Мабуть усі чули, а дехто і бачив мікромініатюри в мистецтві. Знаємо про такі витвори в рукописах, книгах, на полотні, різноманітній тканині. Справа тонка і складна. Але виявляється, що є ще люди, котрі вміють будувати зразки моделей морських суден в пляшці. Таке унікальне та незвичне хобі має 62-річний мешканець села Промінь, що неподалік Луцька, Володимир Ящук.

Така мініатюрна робота вимагає не лише таланту та почуття естетики, а й неабиякої витримки та терпіння. Талановитий майстер виготовив не одну сотню мініатюрних суден у пляшках різного розміру, навіть з-під жіночих парфумів. Заради особливості кожного судна майстер використовує найрізноманітніші підручні матеріали. Коли дивишся на майстерно виготовлені кораблі, спершу можна здивуватись, як вони потрапили у пляшку. Здається, це неможливо. Проте так не вважає Володимир Ящук.

Перше судно творець тонкої справи виготовив у 1977 році.

Володимир Ящук розповідає про свої вироби	Китайська джонка (2000 р. до н. е.). Кріплення на двох волосинах, вітрила з цибулі	Човен, виготовлений на основі печерного малюнка. Датований 6000 р. до н. е. Виготовлений з липової кори і декількох бамбукових паличок. Кріплення бушпритом до корка

«Все почалося з того, що мій товариш показав світлину вітрильника в журналі «Вокруг света», – згадує пан Володимир. – Я відповів, що це не така вже й складна справа, і можу сам таке зробити, якщо буде бажання. Товариш не повірив, і ми побилися об заклад, тоді я вирішив підтвердити сказане ділом. Таким чином народився мій перший корабель, зроблений з сосни, розміщений у пляшці з-під радянського коньяку «Крючок». Через рік зробив ще одне судно, яке комусь подарував. Згодом ще і ще, і так досі не припиняю улюбленої роботи».

Спочатку майстер виготовляв приблизно троє суден на рік. На улюблене заняття часу було обмаль. Працював, разом з дружиною виховував двох доньок, будував хату. Але як тільки пішов на пенсію, часу на виготовлення кораблів стало набагато більше.

Найменше судно майстра має довжину 18 мм. Спочатку робив мініатюри у маленьких пляшечках з-під парфумів. Вважав, що там найменший отвір. Найкраще підходила пляшка від болгарських парфумів «Шипр». З 2000 року почав робити здебільшого у півлітрових пляшках з-під спиртного, оскільки в маленьких складно ставити такелаж (оснастку).

Чому майстра зацікавили саме кораблі, а не літаки чи інша техніка? У 1971 році його призвали до лав Радянської армії. Службу проходив у військово-морському флоті на Балтиці. Закінчивши курси радіотелеграфіста, був скерований на службу радистом у протичовновому катері на військову базу, розташовану на околиці Риги. Під час служби керівництво помітило надзвичайні здібності Володимира до різних художніх виробів, тож його задіяли до робіт зі спорудження пам’ятника «Балтійцям – захисникам Вітчизни». З того часу він дуже зацікавився морським флотом. Слід нагадати, що ще в дитинстві пан Володимир захоплювався виготовленням модельок машин, літачків та вітрильників.

Шлюп «Мирний». Вітрила з декоративної плівки з термообробкою, кріплення бушпритом до корка	Одна із шахових задач Володимира Ящука	Ось так будується корабель у пляшці

Сюжети для кораблів майстер черпає з фільмів, мультфільмів, різної літератури та інтернету. Оглядаючи його мініатюри, можна не лише поринути в історію українського і світового морського флоту, але й побачити цілі сценки, сюжети фільмів. Чого тільки варті малесенький вікінг і київський серіал про козаків, або мультфільм «Чудовий острів» про Мюнхаузена.

