Політв’язень Семена виїхав із Криму
Кримський політв’язень, журналіст Микола Семена вже перебуває на підконтрольній Україні території. Про це на фейсбуці повідомила омбудсмен Людмила Денісова.
«Микола Семена, кримський журналіст, який був 22 вересня 2017 року незаконно засуджений окупаційною владою, нарешті перебуває на контрольованій урядом України території. Він у безпеці та прямує до Києва», – написала Денісова.
Нагадаємо, так званий «суд» у Криму зняв «судимість» з журналіста Миколи Семени 14 лютого.
Микола Семена, журналіст «Радіо Свобода» і «Крим.Реалії» звинувачувався російською владою у публічних закликах до порушення територіальної цілісності РФ. У квітні 2016 року у його будинку ФСБ провела обшук, а у травні того ж року йому пред’явили звинувачення у тому, що журналіст опублікував статтю, яку розцінили як «виправдання тероризму».
22 вересня 2017 року підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд Сімферополя засудив Семену до двох з половиною року умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю. У грудні того ж року підконтрольний Кремлю Верховний Суд Криму частково пом’якшив вирок Семені у частині додаткового покарання, скоротивши термін заборони громадської діяльності до двох років.
Справу «діамантових прокурорів» віддали іншому суду, бо вона «забуксувала»
Київський апеляційний суд передав провадження щодо колишніх працівників прокуратури – так званих діамантових прокурорів – з Голосіївського райсуду Києва до Оболонського. Про це інформує пресслужба Офісу генпрокурора.
«Так, вказане кримінальне провадження (так звану справу «діамантових прокурорів»), яке розглядалося Голосіївським райсудом міста Київ, найближчим часом буде скеровано до Оболонського районного суду міста Київ через неефективність його судового розгляду і порушення розумних термінів», – йдеться у повідомленні.
Як повідомлялося, 5 липня 2015 року під час спецоперації СБУ і ГПУ були затримані заступник начальника Головного слідчого управління ГПУ Володимир Шапакін і заступник прокурора Київської області Олександр Корнієць за підозрою у вимаганні хабара в особливо великих розмірах.
Під час обшуків у них знайшли 500 тис. дол. готівкою, коштовності, цінні папери і незареєстровану вогнепальну зброю. У Корнійця, серед іншого, знайшли 65 діамантів, через це його й назвали «діамантовим прокурором».
Голова Чернівецької облради, якого звинувачують у хабарі, вніс 10 мільйонів застави
Голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян, якого звинувачують у вимаганні 400 тисяч доларів та отриманні 180 тисяч доларів хабара, вніс понад 10 мільйонів гривень застави, яку Вищий антикорупційний суд призначив йому як запобіжний захід.
Про це у коментарі «Суспільному» повідомила прессекретарка ВАКС Олеся Чемерис.
Мунтяна підозрюють у вимаганні хабара від місцевого підприємця за сприяння у передачу в довготермінову оренду та можливість подальшої приватизації бальнеологічного санаторію «Брусниця».
17 лютого Мунтян подав апеляцію на рішення про запобіжний захід. Її мають розглянути 20 лютого.
На митницях оновили 40% усіх керівників
Глава Державної митної служби Максим Нефьодов заявив, що центральний апарат Державної митної служби оновлено на 80%, а керівники митних пунктів оновлені приблизно на 40%. Про це глава митниці розповів в інтерв’ю «РБК-Україна».
За його словами, зараз ДМС намагається звільнити ще близько 500 митників. До кінця 2020 року на митниці проведуть переатестацію, після якої доброчесним працівникам планують підвищити зарплати, а тих, хто її не пройде, будуть поступово звільняти.
«Я хотів би, щоб середня зарплата пересічного інспектора становила до кінця року близько 15-18 тисяч гривень «на руки». Зараз це близько 8 тисяч гривень», – сказав він.
Нагадаємо, нова митна служба почала роботу в Україні 8 грудня. У відомстві скоротили кількість регіональних митниць із 26 до 16, створили калькулятор розрахунку платежів при митному оформленні автомобілів, запустили тестовий портал і кол-центр для скарг громадян.
Прем’єр-міністр Олексій Гончарук очікує результатів від запуску нової митної служби вже у 2019 році. Крім того, прем’єр попросив главу відомства приймати жорсткі кадрові рішення.
При цьому, на нову митницю у бюджеті закладено 480 млн гривень.
На протиаварійні роботи в Хотинській фортеці виділили 8,5 мільйона гривень
Про це кореспонденту Укрінформу розповіла директорка Державного історико-культурного заповідника «Хотинська фортеця» Єлизавета Буйновська.
«Документацію на протиаварійні роботи не лише у самому замку, а й на шести об’єктах заповідника розробили ще минулого року. І загальна вартість цих робіть складала 12,5 мільйона гривень. Минулого року ми розпочали роботи на деяких об’єктах і використали близько 3,5 мільйона гривень власних надходжень на протиаварійні та так звані консерваційні роботи. Наразі залишилися ще три об’єкти, які потребують цих першочергових протиаварійних робіт – це стіна замку й дві башти нової фортеці турецької. Тому Міністерство культури, молоді та спорту виділило нам ще 8,5 мільйона гривень на завершення цих робіт», – повідомила Буйновська.
