Нехай назвуть мене параноїком, прихильником «теорії змов». Я все одно повторюватиму, що в країні Америці існує змова з метою зірвати листопадові вибори або якось зіпсувати їх, або будь-якими шляхами поставити під сумнів легітимність їхніх результатів.

Не тільки Демократична партія як така – в особі її апарату, політиків, активістів і штабів у кожному штаті – у змові замішані провідні СМО (остання буква від слова «обманювання»), ціла банда полстерів, усіляких «експертів», продажних лоєрів на чолі з ACLU, організації на кшталт БЛМ і Aнтифa, профспілки (особливо вчителів і держслужбовців), усілякі «неприбуткові» компанії і «мозкові центри» (які нерідко отримують державні гранти!), низові організації, яких «наплодив» Обама за роки свого президентства (і за три роки після цього), магнати Великого Бізнесу та деякі державні чиновники. Коротше кажучи, все БОЛОТО, яке добре пам’ятає обіцянку Трампа «осушити» його. Зокрема, й істеблішмент Республіканської партії (RINО). Тому буде неточно називати нашим противником Демпартію. Я називаю їх тим, чим вони є. Вороги Америки – наші вороги.

Наших ворогів не дуже турбує, скільки голосів отримає їхній ставленик, як би його не звали. Вони достеменно знають, що при нормальних умовах більшістю голосів переможе Трамп, до того ж зі значною перевагою. Тому зниження явки на виборах (будь-яким способом) працює в одну сторону. Але якщо допустити можливість значної переваги, чи велике має значення плюс-мінус, скажімо, навіть 100 тисяч голосів?

Процедура виборів

Ми іноді не беремо до уваги, що президент США обирається більшістю голосів не населення, а колегії виборників. Якщо б було перше, тоді президента щоразу обирали б Каліфорнія, Нью-Йорк, ну і плюс, можливо, Іллінойс. Усе. Кількість голосів у цих штатах сумарно вже перевищила б кількість всіх інших виборців країни.

Варто було б ще раз оцінити мудрість батьків-засновників – вони передбачали подібні випадки, і тому Конституція передбачає колегію виборників, де презентовані всі штати країни – кілька осіб від кожного. Точне число виборників від кожного штату має дорівнювати кількості сенаторів і членів Палати представників від цього штату в Конгресі США. Всього виходить 538 виборників (100 сенаторів і 435 членів Палати представників плюс 3 від округу Колумбія – згідно з поправкою від 1961 р.). Перемагає кандидат, який забезпечив собі не менше, ніж 270 голосів виборників, себто за принципом простої більшості. Тому ми голосуємо не за кандидатуру президента, а за виборників.

Порядок персонального призначення виборників визначається конституцією у кожному штаті.

За загальним правилом, виборники від кожного штату повинні віддавати свої голоси за кандидата, який отримав більшість голосів у цьому штаті. З цим – багато тонкощів та історичних казусів, але вдаватися туди не варто. У деяких штатах закон наказує призначати виборників для кожного кандидата, у пропорції від кількості набраних ним голосів (кому – більше, кому – менше).

В останні десятиліття наші вороги, яким колегія – як кістка в горлі, розгорнули кампанію за ліквідацію колегії і перехід на принцип більшості народних голосів. Але для цього необхідна поправка до Конституції, що малоймовірно з огляду на опір безлічі «малих штатів». Принцип простої народної більшості робить їх буквально нерелевантними у сенсі впливу на вибори президента.

Будь-яка поправка до Конституції повинна бути спершу схвалена 2/3 голосів в обох палатах Конгресу або 2/3 штатів. Це передбачає дебати та закулісні змови. Якщо цей рубіж буде подолано, поправку повинні ратифікувати ¾ штатів (або ¾ складу Конгресу). Справа – дуже клопітка й майже безнадійна – особливо при тій поляризації настроїв, яка окреслилися 20 років назад і з тих пір загострювалася дедалі більше.

Одночасно шукали шляхи вихолостити колегію різними способами. Історія цих спроб – довга та складна. Відомі випадки тиску на виборників різними способами (зокрема, у 2016 р.) І багато іншого. Але останню спробу потрібно згадати неодмінно.

Називається це National Popular Vote Interstate Compact. У перекладі: «Об’єднання штатів за всенародну більшість голосів». Колегія виборників не ліквідовується, але виборники від кожного штату повинні голосувати за кандидата, який набрав більшість голосів населення країни. Той же принцип народної більшості, тільки з чорного ходу. Але оскільки формально штат посилає своїх виборників у колегію, влада має можливість морочити своє населення фікцією участі штату у виборах президента. Інакше незрозуміло, яким чином вступили у Компакт такі малі штати, як Вермонт (менш ніж 900 тис. населення) і Род Айленд (населення – трохи більше ніж 1 млн осіб).

Мета Компакта може бути досягнута, якщо вони матимуть 270 голосів виборників – себто більшість у колегії.

Щоб штат увійшов у Компакт, пропозиція повинна бути прийнята як закон обома палатами асамблеї штату та підписана губернатором.

Вперше ідея була висловлена у 2006 р. Була сформована «неприбуткова» група активістів для пробивання ідеї. Закон був запропонований у всіх 50 штатах, і почалися пригоди. В одній палаті штату законопроект проходить, в іншій – ні. В якомусь штаті законопроект проходить в обох палатах, але губернатор накладає вето (як Арнольд Шварценеггер у Каліфорнії в 2006 р.). Незважаючи на невдачі, законопроект знову й знову ставили на розгляд після наступних виборів до органів влади штатів. І нерідко він проходив.

До березня 2020 року в Компакт вступили 15 штатів та округ Колумбія. Усі разом вони контролюють 196 голосів виборників – майже ¾ від необхідної більшості. Жоден республіканський губернатор не підписав закон про компакт.

Юридично ідея Компакта – досить квола на фоні того, що написано в Конституції країни. Хоча активісти та політики трактували деякі її формулювання на користь допустимості такого підходу, багато юристів вважали, що їхні докази – непереконливі.

Остаточно ідею Компакта «зарубав» Верховний Суд США кілька днів тому, прийнявши постанову, що кожен виборник повинен голосувати у колегії за кандидата, який переміг більшістю у його штаті.

Висловлюючись точніше, ВС країни визначив, що штати можуть змусити призначених виборників публічно висловити поруку на підтримку кандидата, який набрав більшість голосів у цьому штаті, і карати тих, хто порушить цю обітницю. Рішення підтримали всі 9 членів Суду.

(Далі буде)

Автор: Євген Майбурд

Джерело: «Континент» (https://kontinentusa.com)