rss
08/04/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Здоров’я \ Роман Остяк: «Тих, хто хоче ліквідації інфекційних лікарень, я б одягнув у захисні костюми на 24 години»

Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня однією з перших долучилась до боротьби з коронавірусом у регіоні. З початку епідемії тут отримали лікування близько півсотні пацієнтів. Лікарня приймала найважчих хворих і медпрацівників із COVID-19 з усієї області.

Тут іще до затвердження національного розробили локальний протокол лікування коронавірусу, який запозичили медики інших регіонів. Тепер тут готують нові місця для хворих із COVID-19 і переконані, що друга хвиля епідемії – не за горами.

Коли її чекати, як пришвидшити тестування українців та скільки прикарпатських медиків перехворіли на COVID-19 безсимптомно, про це «Укрінформ» розпитав генерального директора КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня» Романа Остяка.

Романе Степановичу, останнім є часом багато інформації про те, що медики лікуються від COVID-19. А нещодавно ви повідомили, що кілька медиків перехворіли цією недугою безсимптомно. Чи досліджували, де вони могли інфікуватись?

– Ми обстежили на антитіла 300 наших медичних працівників, і в 21 медика результати виявились позитивними. При цьому вони не хворіли й не мали жодної симптоматики коронавірусної інфекції. Є кілька припущень, як вони могли заразитись. Відповідно до відкритої інформації англійців, італійців, німців та іспанців, епідемія COVID-19 розпочалась швидше, ніж ми її зафіксували.

Перший випадок коронавірусу в нашому лікувальному закладі ми виявили 13 березня, тоді як на території Європи такі випадки вже були відомі з листопада 2019 року. Можливо, наші працівники, які їздили туди на відпочинок, могли перенести безсимптомно це захворювання, після чого у них виробились антитіла класу «G», і лише зараз ми їх виявили.

Друга частина наших працівників, а таких є близько 15, – це ті, які захворіли й перебували на лікуванні. Ми виявили у них вірус у крові, що було підтверджено ПЛР-тестами. Ці медики одужали. За півтора місяці ми теж їх перевірили на наявність захисного імунітету до коронавірусу. На щастя, в усіх цих медиків є високі антитіла до COVID-19.

Вони інфікувались на роботі?

– Ми вважаємо, що близько 15 наших медиків інфікувались на роботі. Перший наш пацієнт був у вкрай важкому стані. Тоді лікар приймального відділення був захищений. Утім, очевидно, допустив порушення. Тому й захворів. Плюс захворіли медичні сестри та санітарочка, тобто реанімаційна бригада, лікар-реаніматолог, якого ми викликали, і фельдшер-лаборант. Усі занедужали через 14 днів. Двобічна пневмонія у трьох медиків протікала дуже важко. Старша медсестра реанімації, яку викликали вночі, теж захворіла. Це все ми знаємо точно, але ж довести – неможливо.

Чому?

– Тому що медики з лікарні виходять за межі закладу, і ми не знаємо, з ким вони тоді зустрічаються, контактують. Якби наші працівники 14-20 днів не виходили за межі лікарні, тоді можна щось доводити. А так – ми залишаємось лише зі своїми теоретичними міркуваннями.

Як себе почувають медики, які перехворіли COVID-19 непомітно? Можливо, спостерігають зміни в організмі?

– Вони навіть не знають про те, що мають до коронавірусу антитіла. Ось у мене на руках є інформація про працівників Станції переливання крові (Прикарпатський обласний центр служби крові – авт.). Обстежені 196 працівників, з них 9 мають позитивний результат. Ці люди теж не знають про те, що у них є антитіла до коронавірусу. З військкомату ми обстежили 31 призовника, з них одна дитина досі не знала, що хворіла на COVID-19. Також ми перевірили 100 працівників Фтизіопульмонологічного центру, які теж приймають хворих із підозрою на коронавірус. У цій групі ми виявили найбільше медиків з антитілами до нього – це 15 працівників. Усім працівникам нашого закладу з позитивними антитілами класу «G» ми зробили ПЛР-дослідження. В усіх вони – від’ємні. Тобто, вони не є носіями коронавірусу.

