Ідеальне робоче місце весною 2020 року. Фото Марини Олійник

«Якщо ви скептично ставилися до роботи з дому, то гадаю, зараз ваше ставлення змінилося», — сказав 12 травня СЕО компанії Dell Майкл Дел на одному з вебінарів.

Його компанія — серед світових лідерів з розробки комп’ютерних систем, вона вже понад десять років практикує віддалений формат роботи. Задовго до пандемії, що змусила чимало світових компаній змінити філософію роботи, 25% персоналу Dell працювали віддалено. Про своє позитивне ставлення до такого формату роботи вже висловилися менеджери й СЕО інших технологічних гігантів. Зокрема, Марк Цукерберґ заявив, що в наступні десять років щонайменше половина штату Facebook працюватиме віддалено, а СЕО Microsoft Сатья Наделла в інтерв’ю The New York Times зазначив, що продуктивність роботи працівників його компанії навіть зросла за час карантину й унаслідок нового формату роботи. Нині більшість представників технологічних гігантів залишають свій персонал удома: компанія Amazon установила такий режим до жовтня, Google і Facebook — до кінця року. Слід утім зазначити, що з послабленням карантину ті, хто хоче чи потребує працювати в офісі, можуть повертатися до звичного формату. Однак, разом із позитивними оцінками роботи вдома, можна почути й чимало критики. Зокрема, робота вдома на час карантину була обтяжена побутовими проблемами, особливо в сім’ях із малими дітьми. На це скаржилися працівники й навіть топ-менеджери у статтях і на своїх сторінках у соцмережах, а кількість статей на тему «work-life balance» зросла в геометричній прогресії.

У 2015 році стенфордський економіст Ніколас Блум здійснив дослідження в китайській компанії Ctrip, яке засвідчило, що продуктивність роботи з дому на 13% вища, ніж в офісі. Однак на початку пандемії сайт університету Стенфорда опублікував інтерв’ю із Блумом, у якому дослідник уже був менш прихильним до такого формату саме з огляду на названі вище чинники. Хоча й раніше (зокрема в інтерв’ю Harvard Business Review) Блум зазначав, що в разі використання його дослідження як аргументу щодо позитивного аспекту роботи з дому слід зважати на специфіку підрозділу досліджуваної компанії. Це був кол-центр, де легко працювати віддалено і легко вимірювати продуктивність. Проте є види робіт, які складніше виконати на відстані. Хоча, як свідчать опитування, американські працівники все ж хочуть і далі працювати дистанційно. Згідно з опитуванням, опублікованим 1 липня компанією Morning Consult, 73% американців позитивно ставляться до роботи з дому після досвіду на карантині і три чверті хотіли б і далі працювати в такому режимі щонайменше 1–2 рази на тиждень. Вочевидь, такі опитування (які компанії також здійснюють серед своїх працівників, але не публікують результатів) згодом впливають на рішення переходити до формату роботи, що дав би змогу частині штату перебувати поза офісом.

«Працюйте з дому, якщо ваш тип роботи вам дає змогу… Наші офіси відкриті для тих, чия робота критично важлива», — таке повідомлення від СЕО компанії Apple Тіма Кука отримали всі працівники на початку карантину в березні. На відміну від інших компаній цієї галузі, Apple розробив план поступового повернення працівників у офіси й лабораторії і не бачить можливості переходу значної частини персоналу на віддалений формат. Це пов’язано зі специфікою роботи компанії, хоча не варто відкидати й минулий не зовсім успішний досвід у деяких компаніях.

У 2009 році 40% працівників компанії IBM працювали з дому. У 2017-му компанія змусила їх повернутися в офіси. Одна з причин, яку називали менеджери, був надто повільний темп роботи працівників. Схожим шляхом пішла також і Марісса Меєр у Yahoo, коли у 2013-му змусила всіх працівників повернутися до офісної роботи. Так чи інакше, коронавірусна хвороба буде значним струсом для культури праці багатьох технологічних гігантів і у США, і в інших країнах, а відсоток тих, хто в постійному режимі працює віддалено, значно зросте (перед пандемією у США лише 8% працювали віддалено щонайменше раз на тиждень, а 2% працювали так на постійній основі).

