Цими зимовими лютневими днями на алею Героїв Небесної Сотні в Києві йдуть тисячі людей, щоби вшанувати пам’ять загиблих у найстрашнішу ніч з 18 на 19 лютого, яку довелося пережити Україні.
Саме та ніч і та зима 2014-го року змінила ментальність багатьох із нас. За нашу свободу заплачено велику і страшну ціну – життя найкращих, здебільшого, молодих і сильних, тих, хто тільки починав своє свідоме життя. Коли вони зробили перший крок новітньої боротьби за незалежність, їм судилося полинути у вічність.
У ці скорботні дні разом з нашими співвітчизниками на материку віддають шану Героям Небесної Сотні українці по всьому світі.
21 лютого 2020 року в Українському Національному музеї Чикаго відбувся вечір вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні, воїнів-кіборгів, котрі впродовж 242 днів мужньо захищали Донецький аеропорт, а також усіх Героїв, котрі загинули впродовж шести років гібридної війни в Україні. Захід організовано Українським Конгресовим Комітетом Америки (відділ Іллінойс) та Українським Національним музеєм.
Під зоряним чиказьким небом біля музею зібралося багато представників української діаспори. Серед них – духовенство різних конфесій українського Чикаго, представники громадських організацій, Генерального консульства України в Чикаго та всі ті, кому не байдужа доля України. В руках кожного присутнього – запалена свічка пам’яті. Отець Сергій Ковальчук, отець Іван Лимар та отець Роман Бобесюк розпочали захід спільною молитвою.
Після молитви із вступним словом виступив голова УККА (відділ Іллінойс) Ігор Дячун: «Герої не вмирають!» Саме цими словами Україна проводжала в останню путь своїх синів і доньок, усіх, хто загинув за свою країну, за свій народ. І знову від нас пішли найкращі, ті, для кого «справедливість», «гідність», «свобода», «Україна» були не просто словами, а сенсом їхнього життя. Тих героїв об’єднала любов до української землі та велике бажання жити у вільній країні. Ні снайперські кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не змогли зупинити людей. Вони гинули, та не здавались.
Слава і честь Героям Небесної Сотні!
Слава Україні!
Продовження вечора-пам’яті відбулося в залі Українського Національного музею. Президент УНМ Ліда Ткачук привітала присутнього в залі активного учасника Революції гідності Олега Івахнюка, якому пощастило вижити на Інститутській, та не пощастило на Сході, в так званій зоні АТО. Після тяжкого поранення медики зробили Олегові десятки операцій в Україні, але, на жаль, не змогли поставити його на ноги. Наразі Олег перебуває на лікувальній реабілітації в Чикаго.
Також цього вечора до Чикаго прибув Геннадій Друзенко – український правник, публіцист та громадський активіст, активний учасник Революції гідності, запрошений дослідник у центрі конституційної демократії Індіанського університету.
На екрані нескінченною стрічкою миготять, змінюються кадри страшних лютневих подій 2014-го. В скорботній жалобі схилені голови присутніх. Перші акорди пісні «Пливе кача...» навертають сльози, а слайди повертають до трагічної зимової ночі. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, чиї молоді серця перестали битись, щоб вічно билось серце України.
Вечір пройшов у формі літературно-музичної програми, яку підготували молоді та дорослі волонтери. Серед них – Назар Карабінович та Назарій Михайленко (акапела), піаніст Мирослав Михайленко, юна скрипалька Юлія Перехожук, піаністка Євангеліна Бут, актор драматичного театру «Гомін» Йосип Міколяш, бандурист і співак Іван Шміло.
На завершення події присутні виконали Державний Гімн України.
Над програмою працювала Марія Климчак – куратор УНМ.
Слайди Марії Дзюми та Павла Табакова.
Звукорежисер – Анатолій Муштук.
Відео Олега Мелешка.
Члени комітету: Ліда Ткачук, Мотря Мельник, Марта Фаріон, Марія Дзюма, Марія Дмитрів, Світлана Поляк.
Світлини Володимира Голуба
та Марії Мельник