і так перепишуть кілька разів.

Автор: Дмитро Гаранін, Baden-Baden

Джерело: «Континент»
(https://kontinentusa.com)