rss
08/07/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Подорожі \ Рятуйте: ми на Говерлі, а тут – гроза!

Скільки коштують українській державі гірські пригоди легковажних туристів, і як у цьому випадку допоможуть штрафи і страхування.

Новина про евакуацію туристів з Говерли, яку розгорнули на Закарпатті гірські рятувальники в суботу, 25 липня, облетіла всі українські ЗМІ. Надто привернуло увагу загалу те, що найменшому члену туристичної групи було всього 1,5 року. Для тих, хто знає, що таке гроза в горах, це багато про що свідчить, і найперше – про ігнорування правил безпеки.

Утім, на фотозвіті за результатами евакуації – усміхнені обличчя туристів. Врятовані та щасливі, як то кажуть. Але так кажуть не всі. Більшість навіть кажуть про те, що такі походи – це грубі порушення правил безпеки у горах. За це має бути передбачена адміністративна відповідальність, вважають експерти з туризму. А гірські рятувальники, які організовують такі позапланові порятунки в горах, наголошують, що ситуація зміниться тоді, коли в Україні туристи перед походом у гори страхуватимуться, реєструватимуться, а в іншому випадку – платитимуть штрафи за рятувальні операції.

 Title

Жінкам із дітьми – всюдихід, чоловіки – пішки

Інформація про початок евакуації з найвищої гори українських Карпат Говерли групи з 13 туристів з’явилася після обіду в суботу, 25 травня. Ішлося про те, що група з Мукачева, у складі якої було 4 дітей, найменшій дитині – 1,5 року, потрапила в грозу в горах. За повідомленням, на пошуки вирушила група з чотирьох рятувальників на двох транспортних засобах (всюдихід і квадроцикл) від гірського пошуково-рятувального відділення с. Лазещина. За кілька годин жінок із дітьми технікою спустили в урочище Козьмещик, а чоловіки наздогнали їх згодом пішки. Подякували, сфотографувались на пам’ять, потисли руки – і на тому розійшлись.

Але ця історія гірських пригод із хепі-ендом викликала безліч запитань. Хто організував похід? Чому вирушили на вершину, попри повідомлення синоптиків про зливи та штормові попередження у той день? Хто приймав рішення про сходження? Нащо було брати на вершину дітей? Чи реєструвалася група у рятувальників? Чи передбачена за такі випадки відповідальність, і хто саме відповідатиме? З цими питаннями ми звернулися до рятувальників та експертів із туризму.

Нікому б не порадив іти в гори з таким провідником

– Цей випадок – це історія про безвідповідальність батьків та організаторів подорожі. Конкретніше – це грубе порушення та нехтування технікою безпеки, – каже експерт із регіонального туризму на Закарпатті Олександр Коваль. – З одного боку, батьки не розуміють складності маршруту, погодні умови та ризики перебування на маршруті з дітьми, та ще й такими малими. Бо діти разом із батьками на активному відпочинку – це добре, але перебування у високогір’ї вимагає враховувати цілу купу додаткових моментів.

З іншого боку, організатор походу взяв на себе відповідальність вести групу, маючи прогноз погоди та розуміючи небезпеку. Я б нікому не радив іти в гори з таким провідником, це, як мінімум, – непрофесійно, – каже Коваль.

У Європі такі пригоди коштують грошей, і немалих

Як розповів начальник гірської пошуково-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення УДСНС України у Закарпатській області Олександр Гуляк, про перебування туристів у горах рятувальникам було відомо.

– Ці 13 осіб – не одна група, там була збірна. Частина з них стояли табором кілька днів на Козьменщику, ночували у наметах і перед суботнім походом на Говерлу давали запит рятувальникам щодо прогнозів погоди та можливості сходження на вершину. Хлопці повідомили гіду, що передбачається гроза і не дали дозволу. Але він вирішив по-своєму і повів людей, без дозволу і не зареєструвавшись у рятувальників, – розповідає Олександр Гуляк.

Тобто, наголошує рятувальник, це – порушення правил безпеки. Плюс – відсутність відповідальності, адже в похід взяли дітей, до того ж, дуже маленьких.

Title 
 

– Звісно, що туристи мають право сподіватися на нашу допомогу, – ясно, що ми завжди відреагуємо, – каже начальник гірських рятувальників. – Але ця історія могла закінчитися зовсім інакше. Гроза в горах – це не гроза у місті чи долині. Це – страшно, особливо, якщо ви не знаєте, як треба діяти і де сховатися. Ці туристи були досвідчені, вони встигли і зуміли зійти в ліс, знайшли там хатину лісника і вже звідти зателефонували до нас і попросили про порятунок. Ми знали те місце, де вони перебували під час грози, тому відреагували швидко. Але повторюю: гори – це гори, і все могло закінчитися інакше. Ти ніколи не можеш спрогнозувати, яким буде вітер у грозі, яка сила блискавок, граду... В такій ситуації не врятує ніяке, навіть найдорожче, спорядження.

