Оскільки Генеральні прокурори України так часто змінюються, здалося би роздивитися уважніше Ірину Валентинівну Венедіктову. Її політична приналежність несуттєва, одначе вона була третьою у списку до Верховної Ради України від партії «Слуга народу».

Венедиктова, щоправда, юрист, хоча це не головне в Україні, захистила кандидатську у 2003 році, а щойно в 2013 році – докторську дисертацію. Спеціалізувалася на конституціоналізмі (? - А. Л.), розбудові громадянського суспільства та приватному і міжнародному праві. Не можна знайти у її біографії, що вона займалася кримінальним правом, хоча й закінчила у 2000 році Харківський університет внутрішніх справ. Певне, їй сказали, що як Генеральний прокурор вона займатиметься кримінальними справами.

Брак кваліфікації на посаді Генерального прокурора в Україні не є тією причиною, через яку Венедіктова звернула на себе увагу. Адже ж за президента Порошенка Юрій Луценко був прокурором доволі довго, хоча він взагалі не мав юридичної освіти. Щоправда, дружина Луценка була представником президента Порошенка у ВРУ, але конфлікти інтересів теж не є перешкодою в Україні.

Венедіктова звернула на себе увагу спершу на посаді в. о. директора Державного бюро розслідувань призначенням 20 січня 2020 року заступником директора ДБР колишнього адвоката Віктора Януковича Олександра Бабікова, а 20 лютого 2020 року Венедіктова заявила, що виступає за скасування Закону про амністію учасників Євромайдану. Цю заяву, звичайно, підтримав одіозний Андрій Портнов, близький соратник Януковича, який далі на волі. Згодом ДБР на своєму вебсайті подало, що Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ), яка була розміщена у березні 2014 року, у своєму звіті рекомендувала «скасувати закон про недоторканість» учасників протесту під час Євромайдану, оскільки цей закон є однією з головних перешкод для розслідування справ майдану. Таку інформацію підтвердив новий в. о. директора ДБР Олександр Соколов:

«Для Державного бюро розслідувань як правоохоронного органу головним завданням є встановлення всіх осіб, причетних до злочинів, які мали місце під час масових акцій протестів Революції Гідності. Тому Бюро не може ігнорувати рекомендації міжнародної організації такого рівня і врахує їх у подальшій роботі».

Таку підробку хіба важко вигадати, але у двох звітах цієї місії ООН з 15 квітня 2014 року і з 15 травня 2014 між рекомендаціями немає і слова про потребу скасувати закон про недоторканість. Цю Місію, до речі, на запрошення нової влади в Україні влаштував Іван Сімонович, Заступник генерального секретаря ООН, відомий усім українцям, котрі працювали при ООН у Нью-Йорку. Він за національністю хорват, а за освітою юрист. Сімонович відрізняється від інших кар’єрних дипломатів в ООН своєю врівноваженістю та прихильністю до спроб України стати демократичною державою. Рівночасно він –професійна особистість, яка відкидає будь які політичні маніпуляції, які межують з корупцією. У Звіті Місії з 15 травня 2014 року вказано, що нова влада в України звернулася для повного розслідування не тільки до ООН, але також до Міжнародного Кримінального Суду, подаючи себе під юрисдикцію, згідно з Римським законом, що Україна підписала ще 2000 року, але ще не ратифікувала. Крім того, у тому ж звіті подано, що Генеральний Секретар Ради Європи зініціював Міжнародний дорадчий семінар для нагляду за юридичним дослідженням конфронтацій під час Майдану від 30 листопада 2013 до 21 лютого 2014.

Що є найбільш незрозумілим щодо Венедиктової, ГПУ, Соколова, ДБР, – це те, що у звіті Місії ООН з 15 квітня є дуже точно написано між рекомендаціями не про скасування закону про амністію для протестувальників Майдану, а радше:

«Забезпечити інституційну незалежність Державного Бюро Розслідування... Є дуже важливим забезпечити, щоби цей новий орган був незалежним від Офісу Прокурора».

Але ж Олександра Бабікова призначила саме Ірина Венедіктова, чинний Генеральний прокурор, вона зробила призначення тоді, коли була в. о. директора ДБР. Яка іронія!

Це дуже грубо вшите. Мабуть, такі маніпуляції і передбачав Сімонович. Як же це могли оминути Венедіктова і Соколов?

Отже ж, яким було призначене завдання Венедіктової, для чого їй були потрібні люди на кшталт Бабікова і Соколова? Коли ДБР вийде з висновком, що були злочини і з одного боку, і з іншого, а це дуже правдоподібно, коли брати до уваги самих розслідувачів та вже скоєного домашнього арешту відомої активістки Майдану Тетяни Чорновол, Майдан Гідності перетворять на переворот. Отже, вторгнення Путіна у Крим та Донбас стане закономірним.

Тут нема альтернатив. Венедіктова, Бабіков і Соколов мусять відійти. І що, хіба ще раз скажемо, що Президент помилився. Скільки дозволяється таких помилок, які межують з політичною маніпуляцією, а то й національною зрадою.

Я особисто починаю каятись, що я колись писав, що нема нічого страшного, коли стане президентом Володимир Зеленський. Але яка була альтернатива!

Президент мусить відповісти за це призначення, бо воно дуже провокативне.