Фото Миколи Тимченка, «День» Боржава чекає гостей, було б чим і як доїхати

Ще в березні та квітні експерти туристичного ринку прогнозували, що міжнародний туризм відновиться не раніше, ніж наприкінці літа. Тому цього сезону на піку популярності буде саме внутрішній туризм. Але ці прогнози збулися лише частково. Як повідомив нещодавно міністр інфраструктури Владислав Криклій, уже з 15 червня Україна планує відновити рейси до Туреччини, Греції, Кіпру та Грузії.

Щоправда, наскільки міжнародний туризм буде популярним — наразі питання. Адже значна частина українців зазнали фінансових втрат в період карантину, зокрема, це стосується представників бізнесу, які традиційно були активними в подорожах. Тож внутрішній туристичний ринок готується до того, що ці туристи радше звернуть увагу саме на «домашній» відпочинок. Але чи варто на це сподіватися, і чи допоможе карантин вивести внутрішній український туризм на новий рівень?

Сезон почався без ажіотажу

Цього року туристичний сезон починається досить мляво, та не лише через карантин. Головна перепона нині — нетипова для червня холодна і дощова погода. Для морського туризму сезон зазвичай розпочинається з 20 червня, але цього року початок може і відтермінуватися. Для інших напрямків — туристичний сезон уже розпочався, але напливу охочих відпочити наразі нема ніде.

Та й очікувати на ажіотаж — не варто, розповідає голова правління Асоціації розвитку туризму Одеської області Фазіль Аскеров: «Збільшення кількості туристів очікувати було б самовпевнено. Українці завжди вивозили більше грошей за кордон, ніж залишали на наших курортах. Але багато тих, хто мав би поїхати за кордон, вже оплатили свої тури і гроші забрати не можуть. Вони чекатимуть, коли зможуть використати свою поїздку. Тому не можна розраховувати, що вони поїдуть до нас. До того ж, у Туреччину та Єгипет їздив середній клас. Нині саме цей сегмент найбільше постраждав від пандемії. Ці люди не поїдуть за кордон, але вони в такій складній економічній ситуації, що і відпочивати в нашій країні в них не буде грошей та можливостей».

Одеса відкрила сезон ще у травні

Натомість президент Української асоціації туристичних агенцій Антон Рудіч упевнений, на внутрішньому ринку туристів буде більше: «Насамперед це стосується Карпатського регіону. Адже там легко усамітнитися та зберігати соціальну дистанцію, можна подихати свіжим повітрям, подивитися на водоспади та погуляти лісом».

Ціни та дороги

Внутрішній туризм протягом багатьох років був менш привабливим для українців, ніж закордонний. І річ зовсім не в тім, що наші туристи надто активні, прагнуть побачити визначні пам’ятки та дізнатися щось нове. Насправді багато українців, що відвідують Туреччину чи Єгипет, навіть не покидають своїх готелів. Просто відлежуватися на пляжі та відвідувати розважальні заклади вони могли б і в Україні. Чому ж тоді готові летіти для цього на інші континенти?

Причин кілька. І перше, що відрізняє наш внутрішній ринок — це ціни. Ні для кого не секрет, що вони переважно не відповідають рівню сервісу, а в розпал туристичного сезону на узбережжі — і в рази його перевищують. Директорка туристичної фірми «Київські фрески», гід Анжела Савченко працює на ринку внутрішнього туризму вже 15 років та розповідає, що регулярно стикається з проблемою — як підібрати для туристів оптимальні варіанти розміщення:

«У нас ціни не адекватні ні на проживання, ні на харчування. Хай як дивно, це стосується здебільшого східних напрямків. Я дуже люблю Східну та Центральну Україну, там, де немає масового туристичного потоку, де красиві природні місця, де є що показувати, але ціни на проживання в готелях просто захмарні та необґрунтовані. Я розумію, що готелі стоять незаповнені, люди раз на місяць намагаються заробити. Але вони не думають на перспективу. До прикладу, в Сумській області, поблизу Охтирки, номер в готелі коштує приблизно 800 гривень. Візьмемо ще Одесу, не в сезон номер у нормальному готелі раніше коштував 1500 гривень зі знижкою. І в цю вартість не входять сніданки. Якщо ми їдемо в Європу не в сезон то, наприклад, у центрі Рима, де до Колізею хвилин 10 пішки, номер коштує 45—50 євро зі сніданками».

