Єдине, що направду дивує, - наскільки бездарно, неоковирно, по-халявськи, без іскри в очах, натхнення та знання справи оформлено обидві заяви. Незнання не лише історії України, а й перебігу поточних політичних подій у нашій державі, - характерна риса російської пропагандистської машини останніх років. Згадати хоча б пасаж на Першому російському телеканалі (автор - Саша Любімов) про те, що "во Львове украинскими националистами убит композитор Игорь Билозир за то, что исполнял русские песни", або заяву Путіна: "Украина - полностью русскоязычная страна - как на Западе, так и на Востоке".

Остання заява російського МЗС наповнена фактологічними й навіть граматичними проколами. Зокрема, там ідеться, щодо русофобських висловлювань вдався "руководитель Конгресса украинских националистов некто Тымчина". Усім в Україні відомо: "руководитель Конгресса украинских националистов" Олексій Івченко ніколи не вдавався до русофобських заяв, навіть тоді, коли їздив із перекладачем до Москви домовлятися про ціну на газ. А Василь Тимчина - всього-на-всього голова Запорізької обласної організації КУН. Далі: російське популярне словечко "некто" має певне смислове навантаження й означає, що цей "некто" (тобто невідомо хто) - незначна фігура, а якщо так, то чи варто приділяти таку надмірну увагу тому, що сказав якийсь там "некто", навіть імені якого не назвали. Цей "некто" теоретично міг би бути, до речі, й агентом Кремля.

Натомість у Росії ксенофобські і, зокрема, антисемітські заяви вилітають з уст зовсім не якихось "некто", а цілком поважних політиків усеросійського масштабу, які обіймають найвищі в державі посади. Заява Тимчини, що Дніпро почервоніє від крові ворогів України, звичайно ж, дурна, шкідлива й вимагає всілякого осуду, але в Росії щороку Нева, Москва-ріка та Волга реально червоніють від крові щонайменше півсотні зарізаних "ворогів Росії": узбеків, таджиків, азербайджанців, представників інших неросійських народів, серед них діти й підлітки. Проте тут усе нормально, ніхто нікого не засуджує та жодних нот протесту не висилає.

Сучасних російських бандитів ніхто не чіпає, а от назвати бандитами упівців - це святе. Російське МЗС незадоволене, що в Україні вшановують пам'ять національних героїв, бо "хорошо известно, что бандитские формирования УПА принимали участие в карательных акциях нацистов". Цікаво, що означає вислів "хорошо известно" і яку він має міжнародно-правову доказову базу. З таким самим успіхом можна проголосити: "хорошо известно", що Росія - людиноненависницька країна, де вбивство неросіян стає системою, чи "хорошо известно", що Путін - душитель демократії, а більшість росіян - покірне стадо баранів, яким лиш би випити склянку горілки й піти проголосувати за "Единую Россию". Багато таких "наклепів" на Росію та росіян можна виправдати ось цим "хорошо известно", бо звичайно, що "известно". Чому ж наклепи на українців і їхню історію так безпардонно фігурують у заявах російського МЗС?

У перелік "откровенно националистических, антироссийских и русофобских настроений на Украине" потрапили також "переименование улиц во Львове... Лермонтова в улицу Дудаева, а Пушкина в генерала Чупринки, более известного как фашистский прихвостень Р. Шухевич". Перейменування, про які йдеться в заяві, міська громада Львова провела 1996 року. Довго перебував у сплячці російський ведмідь, що тільки через одинадцять років нарешті прокинувся й помітив антиросійські "бандитські дії" львівської громади.

І взагалі, на кого розраховані ці дивакуваті заяви про перейменування вулиць? Львівська громада, прочитавши лист МЗС Росії, звичайно ж, присоромиться, підтягне штани, попрасує шнурівки і стрімголов кинеться перейменовувати свої вулиці назад на Кірових, Свердлових і Сталіних. Якою неймовірною дурістю було б дорікати росіянам, що вони називають вулиці іменами катів українського народу - починаючи від Петра I й закінчуючи Дзержинськими, Жуковими, - і трактувати це як недружні дії Росії стосовно України. Але аналогічні кроки Росії чомусь не видаються такими божевільними.

І нарешті, що може бути більш ворожим проявом у стосунку до дружнього сусіда, як підбурювання ззовні громадян цієї дружньої країни до антидержавницьких дій? "Российская сторона рассчитывает, что... и интеллигенция Украины, ветераны и молодёжь скажут свое веское слово. Пора дать отпор подобным националистическим выходкам". Ну, це вже ні в кут, ні в двері не лізе. Може, українському МЗС звернутися безпосередньо до російських ветеранів, молоді й інтелігенції із закликом "дать отпор" російському великодержавному шовінізму в усіх галузях життя? Але навряд варто ставити себе в таке смішне становище.

Українці все більше переконуються, завдяки й останнім російським заявам, наскільки далеко пішла Росія в нерозумінні того, що діялося й діється в Україні. Це добрий знак. Росія все більше віддаляється від нас та стає справжнім "закордоном", і цьому не можна не радіти. А схожими заявами, на відміну від підвищення ціни на газ, уже нікого не налякаєш.