rss
08/14/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Інтерв’ю \ Перший Генеральний прокурор України Віктор Шишкін: «Леонід Кучма в Мінську вчинив злочин і зрадив Україну!»

Про злочинні подробиці договору про перебування Чорноморського флоту РФ в Криму та Мінських угод – у розмові із Віктором Шишкіним, першим Генеральним прокурором України, депутатом Верховної Ради трьох скликань, суддею Конституційного Суду, співкоординатором Суспільної Системи.

– Ви називаєте Леоніда Кучму зрадником і злочинцем. Чому?

- Мінський процес – це пряма зрада, котра не підлягає сумніву чи трактуванню. Та зрада України Леонідом Кучмою почалася набагато раніше – ще з 1997 року, коли він підписав договір щодо перебування Чорноморського флоту Росії в Криму і Севастополі.

Я неодноразово говорив і зараз повторюсь, бо хочу бути об’єктивним: у Кучми було конституційне право на підписання такого договору, спираючись на 14 пункт перехідних положень до Конституції. Проте ж як він скористався цим правом? Не на користь України! Договір було підписано аж на 25 років, без обговорюваної пролонгації на кожні нові 5 років, отже, фактично, безстроковий договір!

Title 

Є 17 стаття Конституції, в якій сказано: іноземні бази на нашій території не можуть існувати. Треба було орієнтуватись на неї. Тому і робився перехідний період – для того, щоб дати можливість росіянам забратись з нашої території. Йшлося, насправді, не лише про Чорноморський флот, адже залишались ще певні військові об’єкти в Закарпатській області, так звані, РЛС (радіолокаційні станції електронного контролю за пуском ракет у США та Європі) та ще дрібніші об’єкти, які неможливо було прибрати за місяць чи два. Цей демонтаж вимагав тривалого терміну, в тому числі, і Чорноморський Флот.

А стосовно Мінських угод, чи, як я їх називаю, «мінський договорняк», то я весь час питаю, зокрема, і наших іноземних друзів: а Ви самі прочитали текст? Частіше далі таких журналістських резюме ніхто не йде, а якщо й читають, то не більше перших двох статей, а їх же там 13!

В перших статтях йдеться про припинення вогню на лінії фронту (а не лінії розмежування, до речі, як її неправильно називають всупереч всім юридичним та міжнародним стандартам), та відведення тяжкого озброєння. Ну, це б ще куди не йшло. Це можна було підписати навіть в рамках тих повноважень, що надавались Кучмі. Але ж там є моменти, які стосуються нашого державного устрою. Тоді до чого тут мінський договір між воюючими країнами до нашого державного устрою?! Змінюється статус адміністративних складників. Чому в моєї Одеської області – один статус, а в Донецької чи Луганської - інший? І цей статус пов’язаний не лише з питаннями мови, як нам розповідають. Він пов’язаний з управлінською діяльністю і з такими органами держави, як суди, прокуратура, силовий блок – тобто правоохоронні органи, спеціальний статус адміністрацій, окремі вибори. Вибачте, та це ж тоді ніщо інше, як переформатування державного устрою України. Хто кому давав право щось таке підписувати?

– Тобто Кучма не мав жодних повноважень на підписання Мінських угод?

- Так, він не мав повноважень. Але навіть якби у нього були повноваження на підписання договору, все одно він не мав права підписувати такі положення, що руйнують конструкцію державного устрою, змінюють його, роблячи області «нерівними» між собою. Чому для Києва, Львова, Одеси - одні умови, а для Донецька, Луганська – інші? З якого це, перепрошую, рожна?

З цих домовленостей взагалі випав окупований анексований Крим. Та наразі зосередимося лише на Донецьку та Луганську.

Це одне. А інше – те, що я вважаю елементом узурпації влади та державною зрадою. 9 пункт мінського договору від 12 лютого 2015 року каже: «…сторони сядуть за стіл, настане мир, якщо буде проведена Конституційна реформа». А тепер гляньмо на 11 пункт цього ж «мінського договорняка». Прошу не плутати його з вересневим 2014 року. Бо на одній конференції мене запитали, де це я прочитав, «тут такого нема»? А я питаю: а що читаєте Ви?!