Україні закидають низькі показники тестування на коронавірус у порівнянні з іншими країнами Європи. Як із цим впоратись?

– Скажу відверто, треба швидше рухатись і любити людей. Я вже писав листа у МОЗ щодо нашої лабораторії, яка першою в області почала робити дослідження на коронавірус. Люди, які постійно працюють із вірусом у крові, не були додані у перелік тих, хто мав отримати надбавки до зарплати. Ми просили це виправити.

Title 

Наступне. Ми просили отримати можливість готувати фахівців, а для цього потрібна апаратура. Придбати її тепер непросто, бо всі країни апаратуру тримають для себе, а от ми самі якісної не виробляємо.

Ще одне. Сьогодні необхідно розпочати бодай швидке масове тестування. Для цього варто поставити кілька наметів, у яких кожна людина змогла б себе обстежити на наявність коронавірусу. Це б відділило тих, хто отримає позитивний результат.

Нещодавно в українських містах, у приватних лабораторіях зокрема, з’явилась можливість зробити ПЛР та ІФА-тести на коронавірус. Як зорієнтуватись, яким тестам надати перевагу?

– ПЛР-тести варто робити тим, хто хоче визначити, чи є в нього коронавірус. І це – незалежно від того, чи є симптоми. Якщо його не знайдено, тоді можна робити ІФА-тест. Це – другий етап. Він покаже, чи перехворіла людина цим вірусом. Якщо так, то можна вже ходити без захисної маски.

Ми всі перехворіємо на COVID-19? Чи окремих людей врятують захисні маски, рукавички та миття рук?

– Є люди, які ніколи не захворіють на коронавірус. Це - 10-20% людей, які народились генетично стійкими до будь-якого вірусу. Для решти, які дотримуються цих правил, ризик інфікуватись мінімізується.

У тих, хто перехворів безсимптомно, організм має настільки міцну імунну систему, що виробив антитіла до цього вірусу і не допустив до клінічних проявів. Понад те, він не дав підняти голову збудникам і бактеріям, які є в організмі.

Скільки сьогодні ПЛР-тестів робить лабораторія інфекційної лікарні, й скільки часу доводиться чекати результатів пацієнтам?

– У день ми робимо 28 ПЛР-тестів. Якщо у нас буде більше реактивів, то наші хворі зможуть отримувати результат уже наступного дня. Цьому має посприяти наш обласний Лабораторний центр. Їхня лабораторія зараз – перевантажена. Якщо вдасться налагодити цю систему, а ми на це дуже сподіваємось, пацієнтам не доведеться чекати жодного дня на результат. Облік і відповідальність за реагенти для ПЛР-тестування покладені на Лабораторний центр.

У перші дні епідемії COVID-19 ви лікували хворих препаратами для подолання ВІЛ-інфекції? Нині є потреба у цих медикаментах?

– Тепер ми їх шукаємо. І «Калетру» (антиретровірусний препарат – авт.), і «Алувію». Вони виявились достатньо дієвими. Нещодавно ми хотіли закупити ці препарати для нашої області. Довго чекали і лише щойно стало відомо, що зможемо вже отримати ці ліки. Зараз ми лікуємо коронавірус «Плаквенілом». Хворі дуже важко його переносять. Чому? Відповідно до положення, хворі, яких лікують препаратами від малярії, мають пройти обстеження ЕКГ (електрокардіографія – авт.). І тут ми помітили дуже цікаву картину, про яку досі не знали. Виявляється, у нас дуже багато молодих людей, які ніколи не відчували дискомфорту з боку серця, мають запальні явища зі сторони серця. Таким хворим «Плаквеніл» – протипоказаний. Натомість даємо їм ту саму «Алувію». Практично тут ускладнення в пацієнтів ми не бачили. Щоправда, в окремих випадках цей препарат викликав у хворих на другий або третій день пронос. Причому такого рівня, що людям доводилось одягати памперси. Але пацієнти швидко одужували і чудово себе почували. Навіть у дуже важких хворих на восьмий день ми спостерігали, що вірусу в організмі немає, і доліковували у них звичайну пневмонію.