У багатющому доробку майстра є кораблі, яхти, човни різних історичних епох: від Стародавнього Єгипту, Китаю, Римської імперії і до сучасних. Має багато козацьких чайок. Одну з них робив у 2004 році, з нагоди Помаранчевої революції. З цієї нагоди поставив оранжеве вітрило. Серед суден майстра є «Чорна перлина» із пригодницького фільму «Піратів Карибського моря», корабель з «Пурпурових вітрил» Олександра Гріна, вітрильник з повісті Ернеста Хемінгуея «Старий і море», «Трінідад» і «Victory» – кораблі першої кругосвітньої експедиції Магелана, бойовий човен Київської Русі та багато інших. Поруч з кораблями можна побачити і героїв фільмів, мультфільмів та книг. Є тут барон Мюнхаузен, Шрек, капітан Врунгель, вовк і заєць з мультфільму «Ну постривай», козаки з мультфільму «Як козаки у футбол грали», «Вікі» – маленький вікінг. Цікавим експонатом є вісім корабликів в одній пляшці під назвою «Історичний порт», де показано кораблі різних історичних періодів.

Для будівництва кораблів у пляшці майстер використовує спеціальні, власноруч виготовлені інструменти.

Для однієї моделі корабля потрібно понад тисячу деталей, а на виготовлення одного судна витрачається до 30 годин. Мається на увазі чистий час. Оскільки робить з перервами, то виготовляє корабель протягом тижня. І хоч судно маленьке, однак праці треба вкласти багато. Нещодавно робив козацьку чайку, де всього одне вітрило, весла і невеличкий корпус. Але витратив на цю роботу 4 години.

Свої вироби пан Володимир виготовляє з підручних матеріалів, яких в селі ніколи не бракує. Це можуть бути нитки, дріт, картон, пластик, бамбук, фольга із сигарет, декоративна плівка для квітів тощо.

«Думав, що гарнішого матеріалу для вітрил уже не буде, – казав раніше пан Володимир. – Але потім почав використовувати природній матеріал, наприклад лушпиння від цибулі, кошички дурману. З цього виходять чудові вітрила. А ще з природних матеріалів використовую також лушпиння від кукурудзи. З нього виходить дуже гарна фактура і колір. З кукурудзи зроблено понад 70 кораблів. Для виготовлення такелажу для кораблів використовую бамбук. Він дуже тонко колеться, рівно стоїть і прикрашає судно. Нитка і дріт, наприклад, гнуться».

Використовуючи рослинні матеріали, майстер пов’язує їх з відповідними сюжетами. Наприклад на триптиху з трьох кораблів «Лебідь, рак і щука» встановив вітрила з лебединого пера, панцира рака і щучого хвоста, прив’язавши це до відповідної байки Глібова. Або серія кораблів з вітрилами з перцю, солі та лаврового листу – своєрідний суповий набір. До речі, часто в майстра запитують як він зробив вітрила із солі. Він не приховує своєї таємниці.

«На прозору плівку розлив клей і посолив його, а коли все висохло – плівку віддер, і вийшло вітрило із солі» – розповів майстер.

Турецьку галеру чоловік виготовив із вівсяної соломи, а турецьку шхуну з вітрилом з пір’я голуба. Цікавими є вітрила з ребра карася.

«Дружина підсмажила рибу», – пригадує майстер, – А я на ці ребра глянув і промайнула думка, що їх теж можна на щось використати. І так вийшли вітрила».

Також є вітрила з хвостиків вишні і прутиків кропу.

«Взагалі кріп дуже цікавий матеріал, бо він є різних діаметрів і різної довжини», – розповідає майстер. – Нещодавно зробив модель судна, де матеріалом є виключно кріп».

Також є вітрила з листочків кукурудзи, бобу, пелюсток топінамбура, мальви, шкірки мухомора, маслюка, консервованого помідора.

Кадр з анімаційного фільму київської кіностудії «Як козаки...». Вітрило з білої цибулі, спосіб кріплення особливий: бушприт приклеєний до переднього скла, два весла приклеєні внизу	Таллінська «Вега». Знімався у радянському фільмі «Червоні вітрила»	Судно «Чорна перлина» з фільму «Пірати карибського моря». Кріплення бушпритом до корка

«З помідором взагалі вийшла цікава історія», – пригадує пан Володимир. – Я почав сушити шкірку, але вона сохла якось нерівномірно. Потім примотав її до яйця. За два тижні вона висохла і набула опуклої форми».

