Світова організація торгівлі наприкінці липня опублікувала щорічний звіт World Trade Statistical Review. Огляд вивчає останні тенденції світової торгівлі, аналізує дані за 2019 рік, описує вплив пандемії коронавірусної хвороби на експорт та імпорт товарів і послуг, називає провідних гравців і висвітлює перспективи на 2020 рік.

LB.ua вивчив доповідь і переказує основні моменти.

2019 рік

Світова криза не могла оминути торгівлю – вона скорочується. Але пов’язано це не тільки з коронавірусом. Обсяги торгівлі товарами почали падати ще у 2019 році. Скорочення становило 0,1% в обсягах та 3,0% у вартості. Для порівняння – у 2018 році обсяги торгівлі виросли на 2,9%.

СОТ вказує причини: довготривала «торговельна війна» між США та Китаєм (це – найбільші економіки світу), яка призвела до підвищення імпортних мит на велику групу товарів, та повільний ріст глобальної економіки. Він уповільнився з 2,9% у 2018 році до 2,3% у 2019-му. Слабкості економіці додали також рекордно довгий урядовий шатдаун у США на межі 2018-2019 років, вихід Великобританії з Європейського Союзу та зміни у монетарній політиці в найбільших країнах світу.

Падіння світової торгівлі товарами стало першим за останнє десятиріччя – з часів світової фінансової кризи 2008-2009 років.

Торгівля послугами, на відміну від товарної, не впала. Але темпи її росту дуже погіршилися – до 2,1% після 8,4% у 2018 році. Це стосувалося майже всієї сфери послуг (особливо постраждали транспорт і подорожі), крім так званих «інших комерційних послуг». Сюди належать телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги. Тут зафіксували зростання на 3,3%.

Обсяг світової торгівлі товарами у 2019 році становив 19,051 трильйона доларів, а послугами – 5,898 трильйона доларів.

Світова торгівля – дуже концентрована. Трохи більше, ніж половина глобального експорту-імпорту як товарів, так і послуг припадає на 10 основних гравців: Китай, США, Німеччину, Великобританію, Японію, Францію, Нідерланди, Гонконг, Корею та Італію.

COVID-19

На початку 2020 року слабку глобальну економіку вдарила коронавірусна хвороба. «Пандемія COVID-19 призвела до найглибшого економічного спаду в нашому житті. Обсяги виробництва впали, а безробіття – виросло. Торгівля серйозно постраждала через шокові зміни попиту та пропозиції», – пише у доповіді генеральний директор СОТ Роберто Азеведо. Хоча перші випадки COVID-19 були зафіксовані ще наприкінці 2019 року, а сама хвороба, ймовірно, виникла навіть раніше, на минулорічний спад у торгівлі коронавірус не мав впливу. Але вже у першій половині 2020 року торгівля стрімко впала саме через пандемію.

СОТ демонструє це індексом ділової активності Purchasing Managers’ Indices (PMI). Базовий рівень індексу перебуває на позначці 50, але у квітні він впав до 27,1. Тобто значно зменшилися нові експортні замовлення. У травні індекс трохи виріс, але все одно набагато нижчий від звичайного рівня.

Другий яскравий показник – це кількість пасажирських і вантажних комерційних рейсів, яка зменшилася на 74% у січні-квітні. Наприкінці весни та на початку літа вона почала потроху збільшуватися, що свідчить про часткове відновлення авіаперевезень після пом’якшення карантинних заходів.

Пандемія COVID-19 має виразно негативний вплив на торгівлю послугами. Усі провідні експортери й імпортери обмежили закордонні поїздки та ввели соціальне дистанціювання всередині країни. Люди фізично не могли надавати послуги чи користуватися послугами через карантин, або локдаун. На відміну від товарів, послуги неможливо виробити, покласти на склад і продати пізніше. Недоотримана виручка від скасованих авіарейсів, бронювань, спортивних подій, походів до ресторану – втрачена назавжди і не може бути повернена. Усе разом – це понад 40% світового експорту послуг, який напряму постраждав від коронавірусу.

Особливо це стосується туризму. Коронавірус мав безпрецедентний вплив на попит і пропозицію на цьому ринку. Туристичний експорт США у березні був на 53% меншим у порівнянні з аналогічним місяцем минулого року, а у квітні – на 73%. Видатки Китаю на туризм у ці місяці зменшилися на 60%.

