Рак шийки матки прогресує повільно. Тож, якби жінки регулярно проходили огляди, 75% пацієнток із цим діагнозом не захворіли б.

Щороку 570 тисяч жінок у світі дізнаються, що у них – рак шийки матки. В Україні таких близько 5 тисяч. Але смертність – утричі вища. Щодня від цієї недуги помирають шість українок – більше, ніж від СНІДу, туберкульозу і смерті, спричиненої ускладненою вагітністю та пологами, разом узятих. Кожна п’ята пацієнтка не проживає й одного року з моменту встановлення діагнозу. Причина – пізнє звернення. 25% жінок приходять на огляд до лікаря на стадіях, коли вилікувати хворобу неможливо, а зупинити її прогресування – вкрай важко.

За даними ВООЗ, 15% усіх випадків раку безпосередньо або опосередковано пов’язані з вірусами, бактеріями або паразитами, які діють як канцерогенні агенти, тобто, запускають механізм, що спричиняє ракові мутації. Наприклад, інфікування хелікобактером пілорі пов’язують із підвищеним ризиком розвитку раку шлунка, вірусом гепатиту В – із раком печінки, вірусом Епштейна-Барра – із раком носоглотки тощо.

«Причиною раку шийки матки практично у 100% є вірус папіломи людини (ВПЛ), – пояснює лікар-акушер-гінеколог Оксана Негрич. – Його виявляють у понад 99% хворих. У 70% – найбільш канцерогенні його типи, ВПЛ 16 та ВПЛ 18. Вірус передається, здебільшого, при статевих контактах (заразитися ним у побуті практично неможливо) – з кров’ю та при контакті «шкіра до шкіри» (ось чому презервативи забезпечують захист від ВПЛ лише на 70%). Крім раку шийки матки, ВПЛ спричиняє також рак вульви, піхви, пеніса, ануса, ротової порожнини та шкіри. А ще – і бородавки, і кондиломи. Останні мають більше естетичне значення, тому не кожна жінка поспішає їх позбутися. При пологах може заразити дитину. Згодом у гортані немовлят можуть виростати доброякісні пухлини (розвинеться рецидивний респіраторний папіломатоз)».

Фактори ризику розвитку раку шийки матки:

• ранній (до 16 років) початок статевого життя;
• велика кількість статевих партнерів (понад 5-6 упродовж життя);
• захворювання, які передаються статевим шляхом, – гонорея, трихомоніаз, хламідіоз, мікоплазмол тощо. Ці інфекції активують ріст і розмноження вірусу папіломи людини;
• тютюнокуріння – у жінок, які курять, ризик захворіти на рак шийки матки зростає… у 7-10 разів! Коли жінка вдихає сигаретний дим (не важливо, чи вона є активним курцем, чи пасивним), судини матки сильно звужуються, що призводить до порушення нормального кровопостачання цього органу;
• імунодефіцитні стани, зокрема, ВІЛ/ СНІД;
• низький соціальний статус (недостатня особиста гігієна, відсутність доступу до якісної медичної допомоги).

«Найбільш розповсюджений цей вірус серед жінок віком 18-24 роки, – наголошує лікар. – На щастя, у більшості він виводиться з організму самостійно. Але за наявності вищеперелічених чинників ризику може залишитися у ньому та з часом викликати ракові мутації. Не існує жодних клінічно доведених ефективних методів лікування папіломавірусної інфекції. Деяким пацієнтам в Україні призначають інтерферони, хоча у розвинутих країнах таке не практикують. Єдиний спосіб захиститися – вакцинуватися двома дозами вакцини, але зробити це треба до початку статевого життя. Найоптимальніше – починаючи з 11-12 років, але можна і з 9-ти. Тоді є більша ймовірність, що встигне сформуватися імунітет до вірусу. Після 27 років вакцинуватися медики не рекомендують. Не тому, що вакцина може чимось зашкодити, – просто не забезпечить належного імунного захисту».

В Україні зареєстрована лише одна вакцина – церварикс, яка захищає від ВПЛ 16 та ВПЛ 18, тобто, лише на 70%. Є більш нові вакцини – гардасил, яка захищає від чотирьох штамів вірусу (ВПЛ 6, 11, 16 та 18), і гардасил 9 (від 9), але придбати їх можна тільки за кордоном.

