|
Фото - із ФБ-сторінки The White House |
Коли губернатор штату Нью-Йорк Ендрю Куомо каже, що підтримує протестувальників, він цією заявою надсилає чіткий сигнал цільовій аудиторії: «Я з вами, хлопці». Отже, Куомо – з хлопцями, які на наших очах знищують Нью-Йорк, займаються мародерством і спалюють поліцейські машини, нападають на поліцейські дільниці й чинять злочин, адже погром – це погром, а не мирний протест!
Наш губернатор – злочинець, оскільки він – з тими, хто порушує закон!
Цей злочинець – вже у квадраті. Якщо ви не забули, в нас у місті – начебто карантин і боротьба з пандемією. Це Куомо казав ще нещодавно, що «нові випадки зараження вірусом у Нью-Йорку відбуваються через людей, які покидають свої будинки». У нас ще діють ним же затверджені правила та норми, чи нам, законослухняним платникам податків, не можна й пискнути, а ось цим розлюченим вандалам можна віддати міста на відкуп, щоб потім знову вимагати кошти у федерального уряду й звинувачувати Трампа?
Тут, у Нью-Йорку, комісар поліції оголосив вранці 1 червня, що акції протесту – офіційно дозволені, і в його заяві не згадується соціальне дистанціювання після 11 тижнів блокувань. Коли сім’ям забороняється збиратися на пікніках, тисячі потенційно жорстоких протестувальників можуть вільно захоплювати вулиці. У місті, де людей штрафували та погрожували арештом за участь у похоронах, тисячі воюючих протестувальників, які проклинають поліцію і погрожують їй, можуть вільно протестувати без масок і не стояти на відстані 6 футів одне від одного.
Містер губернатор ще не відмився від крові людей з будинків для осіб похилого віку, а тепер вже точно руки цього мерзотника-героя не відмиєш, як і Нью-Йорк повинен запам’ятати все свавілля «жорстоких ігор» останніх днів травня 2020.
Але у нашого міста – давно коротка пам’ять, оскільки воно буде шукати виправдання тому, що не можна виправдати – вандалізму! У нашого міста – викривлене розуміння законності та свобод, що трактують свободу як анархію, але забороняють опір їй, що забороняють право на Другу поправку. Де наш мер, до речі? Агов, де Блазі? Ти, певно, співчуваєш бідним мародерам?
І потрібно чітко формулювати: у всіх містах і штатах, які допустили добре скоординоване повстання люмпена, при владі – демократи. І це їм зараз вигідне руйнування країни, адже їхня мета – зрозуміла, і вона прописана була ще 100 років тому – класика революційного жанру і захоплення влади: «Ми наш, ми Новий світ збудуєм...»
Не дай Бог!
Нас змушують спостерігати фарс, добре проплачений, називаючи його протестом народних мас, але це не народ – це саме маса, з якої можна ліпити все. І «скульптори» це розуміють. Це – циніки та покидьки, що журяться через загибель чоловіка, але достатньо поглянути на все життя Флойда, аби зрозуміти, що в його «анамнезі» в’язниця – константа, що всім своїм життям він писав свій страшний відхід.
Хтось скаже, що це цинізм, але набагато цинічніше не бачити очевидного – нам наступають на нашу свободу, потураючи беззаконню, виводячи на вулиці добре організовані війська бандитів, знайомих із тактикою ведення боїв в умовах міста. І це – тільки початок, це поки що – тільки провокація.
Ми просто зобов’язані вимагати від влади захисту, тому що закон повинен бути, і це – поза політичними преференціями! Комендантська година у США в 2020? Та вона вже є у деяких містах. І нам, законослухняним, нема чого боятися. І час припиняти шалений бенкет «гопників» під час чуми, чи не так, товаришу Куомо?
Але у нас давно життя стало не кольоровим, а чорно-білим. І в цьому житті все розглядається тільки у двох тонах, забуваючи, що і ці два кольори складаються з поєднання всіх фарб та їхніх відтінків. Ми почали розмову про цинізм. Ось вам приклад ще одного яскравого цинічного та мотивуючого свавілля. Це написано було 29 травня у The Washington Post, і це пише Вел Демінгс – колишній коп, чинна конгресвумен і, можливо, кандидат у віце-президенти, яка починає своє есе із питання: «Мої брати і сестри у блакитному! Що, чорт забирай, ви робите?» Цікаво, а яке питання б Демінгс поставила своїм колишнім колегам вже 31 травня, коли стало очевидно, що поліція повинна просто робити свою справу й захищати закон?
А я розглядаю численні фотографії панування свавілля і хочу нагадати всім, що ВLUE LIFE MATTER! Я хочу нагадати, що один і навіть сотня поганих копів не можуть перекреслити діяльність всіх людей у поліцейській формі.
У цьому році імена 307 поліцейських, убитих під час виконання службових обов’язків, будуть додані до Національного меморіалу співробітників правоохоронних органів у Вашингтоні, округ Колумбія. Серед цих 307 копів згадуються і 135, які були вбиті у 2019 році, а також 172 поліцейських, які померли у попередні роки, але чиї імена «загубилися» у буднях. Ці люди загинули, захищаючи нас від бандитів.
Конгресвумен Демінгс, ймовірно, частіше треба відвідувати Меморіал, присвячений її полеглим колишнім колегам, щоб система координат не збивалась, аби статистика нагадувала про те, що 22 217 поліцейських віддали свої життя за історію існування цього правоохоронного органу в США, що 1627 співробітників правоохоронних органів загинули під час виконання службових обов’язків за останні 10 років, в середньому – одна смерть кожні 54 години або 163 на рік. У 2019 під час виконання службових обов’язків було вбито 135 співробітників правоохоронних органів.
А ось ще сухі статистичні дані, адже у нас же тільки одне життя – це трагедія, а багато життів що? Отже, у 2018 році було скоєно 58 866 нападів на співробітників правоохоронних органів, у результаті яких 18 005 осіб отримали поранення. Дані за 2019 рік наразі в меморіалі не опубліковано.
І на закінчення, для повноти картини, Департамент поліції Нью-Йорка втратив більше копів під час виконання службових обов’язків, ніж будь-який інший департамент, із 941 смертельним наслідком. Імена 365 жінок-поліцейських теж поповнили сумну статистику, і 11 з них були вбиті у 2019 році... (див. тут https://nleomf.org/facts-figures/2020-roll-call-of-heroes).
Дуже важливо розуміти картину того, що відбувається, в повному її обсязі та кольорах, аби потім не було так боляче усвідомлювати реальність. Межі між добром і злом – давно розмиті. Але політики, які підтримують беззаконня, стають добровільно на бік зла. Достатньо відійти на належну відстань, щоб побачити усю картину.
Цього разу деякі демпартійно ангажовані політики просто перегнули палицю у своєму потуранні беззаконню. Палка зігнулася, і вона неодмінно стане бумерангом!
Автор: Олена Пригова
Джерело: «Континент»
(https://kontinentusa.com/%d0%b2lue-life-matter/)