rss
05/29/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Берегиня \ Три хвилини для дитини. Як максимально ефективно використати час на спілкування, якого бракує?

Соціологи підрахували: батьки, які працюють, проводять з дітьми, в середньому… 36 хвилин на день. Можете заперечити, мовляв, ні, я приділяю своїм, щонайменше, дві-три години увечері. Але час, коли ви готуєте вечерю, а дитина поруч малює чи дивиться мультики – не рахується.

Батьки виправдовуються: я проводжу з дітьми стільки часу, скільки можу викроїти. «Брешете», сказала би вам американська соціальна антропологиня та педагогиня Еріка Крістакіс. За її словами, батьки зараз проводять більше часу з дітьми, ніж будь-коли раніше. Попри різке збільшення відсотка жінок, які працюють, тепер вони приділяють більше часу турботі про дітей, ніж у 1960-х роках. Підгузки, пралки, мультиварки, сервіси постачання продуктів і можливість працювати дистанційно – усе дає нам чималий резерв часу. Однак, взаємодія між батьками й дітьми – дедалі менш якісна. Батьки постійно присутні у житті своїх чад фізично, але емоційно задіяні у ньому менше. Тому насправді важливо не те, скільки часу проводите з дитиною, а наскільки ефективно ви його використовуєте.

Перше правило, яке радять засвоїти психологи, – правило трьох хвилин. Чи ви забираєте малюка з дитячого садочка, чи повернулись додому з роботи й застали дитину за грою, – перші три хвилини мають бути її, і лише її. Насамперед, треба присісти, аби ваші очі були на одному рівні (або підхопити дитину на руки), й обійняти. Обійматись треба доти, доки ваше чадо само вас не відпустить. Для дітей тактильний контакт – дуже важливий. Розпитайте дитину про її день, подруг, іграшки. Якщо вранці «захворів» улюблений ведмедик, запитайте, як його справи. Навіть якщо ви – з роботи і вмираєте з голоду, перші три-п’ять хвилин мають бути лише для дитини.

Про що краще не питати

Однак, розпитування не повинні перетворитись на допит. Якщо дитина ходить у садок чи школу, уникайте питань «Чи тебе хтось ображав?» Бо навіть якщо не ображав ніхто, дитина сприйматиме це, ніби ви її віддаєте туди, де можуть ображати. Краще запитайте, з ким ти сьогодні бавилась?

Є мами, для яких важливо знати, що дитина їла. Не вимагайте детального звіту – про перше, друге і компот. Для дітей це – не надто важлива інформація, тому ввечері вона і справді може не згадати, що було на обід. Але це зовсім не означає, що вона нічого не їла. Якщо було щось дуже смачне (несмачне) – дитина скаже сама. І якщо зізнається, що не обідала, бо було щось, що їй не смакувало, не сваріть. Їсти несмачну їжу вона навряд чи почне, а брехати навчиться.

Ще одне шкідливе питання – «Як успіхи у школі?» Навіть у відмінників бувають невдалі дні. А батьки мають бути тими, з ким дитина може поговорити і про невдачі. Якщо ж вимагати у дитини лише «успіхів», вона почне приховувати свої невдачі і почуватиметься винною за погані оцінки. А то й, взагалі, уникатиме спілкування з батьками, аби не треба було давати відповіді на незручне питання.

Просіть допомоги

Нерідко вдома всі вечеряють нарізно – тато перед телевізором, мама спочатку годує дитину, потім їсть сама. Але дуже важливо, аби сім’я хоч один раз на день їла за одним столом. Навіть якщо малюк – ще у кріслі для годування, його варто присунути до «дорослого» столу. Жодних мультиків чи новин у фоновому режимі під час вечері. Це – час спокійно поїсти і розпитати одне одного, як минув день.

Якщо ж перед тим, як сісти до вечері, її треба спочатку приготувати, не відмахуйтесь від дитини. Мовляв, йди дивись мультики, я – зайнята. Просіть у неї допомоги. Наприклад, вона може подавати вам картоплю чи розставляти виделки-ложки. Навіть якщо без такої «допомоги» ви впоралися б швидше. По-перше, дитину корисно залучати до домашніх справ. А по-друге, так вона почувається дорослою і важливою. А головне, це – час, який ви проводите разом.

Пів години на гру

Звичайно, після вечері, здебільшого, хочеться влягтись перед телевізором відпочити. І є величезна спокуса увімкнути дитині мультик на планшеті, а собі – якесь кіно на телевізорі (чи навпаки). І нерідко дитина сама про це просить. Але дитинство – для того, аби бавитись. І батьки мають брати участь в іграх. Пропонуйте дитині побавитись у щось, але гру вона має запропонувати сама. Навіть якщо вона любить бавитись у хованки і 150 разів поспіль ховається у шафі – підігравайте. Хороші батьки мають знати імена усіх іграшок, ходити до них на день народження і лікувати, якщо є така потреба. Ідеальний варіант – настільні ігри. До них дитину можна залучати приблизно з трьох років. Це – той варіант, коли гра може бути цікавою і батькам, і дітям одночасно.

Психологи радять виділяти на гру з дитиною, щонайменше, пів години. І в цей час не варто відволікатись на телефон чи телевізор. Якщо «норматив» виконано, можна і мультики подивитись. Але перед сном хтось із батьків має дитині почитати казку. Це важливо і для її розвитку, і для зміцнення зв’язку між мамою (татом) та дитиною.

Автор: Зіновія Воронович

Джерело: «Високий замок»
(https://wz.lviv.ua/article/406720-try-khvylyny-dlia-dytyny)

14 найкращих рецептів куті з усіх регіонів України

Victoria Prooday: «Дитині має бути іноді нудно – так розвивається креативність»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com