Однак, якщо загалом для технологічних компаній цей період став значним поштовхом до зростання й переосмислення філософії праці, то для інших галузей реальність виявилася не такою радісною. Чимало компаній і в Європі, і у США вдавалися до примусових відпусток чи навіть звільнень своїх працівників, а рівень безробіття значно зріс (за даними Організації економічного співробітництва та розвитку, рівень безробіття серед країн-членів у травні 2020 року зріс на 3,2%, порівняно з показниками напередодні початку пандемії). Такий стан справ змушує країни розробляти схеми економічної підтримки підприємств.

Від початку пандемії більшість країн Заходу анонсували початок таких економічних програм. Так, у березні уряд Великої Британії ухвалив пакет заходів задля підтримки бізнесу в час кризи й одним із його складових є «Схема збереження робочих місць під час епідемії коронавірусної хвороби» (Coronavirus Job Retention Scheme). Уперше в історії країни британська влада вдалася до таких заходів. Основною складовою цієї схеми є так звана примусова відпустка. Станом на кінець квітня дві третини британських компаній скористалися цією можливістю. Який саме вигляд має ця система? Якщо працівник не може виконувати свою роботу через спалах пандемії коронавірусу, то керівники британських компаній можуть відправити його у примусову відпустку. У такому випадку за працівником зберігається робоче місце й зарплатня, яку виплачує уряд. Управління митних і податкових зборів Великої Британії відшкодовує 80% витрат компанії на заробітну плату працівників, що перебувають у такій примусовій відпустці (до 2500 фунтів стерлінгів на місяць), а також пенсійні та страхові внески. На початку пандемії (та й досі) не було розуміння обмежень у роботі певних компаній, а також того, як довго вони триватимуть і якими виявляться їхні економічні наслідки, тому сама система урядових дотацій і підтримки поступово змінюється. Якщо спершу британські працівники, яких відправили у примусову відпустку, взагалі не могли працювати, то з 1 липня уряд запровадив так звану гнучку схему примусових відпусток. Згідно з цією схемою людина може працювати певну кількість годин чи днів на тиждень, за які йому платитиме компанія, а решту надасть уряд. Коли канцлер скарбниці Великої Британії Ріші Сунак оголошував про зміни у програмі збереження робочих місць, то пообіцяв, що ця схема не матиме різкого закінчення наприкінці жовтня, коли уряд планує припинити свою програму підтримки. Саме тому вже з липня запрацювали система гнучких примусових відпусток, щоб компанії могли в потрібному їм темпі повертатися до роботи.

Раніше у США до примусових відпусток у часи економічних криз вдавалися доволі рідко, зазвичай усе закінчувалося повноцінним звільненням. Але цьогорічна криза через спалах епідемії коронавірусної хвороби підштовхнула великі американські компанії (зокрема GAP, Macy’s, Kohl’s, Tesla) саме до такого рішення. Однак у Сполучених Штатах ця схема виглядає дещо інакше, ніж у Великій Британії. Персонал, що перебуває у примусовій відпустці, або працює меншу кількість часу, або звільняється й переважно не отримує зарплатню від компанії. Такі працівники можуть подаватися на виплати з безробіття чи працювати на інші компанії в період своєї вимушеної відпустки. За даними міністерства праці США, станом на кінець червня 19,5 млн американців отримували допомогу з безробіття. Ця цифра майже вдвічі менша, порівняно з показниками початку травня, але все одно надзвичайно висока.

Спровокована пандемією криза змусила великі світові компанії до переосмислення стилю роботи, а також пошуку нових рішень, щоб праця була безпечною й ефективною. Водночас менші підприємства борються за виживання і зазвичай лише ефективна допомога місцевих урядів може дати їм змогу зберегти себе й робочі місця. Для великих технологічних компаній нова філософія праці з фокусом на роботу з дому може не лише стати революційною, а і змусити повернутися до звичного режиму, коли не буде загроз здоров’ю працівників. Однак те, як зміниться формат роботи у великих компаніях, залежить не лише від економічних показників, а й від дисципліни працівників.

Автор: Ольга Ворожбит

Джерело: «Український Тиждень» (https://tyzhden.ua/Society/245469), матеріал друкованого
видання № 28 (660)