Інструктор з йоги Денис Білодід розповідає про те, чому головне в йозі – правильне дихання, а не ефектні пози, і як не нашкодити собі, навчаючись за відео з Youtube.

Цьогорічний фестиваль йоги у Львові Lviv Yoga Day, який через карантин трансформувався в онлайн-марафон, зібрав рекордну кількість учасників – понад чотири тисячі. При цьому близько тисячі осіб долучаються до вранішньої прямої трансляції занять з хатха-йоги та медитації. Решта переглядають їх у записі. П’ять років тому, коли фестиваль започаткували, на безкоштовні заняття у парку Івана Франка приходило приблизно 30 осіб. Онлайн-марафон тривав 21 день – до 21 червня. Саме у день літнього рівнодення за рішенням асамблеї ООН відзначають Міжнародний день йоги. Саму ж йогу 2016 року ЮНЕСКО включила до нематеріальної культурної спадщини. Чому з кожним роком все більше українців починають практикувати йогу, і чи варто сприймати її лише як один з видів фітнесу? І якщо ви ніколи не були на занятті, але хочете спробувати йогу вдома, як робити це так, аби не нашкодити собі? Про це «ВЗ» розповів інструктор з хатха-йоги студії Mantra House Денис Білодід, який проводить заняття в рамках Yoga Challenge Online.

– Денисе, як особисто ви прийшли до практик йоги?

– Почав займатись йогою приблизно десять років тому. За професією я музикант. З десяти років граю на гітарі. Школа, музучилище, консерваторія. Моя спина усе це перенесла дуже тяжко. Почалась серйозна невралгія, яка нагадувала серцеві напади. Я, як нормальна людина, пішов до одного лікаря, до іншого. Лікували традиційно пігулками. Але особливого результату не було. Вирішив спробувати йогу, а раптом допоможе. Бо мені тоді було приблизно 27, а відчуття такі, ніби в мене от-от має статись інфаркт. Друзі порекомендували інструктора з йоги. Пішов на перше заняття, і відразу після нього прояви невралгії зменшились. Не зникли повністю, але стало легше. Зрозумів, що це класна тема і треба її розвивати. Секрет у тому, що йога дуже точно розуміє, як влаштоване людське тіло. Що воно складається не тільки з м’язів. Є ще наше ментальне тіло, тіло наших бажань, емоцій. Наш внутрішній стан, психологічний стан. І є особа всередині тієї капсули. Тому йога впливає не локально на симптом чи якусь ділянку тіла, а «перепрошиває» всі ланки, з яких складається наше нормальне здорове життя. В тому і секрет популярності йоги в усьому світі.

– Але чоловіки, принаймні, в Україні, переважно комплексують з приводу групових занять йоги…

– Є таке. Я тут бачу дві причини. По-перше, багато хто сприймає йогу як «потягушки», такі лагідні жіночі заняття. По-друге, коли чоловіки приходять на йогу, розуміють, що у деяких вправах жінки виявляються міцнішими, витривалішими. Чоловічий розум не хоче визнавати, що йому потрібні допомога, підтримка. Що треба працювати з такими речами, як емоції, психологія. Чоловічий розум більш практичний, жорсткий. Не примітивний, але грубий, я б сказав. Це нормально. Якби мене так люто не скрутило, то й я б, мабуть, не почав практикувати йогу. Але зараз я маю одну групу, де займається тридцять людей. З них понад половина – чоловіки.

– Можливо, тому, що їм простіше піти до інструктора-чоловіка?

– Так. Чоловічий розум не дуже любить слухати жінок. Чоловікам некомфортно, коли жінка каже, як робити вправи, корегує їх виконання. Це важкий психологічний удар.

– Наскільки важливим є спосіб харчування для тих, хто практикує йогу? Чи обов’язково разом з практиками переходити до вегетаріанства?

– Харчування має значення. Але краса йоги в тому, що коли ви починаєте займатись, нічого не треба кидати штучно, сідати на дієту. В процесі практики ти починаєш відчувати, що тобі не хочеться того, а хочеться чогось іншого. От якщо для вас якась їжа не смачна, ви ж не хочете її вживати. Є люди, які не їдять певний продукт, І тут йдеться не про якісь переконання. Це натуральний процес очищення, і він в усіх іде по-різному. Але це не є примусовим. Скажімо, я не вживаю м’яса, риби та яєць, а також рафінованого цукру, рафінованої олії.

– Ваша сім’я вас у цьому підтримує?

