Молодий часник – одна з перших прянощів, яка з’являється на початку літа. Головна його перевага – відсутність різкого часникового запаху та смаку. Їсти можна й молоді стрілки часнику – нарізати і обсмажити у вершковому маслі. Подавати на гарнір до яєчні, вареної картоплі або гречки.

Часник – найдавніша культурна рослина, яку почали вирощувати ще з часів неоліту.

Батьківщиною часнику вважають ущелини Тянь-Шаню та Паміру. Мешканці Середньої Азії та Ірану швидко розпізнали не лише смакові, а й лікувальні властивості цієї рослини. Часник був замінником дорогих прянощів, його додавали до страв і напоїв, часникову настоянку застосовували як засіб проти застуди, а за допомогою свіжого або натертого часнику загоювали рани.

І римляни, і греки, і асірійці, і араби, і євреї, і єгиптяни – всі без винятку культивували часник, вважаючи його безцінним для підтримування сил, боротьби з безліччю хвороб, наділяючи його магічними та ритуальними властивостями.

Часник – фантастично корисний. Його свіжі зелені стрілки та молочно-білі зубчики рясніють вітамінами та мікроелементами. Це – чудовий засіб від багатьох, насамперед простудних, захворювань. Якщо цибуля може нашкодити слизовій оболонці шлунка, спричиняючи печію, то часник можуть їсти навіть хворі з виразкою шлунка. Часник знижує тиск, нормалізує обмін речовин, допомагає виведенню надлишку холестерину. Вживання в їжу страв із молодим часником благотворно позначається на стані крові, роботі печінки, нирок і шлунково-кишкового тракту.

Молодий часник – найсмачніший. Сезон молодого часнику – дуже недовгий: мине зо два-три тижні – і головки починають покриватися грубою шкіркою, а зелень втрачає свою ніжність.

Часник – важливий інґредієнт страв у різних кухнях світу, його широко використовують в Африці, на Сході, в Азії. У Кореї головки часнику квасять за високих температур і отримують так званий «чорний часник», що має солодкий смак. На північному узбережжі Середземного моря дуже популярний соус айолі – з часнику й оливкової олії.

Зубчики часнику додають у салати і омлети із зеленню й овочами, приправляють ними супи. Головки часнику з ніжною шкіркою також запікають у духовці – окремо або разом з овочами (морквою, картоплею, ріпою). Часник, розтертий зі спеціями, є чудовою приправою до м’яса, риби та птиці.

Запечена картопля з молодим часником і м’ятою

1 середній пучок свіжої м’яти, груба морська сіль, чорний мелений перець, 2/3 склянки оливкової олії «екстра вірджин», 1 головка молодого часнику, 1 кг молодої картоплі.

Картоплю вимити щіткою і, не очищаючи, наколоти виделкою. Викласти на деко, запікати у розігрітій до 170 °C духовці 1 год. Відокремити листя м’яти від стебел. Стебла посікти, покласти у блендер разом із очищеними зубчиками часнику. Влити олію і збити до однорідності. Листя подрібнити. Готову картоплю гарячою розрізати на четвертинки, залити отриманою зеленою олією, посолити, поперчити й перемішати. Дати настоятися 5 хв, посипати листям м’яти і подавати гарячою або теплою.

Курча, фаршироване молодим часником

1 курча вагою 1,5-1,8 кг, 3 шматки черствого білого хліба, 4-5 гілочок чебрецю (розмарину, майорану або базиліку), 8-10 зубчиків молодого часнику, 2-3 ст. ложки вершкового масла, оливкова олія «екстра вірджин», сіль, чорний мелений перець.

Листочки чебрецю (чи іншої зелені) посікти. Відкласти кілька зубчиків часнику. Розтерти чебрець у ступці з рештою часнику та вершковим маслом. Натерти шматочки хліба відкладеним часником. Розламати хліб на невеликі шматочки. Натерти курча зсередини сіллю і перцем і начинити вершковим маслом і хлібом. Поперчити й посолити курча ззовні. Зв’язати йому ніжки і крила, запікати, виклавши грудкою догори, у розігрітій до 200 °C духовці, 10 хв. Зменшити температуру духовки до 180 °C і запікати ще 35-40 хв, час від часу поливаючи оливковою олією або жиром, що стікає з курчати. Подавати гарячим. Курча, приготоване таким чином, зберігає неповторний аромат. На гарнір до нього можна подати зелений салат і хліб, який запікали всередині.