rss
05/28/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Проблема \ Кримінал \ «Давоський клуб олігарха»: як Пінчук продовжує формувати лояльний до себе політичний пул

Зять другого президента України, який збагатився за рахунок приватизації державних підприємств, –​ таку характеристику олігарха Віктора Пінчука можна почути дедалі рідше.

Натомість, про нього говорять як про бізнесмена, філантропа, мецената, засновника центру сучасного мистецтва. Пінчук чи не найпершим з українських олігархів почав працювати над покращенням свого іміджу, особливо на Заході, та затирати пам’ять про історію становлення свого бізнесу. Але його бізнес в Україні досі залежить від держави –​ наприклад, отримує великі державні замовлення. Щоб покращувати умови його ведення, Пінчуку-олігарху, очевидно, потрібна підтримка влади. І нині не обов’язково йдеться про пряме фінансування політиків та партій –​ радше про «м’яке» формування лояльного до себе громадсько-політичного пулу. Наприклад, щорічно Пінчук організовує захід під назвою «український сніданок» у швейцарському Давосі у дні проведення там Всесвітнього економічного форуму. І везе коштом свого однойменного фонду туди народних депутатів. «Схеми» дослідили, чи є це подарунком від олігарха і порушенням антикорупційного законодавства, та чи мають вони декларувати такі кошти? Чи це не кидає тінь на репутацію політиків –​ коли вони в такий спосіб беруть гроші в олігархів? І чи не ставлять вони самі себе в таку ситуацію, коли до них з’являтимуться додаткові запитання щодо можливого конфлікту інтересів наприклад, під час голосувань за законопроєкти в інтересах компаній олігарха?

Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Давоський клуб олігарха».

Українські депутати публічно зазвичай не дуже схвально ставляться до олігархів чи взаємодій колег зі ними. Наприклад, у лютому 2020-го народний депутат Микола Тищенко на з’їзді партії «Слуга народу», у відповідь на запитання «Чи вважаєте ви політичною корупцією, коли олігарх платить депутату гроші?», заявив: «Звісно, у нас в парламенті називають таких депутатів «людина з хазяїном».

А за місяць до того низка його колег по парламенту прибули до Давосу у Швейцарію, де на той час тривав Світовий економічний форум.

Як з’ясували «Схеми», більшості з депутатів Фонд Пінчука у своєму листі запропонував оплатити цю подорож до Швейцарії. І частина з них на це погодилася.

Низка народних депутатів України попросили оформити свою поїздку в Давос на запрошення фонду Віктора Пінчука як службове відрядження, і отримали погодження від голови ВР Дмитра Разумкова. Статус службового відрядження дає можливість обійти антикорупційне законодавство, оскільки в іншому випадку проплачена депутатові подорож може вважатися подарунком, що тягне на адміністративну відповідальність та штраф.

Десятки народних депутатів України отримали запрошення від фонду Віктора Пінчука взяти участь в Українському сніданку в Давосі у січні цього року – багатьом із них запропонували також оплатити проїзд та проживання.

Такий лист, де було зазначено, що це – приватний захід, який організовують група ЕastOne та Фонд Віктора Пінчука, і став підставою для депутатів оформити службове відрядження.

Запрошення з пропозицією оплати, про що депутати згадали у своїй заяві на відрядження або ж доклали до неї, надійшло таким депутатам зі «Слуги народу»: Олександру Корнієнку, Євгенії Кравчук, Олені Шуляк, Святославу Юрашу, Дмитру Кисилевському, Андрію Жупанину, Олексію Жмеренецькому, Роксолані Підласі, Єгору Чернєву, Єлизаветі Ясько, Дмитру Наталусі, Марині Бардіній.

З «Батьківщини»: Івану Крульку, Альоні Шкрум.

З «Голосу»: Лесі Василенко, Ярославу Юрчишину і Ярославу Железняку.

Двоє останніх – Юрчишин та Железняк – серед тих депутатів, яких опитали «Схеми», зрештою, визнали, що подорож їм оплачував саме фонд Віктора Пінчука. Юрчишин сказав, що було помилкою з його боку «не з’ясувати заздалегідь, яка структура персонально заплатила кошти».

Роксолана Підласа зі «Слуги народу» теж не заперечувала оплату поїздки фондом олігарха. Вона пояснила, що це була «своєрідна гуманітарна місія».