Вакцинація не звільняє від обов’язкових профоглядів. Наприклад, жінка може заразитися штамом, не включеним у вакцину.

Крім того, деякі дослідники припускають, що вакцина, якщо жінка зробила щеплення у віці 20+, може взагалі не подіяти, хоча допускається щеплення цервариксом до 26 років, а гардасилом – навіть до 40 (аналогічно – до початку статевого життя). Хвороба прогресує повільно – настільки, що якби всі жінки, які не мають симптомів захворювання (і тому вважають себе здоровими), регулярно проходили огляди у лікаря, 75% пацієнток із діагнозом «рак шийки матки» так би ніколи й не захворіли! Вірус, вбудувавшись у клітини, спричиняє легку дисплазію – ураження третини товщі поверхневого епітелію, що прогресує до середньої (уражається 2/3 товщі). Ці зміни – зворотні, незначні, але (увага!) не мають жодних симптомів. Наступний етап – важка дисплазія, коли уражається вся товща. Це ще не рак, але клітини і їх ядра вже виглядають атипово. Далі хвороба переходить у рак, але наразі нульової стадії, преінвазивний, рак in situ («на місці», там, де й виник) – гістологічно змінені клітини скупчуються, але не проростають у товщу тканини. Згодом пухлина охоплює всю шийки матки.

Це – І стадія. І навіть тоді жінці можна не просто врятувати життя, а й зберегти їй репродуктивні органи. Водночас, лікарі мусять бути максимально уважними, аби не залишити жодної ракової клітини, бо тоді хвороба повернеться і цього разу буде більш нещадною до пацієнтки. На ІІ стадії пухлина поширюється за межі матки, і тільки тоді з’являються перші її симптоми: кровотечі після статевого акту, незрозумілі виділення… На ІІІ стадії, коли новоутворення розростається на стінку тазу, уражає нижню третину піхви, викликає порушення ниркової функції, йдеться лише про відтермінування смерті і покращення якості життя – наскільки це можливо. Ось чому важливо регулярно проходити огляди у гінеколога. Якісний цитологічний скринінг дозволяє вчасно виявити недугу (у більшості – на етапі передракових змін) у 4 хворих жінок із 5! «В Україні проводять ПАП-тест – цитоморфологічне дослідження епітелію з цервікального каналу.

Лікар спеціальною щіточкою проводить забір мазка з шийки матки і відправляє його у лабораторію. Цитологія буває двох видів: традиційна (матеріал наносять на скельце, фіксують та висушують, після чого дивляться під мікроскопом) або рідинна (поміщають мазок у спеціальний контейнер з рідиною, після чого матеріал проходить низку автоматизованих процесів). Рідинна цитологія – дорожчий, але більш достовірний метод діагностики. Також рекомендується здати аналіз крові на найбільш поширені штами вірусів – ВПЛ 16 та ВПЛ 18 (у приватних лабораторіях це можна зробити за 200-220 гривень. – Авт.). Якщо ви – не інфіковані і у вас відсутні фактори ризику, проходити огляди у гінеколога із забором мазків на цитологію достатньо раз на три роки. Якщо інфіковані, але у вас немає факторів ризику – раз на два. Якщо є і те, й інше – щороку», – озвучує рекомендації лікар. Проходити такий огляд фахівець радить на 10-20-й день менструального циклу. За добу перед цим необхідно виключити використання будь-яких вагінальних засобів і статеві контакти.

Якщо у вас є запальні процеси в організмі, дочекайтеся одужання. Після пологів такий огляд можна проходити не раніше, ніж через 5-6 тижнів. Після оперативних втручань – не раніше, ніж через три. Якщо ваш мазок виявиться «проблемним», лікар скерує на кольпоскопію (огляд за допомогою спеціального приладу – кольпоскопа) та прицільну біопсію. Тільки після цього можна буде поставити точний діагноз і приступити до лікування.

Автор: Наталія Дружбляк

Джерело: «Високий Замок»
(https://wz.lviv.ua/article/406201-ne-na-manikiur-do-hinekoloha)