– Коли я почав практикувати йогу, у мене був важкий стан здоров’я. Інструктор порадив, що в такому стані варто відмовитись від цих продуктів. Ми тоді ще жили з мамою дружини. Приходжу додому і кажу: все, від сьогодні не їм м’яса, риби та яєць. Вони були трохи шоковані, але на носі був Новий рік, тож сказали, подивимось, як ти це не їстимеш. Але я тримався. Вони вважали мене божевільним, але не чіпали, за що я їм вдячний. І потім, коли дружина помітила, що таблеток стало менше, а мій стан поліпшився, це її надихнуло. А останньою крапкою було, коли у нас захворіла донька. Лікарі порадили здати аналізи на харчові алергени, які провокують слиз, через який може бути хронічний гайморит. Коли прийшли результати аналізів, виявилось, що на першому місці м’ясо, на третьому – яйця. І вже тоді дружина вирішила, що усім треба перейти на таке харчування. Третя дитина у нас народилась, коли ми уже були на вегетаріанському харчуванні. І порівняно зі старшими, є велика різниця у стані здоров’я.

– Дітей ви також залучаєте до практик?

– Так, але намагаюсь робити це власним прикладом. Не примушую. Коли вони прокидаються, то я вже переважно завершив свої ранкові справи. Але я впродовж дня роблю вправи для розвитку, відпрацьовую якісь елементи, і діти залюбки долучаються. Їм це подобається.

– У соцмережах постійно закликають долучатися до челенджів, наприклад, простояти якомога довше у планці. Чи викладають тексти на кшталт «10 асан для преса». Чи не може зашкодити здоров’ю виконання певних асан без правильного дихання?

– Треба чітко розділити поняття «йога для здоров’я» і «йога для Інстаграму». Планка, шпагати, лотоси, які намагаються зробити тільки для фото, – це теж мета. Я поважаю бажання людей, які ставлять таку мету. Але йога для здоров’я – це прості регулярні щоденні вправи з концентрацією на диханні. Тому треба чітко розуміти, що ви хочете отримати від занять. Якщо хочете класну фотку – тоді поїхали. Це як спорт: ви починаєте тренуватись, навіть трохи шкодити своєму тілу, але ви йдете до мети. Якщо ви ставите за мету поліпшити здоров’я – це не інстаграмна йога. Там нічим хизуватись. У мене немає Інстаграму та ефектних фото.

– Зараз багато людей займаються вдома за різними відео. І часом самі собі збільшують навантаження, пробують складніші вправи. Коли варто зупинитись? Чи є якісь дзвіночки, за якими людина може зрозуміти, що треба зупинитись, аби не нашкодити собі?

– Так. Перше – це якщо ви перебуваєте у положенні, у якому не можете зробити чотирисекундний вдих і чотирисекундний видих. Отже, таке положення є деструктивним. Це насильство над тілом. Зусилля має бути, але має залишатись можливість зробити досить довгий вдих і видих. Можливо, за місяць таке положення стане для вас нормальним, зараз треба припинити його виконувати. Взагалі, у йозі правильне дихання важливіше, ніж ефектна поза. Інший критерій – різкий біль, як спалах. Є «робочий біль» – він м’який, незмінний.

– Якщо людина ніколи не займалась йогою, але хоче спробувати, з чого починати: з пошуку хорошого килимка, пошуку інструктора чи для початку почитати щось про йогу як філософію?

– Я рекомендую для початку знайти людину, яка практикує йогу і реалізувала це знання. У музиці я чітко усвідомив – поки займаєшся за підручниками, ютуб-каналами, то не маєш можливості отримувати відповіді на питання. А коли починаєш практикувати, питання виникають щодня. Це невід’ємний процес навчання. Не можна дітям просто видати підручник з математики і сказати – вивчай. Потрібен вчитель, який може задати питання, побачити, як розвивається учень.

– Разом зі збільшенням популярності йоги все частіше з’являються заяви, що йога суперечить християнській релігії. Чи варто трактувати йогу саме як релігію?

– У сучасному суспільстві культивуються речі, які роз’єднують людей, роблять ворогами. От я батько. У мене троє дітей. І коли вони сваряться між собою, бо хтось каже, що мене треба називати Денис, другий каже, Денис Олександрович Білодід, а третій – просто тато. Особисто мені сумно. Я хочу, щоб вони жили мирно і всі троє піклувались один про одного. Зрештою, щоб і на мене звернули увагу, зробили мені щось приємне, а не сперечались, як мене називати. У сучасному світі ми втратили розуміння, що Бог – це особа, яка нас дуже любить. І наша єдина мета: зробити щось приємне для нього. І не важливо, у якій культурі чи в якому одязі ти це робиш. Мені сумно такі висловлювання чути. Бог один. Це центр. І сама собою думка, що їх багато, для кожної релігії свій – трохи атеїстична позиція. Те, що у Бога можуть бути різні імена, – не проблема. Розумні та щирі люди в цьому розберуться. У тому, що я не хочу критикувати чи судити вислови когось, також є прояв віри в Бога.

Автор: Зіновія Воронович

Джерело: «Високий Замок»
(https://wz.lviv.ua/interview/414395-yoha-dlia-zdorovia-ta-ioha-dlia-instahramu-tse-rizni-rechi)