Ми говоримо про те, що згодом задекларував Порошенко - підписав, як я її називаю, «декларацію чотирьох поросят» (Порошенко, Путін, Меркель, Макрон – авт.). А це було 12 лютого 2015 року. І там написано, що таке Конституційна реформа. Це прийняття нової Конституції! Повторюю: не внесення змін до Конституції, як розповідав казки Порошенко в Парламенті, буцім без змін до Конституції та особливого статусу Донецьку й Луганську ми порушимо «мінський договорняк». Внаслідок чого й відбулись відомі криваві сутички під Верховною Радою 31 серпня 2015 року.

Але Порошенко брехав тоді і бреше зараз, бо в «мінському договорняку» слова нема про зміну Конституції! Там чітко написано: «до кінця 2015 року прийняти нову Конституцію»! І отут виникає питання: а хто такий Кучма, щоб давати такі обіцянки? В Президента нема права на такі обіцянки! Якби туди замість Кучми поїхав Порошенко, він також був би зрадником, адже навіть у нього немає жодного права обіцяти прийняти нову Конституцію.

Title 

Текст нашої Конституції взагалі не передбачає прийняття нової Конституції - така дія не передбачена. В принципі, можна виходити за рамки формалізованих дій і приймати нову Конституцію, але ким? Тільки Народом (ст. 5 Конституції України – авт.).

Саме декларація про прийняття нової Конституції тягне за собою зміни в 1 розділ Конституції, який є основоположним фундаментальним та містить засадничі принципи! А щоб внести зміни в 1 розділ, треба провести Народний референдум, - так записано у 13 розділі Конституції. Тобто все одно треба запитати народ. Спочатку запитати, чи хоче народ внести зміни в 1 розділ. І якщо народ відповів «так», тоді вже можна говорити про нову Конституцію, прийняту в якийсь спеціально продуманий порядок, та однаково – тільки через Народний референдум.

У 5 статті Конституції зазначено, що «носієм суверенітету є український народ». Я скільки разів казав нашим політикам, щоб вони не займались політиканством та різними маніпуляціями зі словами, що «народ – джерело влади». Так, це написано. Але Ви правильно читайте норму. Там написано, що Народ є сувереном, а тоді вже – джерелом влади. Два слова – «носій суверенітету» - всі наші падлючі політики «забувають».

Так-от, підписавши договір, Кучма вчинив злочин, пов’язаний, по-перше, з узурпацією влади, а по-друге, зрадив Україну, адже погодився на зміну державної управлінської конструкції та на прийняття нової Конституції. 111 стаття Кримінального Кодексу України, де написано про «замах на економічний, державний, інформаційний простір України і т. д.». Читаємо статтю.

– Кучма здійснював злочинні дії, та очевидно, що він це робив не сам?

- Звичайно! В цьому процесі, зокрема, і в підписанні декларації 12 лютого 2015 року, брав участь Президент Порошенко. І разом з тим: а хто відправив Кучму в Мінськ? Він же не сам туди поїхав? Тут два моменти. Я у своєму зверненні до Державного Бюро розслідувань про державну зраду не казав. Я вважаю це наступним етапом, після доведення злочину за статтею «про перевищення наданих повноважень». Тут елементарно читаємо наказ того ж Порошенка, яким скеровано Кучму в Мінськ. І там чорним по білому написано: «взяти участь у трьохсторонній контактній групі». Взяти участь. Там не написано, що йому надані повноваження щось підписувати.

Це юридичні стандарти, коли людина діє на підставі якоїсь довіреності, доручення. В цьому дорученні повинні бути вказані певні кроки й дії. Я весь час кажу: от є багато адвокатів, і на Заході адвокатська справа дуже розвинута. Якщо в дорученні адвокату від його клієнта не буде написано, що адвокату надається право подати апеляцію чи касацію, то ні один апеляційний суд її не прийме! Якщо не буде написано укласти мирову угоду, чи не буде передбачена можливість доповнень до позовних вимог, то ні один суд першої інстанції його не прийме! Стосується всіх, хто діє за дорученнями (а у даному випадку Кучма діяв за дорученням Порошенка). В цьому указі написано лише «взяти участь». Тобто він повинен був контактувати, визначитись, що хочуть інші сторони, що ми хочемо, і тоді доповісти Порошенку. А далі вже – дає чи не дає йому Порошенко повноваження на підписання чого-небудь.

Порошенко винен в тому, що він юридично безграмотно або спеціально по-колаборантськи відправив Кучму в Мінськ, надавши йому таке доручення. Та злочинні дії Порошенка полягають не лише в цьому, а й у тому, що фактично, знаючи, що Кучма діяв всупереч тексту його указу, всупереч Конституції, всупереч іншим законам, Порошенко це підтримав! І підписав декларацію про затвердження «мінського договорняка».