Її колеги з фракції – Єлизавета Ясько, Святослав Юраш та Єгор Чернєв –зазначили, що подорож до Давосу на захід олігарха їм оплатили партнерські чи спонсорські організації Українського сніданку, а Олексій Жмеренецький відповів, що не знає, хто оплатив його переліт і проживання.

Марина Бардіна зі «Слуги народу» та Альона Шкрум з «Батьківщини» розповіли, що подорож їм оплатив міжнародний фонд «Відродження». А от Олександр Корнієнко, Олена Шуляк, Дмитро Наталуха та Євгенія Кравчук з президентської фракції інформували, що в Давос поїхали за власні кошти.

При чому Корнієнко у заяві на відрядження зазначав, що подорож оплачує фонд Пінчука. Сам парламентар пояснив це тим, що «організаційно помічники не розібралися».

Депутат Вадим Галайчук зі «Слуги народу» та депутатка Марія Іонова з «Європейської Солідарності» також отримали запрошення від Фонду Віктора Пінчука на Український сніданок, але у листі фонд не згадував про готовність оплатити їм цю подорож. Вадим Галайчук розповів, що їздив власним коштом.

«Саме такий крок – оформлення розпорядження – дозволяє обійти антикорупційне законодавство. Інакше оплату подорожі депутатові приватним фондом можна було б трактувати як отримання подарунка. А це – ризик штрафу та конфіскація подарунка», – підкреслюють у розслідуванні журналісти.

Крім того, журналісти виявили, що для сімох депутатів голова Верховної Ради підписав відрядження уже після завершення заходу.

Розпорядження за підписом Дмитра Разумкова видане 27 січня, а дати відрядження – у період з 21 до 25 січня. У цьому документі згадуються депутати з фракції «Слуга народу» – це Дмитро Припутень, Остап Шипайло, Галина Михайлюк, Сергій Нагоряк, Олександр Скічко, а також Юрій Солод з «Опозиційної платформи – за життя» та Соломія Бобровська з «Голосу».

Парламентарі Припутень та Шипайло до своїх заяв додавали листи від фонду Віктора Пінчука, де зазначалося, що їхню подорож буде оплачено організатором. Депутати Юрій Солод та Олександр Скічко повідомляли, що поїдуть за власний кошт. При чому Скічко додав до своєї заяви запрошення від німецької державної залізничної компанії Deutsche Bahn AG, але потрапив у список депутатів, яких відрядили розпорядженням спікера парламенту на Український сніданок.

Кілька депутатів, які звернулися до керівництва Верховної Ради з проханням підписати їм відрядження на захід Пінчука у Давосі, також попросили оформити їм ще й дипломатичний паспорт під цю подорож.

Такий документ на захід олігарха був потрібен, наприклад, «слузі народу» Дмитру Кисилевському. Ще торік, до депутатства, він працював у компанії Віктора Пінчука ТОВ «Інтерпайп Україна» – на посаді директора з корпоративних відносин.

«Я хотів собі оформити дипломатичний паспорт для поїздок і з метою закордонних… Його видають тільки тоді, коли їдеш у закордонне відрядження. І його оформили, але я ним не користувався, тому що його оформили пізніше», – розповів Кисилевський.

Леся Василенко з «Голосу» пояснила, що просила про диппаспорт, оскільки їхала також ще й на офіційний захід в ПАРЄ.

Олена Шуляк із президентської фракції у відповідь підкреслила, що документ так і не отримала: «Дипломатичний паспорт не оформлений. Під цю поїздку він також не був оформлений».

У дні проведення Всесвітнього економічного форуму фонд олігарха організовує традиційний захід – Український сніданок, партнерами якого, як зазначено на офіційному сайті, є Horizon Capital, Western NIS Enterprise Fund, фонд «Відродження», Hillmont Partners та «Київстар». У фонді «Відродження» повідомили, що зробили внесок у фінансування Українського сніданку в Давосі, але не займалися оплатою подорожніх витрат учасників, зокрема – народних депутатів. ​

«Міжнародний фонд «Відродження» здійснив організаційний внесок у розмірі 30 тисяч доларів для покриття організаційних витрат українських заходів у Давосі, зокрема, насамперед, для забезпечення перебування на цих заходах представників «Відродження» та партнерів з числа представників громадянського суспільства», – заявив у коментарі виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко.