То медичний протокол для лікування коронавірусу треба змінювати?

– Усі п’ять розпоряджень, які ми отримали, – нормальні та добрі. Протоколом, який змінювався три чи чотири рази, ми не задоволені. Чому? Добре розписали дві схеми лікування для дітей і дорослих. Утім, автори не вказали, чим треба лікувати пневмонію, яким видом антибіотиків. Тому на першому етапі ми лікували хворих антибіотиками цефолоспоринового ряду першого, другого та третього покоління. Тоді помітили, що високого ефекту вони не дають. Ми згадали, як лікували свинячий грип і SARS (особливий варіант коронавірусної інфекції – авт.) і перейшли на антибіотики вищого класу. Проблема виникла в тому, що ці ліки – дорогі. До прикладу, ціна флакона «Меропенем» – близько 250 гривень. Потрібно таких чотири флакони, а це – тисяча гривень. Якщо ми даємо ще два антибіотики такого ж класу, то виходить три тисячі гривень на день на одного хворого. Лікування пневмонії триває щонайменше 10 днів. Ось і порахуйте, яка вартість. Не розумію, як розписали пакет у НСЗУ (Національна служба здоров’я України – авт.), коли немає нормального протоколу. Ось тут ми трішки застрягли. Нині я щиро вдячний Івано-Франківській обласній адміністрації, яка нас зрозуміла і закупила «Меропенем», щоби можна було лікувати пацієнтів.

А яка мінімальна вартість пакету лікування COVID-19?

– Такого пакету нема. На нашу лікарню у перший місяць (медреформи – авт.) виділили 2 мільйони 600 тисяч гривень. З цього ми повинні були профінансувати заробітну плату, харчування, ПЛР-обстеження і медикаменти. Зважаючи на те, що зарплату лікарям підняли на 300%, ми мали забезпечити її людям, які працюють. Треба додати, що в нас була дуже складна ситуація. Спочатку понад 25 медиків розрахувались. Ті, що залишились, нині працюють добами, а на початку епідемії наші медики не виходили з лікарні півтори-дві доби. Тому вони мають отримати цю зарплату. Водночас, у нас працюють люди, які зустрічають пацієнтів із коронавірусом, розносять їм їжу, замінюють кисневі балони, ремонтують електрику та сантехніку. А ще тут працюють лаборанти (які мають справу з кров’ю – авт.). Тому ми вирішили першочергово сплатити людям за роботу. Решта грошей, що залишалось, а це – близько 600 тисяч гривень, скеровували на ліки. Водночас, ми маємо програму лікування терапевтичних хворих, а це – пакет вартістю 1,1 млн грн, який теж враховує придбання медикаментів.

Цих коштів вистачає, щоби пацієнти не купували ліки?

– Був період – півтора тижні, – коли хворим справді доводилось їх докуповувати. Сьогодні ми маємо достатньо препаратів на зразок «Цефтриаксону» (антибіотики четвертого покоління – авт.), «Меропенему» тощо. Але люди в нас – розумні, багато читають. Відтак вони не хочуть дешевих ліків, які можуть призвести до хронічних недуг чи летальних наслідків, а хочуть ліки потужніші, вищого класу. Їх ми закупили, але таких препаратів – недостатньо. Якщо говорити відверто, на всіх не вистачає.

А яка ваша думка щодо апаратів ШВЛ? Влада їх закуповує, а пацієнти бояться. За інформацією, яку отримуємо, багато хворих після ШВЛ помирають. У чому причина?