Цікавим є корабель, зроблений з бамбукових паличок і дуже тонкого капронового дитячого бантика. Виглядає наче намальований на папері. Майстрові стало цікаво, скільки ж він буде важити. Сама пляшка заважила 450 грам. Коли знову поставив на вагу уже з кораблем, вона знову заважила 450 г. Вважає, що саме судно важить один міліграм.

Для старовинного корпусу корабля майстер використовує шпон, порізаний на смужки.

Загалом чоловік виготовив понад 250 моделей. Всі свої роботи зберігає у власній колекції, яку постійно доповнює новими шедеврами. Щоб оглянути кожне судно хоча б протягом хвилини, потрібно витратити 3 години. Скільки виготовив за своє життя – не пам’ятає, бо багато виробів роздарував.

«Зроблю, бувало, корабля, а хтось прийде у гості й починає ним милуватись, – каже пан Володимир. – Побачивши це захоплення, дарував цій людині виріб».

Буває і таке, що просять продати якесь судно або замовляють щось конкретне. Вартість такого творіння – від 100 до 1000 гривень. Залежно від матеріалу і складності роботи. Проте, є такі унікальні речі, які під продаж не підлягають. Зокрема експонат «Історичний порт», який включає в себе декілька кораблів у пляшках, «запакованих» у ще одну, більшу посудину.

Щоб корабель тримався в пляшці, його треба закріпити. Пан Володимир використовує 15 видів кріплень, які сам придумує і постійно вдосконалює. Не любить ставити кораблі на підставки, бо вважає, що це зайвий об’єкт і погана видимість судна. Серед усіх кріплень найбільш захоплююче кріплення бушвальдом до корка. Судно фактично не торкається стінок скла і начебто вібрує. Для доброї видимості і доказів, що під ним нічого нема, насипає у пляшку бісеринки. Іноді використовує площинний спосіб. Ставить вертикально плівку, а на неї – судно посеред пляшки. Іноді кріпить з допомогою нитки через пляшку, до якої кріпить корабель на рівні ватерлінії.

Судно «Козацька чайка», виготовлена під час Помаранчевої революції	Бойовий човен Київської Русі (6-9 століття)	Набір сувенірних вітрильників, серед них – український «Херсонес»

Цікавим і дивовижним є кріплення на… павутинці. Так закріплений корабель із фільму «Старий і море». На цьому кріпленні корабель тримається з 2015 року. Коли корабель у пляшці рухається, то це додає краси і вражень.

Тримаються кораблі майстра навіть на провисаючій кінській волосинці, яку чіпляє від корка і до кута пляшки. Це найбільш складне, зате вдале кріплення. Правда, волосинка заважає будувати корабель. Іноді творець суден встановлює свої витвори на двох голках або пружинах від кулькової ручки.

Свої чудові витвори майстер виставляє на показ численним глядачам. У 2018 році відбулося турне з його роботами по шести містах України. Творчістю Володимира Ящука цікавляться українські та закордонні журналісти. Нещодавно португальський журналіст Девід Луна де Сарвалго виклав в інтернеті статтю з фото та відео.

Мабуть, кожен майстер мріє про рекорди. Не є винятком і Володимир Ящук. Він планує здійснити три рекорди. Перший рекорд уже готовий – це його 15 авторських видів кріплень кораблів в пляшках. В другому рекорді планує зробити на 12-х моделях вітрила з різних частин однієї рослини. Для цього обрав часник: із загальної оболонки, з коріння, з нижньої частини стебла, з початку листка, зі шкірки зубця, з листя, зі шкірки між зубцями часнику, із тонко порізаного зубчика, зі стебла, з кінця стрілки, з насіннєвого мішечка, з тоненької прозорої шкірки почищеного зубця. До третього рекорду ввійдуть понад 70 моделей з вітрилами з різних рослин і речей, тварин і птахів.

Ще одним улюбленим завданням Володимира Ящука є шахи. Але не тільки гра. Він захоплюється шаховою композицією. У 1984 році в харківській газеті «Ленінська зміна» була опублікована його перша шахова задача, яка посіла третє місце в конкурсі. Також співпрацював з різними відомими шаховими композиторами. А в 1986 році, в луцькій газеті «Радянська Волинь», організував конкурс складання зображувальних задач, присвячений 900-річчю міста.