Всі інші організації у відповідь на запит «Схем» зазначили, що не оплачували безпосередньо поїздки депутатів в Давос.

Title 

Єдина організація, яка не відповіла, чи оплатила депутатам подорож в Швейцарію, – це Фонд Віктора Пінчука.

Нацагентство з питань протидії корупції вже розпочало перевірку щодо подорожі депутатів у Давос.

«НАЗК проводиться відповідна перевірка, здійснюється збір фактичних даних, за результатами яких буде встановлена наявність або відсутність відповідного порушення», – повідомив головний спеціаліст з питань конфлікту інтересів НАЗК Артем Брик.

У разі, якщо особа порушила обмеження щодо одержання подарунків, пояснив спеціаліст, вона притягується до відповідальності у вигляді штрафу – від 100 до 200 прожиткових мінімумів, з конфіскацією такого подарунку.

Арахамія повернув гроші
за Давос

Голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія отримав запрошення від організаторів Українського сніданку в Давосі – Фонду Віктора Пінчука – взяти участь у 50-му Всесвітньому економічному форумі, зокрема, «у заходах, які щорічно організовуються у Давосі для пропагування України».

У ті дні, коли проходив захід, журналісти Радіо Свобода запитали у Арахамії, хто профінансував його поїздку до Давосу.

«Зокрема, це – підтримка Пінчука, але це – колаборативно, вони там разом якось», – відповідав у січні голова президентської фракції.

Уже в березні Арахамія повідомив, що по поверненню «ухвалив рішення відшкодувати усі витрати». На уточнення журналістів «Схем», якій організації він відшкодовував кошти, нардеп не зміг відповісти.

«У мене є документи. Я повернув гроші. Здається, там було 1100 з копійками євро. В мене документи є, можете звернутись до мого прес-секретаря, вона надасть документи», – зазначив парламентар.

Пізніше помічник Арахамії передав журналістам документи, які свідчать про те, що голова фракції справді відшкодував витрати на поїздку – у сумі понад 26 тисяч гривень, а саме – оплату за авіаквитки та проживання у готелі.

Щоправда, у рахунку була зазначена туристична агенція, тобто – посередник. Яка організація профінансувала подорож із самого початку – так і не повідомили.

«Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія – один із небагатьох депутатів, який замість того, щоб оформити відрядження, як інші народні обранці, написав прохання про відпустку. Отже, оплата його подорожі – схоже, має всі ознаки подарунку і порушення антикорупційного законодавства», – йдеться у розслідуванні.

Інтереси олігарха:
що потрібно Пінчуку?

Центр економічної стратегії у своєму дослідженні про олігархів зазначає, що Пінчук отримав вигоду від встановлених владою квот на експорт металобрухту, який використовується у нього на заводах.

Виконавчий директор центру Гліб Вишлінський зазначає: «Приклад з металобрухтом є дуже показовим, тому що у Пінчука є завод, збудований перед кризою 2008 року, для якого потрібен металобрухт. За бізнес-моделлю, відповідно, і за попереднього уряду, і за цього уряду, Пінчук активно лобіює максимальне обмеження на вивезення металобрухту з України, щоб власне він мав цей дешевий ресурс».

Про залежність бізнесу олігарха від металобрухту говорить і президент Української асоціації вторинних металів Володимир Бублей: «Інтерпайп сталь» – це дуже сучасне, модернове підприємство, воно на сто відсотків залежить від металобрухту».

І коли депутати отримують такі блага, як поїздка в Швейцарію коштом олігарха, – і при цьому голосують в парламенті закони, які грають йому на руку – чи не ставлять вони себе самі у ситуацію, в якій їх можуть запідозрити у конфлікті інтересів? І чи не варто було б уникати таких ситуацій?

«Схеми» помітили, що за законопроєкт про встановлення мита на експорт брухту голосували у 2019 році і депутати, які оформили відрядження уже цього року на захід Пінчука в Давосі.

«За» тоді проголосували депутатки Шкрум, Іонова та Кондратюк.

