rss
11/27/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Спорт \ Олександр Салій, перший український футбольний суддя в Англії: «У Британії елітні арбітри заробляли 60 тисяч фунтів за сезон»

Він уже 20 років мешкає у Великобританії. У відвертій розмові Олександр Салій розповів, як змінив Тернопіль на Лондон, скільки заробляють британські арбітри, і що люблять скандувати британські фани, якщо незадоволені рішеннями судді.

Двічі у пику

- Пане Олександре, за останні 6-7 років гонорари у британських арбітрів, які обслуговують прем’єр-лігу, чемпіоншип (аналог нашої першої ліги), Лігу 1 та Лігу 2, збільшилися?

- У прем’єр-лізі ставка залежить від рейтингу. Коливається на рівні 38-60 тисяч, плюс 500 фунтів за гру. Також входить харчування, проживання і проїзд. Для всіх інших ліг – піднялось із 300 до 360 фунтів за гру, асистенту – до 200, плюс харчування, проживання і проїзд.

- Пам’ятаєте, коли обслуговували свій останній матч у чемпіоншип?

- 2015 рік, дербі «Брайтон» – «Борнмут», тоді «Борнмут» вийшов у прем’єр-лігу. Загалом відпрацював 10 сезонів.

- Судити почали ще в Україні?

- Так, у Тернополі. Стартував із міських змагань, потім обслуговував обласні. Якось мене від Тернопільській суддівської колегії відрядили на збори молодих суддів України в Севастополь. Пройшов двотижневі курси підготовки, після чого почав судити на лінії колективи фізкультури. У 1997-му вперше поїхав в Англію на півроку. Повернувся, продовжив судити в Україні, але в 1999 році переїхав до Великобританії вже назавжди.

- На Туманному Альбіоні довелося починати все з самого початку?

- Ще в 1997 році зв’язався з Лондонської футбольною асоціацією. Мене попросили привезти документи, які підтверджують, що судив в Україні. Тернопільська футбольна федерація підготувала лист, переклав його англійською. Офіційного статусу в очах британців цей папір не мав, тому що Україна не входить до Євросоюзу. Але мені призначили перегляд, на якому інспектор із федерації підтвердив мою профпридатність. В Англії існує 10 рівнів арбітрів, і мене одразу поставили з 10-го на 4-й. Найвищий – це перший рівень.

- Пам’ятаєте свій дебютний матч в Англії?

- Звісно. У Лондоні живу неподалік від комплексу, де розташовані близько 40 (!) стандартних полів – розміром 100 на 50. У вихідні вони – майже всі зайняті, там рубаються різні аматорські ліги. Я просто гуляв комплексом у спортивному костюмі. На одну гру турецької ліги не з’явився арбітр. Один із футболістів мене запитав, чи не суддя я. Отримавши позитивну відповідь, мені запропонували відсудити гру. Проблема була у тому, що у мене не було ні свистка, ні карток. Свисток дав тренер. А стосовно карток я сказав, що спробую без них відсудити.

- Вийшло?

- Так. Виявилося, що це була дуже принципова гра турецької ліги. Там зібрані гарячі хлопці, арбітри просто не хочуть судити їхні матчі. Однак у тому конкретному поєдинку так вийшло, що і жовті картки не знадобилися. За мною потім гравці цих команд бігали, просили й надалі судити їхні матчі. Мовляв, ми будемо тебе слухати, бо ти – хороший суддя. Цей епізод надав мені впевненості.

- Ді Каніо під час виступів за «Вест Гем» якось штовхнув арбітра. Вас хтось штовхав?

- У чемпіоншипі – ні. А ось у турецькій лізі кілька прецедентів було – залякували кримінального вигляду люди, й навіть двічі отримав в чоло. Після гри згадував про це в рапорті, й гравець отримував довічний бан. Турецька ліга – це аматорський рівень.

- А «компліменти» від фанів на свою адресу чули регулярно?

Title 

- Коли як. У чемпіоншипі судив «Іспвіч» – «Ковентрі», зафіксував у гостей положення поза грою. Перебував якраз навпроти гостьового сектора – за спиною на трибуні сиділи 3 тисячі фанів «Ковентрі». Звичайно, вони моєму рішенню не зраділи. Втім, компліменти гостей на мою адресу заглушили своїм гулом вболівальники «Іпсвіча».

Без суддівських скандалів

- Кілька років тому найкращого на той момент українського арбітра Олега Орєхова усунули від футболу за підозру в причетності до скандалу зі ставками у букмекерських конторах. Чи відомі вам аналогічні випадки з англійськими арбітрами?

- В далеку суддівську історію Англії не заглиблювався, але за 10 років роботи в чемпіоншипі гучних скандалів не було. Щороку я перепідписував контракт із федерацією. Там чітко вказано, що про будь-який дзвінок або пропозицію, пов’язану зі ставками, арбітр повинен негайно повідомити спочатку у федерацію, а потім – в поліцію. Якщо цього не робиш, стаєш співучасником. Із перспективою самому потрапити за ґрати. Директиви, пов’язані зі ставками, чітко донесені до всіх арбітрів, і люди, які виходять на цей рівень, не хочуть ризикувати.

