rss
04/27/2024
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Спорт \ «Залізний» Шахлін перше «золото» присвятив нареченій

Спортивна гімнастика

У Національному університеті фізичного виховання і спорту України провели день спогадів на честь семиразового олімпійського чемпіона киянина Бориса Шахліна, якому 27 січня могло б виповнитися 88 років.

Це – один з етапів проєкту «Почесні громадяни Києва – Олімпійські чемпіони», започаткованого Радою Почесних громадян Києва, Київською фундацією культури спільно з Асоціацією ветеранів спорту України.

«Мета проєкту «Почесні громадяни» – популяризація досягнень видатних громадян у розвитку Києва та держави (відомих історичних персон та наших сучасників), – розповідає президент фундації Сергій Костянчук. – Займаємося ним уже два роки».

Борис Шахлін, випускник Київського інституту фізкультури, в 50-х роках став абсолютним чемпіоном Європи та світу. На Олімпіадах у Мельбурні, Римі та Токіо здобув 7 золотих нагород, 4 – срібні і дві – бронзові. На чемпіонатах Європи та світу виборов, загалом, 23 медалі, серед яких 12 – переможні. Шахліна, за словами колег-спортсменів, вважали найтитулованішим чемпіоном світу. «Це – людина-легенда, один з видатних спортсменів 20 сторіччя, – висловився присутній на заході ексміністр у справах сім’ї, молоді та спорту Равіль Сафіуллін. – Його ім’я занесене до Книги рекордів Гіннеса».

«У дитинстві, дивлячись на таких спортсменів, думав, що це – люди з космосу», – зізнався олімпійський чемпіон та тренер команди українських шаблісток на пекінській Олімпіаді Вадим Гутцайт.

Шахлін у 12 років став сиротою, ним опікувався тренер гімнастичної секції, – розповів заслужений тренер України Олександр Мотузенко. «Маючи травму спини, сам не міг показати Борисові жодного елемента, але зробив з нього шкільного гімнаста й акробата № 1», – розповідає він. За порадою тренера перспективний гімнаст переїхав до Києва і став студентом інституту фізкультури. «Жив у гуртожитку в кімнаті, колишньому залі для фехтування, розрахованій на 50 студентів, – пригадує заслужений тренер України. – Грошей не вистачало, підробляв вантажником». Коли не мав квартири, жив у тренера (Олександра Мишакова), навіть своє весілля у нього відсвяткував. У своїх 29 став майстром спорту. «Ми називали його «залізний Шахлін», людиною слова і діла», – пригадує Людмила Турищева, чотириразова олімпійська чемпіонка. «Залізним» Борис Анфіянович став завдяки тренеру, переконаний Мотузенко. «Отримавши в 55-му премію за перемогу на Кубку Європи, він навпіл розділив її з Мишаковим», – розповідає він. Гімнаста шанували за міцний характер та здоровий гумор, яким майстерно усував напругу в будь-яких ситуаціях. Якось на чемпіонаті світу тривала напружена боротьба за першість із китайськими гімнастами. «Шахлін – член міжнародної федерації гімнастики. Спостерігає, як два арбітри вручну рахують бали, – розповідає Турищева. – І бачить, що один помилився в розрахунку на 0,1 бала. Промовчав, а нам каже: «Завтра буде в нас медаль. Скажу, що вночі все перевірив і знайшов помилку». Наступного дня так і зробив, в результаті, радянський спортсмен на 0,05 бала випередив китайського. «А після всього Шахлін ще й розрядив ситуацію за своїм звичаєм – влучним жартом», – пригадує Турищева.

Легендарний спортсмен 54 роки прожив із дружиною Ларисою (нині Шахліна – професор кафедри спортивної медицини Національного університету фізичного виховання і спорту України). «Був період – розлучилися на 5 років, але потім зійшлися знов і прожили ще два десятиріччя», – зізнається вдова чемпіона. Вже після його смерті знайшла фото, на якому молодий Шахлін на п’єдесталі у Мельбурні, з підписом для майбутньої книги: «Ця перша золота медаль буде подарунком симпатичній дівчині з Одеси». «А після Олімпіади приїхав до мене в Одесу й освідчився, – пригадує пані Лариса. – Тепер у нас донька, онука і 7-річний правнук – теж Борис». Видатного спортсмена не стало у травні 2008-го. На його честь у 2017 році було названо провулок у Голосіївському районі Києва.

У найближчих планах Київської фундації культури в рамках «Почесних громадян» – вшанування пам’яті першого машиніста метрополітену Києва Івана Виноградова. «Виповнюється 60 років від дати запуску першого потягу метро в Києві, – пояснює Сергій Костянчук. – Виноградов усе життя пропрацював у метрополітені й отримав звання почесного киянина». Далі фундація має намір розширити діяльність за межі міста і в лютому провести захід на честь почесного громадянина Тернополя та Львова Любомира Гузара. «Такі речі привертають увагу до видатних людей і їхніх справ. Україні є ким пишатися», – зауважує президент фундації.

Наразі серед почесних громадян Києва – представники родини Терещенків, Іван Фундуклей, лікар Володимир Караваєв, підприємець Чоколов, наші сучасники Микола Амосов, Богдан Ступка, Ада Роговцева. Серед спортсменів – Борис Шахлін, Ніна Бочарова, Зінаїда Турчина, Віталій Кличко, Яна Клочкова, Олег Блохін, Андрій Шевченко.

Автор: Тетяна Негода

Фото: Павло Багмут, «Укрінформ»

Джерело: «Укрінформ» (ukrinform.ua/rubric-sports/2865096-zaliznij-sahlin-perse-zoloto-prisvativ-narecenij.html)

Легка атлетика

Тренер збірної України Андрій Шевченко: «Попереду ще багато праці, проте приємно, що наші здобутки вже стали рекордними»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - Dropshipping suppliers