rss
06/06/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Святкова Україна під потрійним вогнем…

Українцям не звикати до випробувань. Деякі українці взагалі вже сьомий Великдень відсвяткували на передовій. Але цього року випробування пішли гуртовими партіями…

Одне з найбільших – пожежа в Чорнобилі. Ліси зони відчуження горять з 4 квітня. На щастя, в найкритичніший момент пішов дощ – і вогонь трохи вщух. Зараз над Зоною літають дрони аеророзвідки Нацгвардії – аби було видно, з якої такої іскри там полум’я розгорається… Чи то несвідомі громадяни траву палять – а чи хтось свідомо гроші заробляє…

Не набагато ліпші справи на Житомирщині – там горять цілі села, люди мусять збирати на вози худобу та залишки пожитків і їхати до родичів – шукати притулку. В Овруцькому районі пожежа поширилася на 4300 га території, знищила 39 будинків. Згорів славнозвісний мистецький хутір Обирок…

Пожежі на Київщині підійшли під саму столицю – і на чистий четвер в Києві на вулицю вийти не можна було – місто було в диму та в пилюці. Найгірше, мабуть, було господиням, котрі планували в чистий четвер мити вікна. Дихати на вулиці було неможливо, столиця стала зоною, в якій для комфортного дихання поверх маски треба було вдягати протигаз. Відтак передсвятковий Київ посів шосту сходинку у світовому антирейтингу найзабрудненіших міст світу. Та й святковий Київ теж далеко не втік, хіба що видимість у неділю стала трохи ліпшою. Кажуть, з початку спостережень за якістю повітря такого брудного кисню в Києві ще не бачили…

До диму від пожеж додалася ще й пилова буря – теж явище для столиці України досі незнайоме. Кліматологи кажуть, що треба звикати – попереду зміна клімату, посуха, дні не те що без дощів – а взагалі без найменшого вітру, обмілілі річки, кепська якість води.

Що буде зі славнозвісними українськими чорноземами за такого клімату – величезне питання. Вже зараз для цього потрібна сильна держава – і розробка спеціальних програм, які би завадили країні родючого чорнозему перетворитися на напівпустелю.

Малим фермерам, і навіть великим, така програма, яка би охопила цілу країну, навряд чи під силу. Та й прибутків вона не обіцяє – хіба тільки трохи зменшить потенційні збитки. А ті потенційні збитки – їх ще й спробуй розгледіти. Потрібен державний підхід і державницьке мислення. Або дуже сильний бізнес із бізнесменами з дуже розвиненим державницьким мисленням.

Зрештою, як і у справі пожеж. Не одне село тепер зрозуміло, чому ліс від села має бути відгороджений смугою проораної ріллі…

А десь за тиждень-два Україна має зрозуміти і те, чому лікарнями теж має опікуватися держава. Та й за церквою теж держава мала би наглядати – зокрема, за церквами Московського патріархату…

Бо на Великдень до цих церков пішли понад 130 тисяч вірян. Якщо взяти до уваги, що саме кілька церков УПЦ МП вже стали епіцентром зараження коронавірусом… А якщо взяти до уваги ще й те, що про такі факти було відомо ще майже з середини березня, коли хворі паломники з Почаєва «імпортували» коронавірус до Молдови…

21 квітня Почаїв «закрили» на в’їзд і виїзд. Але зробити це потрібно було ще 21 березня.

А на Великдень у Почаївській Свято-Успенській лаврі богослужіння відбувалося як завше – з десятками, якщо не сотням людей. Як сором’язливо інформує Управління комунікації Нацполіції, «під час релігійної відправи духовенство відчинило двері монастиря, й віряни, всупереч установленим обмеженням, почали заходити всередину».

Що робила в цей момент Нацполіція – невідомо.

Так само, як і те, що робила Нацполіція у у Святогірській Свято-Успенській лаврі, де у великодню ніч зібралися понад 300 людей. Понад 300!

Title 
 Малюнок Alireza Pakdel

Тепер за цими фактами розпочато кримінальне провадження за статтею 325 КК (порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням). Стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі терміном від п’яти до восьми років.

Але чим ця стаття допоможе тим сотням людей, котрі, швидше за все, вже заразилися коронавірусом – невідомо.

І хто тих хворих лікуватиме – теж невідомо.

Бо лікарі наразі в Україні вимирають, як мухи.

І навіть купити собі захист не мають за що – навіть якби той захист і був у вільному продажу.

Керівництво держави спершу обіцяло медикам підвищити зарплати – а потім сором’язливо «з’їхало з теми», мовляв, нехай вам ваші лікарні доплачують, ми ж для того медреформу проводили…

А медреформу і чинна, і попередня влада (зокрема, і мегапопулярна зараз серед інтелігенції Уляна Супрун), проводили з розрахунку на здорове населення і на бізнес-підхід до медицини.

Тепер у Національній службі здоров’я України сором’язливо кажуть, що, мовляв, лікарні, які уклали контракт з НСЗУ та отримують кошти за пакетами надання медичних послуг, самі регулюють питання зарплат лікарям. Мовляв, «гроші ходять за пацієнтом», надали послуги – отримали гроші. А от раз не приймаєте пацієнтів на планові операції чи консультації – ну то звиняйте, самі винні, що не заробляєте грошей…

Тобто, виходить, що за хворими на коронавірус гроші не ходять. Чи то ще не ходять, чи то вже не ходять.

Держава мала би передбачити те, де медики мають брати гроші у випадку епідемій – але чомусь не передбачила.

Що ще гірше – держава мала би передбачити і те, що мають робити з коронавірусом на фронті – і як там мають ходити гроші і за медиками, і за пацієнтами. Але – не передбачила….

А на фронті наразі до кращого змін нема – тільки до гіршого. На Великодні вихідні по українських воїнах стріляли з важкої артилерії, одного військовослужбовця Збройних сил України вбито, сімох поранено. І до цього всього додався ще й коронавірус. Станом на ранок 21 квітня кількість військовослужбовців, хворих на коронавірус, зросла до 39 осіб. Двоє військових померли, двоє - одужали.

Тих, кого любить, Бог найбільше випробовує – і дає їм сили ті випробування пережити. Про це свідчить, зокрема, і та історія, щасливе завершення якої ми святкували у неділю, 19 квітня.

Україну Бог любить.

І, що ще дивніше, наразі ми все ще маємо сили витримувати Його випробування.

От тільки ще би Він дав нам сили побудувати державницьку державу…

Дмитро Орєшкін: «В Росії росте відчуття жаху. Путін щось говорить, але його ніхто вже не слухає»

Галина Маслюк: «Якщо би українцям, як грекам, казали реальну статистику, всі би точно сиділи вдома…»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com