- Але ж прецеденти трапляються?

- Так, проте судді коректно й правильно відповідають на подібні запити та одразу ж зв’язуються з федерацією і поліцією. Кажуть, що їм пропонували показати певному гравцю жовту картку, або інший факт, про який попросили. Арбітра знімають із цієї гри, призначають іншого. І паралельно відразу ж починається розслідування, щоб знайти людину, яка робила арбітру пропозицію.

- Які непристойні пропозиції англійським суддям роблять місцеві фани під час гри? В Україні вболівальники на трибунах дружно звинувачують арбітра в нетрадиційній сексуальній орієнтації.

- У цьому плані великої різниці в менталітеті англійських і українських футбольних фанів немає. Один із найпопулярніших посилів британців – Therefereeiswanker. У останнього слова є кілька значень – «неприємна людина», але в даному випадку, скоріше, більше підходить «онаніст». Коли суддя приймає рішення, яким незадоволені вболівальники на стадіоні, 30 тисяч фанів можуть в один голос вигукувати це скандування. Чув на власні вуха – на щастя, не на свою адресу – звучить, як музика.

- Який віковий ценз у британських арбітрів?

- Можуть працювати до 49 років. Але деякі судять і в 50, і в 51 рік. У них – хороший рейтинг, стабільно отримують високі оцінки, і, напевно, тут працює європейське правило Босмана про те, що не можна обмежувати права людини. Якщо суддя здає нормативи та фітнес-тест, з ним продовжується контракт ще на один рік. Є і ще один варіант. Можна провести паралелі з досвідченими футболістами, які дограють у командах нижчих ліг. Арбітри після роботи в прем’єр-лізі опускаються у чемпіоншип, Лігу 1, Лігу 2. А звідти нагору йдуть молоді судді.

- Який принцип роботи англійської суддівської асоціації? Хто її фінансує?

- Основні джерела фінансування – внески клубів і спонсорські кошти. Довгий час нашим спонсором були азійські авіалінії Air Asia. Потім 2 сезони титульним спонсором пробув iTunes, далі – тревел-компанія Expedia. Якщо уважно подивитеся трансляції матчів англійського чемпіонату, в арбітрів, які випускають футболістів на заміни, на спортивних костюмах зможете побачити назву компанії, яка підписала контракт із суддівською колегією. У суддівську колегію входять арбітри прем’єр-ліги, чемпіоншипу, Ліги 1 і Ліги 2. За рахунок цих коштів судді кожен сезон отримують нове екіпірування, а раз на два роки надають цивільні костюми для приїзду на стадіон – разом із краватками, які оновлюють щорічно.

- Наскільки великим є вплив англійських клубів на арбітрів?

- Крім інспекторів, оцінку суддям (але не асистентам) ставлять і клуби. Вони можуть вирішити долю рефері. Якщо скажуть, що цей суддя «не тягне», постійно отримує низькі оцінки – арбітр після цього може закінчити з суддівством на рівні прем’єр-ліги. Буде працювати у нижчому за рангом дивізіоні. Оцінки виставляються за стобальною системою – від 0 до 100. Стандартна оцінка – 80-82 бали. Якщо нижче – значить, рефері допустив у матчі серйозну помилку. Якщо клуби ставлять менше, ніж 60 балів – значить, арбітр взагалі повністю «провалив» гру. При оцінці нижче, ніж 60 балів, клуби пишуть обґрунтування і пояснення, чому вони поставили таку низьку оцінку. Якість роботи арбітрів з’ясовується на підставі шкали інспекторських оцінок і оцінок клубів. Це – дуже важливо, тому що тут є дві асоціації – Професійна футбольна асоціація й асоціація LMA (The League Managers Association), які захищають інтереси гравців і клубів.

- Як ці структури взаємодіють між собою?

- Практично щомісяця від­буваються зустрічі, де 4 асоціації – прем’єр-ліги, футбол-ліги, куди входять чемпіоншип, Ліга 1 та Ліга 2 і дві – від суддівських асоціацій, – вирішують нагальні питання. Розглядаються ситуації, де футболісти та менеджери клубів висловлюють свою незгоду з рішеннями арбітрів. Розкладаються на полички найрізноманітніші питання – починаючи від того, як довго може радіти футболіст при забитому голі. Розглядаються конкретні ситуації, коли гравець побіг до трибун, до глядачів. Наприклад, якщо футболіст обійметься з глядачем, він відразу отримує жовту картку. Всі нюанси правил обговорюються на подібних зустрічах – щоб гравці знали, які можуть бути наслідки їхньої поведінки.

- В Англії вже багато років триває серйозна кампанія проти расизму. Є успіхи?

- Так. Досі йде боротьба проти будь-яких висловлювань – між гравцями, зі стадіону. На зустрічах обговорюється, як судді повинні на них реагувати.

Автор: Максим Розенко

Фото – з особистого архіву Олександра Салія

Джерело: «Укрінформ» (https://www.ukrinform.ua/rubric-sports/3012337-oleksandr-salij-persij-ukrainskij-futbolnij-sudda-v-anglii.html )

Як за українцем Поповичем полювало ФБР

Історія олімпійського чемпіона Віктора Цибуленка

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com