У грудні 2019 року, уже за нового парламенту, був зареєстрований законопроєкт про детінізацію брухту. Його ініціаторами серед інших стали і депутати, які вже через місяць відвідали захід Фонду Пінчука в Швейцарії.

Народна депутатка Євгенія Кравчук, яка теж була відряджена в Давос на захід Пінчука, разом із групою депутатів, серед яких – Микита Потураєв і колишній менеджер «1+1» Олександр Ткаченко, зареєстрували законопроєкт про медіа.

Інститут масової інформації (ІМІ) проаналізував цей законопроєкт і вважає, що він працює, зокрема, і в інтересах медіа олігархів, які і контролюють українські телеканали.

«Із законопроєкту про медіа фактично викинули згадки про журналістські стандарти – раніше була згадка про об’єктивність, про необхідність дотримуватися достовірності у матеріалах. І Нацрада, хоч і зрідка, на це реагувала, вона могла ці норми застосовувати на практиці, – пояснює виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк. – Тепер згадка про ці норми взагалі зникла, і, відповідно, Нацрада навряд чи реагуватиме на такі порушення. І, на нашу думку, цим фактично підстелили соломку олігархам і покращили їх життя».

Віктор Пінчук згадується у структурі власності 38 медіакомпаній – відповідно до листа, отриманого від Нацради з питань телебачення і радіомовлення.

Вплив українських олігархів у медіа простежили в Центрі економічної стратегії.

«Найбільшою проблемою є те, що вони мають великий контроль над медіа і через цей інструмент вони і формують державну політику, яка є для них вигідною, – відзначає виконавчий директор Центру Гліб Вишлінський. – Якщо ти не будеш мати підтримку олігархів, то ти не будеш мати доступ до їхніх каналів, і в гіршому випадку – матимеш умовне «мочилово» від олігархів, котре підриватиме політичний капітал».

Title 

У чому ще може бути зацікавлений Віктор Пінчук?

У продовженні успіхів своїх компаній у державних закупівлях. Група його компаній «Інтерпайп Україна» регулярно перемагає на державних тендерах зі своїми залізничними колесами та трубами.

Якщо б уявити, що компанії Віктора Пінчука не виграли б жодного державного тендеру, то починаючи з 2015 року, втрати олігарха сягали б мільярдів гривень.

«Компанія «Інтерпайп» як була монополістом на постачання колес для «Укрзалізниці», вагонних оцих, отаких катаних, так і залишилась. Хоча, спроби були, справді, – розповідає журналіст видання «Наші гроші» Юрій Ніколов. – Керівник тендерного підрозділу «Укргазвидобування», при якому була збережена, зрештою, оця політика, він звільнився з «Укргазвидобування» і пішов на роботу саме в «Інтерпайп». Тобто найбільший підрядник влаштував до себе на роботу представника державного замовника, при якому зрештою цей підрядник отримував мільярди».

У пресслужбі Віктора Пінчука «Схемам» відмовили в інтерв’ю: «Віктор Пінчук не є публічною людиною, чиновником чи державним діячем. Він бізнесмен і філантроп. І йому не цікаво давати інтерв’ю. В свою чергу, в EastOne Group також не коментуватимуть питання політичного характеру. Наша компанія працює у сфері бізнесу, і жодного стосунку до політики не має».

Філантроп Віктор Пінчук дійсно допомагає і підтримує громадських діячів та політиків, а бізнесмен Віктор Пінчук заробляє в Україні. Це можуть бути паралельні процеси, один від одного незалежні. А може статися і так, що фінансування різноманітних поїздок чи участі у заходах у майбутньому конвертується у лояльність до олігарха. Наприклад, коли ініціюватимуть чи голосуватимуть за закони, вигідні для зростання прибутків його бізнес-імперії.

Джерело: Радіо Свобода
(
https://www.radiosvoboda.org/a/schemes/30497483.html , https://www.radiosvoboda.org/a/news-schemes-deputaty-davos/30498056.html , https://www.radiosvoboda.org/a/news-schemes-arakhamia-davos/30497991.html ) «Copyright © 2018 RFE/RL, Inc.
Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа
/ Радіо Свобода»

 

Кіпр: острів українських скарбів Навіщо Зеленський, Порошенко та олігархи «прописують» там свій бізнес

Гроші на кордоні. З життя закарпатських митників (розслідування)

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com