Що було основною темою виборів 2016 року? Нелегальна іммігpaція. Що є основною темою виборів 2020 року? Безпека американських громадян.

Мені вдалося передбачити результати виборів 2016 року, ґрунтуючись на курсі мексиканського песо до американського долара. Справа у тому, що тоді, в 2016 році, це був єдиний об’єктивний показник того, наскільки сильною є політична підтримка Трампа. Якби його шанси на виборах перевищували шанси Хілларі Клінтон, то песо повинно було впасти щодо долара. Якщо ж його шанси були невеликі, то долар повинен був впасти щодо мексиканського песо. Песо впало, і Трамп переміг (саме у такому порядку).

У цьому році ніхто навіть не піднімає питання нeлeгaльнoї іммігpaції. Стіна на кордоні з Мексикою будується, причому будується досить швидко, а мексиканські банди здебільшого вже вигнано з території США. Адвокатам нeлeгaлів не позаздриш – адже зараз, при посткоронавірусному рівні безробіття серед американських громадян, доля нeлeгaлів нікого не хвилює.

Погроми, підпали, вaндaлізм, вбивства у десятці демократичних анклавів – ось що зараз хвилює американців. Чи існує при цьому якийсь об’єктивний показник того, якими є справжні уподобання американських громадян? Показник на кшталт мексиканського песо у 2016 році, який служив би об’єктивним показником політичних уподобань у 2020 році?

Перш, ніж презентувати такий об’єктивний показник, розгляньмо поведінку політичних супротивників Трампа. Що вони роблять? Чи засуджують вони насильство на вулицях американських міст? Ні. Чи заарештовують вони погромників? Ні. Замість цього вони відкривають кримінальні справи проти тих, хто захищає свої будинки від погромників зі зброєю в руках. Вони організували масове звільнення кримінальників-рецидивістів із локальних в’язниць під приводом коронавірусу або взагалі зачиняють в’язниці. Крім того, вони вимагають від президента Трампа, щоб він вивів із їхніх міст федеральні сили охорони правопорядку.

Багато мерів-демократів не тільки демонструють всебічну допомогу погромникам, але і надають американським xyнвeйбінaм державну підтримку. При цьому деякі з них виявилися ще й просто нахабами. Вони вимагали від федерального уряду відшкодувати їм збитки від погромів, які вони самі ж інспірували, зменшуючи бюджети міської поліції і нічого не роблячи, аби захистити міста та приватну власність. І, як тільки Трамп їм відмовив, у всіх містах швидко зникли усілякі «автономні зони», і повалення пам’ятників практично припинилося – мери-призвідники безладів швидко зметикували, що цей раунд вони програли.

Чи означає це, що вони дадуть відбій проваленій антитрампівській політиці? Всім зрозуміло, що мери-демократи від антиамериканської діяльності ніколи добровільно не відмовляться. Вони продовжуватимуть нагнітати страх і паніку – адже їм це вдається легко, оскільки засоби масової дезінформації – на їхньому боці. Вони, як і губернатори-демократи, можуть бути відлучені від саботажу і потурання червоному тepоpy тільки шляхом перевиборів. До того ж, можливо, це – єдиний вихід із ситуації, адже багато мерів-демократів практично втратили контроль над своїми містами.

Мешканці особливо постраждалих міст – таких, як Нью-Йорк – масово їх залишають. Останнім часом агенти з продажу нерухомості відзначили дивне, але водночас масове явище: мешканці Нью-Йорка купують будинки як поблизу Нью-Йорка – в Нью-Джерсі та Пенсильванії, так і подалі – у Монтані та Південній Дакоті, причому купують заочно, переглянувши тільки фотографії. На безліч будинків претендують відразу кілька десятків зневірених мешканців Нью-Йорка, і ціни, зрозуміло, йдуть вгору.

Багато американців чудово усвідомлюють, що в їхніх містах при владі стоять не просто ліві, не просто відверті кoмуністи, а фанатики, ідеологічні бyйнo схиблені на ідеях світової peвoлюції. Як вчинять американські громадяни? Вони, власне, вже вчинили і вже прийняли рішення.