Не менш важливе питання — це інфраструктура. Найцікавіші місця в регіонах розташовуються далеко від ключових транспортних магістралей, тому доїхати до них не просто.

Фото Миколи Тимченка, «День» Для знайомства з Ніжином туристичним запрацював спеціальний мобільний додаток

«Найбільша біда — відсутність доріг. Потрібні не лише траси Київ — Харків чи Київ — Чоп. Туризм цікавий у тих місцях, куди так просто не доїдеш, бо по селах ями по коліно. До того ж дороги мають бути не лише відремонтовані, має бути можливість нормальної санітарної зупинки», — вважає пані Анжела.

Фазіль Аскеров називає ще одну проблему, яка може звести нанівець всі старання гравців туристичної галузі. Це — низький рівень культури самих туристів та байдужість до навколишнього середовища.

«Люди відпочивають на пляжах, ідуть до лісу, всюди лишають за собою сміття. Відповідно, в інших людей, які бачили чисті парки, чисті пляжі, чисті пам’ятники за кордоном, відбивається бажання подорожувати Україною. Вони не хочуть бачити цей бруд в улюбленій країні. Тому в цьому розумінні загальна культура наших туристів має відповідати очікуванням усього нашого народу», — підсумовує Фазіль.

«Санітарні норми — сьогодні головне»

Через карантин сферу внутрішнього туризму очікують і додаткові проблеми. Зокрема на перше місце вийде питання безпеки, ситуація з якою в нас далеко не найкраща. Нині лише у Львівській міськраді перейнялися цією проблемою та видали спеціальний протокол для екскурсоводів та гідів, що проводять екскурсії містом. На рівні ж усієї держави про комплексні правила для туристичного бізнесу, які охоплюватимуть і проживання, і перевезення, і екскурсії, наразі навіть не йдеться.

«Ми маємо діяти в межах закону, це головна вимога і я її дотримуюся, — пояснює Анжела Савченко. — На даному етапі для мене це складно. Я не уявляю, яку кількість людей ми можемо перевозити автобусами, якими групами можемо працювати. Поки в нас нема своїх протоколів, будемо діяти за тими, які існують у інших країнах. Наприклад, грузини чітко прописали, що в 18-місному транспорті можна перевозити не більше, ніж 11 пасажирів. Приблизно так і ми будемо працювати. Будемо вносити в програму більше відкритого простору, менше музеїв».

Щодо музеїв, то, зі слів пані Анжели, вона неодноразово зверталася до них з проханням запровадити онлайн-реєстрацію на певний час екскурсії, щоб різні туристичні групи не мали ризику перетинатися, але наразі такої можливості нема практично в жодному закладі.

Фото Руслана Канюки, «День» У заповіднику «Гетьманська столиця» відвідувачам дозволили гуляти парками та територією цитаделі

«На всіх туристичних об’єктах я хотіла б бачити ще й графік їхнього прибирання, — додає Анжела Савченко. — І це прибирання мали б робити з інтервалом три-чотири години. Після кожної групи потрібно провітрювати приміщення і обов’язково інформувати людей, яких заходів вжито. Прикро, що в багатьох музеях нині відвідувачі навіть не мають змоги помити руки, а дотримання санітарних норм — це сьогодні головне».

Чим заохотити туриста?

Отже, карантин може стати своєрідним каталізатором для розвитку внутрішнього туризму. Адже багато українців, які раніше не відпочивали всередині країні, змушені будуть ознайомитися з вітчизняним туристичним ринком. Якщо він задовольнить їхні потреби, можна буде сподіватися, що вони не відкидатимуть варіанти відпочинку всередині країни при плануванні відпусток у майбутньому. Але якщо наш ринок проявить себе не найкраще, це може на багато років відвадити від нього потенційних клієнтів. То що ж необхідно, щоб навіть в умовах пандемії українці залишилися задоволеними, відпочиваючи «вдома»?

Передусім привабити туристів можуть адекватні ціни. В чинних умовах, коли альтернатив у людей практично не буде, вже напевне знайдуться ті, хто спробує на цьому максимально заробити. Та, зважаючи на те, що більшість громадян опинилися в складній фінансовій ситуації, така цінова політика може зіграти проти власників.

