Цього тижня Комітет міністрів Ради Європи оприлюднив щорічну доповідь за 2019 рік про виконання 47 країнами-членами рішень Європейського суду з прав людини. Україна входить до трійки «лідерів» за кількістю позовів до Суду – після Росії та Туреччини.

Розмовляємо з керівником відділу в департаменті Ради Європи з питань виконання рішень ЄСПЛ Павлом Пушкарем.

– Павле, чим відрізняється щорічна доповідь КМРЄ 2019 року від попередніх таких документів?

– Доповідь підкреслює важливу роль Європейської конвенції з прав людини, практики Суду і КМРЄ у процесі захисту прав людини в Європі. Це особливо символічно, оскільки торік Рада Європи відзначила своє 70-річчя.

Бачимо у цій сфері значні зрушення: держави стали краще виконувати рішення ЄСПЛ.

Документ також детально описує статистику рішень. Це необхідно для єдиного розуміння їхньої сутності. Простими словами – одне рішення ЄСПЛ, яке юридичною мовою називається «провідним», виявляє системну, структурну проблему в правовій системі держави та може потребувати масштабніших правових та інституційних змін. Є також рішення щодо питань, які вже раніше розглядалися. Такі рішення називаються «повторюваними».

– На що ви хотіли б звернути увагу, розповідаючи про цю доповідь?

– Є важливий правовий аспект: остаточні рішення ЄСПЛ – обов’язкові для виконання державою. Належність до Ради Європи – це вагомий чинник дотримання цього міжнародного юридичного обов’язку.

У свою чергу, практика КМРЄ – це своєрідний путівник із втілення Конвенції з прав людини в життя. Тобто, якщо Суд вказує, у чому проблема, декларуючи порушення Конвенції, то Комітет міністрів визначає, як цю проблему можливо та необхідно розв’язати. Власне, так функціонує система захисту прав людини в Раді Європи.

– Тобто ця система працює ефективно?

– На мою думку – так. Не слід забувати, що система Конвенції та виконання рішень ЄСПЛ є унікальними. У світі більше немає такого механізму судового нагляду за дотриманням прав людини.

– Що можете розповісти про основну статистику, відображену в доповіді?

– Документ показує, що між 2010 та 2019 роками на розгляді в КМРЄ перебувало 2120 нових «провідних» справ, які відображають визначені в рішеннях Суду структурні та системні проблеми в правових системах країн Європи. 2287 таких справ були закриті. Парадоксально, але це показує закриття проваджень на рівні 108%! Так вийшло, адже частина справ «переповзла» з попереднього періоду. Наприклад, у період 2000-2010 років на розгляді в КМРЄ перебувало 1470 нових «провідних» рішень, але лише 602 з них були закриті. Тобто рівень завершення проваджень у зв’язку з повним виконанням становив лише 41%.

31 грудня 2019 року на розгляді КМРЄ загалом перебувало 5231 рішення ЄСПЛ. При цьому 635 «провідних» рішень розглядалися понад 5 років, тоді як у 2016 році їх було 720. Ці цифри показують, що система виконання працює, незважаючи на складнощі, з якими стикаються держави.

– Можете навести якісь приклади таких труднощів для держав?

– Передусім, це – проблема надмірної тривалості судових проваджень у багатьох країнах Ради Європи. У 2011 році на розгляді в КМРЄ перебувало близько 22% справ, що стосувалися саме цієї проблеми. Але вже наприкінці 2019-го частка таких справ складала всього 8%. Тобто за вісім років держави вжили заходів із подолання цієї проблеми – змінили законодавство, посилили ресурсне та кадрове забезпечення судових систем, удосконалили судові процедури. Це – дуже серйозні зміни та зрушення, які потребують часу.

– Які найбільші проблеми виникають при виконанні рішень ЄСПЛ?

– У доповіді наведено перелік установлених труднощів або підстав, які призводять до затримок виконання рішень Суду. Це, передусім, проблеми національних органів влади: брак знань та навичок у галузі Конвенції, правової освіти, недостатнє розуміння важливості процесу виконання й неналежна політична підтримка та увага з боку високопосадовців. У деяких випадках це – незгода з рішенням Європейського суду з прав людини. Тут ідеться і про так званий «казуїстичний характер» рішень Європейського суду – в одній з доповідей ПАРЄ міститься критика характеру таких рішень.

– Чому так важливо виконувати рішення ЄСПЛ?

– Основна мета виконання рішень ЄСПЛ – це не тільки виплата справедливої фінансової сатисфакції чи компенсації потерпілим, а й також викорінення проблем, які стали першопричиною, джерелом порушення прав людини.

– Як ці загальні тренди й проблеми стосуються України?

– Україна перебуває в досить делікатній ситуації. Упродовж багатьох років кількість «провідних» справ щодо нашої країни залишається незмінною. Завдяки посиленню співпраці Ради Європи й української влади у 2016-2019 роках вдалося підвищити ефективність дій України у справах індивідуального характеру. Ідеться, зокрема, про виплати справедливої сатисфакції, хоча й тут не все вирішено. Водночас ситуація щодо системно-структурних проблем залишається незмінною.

– А чому ситуація не змінюється?

– Самі проблеми у правовій системі – досі не розв’язані. Також бракує чітких пріоритетів у виконанні «провідних» рішень. Зокрема, Україна має 119 таких рішень щодо процедури нагляду за виконанням, з них 53 проблеми перебувають на «посиленому контролі» КМРЄ.

1 квітня 2020 року уряд України створив Комісію з питань виконання рішень ЄСПЛ. Сподіваємося, що її робота посилить здатність держави координувати зусилля й виконувати рішення Суду. Також у Верховній Раді на 25 березня були призначені слухання щодо виконання рішень ЄСПЛ. Але цей захід було перенесено з очевидних причин. Хочеться вірити, що вони відбудуться й дадуть додаткового поштовху цьому процесу.

Крім того, є проблеми, пов’язані із застарілістю законодавства та неналежним реагуванням державних інституцій.

У КМРЄ заявляють про необхідність виявити політичну волю на найвищому рівні заради розв’язання цих проблем.

Рада Європи у 2019 році активно підтримувала реформи в галузі виконання рішень Суду через програми експертної допомоги, а також заходами своєї статутної діяльності. Це підкреслено в доповіді КМРЄ. Будемо раді продовжити цю важливу роботу.

Фото dip.org.ua

Автор: Андрій Лавренюк, Страсбург

Джерело: «Укрінформ» (https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2911570-pavlo-puskar-spivrobitnik-sekretariatu-radi-evropi.html)