– Ми обговорювали цю ситуацію. Найперше треба сказати, що наша лікарня від влади не отримала жодного апарата. Їх нам передали благодійники. «Приватбанк» нам передав апарат ШВЛ екстракласу, «Укргаз» закупив кілька апаратів, зокрема, й для УЗД, і кілька тисяч захисних костюмів. Ще Фонд Порошенка, Фонд Ахметова… Наразі у нас є 7 апаратів ШВЛ середнього та вищого класу й 3 апарати, які ми називаємо «древніми». Їх не можна пристосувати до тиску легеневої тканини. Лікар задав параметри – й апарат тисне. Однак висока смертність – не від цього. Це – наслідки того, що хворі надходять до нас запізно. Тоді пацієнта беруть на апарат ШВЛ, коли в нього вже наступає фрагментація легень. Цих хворих важко «витягувати». Треба завжди вчасно пацієнта госпіталізовувати і вчасно під’єднувати до апарата. Їх є кілька видів. На СІПАПі (апарат – невеликий компресор, який подає постійний потік повітря під певним тиском у дихальні шляхи через гнучку трубку та герметичну носову маску – авт.) дають 15 літрів кисню через маску або ж через ніс. Тут практично всі хворі «виходять». У випадку, коли кисень необхідно подати хворому через трубку, треба робити трахеотомію (хірургічна операція – авт.). Тут смертність інша. Тому ми стараємось до таких випадків не допускати. Для цього ще з приймального відділення дивимось на рівень насичення крові киснем. Коли недостатньо, пацієнт поступає в реанімацію – і ми насичуємо організм киснем через маску. Це відбувається до того часу, поки хворий не почне самостійно нормально дихати. У нас через реанімацію пройшли 96 пацієнтів із COVID-19, з них семеро померли.

Сьогодні, після періоду плато, кількість хворих знову зростає. Як швидко нам чекати на другу хвилю епідемії коронавірусу?

– Це – природний процес, про який знають епідеміологи та інфекціоністи. Кожна нова інфекція має чотири хвилі протікання. Перша хвиля може тягнутись два або два з половиною місяці. Тоді наступає зниження захворюваності, вірус мутує, змінюється – і починається друга хвиля. Це – нормальний процес. Третя та четверта хвилі можуть не настати або бути непомітними. Зараз ми завершуємо першу хвилю. Другу очікуємо на осінь. Якщо раніше у нас було 80-90 хворих із коронавірусом, то тепер, навіть коли стараємось швидше виписувати пацієнтів додому, у нас менше, ніж сотня хворих, не буває. Учора нас попросили створити більше місць для пацієнтів. Раніше ми забирали до себе важких і медпрацівників, усіх із підозрою на коронавірус з Верховинського району, Лисця, Тисмениці, частини Галича. Тепер нам сказали, що будемо приймати ще й франківчан, бо міські лікарні – переповнені.

А до вас звертаються за консультацією з інших медзакладів?

– Перші півтора місяці епідемії нам було дуже складно, бо без телефону не можливо було працювати. До нас зверталися реаніматологи зі всієї області. Ми розробили свій локальний протокол лікування хворих із коронавірусом. Раніше нас учили, що кожен лікувальний заклад має розробити свій протокол, залежно від тих можливостей, які є. Ми не можемо себе рівняти до європейського протоколу через технічне забезпечення, до прикладу, що є в Німеччині. У них – все інше, починаючи від апаратури. Також наш протокол, окрім обласних медзакладів, запозичили тернопільські лікарні, Київська військова академія, медики Сум, Черкас. Ці протоколи мають перебувати у постійній адаптації. Чому? Бо змінюється коронавірус, з’являються нові препарати з серії доказових і, відповідно, потрібно змінювати лікування.

Втім, сьогодні головне для нас – люди. Я б дуже хотів, аби всі подивились, якими стомленими йдуть наші працівники вранці з роботи. Особливо хочу, щоб це побачили ті, які сказали провести реорганізацію галузі й ліквідувати інфекційні лікарні. Я б одягнув на них ті захисні костюми – і нехай би вони попрацювали в них 12-24 години так само, як це роблять наші медпрацівники.

