У розмові з «Українською Правдою» новий перший заступник директора Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков дав своє пояснення на порівняно риторичне запитання, чи не перетворять «Революцію гідності» 2013-2014 років на «переворот»:

«…Органи досудового розслідування мають з’ясувати і дослідити всі обставини, про які заявляє як одна сторона, так і інша. Саме у такий спосіб може бути забезпечено об’єктивне з’ясування і надання суспільству відповіді про те, що мало місце в 2014-му році».

Незрозуміло, чому Бабіков подавав свою оцінку Майдану у першу чергу, бо політичним процесам дає оцінку не ДБР, а історія і суспільство. До речі, навіть злочинами під час цих подій за повідомленням директора ДБР, Бабіков не займатиметься. Самою відповіддю він вийшов за межі не тільки своїх повноважень, але і повноважень ДБР.

Про що тут забули за зухвалою відповіддю – то це про особу самого Бабікова, бо на сайті ДБР подано професійну діяльність Олександра Бабікова, яку читачі мали прийняти як вичерпну. Там подано так:

«06.06.2016 — 22.05.2017 — Генеральна прокуратура України

Фото https://www.ukrinform.ua/

У 2019 році отримав ступінь кандидата юридичних наук за спеціальністю кримінальне право та кримінологія - кримінально виконавче право.»

Чим займався Бабіков від 23 травня 2017 року і на протязі 2018 і 2019 років – не подано, хіба читач мав повірити, що займався наукою, бо у 2019 отримав ступінь кандидата юридичних наук. Такі порожні місця завжди викликають інтерес, а то і підозри.

Один вектор суспільства, який на протязі всіх років незалежності України мабуть найкраще спрацював, це, зокрема, незалежні журналісти, або ті, котрі представляють західні, тобто не українські мережі, або також і залежні українські журналісти, коли справа стосується ворога власника їхніх ЗМІ. І тут натрапив Бабіков на цих настирливих представників моніторингу правди.

28 січня 2020 року відбувся брифінг у ДБР з виступом того ж Олександра Бабікова. Журналісти до того часу вже закинули йому поважний конфлікт інтересів, мовляв, Бабіков працював на Віктора Януковича. Бабіков спочатку взагалі заперечував, а опісля брехав далі, але у формі майже виправдовування, мовляв, «я у жодному кримінальному провадженні не здійснював захист Януковича... жодних договірних відносин із ним не укладав», а лише підписав «технічний документ», поки колеги були зайняті.

На брифінгу з’явилась без акредитації відома колись журналістка, активістка Майдану та пізніше народна депутатка Тетяна Чорновол. Кажуть, що вона збиралася підійти до Бабікова, і тоді її спіймала охорона. Одначе, з відео я цього не запримітив. Її силою вивели з брифінгу. На запитання, як вона туди потрапила, вона відповіла гумористично, а хтось може сказати, що і зухвало: «Вертольотом». Виявилось з відео, що Тетяна дуже спритно перескочила паркан. Без сумніву, вона порушила правила. Питання тільки в тому, чому вона не подбала про відповідну акредитацію. Мабуть, їй відмовили. Адже це – Тетяна Чорновол. Вона провокатор, казали.

10 квітня ДБР повідомило, разом з обшуком, що Тетяна Чорновол є підозрюваною у справі розслідування вбивства, яке, мовляв, вона конспіративно влаштувала з іншими колегами, коли 18 лютого 2014 року запалила приміщення Партії Регіонів, і від диму загинув співробітник ПР. Це був час грубого звірства влади Януковича над майданівцями, що призвело до загибелі героїв Майдану. Те, що обшук був схвалений судом, не змінює безглузду характеристику цього повідомлення і обшуку. Події предмету повідомлення і обшуку відбулися шість років тому. Мені здається, що обшук був влаштований для пані Чорновол за те, що вона є Тетяна Чорновол, і за її поведінку 28 січня. В жодному випадку не для розслідування.

Не знаю, що думав Бабіков при своїх виступах. Ще 28 січня 2020 року народна депутатка партії «Європейська солідарність» Вікторія Сюмар на своїй сторінці у фейсбуку опублікувала фото витягу зі скарги, поданої Бабіковим до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду. Точна цитата зі скарги:

«Адвоката АО «Авер Лекс» Бабікова Олександра Петровича, пров. Хрестовий, буд. 2, м. Київ 01010 в інтересах: Януковича Віктора Федоровича».

Важко заперечити, що Бабіков представляв інтереси Януковича у кримінальній справі.

Олександр Бабіков

Журналіст Володимир Гурковенко на своїй сторінці у фейсбуку виклав документ Печерського районного суду міста Києва з 2017 року де той же суд написав:

«В судовому засіданні адвокати АО «Авер Лекс» Біленко Б. В., Бабіков О. П., які діють в інтересах Януковича В. Ф., заяву про відвід підтримали з викладених у ній підстав, просили задовольнити... Адвокат АО «Авер Лекс» Бабіков Олександр Петрович здійснює захист прав та законних інтересів Януковича Віктора Федоровича у вказаному кримінальному провадженні на підставі Договору та ордеру адвокатського об’єднання і з урахуванням положень п. 3 ч. 1 ст. 425 КПК України, і наділений правом на подачу касаційної скарги в його інтересах.»

Це також важко заперечити, хіба судові документи сфальсифіковано.

Правда, тут хіба залишилося додати, що обманювати журналістів чи суспільство не є злочином. Бабікова резиґнація або усунення з позиції – справа часу, і то короткого. Натомість справа Тетяни Чорновол хіба здивувала цілу Україну. Мені видається, що це забава. Це не лукава і не однобічна забава, бо сама пані Чорновол любить гратися у такі ігри. Я зовсім не стривожений її долею. Їй нічого не буде.

Натомість стривожений я тим, що тут мабуть Москва, так, Москва, намагається переписати історію, що дійсних, і то великих, злочинців не карають зовсім в Україні. І це стосується не тільки Майдану. Нічого в Україні не загрожує і таким, як Коломойський чи Ахметов. Бабіков, крім зухвалої брехні, не зробив нічого злого, на перший вигляд. Як юрист, він міг захищати інтереси навіть найгіршого злочинця, що він і робив. Одначе, не могли цього не знати ті, котрі його призначили. Тут потрібно звинувачувати президента не за призначення Бабікова, а радше за призначення Ірини Венедиктової в. о. директора ДБР. Разом з Бабіковом, вона повинна бути звільнена.

В майбутньому президент Володимир Зеленський мусить краще робити призначення. В Україну проникла агентура. Ще немає року його президентства, а кількість його призначень і відставок зростає дуже швидким темпом. Я не підозрюю президента, але з його політичних слабкостей дуже спритно користуються вороги, а суспільство починає задумуватися, якому народу цей «Слуга народу» служить.