Якщо б Порошенко цього не зробив, у мене сьогодні не було б підстав звинувачувати його у державній зраді. Але він це зробив. 12 лютого 2015 року, він, Меркель, Оланд і Путін підписали Декларацію, перший пункт якої затверджує «мінський договорняк», підписаний Кучмою.

І отут я ставлю питання нашим друзям, також і з діаспори: а Ви самі читали цю Декларацію?!

Title 

Коли я одному відомому діячу діаспори, який «наїжджав» на мене, на кшталт: «Шишкін, чого ти критикуєш Порошенка і т. д.», прочитав цю Декларацію, то у нього волосся дибки стало! Тому, що там взагалі України, окрім першого пункту – нема! Там навіть є, що підписанти, тобто Меркель, Оланд – Франція, Німеччина, поділяють стурбованість Росії, викликану тим, що Україна підписала з Європейським союзом договір про вільну торгівлю! Тобто вони переймаються «стурбованістю» Росії! І даруйте, але це все підписує Порошенко! То чому я не можу поставити Порошенка поруч з Кучмою, звинувачуючи його в антидержавній, антиукраїнській діяльності?!

– Навіть глибше, адже Порошенко на той час був Президентом України…

- Так, звичайно.

– В даному випадку виходить, що мінська зрада – це комплекс речей, який розпочався в 2014 році з Порошенка, і зараз продовжується Зеленським. Але вже навіть більш вагомо й фундаментально.

- Звичайно. Припинити стріляти – розпочав Порошенко, а не Зеленський. Відвід військ – знову Порошенко. Так звані, «мирні ініціативи» - знову Порошенко. Послідовно все йшло. Але для сучасного Зеленського Порошенко заклав зрадницьку базу у вигляді Мінських домовленостей. І Зеленський, йдучи на вибори, навіть згадував Будапештський меморандум і «легенько» критикував «мінський договорняк», а коли прийшов до влади, після інавгурації, вже про Будапештський меморандум ніхто не згадував. І знову той же зрадник Кучма, тепер вже новим указом нового Президента Зеленського, вирушає в Мінськ. Щоб продовжити консультації та підписання документів. А на підставі чого? Того самого порошенківського «мінського договорняка». Тобто «мінський договорняк» 2015 року лежить в основі всієї подальшої діяльності Кучми і Зеленського.

Фактично, Порошенко в рамках РОКу (Руху Опору Капітуляції) очолює «рух проти самого себе» - проти тієї зради, яку він закладав та втілював ще з 2014 року.

– Повернімося до Заяв про вчинення злочину Кучмою, котрі ми разом з Вами надсилали в ДБР, Генпрокуратуру та Нацполіцію. Чи не бачите Ви взаємозв’язку між негативною відповіддю ДБР та тим, що одразу після цього публікується новий указ Зеленського щодо Мінську?

– Очевидно! Новий указ про Мінську групу, який вже визначає не одного Кучму, а цілу групу. І цей указ так само, як бандити пов’язуються кров’ю, пов’язує Кучму із депутатами, представниками Кабміну. Таким чином створюється цілий «зрадницький пул», який в Мінську повинен продовжити зрадницьку позицію, проте вже маючи додаткові повноваження. Хоча в цьому розпорядженні також не написано, що вони мають право щось підписувати. Тобто вже вибудовується злочинне угрупування. А новий указ Зеленського - спроба надати більшої легітимності.

Для розуміння всієї ситуації не обов’язково бути юристом. Береш один указ, береш інший:

- Чи мав Кучма повноваження щось підписувати? - Не мав!

- Чи підписав він щось? - Підписав.

Title 

Все елементарно. На жаль, сучасні правоохоронні органи з логікою не дружать, а виконують вказівки.

– Правоохоронні органи на це не реагували в часи Порошенка і не реагують зараз. Після подій в Кагарлику українців частіше турбують такі питання: куди дзвонити, якщо вбиває поліція? Куди подавати позов, якщо суди корумповані та керовані?

- Будучи фаховим юристом і достеменно знаючи, як працює система, я зараз дотримуюся радикальних позицій. Треба виходити з дрючком, пістолетом або автоматом.

Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих, - українці мусять це чітко усвідомити!

І в Україні, і за кордоном.

Мирослав Скорик: «Публіка хоче чути музику душею, а не тільки розумом»

 

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com