За словами директора заповідника, ці гроші планують витратити не лише на самі ремонтні роботи, а й на запровадження ефективної системи моніторингу стану головних об’єктів Хотинської фортеці.
«Навіть коли ми зробимо ці протиаварійні роботи з укріплення стін замку, все одно залишатиметься невивченим питання самої скелі під замком. Адже стіни постійно в русі, і тому в нас влаштований моніторинг. Є різні датчики – й нахилу, й осідання. Цього року встановимо також датчики тахеометру – й все це буде виведено на систему моніторингу, на наші екрани комп’ютерів. І ми будемо чітко бачити, які саме процеси відбуваються у фортеці», – додала директорка.
Крім того, за виділені кошти проведуть так зване ін’єктування тріщин у стінах замку.
Українське підприємство відвантажило партію заготовок для АЕС Індії та Китаю
Про це повідомляється на сайті краматорського ПАТ «Енергомашспецсталь».
«В ПАТ «Енергомашспецсталь» (ЕМСС) вкотре відбулося велике відвантаження заготовок для АЕС «Куданкулам» (Індія) і АЕС «Тяньвань» (Китай). В постачання ввійшли чотири великотоннажні заготовки типу «Обечайка» для корпусу реактора і парогенератора. Загальна вага відвантаженої продукції склала 218 тонн. Все обладнання виготовлено в ПАТ «ЕМСС», – йдеться у повідомленні.
Зазначено, що в даний час у цехах ЕМСС тривають роботи над виробництвом заготовок для АЕС «Тяньвань» (Китай), АЕС «Аккую» (Туреччина) і АЕС «Куданкулам (Індія).
На підприємстві нагадали, що наприкінці 2019 ПАТ «Енергомашспецсталь» підписало контракт на виробництво комплектуючих для реакторного обладнання блоків № 3 і № 4 АЕС «Сюйдапу», які будуть побудовані в провінції Ляонін (КНР). Контракт розрахований на кілька років, кінцевий термін постачання всього обладнання – березень 2022 року.
ПАТ «Енергомашспецсталь» – найбільший український виробник спеціальних литих і кованих виробів індивідуального і дрібносерійного виробництва для металургії, суднобудування, енергетики. Підприємство експортує продукцію більш, ніж у 50 країн.
Фонд держмайна планує продати цьогоріч понад 500 підприємств
Про це під час круглого столу щодо аспектів реалізації політики у сфері приватизації в Україні та запровадження соціальних компенсаторів під час приватизації об’єктів державної власності сказав голова Фонду державного майна України Дмитро Сенниченко, – повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Цього року ми плануємо продати понад 500 підприємств. Серед них будуть малі об’єкти, нерухомість і так звані непрацюючі об’єкти», – сказав Сенниченко.
Він нагадав, що у поточному році приватизація має принести державному бюджету близько 12 млрд гривень, з них 6 млрд будуть залучені до бюджету від малої приватизації та 6 млрд грн. – від великої.
За словами Сенниченка, ФДМУ будуть передані на приватизацію і сільськогосподарські підприємства.
«Є блок сільськогосподарських підприємств, але наразі немає розуміння, за якою формулою будуть приватизовані ті підприємства, в яких є великі наділи землі», – сказав голова ФДМУ.
Лінія фронту: під час наступу окупантів біля хутора Вільний загинув 22-річний гранатометник
18 лютого зранку збройні формування Російської Федерації атакували позиції підрозділів Об’єднаних сил поблизу населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське, хутір Вільний, Попасна. Один український військовий загинув, п’ятьох було поранено.
Ім’я загиблого – Максим Хітайлов. Йому було 22 роки.
Про це повідомляє у Facebook 72-а окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців.
«Під час відбиття нападу збройних формувань Росії на спостережний пункт поблизу хутора Вільного, на превеликий жаль, 72-а бригада назавжди втратила надійного товариша, бойового побратима, відданого захисника України солдата Хітайлова Максима Євгенійовича», – йдеться у пості.
Зазначається, що Хітайлов родом із села Вирішальне, що на Полтавщині. Він був прийнятий на військову службу за контрактом у квітні 2019 року на посаду гранатометника.
Окупанти обстрілювали українських військових із забороненого Мінськими угодами озброєння: мінометів калібру 120 мм, гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів. Під вогневим прикриттям російські окупанти перейшли до активних наступальних дій та здійснили спробу просування через лінію розмежування.
Начальник Генерального штабу Руслан Хомчак на брифінгу в Офісі президента розповів подробиці ранкової атаки бойовиків.
«Після п’ятої години ранку незаконні збройні формування ОРДО відкрили артилерійський вогонь з усіх систем по позиціях 72-ї і 93-ї окремих механізованих бригад. Також застосовували калібр 152 мм», – повідомив Хомчак.
Напад штурмових груп вдалося відбити, а на спостережному посту «Баня» 72-ї бригади зав’язався бій. Українських військових відвели з поста, щоб вдарити по ньому артилерією, після чого знову повернули назад.
З 10-ї години супротивник попросив режим тиші, і бій припинився.