Втім, є одна сфера послуг, якій пандемія, схоже, навіть пішла на користь. Це – IT-послуги, попит на які виріс через збільшення кількості людей, що працюють з дому. Якщо в березні падіння обсягів торгівлі у найбільших експортерів послуг сягало 15% (а у квітні – навіть більше), то в тих країнах, де значну частину експорту становлять IT-послуги, падіння було м’якшим або взагалі не сталося. В Ірландії (51% експорту послуг – у сфері інформаційних технологій) був зафіксований ріст на 8%, в Індії – на 1%, в Україні – на 3%.

Прогноз на 2020 рік

У квітні економісти Світової організації торгівлі прогнозували, що спричинене коронавірусом падіння глобальної торгівлі за підсумками року становитиме від 13% до 32%. Тенденції останніх місяців, на думку СОТ, свідчать, що результати року будуть ближчими до оптимістичного сценарію. Але це за умови, що пандемія не набиратиме обертів, і вірус не призведе до повторних локдаунів.

У цілому подальше падіння великою мірою залежить від того, скільки часу піде на приборкання пандемії та винайдення ефективної вакцини (чи лікування) від COVID-19.

Тренди

Значна частина доповіді СОТ присвячена тому, як змінилися споживчі вподобання за останні роки. Для прикладу, організація відзначила стійкий ріст попиту на товари, пов’язані з відновлювальною енергетикою. Експорт вітрових турбін за останні 20 років виріс у 14 разів – з 505 млн до 7,3 млрд доларів. Середні темпи становили 15%, а 2019 року експорт виріс одразу на 26%. Пов’язано це в основному з Данією, де було зафіксовано неймовірний 74%-й стрибок. Данія – лідер у цій галузі, 2000 року в неї було 85% на світовому ринку турбін. До 2019 року ця частка зменшилася до 42%, але все одно це – більше, ніж у будь-кого іншого. Німеччина має 28%, Нідерланди та Китай – 13% відповідно. Основними імпортерами є Норвегія (13% від світового імпорту), Нідерланди (11%), Мексика, Австралія та Великобританія (всі – по 7%).

Не такий великий, але все одно значний ріст відбувається й на ринку сонячних панелей і пов’язаних товарів. Їхній експорт виріс більше, ніж удвічі з 2005 року – з 82 млрд до 300 млрд доларів. Провідними експортерами є Китай (28%), Японія (10%) і США (10%), а імпортерами – США (16%) і Китай (14%).

Стрімкими темпами росте торгівля гібридними та електричним автомобілями. У 2019 році їхній експорт сягнув 84 млрд доларів, це – на 60% більше, ніж рік перед тим. Для порівняння, торгівля легковими автомобілями в цілому скоротилася на 1%. Сьогодні гібриди – це 8% від всього експорту автомобілів (у 2018 році – 6%), а електрокари – 4% (у 2018 році – 2%). Найбільші експортери автомобілів із гібридними двигунами – Японія (32,7%), Євросоюз (23,2%) і Корея (6%), електромобілів – ЄС (52,2%), США (30,7%) і Корея (9,2%).

Експорт пластику за останні 20 років збільшився у 20 разів (6% на рік) – зі 193 млрд до 615 млрд доларів. Але вже у 2019 році було зафіксовано падіння на 5%. Великий спад (12%) також був у експорті заліза та сталі, що останні 20 років у середньому збільшувався на 6%. Це – третє за величиною падіння цієї категорії товарів із 2000 року. Найбільший ріст було зафіксовано у 2004 році – на 48%.

Також через зниження цін торік скоротилася торгівля продуктами харчування – на 1%. Це – четверте падіння за останні 20 років, зазвичай у середньому експорт ріс на 7% щороку. Найбільший спад – на 10,5% – було зафіксовано у 2009 році.

Коронакриза перевернула світову економіку, і вже зараз зрозуміло, що скорочення обсягів торгівлі через пандемію 2020 року буде історично великим. Але є й позитив: могло би бути набагато гірше.

Автор: Андрій Водяний

Джерело: LB.ua (https://lb.ua/economics/2020/08/06/463343_globalna_torgivlya_pid_chas.html)