Завідувач відділення інтенсивної терапії Львівської обласної клінічної інфекційної лікарні Віктор Токарев наголошує, що про послаблення карантину навіть мови не може бути! Реанімація обласної клінічної інфекційної лікарні – переповнена. Важкі хворі є у відділеннях лікарні.

– Багато людей легковажно ставляться до карантину, ігнорують маски, не дотримуються соціальної дистанції. І взагалі вважають, що ковід – не так страшно.

– Якщо б ці маловіри побачили хворих, яких ми маємо, маски не знімали б…

– У Стрийській лікарні померла від пневмонії 20-річна дівчина. Чому?

– Знаю, що там були супутні недуги, але деталей не знаю. Якщо раніше ковід був загрозливим для людей похилого віку або для тих, у кого цукровий діабет, ожиріння, гіпертонічна хвороба, то сьогодні маємо летальні випадки у людей середнього віку, які не мали супутніх захворювань.

– Хвороба стрімко розвивається?

– Не обов’язково. Іноді патологія розвивається поволі, з’являється дихальна недостатність…

– Можливо, хворі запізно звернулися за медичною допомогою?

– У цьому теж є причина. Буває, що й тиждень вдома лікуються, але справа – не тільки у тому. Вірус мутує, змінюється й імунітет людей.

– Уражуються найбільше легені?

– Насамперед легені, але є ураження й нирок, серця, кишківника, нервової системи, головного мозку, системи згортання крові…

– Якщо люди видужують, і ви їх виписуєте з лікарні додому, то є ще якісь наслідки для здоров’я чи людина виліковується повністю?

– Залишкові явища є. Навіть говорилося про інвалідизацію при ковідній інфекції. Триває ураження легень – фіброз легень. А це – дуже важливий орган, який забезпечує кисневий обмін в організмі. Якщо легені погано працюють, людина має знижену якість життя, втрачає працездатність.

– Після вихідних чи свят, а в нас – як не Івана, то Василя, хворих більшає? Адже люди їдуть на озера, на шашлики, на природу, – літо ж…

– Зараз коронавірус пішов у побут: часто можна почути, що похворіли родини, сім’ї. Коли приносить до хати хтось вірус, то зазвичай хворіють всі. Якщо люди зустрічаються на ювілеях, на відзначенні Дня народження чи збираються на відпочинок компаніями, ймовірність зараження збільшується. На вихідні маємо послаблення, а протягом тижня випадків більше.

– Кажуть, що має перехворіти певна кількість, щоб виробився колективний імунітет…

– Теж кажуть, що добре, аби дитина перехворіла у дитинстві кором… Може, й добре, але від кору помирають. Вакцини від ковіду немає. Звісно, ми виробимо колективний імунітет, коли досягнемо 70% у кількості хворих. Але хто при цьому виживе – невідомо.

– Що б ви порадили людям у сьогоднішній ситуації?

Віктор Токарев

– Найбільша небезпека при будь-якому вірусі – зачинені приміщення. Таких місць варто уникати. Гуляйте у парках, де мало людей, і всі на відстані, їдьте у ліс на природу, туди, де людей мало, а то й взагалі немає. Вірусу там немає, а є свіже повітря, необхідне для імунітету. У нас є хворі, які кажуть, що ніде не були, максимум, гуляли з собакою на вулиці… Але, мабуть, із кимось зустрівся у під’їзді чи магазині. Люди несвідомо підходять одне до одного дуже близько, щоб привітатися, поговорити при зустрічі, це – ризик. Треба якомога менше спілкуватися і обов’язково дотримуватися дистанції – хоча б півтора метра, а краще – три метри, маска, добрий день – і до побачення.

Працюю у реанімації з 1985 року і ще таких легень не бачив. Тотальне ураження легень при ковідній інфекції у тяжкій формі не дає шансу на виживання не тільки у нас, але й у світі. Будь-яке запалення має певні стадії. Хронічні захворювання призводять до фіброзу. А тут – гостре захворювання, яке призводить до фіброзу. Тобто це – сполучна тканина, рубець. Такі легені не можуть дихати. Все це відбувається дуже швидко у людей різного віку.

– Чим відрізняються легені ковідної пневмонії від інших пневмоній?

– Під час пневмонії утворюється фіброз. Але з фіброзом можна жити. Небезпека – у тому, що під час ковідної пневмонії знищуються альвеоли – комірки у легенях, через які здійснюється обмін кисню між повітрям та кров’ю. Відновити їх неможливо. Настає кисневе голодування, яке призводить до трагедії.

Ковід – фатальне захворювання. Коли ми навчалися в інституті, нам розповідали про такі захворювання, як чума, віспа, холера… Цих захворювань вже не було, це були такі собі загадкові монстри, про які вивчали суто теоретично. Прийшов час, що монстр ожив…

– На озера їхати не рекомендуєте?

– Самі подумайте – у прісній воді вірус може існувати дуже довго – до 28 діб. Особливо у стоячій воді.

– Доки епідемія може тривати?

– За прогнозами ВООЗ, протягом двох-трьох років. Ми ще не усвідомлюємо, що відбувається. Треба навчитися жити в умовах коронавірусу. Зараз у нашій лікарні використовується кисню за місяць стільки, скільки не використовували за рік. Перебування хворого у лікарні, медикаменти, кисень, засоби індивідуального захисту оплачує держава. Це – така ціна, що не кожен зміг би оплатити самостійно. Навіть лише на ліки. Тому фітнес чи забава зараз мають відійти на задній план. Бенкети під час чуми, можливо, колись і відбувалися, але такого не можна допускати у наш час.

Автор: Ірина Кушинська

Джерело: «Високий замок»
(https://wz.lviv.ua/interview/416873-vidkoly-pratsiuiu-u-reanimatsii-takykh-lehen-shche-ne-bachyv)