Сергій Винник є адвокатом в Омську, Росія. Він має українське походження. За багатьма неофіційними демографічними розрахунками, близько 15 мільйонів жителів Російської Федерації мають українське походження.

Однак, останні два переписи нарахували українців спершу трохи більше 4мільйонів, а потім і взагалі 2 мільйони. Хоча це не дуже корисно і безпечно – зголошуватися українцем в Росії, але ті, котрі переписували населення, зуміли надалі обмежувати кількість українців, ставлячи питання на кшталт «Якою мовою ви говорите вдома?», і якщо відповідь була: «Російською», то опитуваного записували росіянином.

В Росії немає українських мовних шкіл. Була бібліотека української літератури, але її було закрито кілька років тому, а головну бібліотекарку кримінально обвинувачено за допущення української націоналістичної літератури. Таким чином, українська мова зовсім безперспективна у Росії.

Омська область, яка є домом для Сергія, не є унікальною. Це Південний Сибір, так що зима дуже холодна, а літо вологе. Одначе, земля багата на ресурси. Цілі села в регіоні складаються з українців, їх засновано у XVII сторіччі, коли російський цар віддав землю для того, щоб заселити величезні території. Український народ, який зараз живе по тих селах, не розмовляє українською мовою, але вони співають і танцюють, як українці, і дуже добре усвідомлюють, що вони – не росіяни. Проте, переписи підраховують їх як росіян.

Нещодавно Сергій був у російських новинах. На додаток до своєї практики адвоката, він також очолював донедавна обласний Сибірський центр української культури під назвою «Сірий клин», і сьогодні видає міжрегіональну періодичну газету. Сергій є провідним представником (віце-президентом) української громади в Росії у Світовому конгресі українців, глобальній структурі, що базується на Заході й складається з українських організацій по всьому світу, за винятком самої України, а саме – української діаспори. За багатьма розрахунками, близько 20 мільйонів українців проживають за межами України. Сергій як адвокат представляв СКУ у нещодавній судовій справі проти російського Генерального прокурора і Міністерства юстиції, які заявили, що СКУ є небажаною організацією і заборонили її діяльність в Росії.

Станом на 13 серпня 2020 року, обласний культурний центр «Сірий клин» був офіційно оголошений для ліквідації російським урядом. Запланована дата суду – 28 серпня, але, судячи з російських судових процесів, ухвалу відомо наперед. Природно, буде апеляція, але в Росії немає незалежної судової системи. На жаль, це початок кінця – ліквідація обласних і місцевих українських культурних організацій, що повинно довести до кінця будь-яку українську діяльність в Росії.

Взявши на себе посаду прем’єр-міністра, а потім, як президент, отримавши мандат від Бориса Єльцина, Володимир Путін спочатку займався Чечнею та іншими питаннями, зокрема, економіки і російських олігархів, які були не зовсім впевнені, хто керує країною. До кінця першого десятиліття XXI століття він почав брати на себе територіальні питання. Спершу він взявся за Грузію в Південній Осетії та Абхазію в 2008 році – як пробний запуск і завершення процесу з замороженим конфліктом, який триває і досі.

У лютому 2010 року він зміг встановити свою маріонетку в Україні через вибори, затьмарені порушеннями. Коли ця маріонетка правила в Україні, у 2010-2012 р., Путін приступив до ліквідації двох центральних українських національних структур у Російській Федерації, що виросли після розпаду СРСР. За радянської системи не було організованого українського життя в Росії. Маріонетка Віктор Янукович і його міністр закордонних справ і посол України в Москві не стали на захист української громади у Росії. Коли маріонетку було повалено українським народом у 2014 році, Путін напав на Україну, анексував Кримський півострів і розпочав війну на сході України. Його цілі були набагато більшими, але російськомовні регіони України, такі, як Одеса, Харків та Дніпропетровськ, дали йому відсіч.

У розпалі триваючої війни на сході України Путін відчув, що він може продовжити процес ліквідації українських громад в Росії. Методологія полягала в тому, щоб напасти на глобальну СКУ з мережею, яка включала українців в Росії, незважаючи на відсутність центральної структури українців у Росії. Спочатку СКУ було розміщено у списку організацій, ворожих Росії. До липня 2019 року СКУ був заборонений в Росії Генеральним прокурором та Міністерством юстиції Росії.

І зараз перша регіональна організація впаде – Омська. Символічно, що Росія буде використовувати людину Сергія Винника і Омську структуру як прецедент.

«Русский мир» – це концепція, введена Володимиром Путіним наприкінці першого десятиліття XXI століття. Хоча цей термін може означати багато речей для глобальної спільноти або бути повністю незрозумілим, для українців це означає лише одне: знищення всього українського і повне занурення в Росію. Путін часто кривдив українців усно публічно, наполягаючи на тому, що українці – це не нація.

Україна і українці дуже важливі для Росії. Вони представляють 300 або більше років історії, колиска російського християнського православ’я – в місті Києві. Крім того, хоча Росія протягом століть впокорювала Україну, українці були запеклими ворогами Росії. Без України та українців Росія має вільне царювання у Східній Європі.

Можливо, мало хто на Заході, навіть найбільш політично проникливі люди, можуть зрозуміти жорстокість цієї місії – цілковите знищення іншої нації, по суті – культурний геноцид. Українці витримали інші спроби навіть фізичного геноциду, Голодомор 1932-1933. Але Путін та інші росіяни, як і він, настирливо намагаються досягнути своєї мети — «Русского мира», світу, де вигадана Російська імперія, що датується IX століттям, зокрема, включає і стародавнє місто Київ, колиску православ’я, що існувала задовго до створення Москви. Це дозволить Росії вільно бродити і спустошувати. Україна і українці є перешкодою для цієї мети.