Сьогодні говорять про те, що COVID-19 дає ускладнення не лише на легені. Які ваші спостереження? Чи справді вірус зачіпає кору головного мозку?

– У нас є низка хворих, у яких ми помітили явище енцефаліту, ураження черепно-мозкових нервів. Одними з симптомів COVID-19 є втрата нюху, смаку, це – порушення. Наступне. У кількох наших хворих ми спостерігали збудження, неадекватну поведінку. Сьогодні є хворий, у якого бачимо тип ішемічного інсульту. Довести, що це викликано коронавірусом, наразі немає можливості. Тому ми лише описали цей випадок.

Ви працюєте в цій лікарні понад 30 років. Наскільки складний COVID-19 у порівнянні з іншими вірусами?

– Коли був свинячий грип, наша лікарня теж була переповнена, ми майже з неї не виходили. Тоді ми теж не могли зрозуміти цей грип, бо не було досвіду. Принаймні COVID-19 сьогодні є чим діагностувати. Той самий грип SARS походить із класу коронавірусних. Нині COVID-19 має вже сто мутацій. У світі ще описаний близькосхідний грип, який називають «барс». Його смертність – близько 50%. Добре, що його зафіксовано у світі лише до 600 випадків. На наше щастя, ми не маємо Еболи. Втім, є інша група геморагічних лихоманок (ті, що протікають із високою температурою тіла – авт.), які можуть бути завезені до нас. Зокрема, та ж Астраханська – з Західного Нілу, чікунгунья (гостра інфекційна хвороба вірусної природи, розроблялась як біологічна зброя – авт.).

Думаю, що в Україні принаймні дві лихоманки вже можуть бути. Тепер нам варто отримати можливість їх діагностувати, бо ми вміємо це робити і маємо лабораторії, але ще потрібні тест-системи. Нещодавно в Іспанії, на знаменитому острові Ібіса (Ібіца) за час карантину розвелось багато тигрових комарів. Зважаючи на наші кліматичні умови, вони можуть бути й в Україні, а це – лихоманка Зіка та інше – як наслідок. Адже чим довше літо з середньою температурою 20 градусів, тим більшою є імовірність малярії. Особливо це тепер загрожує південним областям.

Як нам застерегти себе від усіх цих недуг? Маски, рукавиці…

– Будьмо відверті. Ми не ходитимемо вічно в масках. Найперше треба думати, як зміцнювати імунітет, а ще – про раннє виявлення недуги. Раніше нам суттєво допомагала СЕС (санепідемслужба – авт.). Вони відловлювали гризунів, комарів, досліджували й інформували нас про можливі віруси. А зараз я не знаю про це. Просто всі бачимо, що щось собі літає… Думаю, що держава має подбати про безпеку свого населення. Сьогодні є не лише природні мутації вірусу, а й біотероризм, який може знищувати все без зброї.

Тому вважаю, що епідеміологічна та інфекційна служби мають фінансуватись державою, а не заробляти на себе. Адже тут ідеться про національну безпеку. Асоціація інфекціоністів уже зверталася з цим до державних органів. Але наразі ми лише чуємо, що нас розуміють. Крім загальних слів, справа з місця не зрушилась. Тішить лише те, що новий міністр МОЗ Максим Степанов сьогодні дослухається до фахівців, бо досі нашої думки щодо реформування галузі ніхто не питав.

Автор: Ірина Дружук,
Івано-Франківськ

Фото Юрія Рильчука

Джерело: «Укрінформ» (https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3058784-roman-ostak-gendirektor-ivanofrankivskoi-oblasnoi-klinicnoi-infekcijnoi-likarni.html)

У ВООЗ применшують можливість повітряної передачі коронавірусу

Віктор Токарев: «Відколи працюю у реанімації, таких легень ще не бачив…»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com