Тому поведінку цих людей можна охарактеризувати як нехтування правилами безпеки.

– Вони роблять ставку на долю, думають, що обмине і, зрештою, все буде добре, а вони отримають свій адреналін і пригоди. Втім, докоряти за це ми не маємо повноважень. Ми, як завжди, зачитуємо туристам правила безпеки під час походу в горах, просимо реєструватися наступного разу, тиснемо руки і розходимося. У Європі вони б за таке заплатили 2 тисячі євро штрафу, а рятувальники би отримали премію за роботу у вихідні. Власне, тому там свідоміші туристи, краще екіпіровані рятувальники та техніка – в чудовому стані. У нас же, допоки такі пригоди не коштують українським «героям» «грубих» грошей, траплятимуться такі історії, – каже Олександр Гуляк.

Реєструються в рятувальників лише 10% туристів у Карпатах

Віктор Опаленик, заступник начальника гірської пошуково-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення УДСНС України у Закарпатській області, каже, що цьогоріч такий випадок масштабної евакуації туристів із дітьми – перший. Він підтверджує, що походи в гори повинні відбуватися за умов реєстрації у рятувальників. Адже це – відпочинок із підвищеним ризиком.

– Це – не якась марудна робота, сайт доступний цілодобово, зареєструватися на ньому – справа кількох хвилин, і не коштує це ні копійки. Мало того, дає туристам безліч переваг. В області є 12 відділень ДСНС, під час реєстрації ви надаєте свої дані, за ними вас потім легше й простіше знайти (ми маємо телефони, дані про кількість людей і маршрут групи, адже на більшості маршрутів немає телефонного зв’язку). Але туристи також отримують контакти з найближчим на маршруті начальником відділу, з яким потім можуть вийти на зв’язок за необхідності, а це – змога уточнити погоду, маршрут, наявність притулку, місця для ночівлі, джерела тощо. Тобто, це – додатковий безкоштовний супровід. І страхування, адже у випадку, якщо група зареєструвалася на маршрут і не виходить на зв’язок, ми знаємо, що щось трапилося.

Title 

Утім, каже Віктор Опаленик, левова частка туристів, що ходять українськими Карпатами, не реєструються у рятувальників, виконують цю умову лише 10% від усіх груп.

– Чому така статистика, важко пояснити. Люди – безтурботні, може, необізнані – не знаю. Але, коли йдеться про походи з дітьми, це тим більше повинна бути обов’язкова умова, – наголошує рятувальник.

Також він акцентує, що на подібні випадки (наражання на небезпеку дитини) повинні реагувати органи опіки.

– Ми не вповноважені про таке повідомляти, але вони повинні такі ситуації відслідковувати самі, адже це – нехтування правилами безпеки, що може мати погані наслідки, – каже рятувальник.

Віктор Опаленик також каже, що в Європі, якщо ти – не застрахований у поході і викликаєш рятувальників, мусиш повністю відшкодувати затрати на підготовку такої спецоперації.

Працюємо над законопроєктом про штрафи для таких туристів

Цікавимося у начальника гірських рятувальників Закарпаття, скільки обійшлася саме ця операція. Приблизно скалькулювавши, маємо 3,5 тис. гривень. Це – затрати на паливо, амортизацію та людино-години. Власне, у стільки державі обійшлася саме ця пригода туристів.

Title 

– Але це не була повноцінна операція з порятунку – фактично, хлопці просто доїхали до місця, де чекали туристи, і спустили їх, вони знали, де ті перебувають. А буває так, що пошуки тривають кілька днів, тоді залучається багато техніки, до 15 осіб особового складу, буває навіть вертоліт – такі операції обходяться державі в десятки тисяч доларів, – наголошує Олександр Гуляк. – Саме тому ми зараз працюємо над законопроєктом, який, сподіваємося, розглянуть у Верховній Раді восени, де будуть передбачені правила походів у горах та штрафи за їхнє порушення.

– Зараз ми максимально, що можемо, – це, умовно, помахати пальчиком «но–но» і порадити наступного разу так не робити, – каже Олександр Гуляк. – Коли все це буде конкретно прописано у законі зі штрафами – махати пальчиком уже не треба буде.

Автор: Тетяна Когутич, Ужгород

Фото – зі сайту ДСНС України

Джерело: «Укрінформ»
(https://www.ukrinform.ua/rubric–regions/3071379–ratujte–mi–na–goverli–a–tut–groza.html)

Як виглядає сьогодні «нова реальність» на курортах Туреччини

 

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com