Америка досита наїлася понівеченими пам’ятниками, нальотами та мapoдepcтвoм лівих варварів, і вимагає відновлення порядку. Саме тому в одній із попередніх статей я написав, що демократи, схоже, вже знають, хто виграв вибори цього року. Жалюгідна спроба влаштувати в Америці peвoлюцію – це просто інстинктивна колективна реакція лівацтва на свій майбутній програш.

Але що ж може виступити чітким, об’єктивним мірилом цього програшу?

Зайдіть у безліч магазинів в Америці – і ви побачите порожні полиці. Ситуація нагадує порожні полиці магазинів у Радянському Союзі. Зрозуміло, це не стосується магазинів одягу або продуктів харчування – там полиці забиті повністю, ніби нічого й не відбувається.

В Америці пустують полиці тільки у магазинах вогнепальної зброї.

Дефіцит – слово, практично невідоме середньостатистичному американцеві, але добре відоме всім, хто жив за «залізною завісою». Тепер і в Америці є дефіцит – пропозиція не встигає за попитом на зброю. У першому півріччі цього року продаж зброї зріс на 80% – у порівнянні з першим півріччям 2019 року, до того ж, близько половини цих покупок зроблені тими, хто придбав вогнепальну зброю вперше.

Але найголовніше – рекордну кількість зброї у цьому році куплено жінками.

Навіть якщо в американського громадянина є досить зброї для самозахисту, і йому не потрібно нічого купувати, дуже важко відшукати вільний час на стрільбищі або в тирі. Все зайнято на тижні наперед, а записатися до інструктора або тренера зі зброї можливо тільки через кілька місяців. У деяких магазинах зброї запис у чергу на купівлю будь-якої зброї ведеться вже на 2021 рік – але тільки для тих, хто заплатить за покупку вже зараз.

Порожні полиці магазинів зброї означають, що американці готові заповнити вакуум влади і не допустити того, щоб насильство перекинулося з декількох демократичних анклавів на решту території США.

Американці шоковані дурістю своїх безпомічних прогресивних мерів і губернаторів. Це, по-перше, підтверджує тезу про те, що основною темою цьогорічних виборів є безпека. Американки, як виявилося, протягом ста років підтримували лівий фeмінізм (утім, науці «пpaвий фeмінізм» не відомий) тільки на словах. Основна маса американок весь цей час, виявляється, турбувалася тільки про те, про що турбувалися усі без винятку жінки за всю історію людства – за безпеку своєї сім’ї і своїх дітей.

По-друге, підтверджується й теза про те, що демократи зустрінуться на листопадових виборах з розлюченою армією добре озброєних американок, які вирішили взяти правосуддя і долю країни у свої руки. Вони зустрінуться з армією тих, хто протягом тисячоліть готові були загризти будь-кого, хто зазіхає на життя їхніх немовлят. Демократам також треба нагадати, що за кожною з цих жінок, як правило, стоїть чоловік, який за жодних обставин не допустить, щоб із його жінкою щось сталося.

З доісторичних часів жінкам дісталася роль тих, хто зменшує ентропію людського суспільства, – як на рівні сім’ї, так і всієї спільноти. Зараз, приблизно за 100 днів до виборів, присутні всі ознаки того, що американки взялися за справу серйозно, – вони готові припинити скочування країни в хаос.

Зрозуміло, все вищесказане – це кричуще порушення політкоректних норм, але наразі я не бачу тієї сили, яка здатна змінити поведінку американських матерів (і тим самим – результати виборів цього року).

Починаючи з виборів 1964 року, кількість жінок-виборців в Америці перевищує кількість чоловіків-виборців на всіх президентських виборах (відсоток голосуючих жінок коливається приблизно у межах 60-65%). Що зараз роблять решта 35-40% американок, які зазвичай не голосують? Якщо навіть тільки кожна десята з них: а) придбала зброю і б) піде голосувати, демократів через 100 днів чекає розгромна поразка

Автор: Gary Gindler

Джерело: https://garygindler.com