«Думаю, що найрозумніші готельєри почнуть з найнижчих цін, заохочуючи українців. А з народженням попиту регулюватимуть ціни, не завищуючи та водночас намагаючись щось заробити, щоб була змога виплатити зарплати та пережити зиму», — припускає Фазіль Аскеров.

На розвиток внутрішнього туризму може вплинути держава через низку ініціатив, зокрема, належним чином організувавши логістику. «Залізниця, авіаперевезення, автобуси — все це держава має так простимулювати, щоб, незважаючи на економічну кризу, українцям було вигідно та доступно подорожувати країною: щоб можна було купити квитки, був зручний графік руху», — додає пан Фазіль.

Фото Руслана Канюки, «День» Легендарний Замок Любарта відчинений із червня

Крім цього, поштовхом для розвитку могло б стати зниження оподаткування. Зараз туроператори лобіюють питання зниження ПДВ до 7 — 10%, але наразі відгуку від держави не отримують.

Антон Рудіч закликає взятися нарешті за розробку стратегії туризму як для України загалом, так і для кожної області. Це дало б можливість залучити не лише вітчизняних, а й іноземних туристів.

«Варто визначити, чим зацікавити туристів у тому чи тому регіоні. Нам треба розвивати свої види туризму: сільський, екологічний. Особливо я виділив би подієвий туризм, це те, що може залучити людей саме в нашу країну. Подивитися водоспад — це разовий варіант, а щоб потік туристів був щорічний — найкраще підходять регулярні заходи», — пояснює Рудіч.

Шанс для зеленого туризму

Цього літа країни Європи також орієнтуються переважно на внутрішній туристичний ринок. Зокрема Франція робить ставку на зелений туризм. Для України — це наймолодша туристична галузь, про яку й досі широкому загалу відомо небагато. Щоправда, в умовах карантину такий варіант відпочинку може набрати популярність. Люди у великих містах упродовж майже трьох місяців були фактично ізольовані в своїх домівках, без можливості відвідати якісь розважальні заходи, а подекуди — навіть просто прогулятися парком. А зелений туризм після міської ізоляції пропонує їм приїхати на якийсь час до сіл, побути наодинці з природою чи ознайомитися з цікавими традиціями.

Фото Миколи Тимченка, «День» Ціни на житло на Кінбурнській Косі вже відомі — чи будуть туристи?

«Думаю, кількість туристів у нашій сфері зросте, — розповідає голова Спілки сільського зеленого туризму Володимир Васильєв, — але за однієї умови. Якщо зараз власники будуть активно демонструвати, що їхні садиби не лише екологічні, а й безпечні з медичної точки зору. На жаль, у частині садиб якість поки залишає бажати кращого. Туристи в місті звикли до комфорту: гаряча вода, туалет, газ, електрика, певний рівень чистоти. Якщо вони приїжджають у село — вони хочуть мати той самий комфорт. А в селі люди інколи не звертають на це належної уваги. Тому зараз, із врахуванням вимог карантину, варто переглянути умови».

Зелений туризм — це галузь, яка найбільше потерпає від неналежного розвитку інфраструктури. Адже якщо траси державного та обласного значення нині ще лагодять, то до сільських доріг справа не доходить. Туристи змушені відмовлятися від відпочинку в зелених садибах, адже просто не можуть туди дістатися.

«Сьогодні ми бачимо проблему в тому, що нема дороги. Але часто справді погані дороги обмежуються кількома кілометрами. Господарі в Італії, Франції чи Німеччині, коли стикаються з такою проблемою, перед початком відрізку поганої дороги роблять майданчики для стоянки авто чи автобусів, — розповідає Володимир Васильєв. — Там власний транспорт і лишають, а туристи пересідають на велосипеди або підводу, або коні, взимку — на сани чи лижі. Звісно, я не кажу, що так можна робити за 50 кілометрів, але коли проблема в одному-двох кілометрах, її можна розв’язати».

Загалом для українського туризму карантин справді може стати шансом для розвитку — за умови розумного підходу.

 

Автор: Олена Бережнюк

Джерело: «День»
(https://day.kyiv.ua/uk/article/podorozhi/vidpustka-vdoma)