Наукові шахрайства - доволі рідкісне явища. Їх швидко виявляють, а зіпсовану репутацію дослідників потім важко відновити – найчастіше такі науковці випадають із серйозної науки.

Протималярійний засіб на основі гідроксихлорохіну з початку пандемії коронавірусу супроводжуються постійні скандали. Все почалося з дослідження, опублікованого групою Дідьє Рауля, одного з провідних французьких науковців в галузі мікробіології. Його робота, що показувала значний позитивний вплив гідроксихлорохіну на тяжких хворих на COVID-19, як виявилося згодом, ґрунтувалася на маніпуляції статистикою – Рауль виключав із результатів пацієнтів, які показували погані результати.

З того часу вийшло кілька робіт, які показали неефективність гідроксихлорохіну. Найбільша з них – опублікований 22 травня в журналі The Lancet аналіз стану 96032 пацієнтів, з яких 14888 отримували різні комбінації гідроксихлорохіну з іншими ліками. Робота показувала значне підвищення смертності від впливу препарату, через що ВООЗ припинила тестування цих ліків. І ось із цією роботою виникли проблеми.

The Guardian провів дослідження роботи Surgisphere Corporation, компанії, яка опублікувала дану роботу. За їхніми даними, в компанії працює усього 6 людей, які не мають бекграунду в галузі вірусології чи аналізу даних. Співробітниця, що зазначена науковою редакторкою, виявилася письменницею-фантасткою, інша співробітниця – порнозіркою. Сайт і соцмережі компанії, яка, за власними твердженнями, володіє «найбільшою в світі медичною базою даних», виявилися зробленими халтурно і майже не мали підписників. А посилання на контакти компанії на її сторінці вело на криптовалютний сайт. Засновник же компанії, Сапан Десай (Sapan Desai) був до того задіяний в кількох аферах – на кшталт збору коштів на девайси, які так і не побачили світ.

Що ж до даних із дослідження – The Guardian зв’язувався із госпіталями, статистика з яких нібито була задіяна Surgisphere, і їхні представники не підтвердили наведені числа. Журнал The Lancet вирішив провести більш ґрунтовне рецензування статті, запросивши додаткову статистику від Surgisphere. Як наслідок, журнал відкликав їхню роботу. Така ж доля спіткала й іншу статтю компанії, в The New England Journal of Medicine.

Тест на коронавірус на основі наночастинок золота. У людини беруть зразок, який змішують із розчином наночастинок золота. Розчин нагрівають до 65 градусів, і за 5 хвилин з’являється видимий неозброєним оком осад

Це не значить, що гідроксихлорохін працює проти COVID-19. Лише означає, що одна з робіт, яка показує його негативний вплив на пацієнтів, виявилася підробкою. І це великий скандал в науковій спільноті, який показує уразливість наукових журналів до подібних маніпуляцій. З іншого боку, підробку викрили впродовж усього двох тижнів, і наукові ради двох авторитетних медичних журналів відреагували миттєво, відкликавши ці статті.

Один із методів боротьби з COVID-19, який обговорюється в науковому товаристві, використання рековалесцентної плазми – тобто крові людей, що перехворіли, і яка містить антитіла до інфекції. Зокрема, цей метод тестується і в Україні.

3 червня в науковому журналі JAMA вийшла наукова стаття, в якій описано рандомізоване клінічне дослідження дії рековалесцентної плазми на пацієнтів у тяжкому стані (ні, Surgisphere не має стосунку до цієї статті). У роботу, яка проводилася з січня до квітня у Китаї, були залучені 103 пацієнти, 52 з яких переливали кров людей, які вилікувалися від COVID-19. Автори роблять висновок, що використання плазми не дає статистично значимих результатів.

Наприклад, серед тих, кому переливали кров, протягом 28 днів суттєве покращення стану спостерігалося у 51.9% пацієнтів проти 43.1% в контрольній групі (яким плазму не переливали). Смертність же склала 15.7% проти 24%. З іншого боку, є більш раннє дослідження на невеликій кількості хворих, де зазначено суттєве покращення стану у 19 з 25 пацієнтів.

Редактори JAMA написали коментар до дослідження. За їхніми словами, рековалесцентна плазма показала хороші результати під час епідемії «іспанки» століття тому, при спалаху SARS у 2003, та свинячого грипу 2009 року. А висновки дослідників нібито занадто обережні. Проблема дослідження у тому, що науковці змогли набрати лише 103 добровольці із 200 запланованих – через швидке закінчення гострої фази епідемії у Китаї. Така невелика вибірка могла викривити статистичні результати, і необхідно більш масштабне дослідження. В цілому, редактори одного з найбільших медичних журналів світу налаштовані оптимістично щодо цього методу – він має хороше наукове обґрунтування і не показав небезпечних побічних ефектів.

Фізики проти COVID-19

Зазвичай роботи, що стосуються коронавірусу, публікують в медичних чи біологічних журналах, що логічно. Та 21 травня в одному з найавторитетніших журналів з фізики ACS Nano вийшла стаття, автори якої придумали новий швидкий тест на наявність інфекції. Метод полягає у взаємодії наночастинок золота, до яких приєднані синтетичні олігонуклеотиди, із РНК коронавірусу. Олігонуклеотиди – це короткі фрагменти ДНК або РНК, які синтезують таким чином, аби вони зв’язувалися із необхідною мішенню. В даному випадку ця мішень – один із білків коронавірусу.

За словами дослідників, метод протягом 10 хвилин дозволить майже стовідсотково встановити наявність інфекції навіть на ранній її стадії (коли вірусних частинок ще замало для інших видів тестів). Розчин взятого у людини аналізу змішують із розчином наночастинок з олігонуклеотидами. Якщо в пробі присутній вірус, олігонуклеотиди будуть із ним зв’язуватися, що призведе до осаду наночастинок золота. Такий осад можна помітити неозброєним оком. Якщо метод пройде додаткові тестування та його можна буде масштабувати, то він може стати надійним додатком до інших тестів.

Автор: Олег Фея

Джерело: «Український Тиждень» (https://tyzhden.ua/Pandemic/244428)