Про втручання КГБ у справи церковні знає, напевне, кожен. Але особливе здивування і обурення викликають приклади, коли жертви режиму ще й зараз використовуються з метою пропаганди «русского міра».
12 травня православні вшановують Амфілохія Почаївського.
Свого часу його, відомого спершу як отця Йосипа, жорстоко били, катували, погрожували розстрілом, заборонили автобус в село, де він жив, але люди йшли до нього пішки звідусіль. Бо слава про його чудеса йшла з вуст у вуста.
Спершу отця вигнали з рідного монастиря. Мусив жити, правити службу і зцілювати людей у сторожці на цвинтарі.
У часи Другої світової, за спогадами учасників національно-визвольних змагань, о. Йосип неодноразово таємно допомагав пораненим воякам УПА (переодягався у мирський одяг, тому зцілені не знали, хто саме їм допоміг).
Як стверджують колишні підпільники, о. Йосип в політику не вникав, проте говорив: «Є нація українська, і повинна бути держава українська. Але ми безсилі, ми не маємо зброї». Також багато з українських в’язнів сталінських концтаборів вважають св. Амфілохія своїм заступником. Тим, кому з учасників українського національного підпілля о. Йосип довіряв, він казав: «Я весь час молюся. І моя молитва – сильна. Скільки я буду жити, стільки буду молитися за тих наших дітей, що полягли, і котрі вціліли, і за тих, які страждають на засланні. Я за всіх них молюся». Тому Святий Амфілохій вважається одним із православних душпастирів УПА.
У повоєнні часи закатувати отця влада офіційно таки не ризикнула – занадто популярний він був, навіть у часи, коли КДБ намагалось зробити церкву «другом совєтского гражданіна». Але неофіційно вкоротити життя намагалися. Після однієї такої спроби він пішов у схиму і прийняв постриг під ім’ям Амфілохія.
Як мінімум, дві речі дивують зараз:
1. У Почаївській лаврі (ПЦ МП), де нині згадують чудеса святого Амфілохія при кожній нагоді, – братія монастиря його відверто гнобила, під впливом КДБ, очевидно.
2. Амфілохій Почаївський – культовий персонаж нині серед проросійських прочан, однак, все це винятково пропаганда. Насправді ж святий Амфілохій був людиною з чіткою проукраїнською позицією – підтримував УПА, лікував її поранених бійців. Село Мала Іловиця Шумського району на Тернопільщині, де він народився та помер у 1971 році – одне з центрів повстанського руху.
Джерело: «Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті» в ФБ (https://www.facebook.com/hdauinp/photos/a.105510700962530/155808862599380/?type=3&theater)