Зміни у навчанні, зміни у спілкуванні, зміни звичного ритму життя – все це несподівано увірвалось у березень 2020 року. Довелось змінити спосіб викладання і у школі українознавства ім. Андрея Шептицького при парафії св. Йосипа Обручника у Чикаго – проминули квітень та травень у записах відео та аудіо уроків, у Zoom-зустрічах із учнями, перевірках домашнього завдання через Viber.
Вчилися не лише учні, а й вчителі, не відставали і батьки. Було важко, було цікаво, було незвично. Це довели десятикласники - цьогорічні випускники, які 6 червня прийшли у школу, щоб здати свої випускні іспити. Реферати, письмові роботи, усні відповіді - дві з половиною години проминули непомітно. Благословення пароха Миколи Бурядника підбадьорило учнів, які були першими. Привітати десятикласників прийшли і представники кредитової спілки «Самопоміч» – усі отримали сертифікати по $50.00, не залишили без уваги і школу українознавства, яка отримала $2000.
Навчання завершилось, десять років пролетіло непомітно, і дуже хочеться, щоб у вересні на подвір‘ї школи зібрались усі випускники і відсвяткували свій випускний, по-справжньому відчули завершення навчання у школі українознавства ім. Андрея Шептицького при парафії св. Йосипа Обручника. А зараз залишається побажати гарного літнього відпочинку і пишатися тим, що все ж таки подолали нелегкий шлях у десять років!
А сьогодні школа -
ніби плакала...
Пролунав нерадісно дзвінок,
Панувала тиша -
знов однакова,
На останній не прийшли урок...
Не сказали діти:
«До побачення!»
У коридорах не було
«УРАААА!»
Квіти не відчули
свого значення -
Їх не несла в школу дітвора...
Лиш сумні вітання
шлють у «Вайбері»,
Йдуть сумні додому вчителі...
Вітер розгулявся
поміж хмарами
І схиляє трави до землі...