«Докарантинний» інформаційний простір ряснів аналітикою та дослідженнями теорії поколінь. Мовляв, представники покоління X готові працювати десятиріччями в одній і тій самій компанії, а міленіали змінюють роботодавців, а іноді – і спеціальності, як рукавички. Проте карантин та коронакриза сплутали всі карти.

Ще півроку тому мова йшла про дефіцит кваліфікованих кадрів, війну за таланти серед працедавців та пов’язані з нею зростання зарплат та активне впровадження нематеріальних програм мотивації. Проте, зараз є всі підстави говорити, що ринок праці знову стане ринком праці роботодовця. Що пов’язано зі скороченням кількості вакансій (хай навіть і тимчасовим), збільшенням попиту на нову роботу, зростанням конкуренції. Логічно припустити, що всі ці нові обставини змінили поведінку пошукачів. Можливо, міленіали стали міцніше триматись за робочі місця та придивлятись до тих професій, які раніше ігнорували, а представників покоління X карантин, навпаки, підштовхнув до змін, - читайте про це у статті керівниці експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua Юлії Дрожжиної.

З чого починався карантин – та по кому вдарив

Введення карантину позначилось на ринку праці неймовірно швидко. Вже у перші два тижні режиму обмежень активність пошукачів виросла майже на 60%.

Чи йде мова про настільки масові скорочення у цей період? На щастя, ні. Згідно з опитуванням, проведеним серед користувачів порталу grc.ua, скорочено було 6% респондентів. Серед них: HR-менеджери, маркетологи, IT-спеціалісти, адміністративний персонал, працівники сфери HoReCa, спеціалісти з продажів тощо. Крім того найвідчутніше скоротили кількість працівників готелі, ресторани, туристичні оператори, салони краси, непродуктовий ритейл, ЗМІ тощо.

Безробіття та загальна криза у цих профсферах та галузях – світове явище. І наші дані по Україні загалом збігаються зі звітом Міжнародної організації праці. Проте, у віковому розрізі впливу коронакризи наша ситуація відрізняється.

Згідно зі звітом Міжнародної організації праці, опублікованим 27 травня, найбільше постраждала від коронабезробіття молодь – спеціалісти до 24 років включно. Це пов’язують з тим, що такі працівники частіше задіяні у низькооплачуваних галузях та секторах, які виявились менш стійкими до кризових явищ, та мають менший стаж роботи і, відповідно, менш цінні для роботодавців.

Проте українські реалії інші: згідно з опитування grc.ua, найчастіше про звільнення під час карантину повідомляли пошукачі віком від 31-40 років (покоління на межі X-Y) – на них припадає майже половина (48%) таких відповідей. Ще по 20% працівників, яких було скорочено – це спеціалісти віком від 24 до 30 років (міленіали) та від 41 до 50 (покоління X) років. А от представники покоління Z (респонденти від 19 до 23 років) рідше за інших заявляли про звільнення (12% відповідей).

Пояснюється ця ситуація досить просто: з одного боку молодь (пошукачі віком від 18 до 30 років) частіше за спеціалістів інших вікових категорій, задіяна у сферах, які були популярні під час кризи та/або є одними з найбільш високооплачуваних (наприклад, IT, телеком). Вони частіше готові працювати на посадах, пов’язаних з адміністративною роботою (перекладачі, оператори сall-центрів, кур’єри). І, оскільки такі вакансії активно розміщували всередині карантину (квітень), то навіть у разі скорочення могли швидше знайти іншу роботу. З іншого, якщо ми подивимось на вакансії на українському ринку праці, то побачимо, що в більшості з них роботодавці не висувають високих вимог щодо досвіду. «Від 1 до 3 років» - така категорія працівників найпопулярніша серед компанії. А от категорія «Понад 6 років» - на жаль, найменш популярна.

Хоча абсолютній більшості (71%) роботодавців вдалось зберегти природну плинність кадрів, в плані матеріальної мотивації співробітників ситуація складніша: у найближчі місяці 35,2% роботодавців збираються зменшувати розмір оплати праці, хоча 64,7% відповіли, що залишать у майбутньому існуючий рівень. Проте, разом з цим, майже половина респондентів повідомила, що матеріальна мотивація працівників вже була скорочена.

Зрозуміло, що рівень оплати - найбільш важливий критерій при виборі роботи та роботодавця для всіх категорій пошукачів. Проте для покоління Z він дещо менш критичний. А от представники покоління на межі X-Y чи X, які, скоріш за все, вже мають родину та супутні обов’язки, більш чутливі до питання розміру зарплати. Грубо кажучи, якщо знизити оплату праці представнику покоління Z та більш старшому спеціалісту, то першому її може вистачити, а другий буде шукати іншу роботу.

Саме сукупність цих причин, помножена на стрес та невизначеність, і призвела до раптового спалаху активності спеціалістів на ринку праці саме у таких вікових групах, як 30-40 років (вони навіть посіли провідну позицію за кількістю розміщених резюме), 40-50 років (їхня частка резюме виросла найвідчутніше – на 6%) та 50 – 60 років. А от раніше більш активними в питанні пошуку роботи були спеціалісти віком від 18 до 30 років.

До змін готові

Отже, карантин призвів до того, що спеціалісти активно вийшли на ринок праці. Когось не влаштовує розмір заробітків на поточній роботі, когось було скорочено. І не просто вийшли, а переосмислили власні перспективи та задумались про зміну професії. Наприклад, про це говорить третина респондентів (34%): 22% готові до перекваліфікації через відсутність перспектив (фінансових чи нематеріальних), 12% - через розчарування у теперішній професії. До того ж, найчастіше про це заявляли, знову ж таки, не наймолодші пошукачі, а представники покоління на межі X-Y, віком від 31 до 40 років. Які вже встигли і набути досвіду у своїй професії, і набити гулі в ній.

Ще одне з побажань, яке актуалізувалось у спеціалістів віком 31-40 років – це дистанційна робота. Саме ці респонденти частіше за інших заявляють про своє бажання працювати у віддаленому форматі. Очевидно, тому, що таким чином краще вдається дотримуватись work-life балансу. Чи можливо це? Для тих, чиї професійні інтереси є у сферах IT, продажів, адміністративної роботи та маркетингу – так. Протягом карантину та до нього саме за цими профсферами розміщувалась переважна кількість пропозицій про роботу з віддаленим форматом зайнятості. А от іншим задля дистанційної роботи варто подумати про перекваліфікацію із діджитал-спрямуванням.

Що робити, щоб користуватись попитом

Окрім дуже нерівномірної популярності різних професій та спеціалістів з різним досвідом роботи, коронакриза актуалізувала ще одне питання: важливість just-in-time та lifelong навчання.

Мова про те, що у кризові часи компанії змушені оптимізувати штат. Хтось очікує, що співробітники зможуть виконувати додаткові задачі, з якими раніше не мали справу. Хтось – змушений переводити співробітників з одного відділу (який зараз, наприклад, лишився без роботи) в інший. В обох випадках від працівника очікують, що ті зможуть максимально швидко опанувати нові навички та влитись у роботу.

Проте, якщо останній раз ви вчили щось нове в університеті 10 чи навіть 20 років тому, то зробити це буде важко. Вміння вчитись – це теж навик, який без постійних тренувань втрачається. А від того, наскільки швидко ми зможете адаптувати свій скіл-сет під вимоги ринку, наскільки актуальними знаннями ви володієте, залежить ваша популярність на ринку праці.

Джерело: Grc.ua (https://grc.ua)