Ціна на нафту починає зростати: побоювання щодо впливу коронавірусу на попит зменшилися

Про це повідомляє сайт Investing.com. «Ціни на нафту зросли у вівторок, разом з іншими фінансовими ринками, після падіння до річного мінімуму напередодні – через припущення, пов’язані з впливом китайського коронавірусу на попит на паливо», – йдеться в повідомленні.

Ціна на нафту марки Brent на 8:38 МСК зросла на 0,79% до $54,88 за барель, в той час, коли на WTI – на 1,06% до $50,64 за барель.

Brent і WTI на даний момент торгуються більш, ніж на 20% нижче від максимуму поточного року, досягнутого 8 січня.

Експерти вважають, що відновлення цін на нафту відображає поліпшення торговельних настроїв в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, оскільки побоювання з приводу спалаху коронавірусу дещо зменшилися. Азійський фондовий ринок також відновився після вчорашніх втрат.

Однак, ОПЕК і партнери розглядають можливість зниження видобутку нафти ще на 500 тис. барелів на добу через вплив спалаху коронавірусу на попит на нафту.

У Франції знайшли мертвим блогера, який критикував Кадирова

Про це повідомляє Le Parisien.

«44-річний чеченський блогер Імран Алієв, який критикував режим Рамзана Кадирова, був вбитий ножем у готелі в місті Лілль минулого тижня», – йдеться у повідомленні.

Тіло було виявлено вранці минулого четверга у номері готелю, який розташовано у центрі міста.

Холодну зброю виявили поруч із тілом чоловіка.

Співрозмовник видання у місцевій поліції зазначив, що вбивство «має всі характеристики політичного мотиву», але треба дочекатися результатів розслідування.

Як повідомляє газета, блогер Алієв (також відомий під псевдонімом Мансур Старий) прибув до готелю з Брюсселя з одним чоловіком, який його супроводжував із середи на четвер.

Проте, вже наступного дня персонал закладу відкрив двері номера, який знімав чеченський блогер, адже він не вийшов з кімнати.

Зазначається, що Алієв регулярно викладав у Facebook і YouTube відеоролики, в яких він критикував Кадирова і звинувачував чеченського лідера в порушенні прав людини.

Минулого року блогер виклав відео, в якому заявив, що на його життя влітку був скоєний замах.

До Литви не пустили журналістку російського телеканалу «Звєзда»

Служба охорони держкордону Литви в понеділок дала пояснення, що в п’ятницю не пустила на територію країни журналістку телеканалу Міноборони РФ «Звєзда» Юлію Шатілову через візу, яку раніше анулювала Латвія.

Про це повідомив порталу Delfi представник Служби охорони держкордону Литви по PR Рокас Пукінскас.

«Особа прилетіла рейсом із Москви, і їй пояснили ситуацію – з’ясувалося, що наявна віза була недійсною», – сказав Пукінскас.

Юлія Шатілова прилетіла до Вільнюса в п’ятницю, за кілька годин вона вилетіла назад до Москви.

«Це не була депортація. Це – недопущення на територію Литви», – уточнив чиновник.

Він також підтвердив, що цю візу видавала й анулювала не Литва. Раніше російські ЗМІ повідомили, що видану журналістці минулого року шенгенську візу анулювала Латвія.

За словами Пукінскаса, минулого року до Литви не пустили понад 6000 осіб.

У Кенії 14 дітей загинули під час тисняви у школі

Про це повідомляє ВВС з посиланням на місцевих чиновників.

«Міністр освіти Джордж Магоха підтвердив місцевим ЗМІ інформацію про 14 смертей», – йдеться у повідомленні.

Ще майже 40 учнів отримали поранення, деякі у критичному стані були доправлені до лікарні.

Інцидент стався у початковій школі міста Какамега, на північний захід від столиці Найробі, в понеділок.

Близько 17:00 заняття в школі закінчилися, і діти кинулися до виходу, після чого утворилася тиснява.

Чому саме це сталося, наразі не з’ясовано. Очільник поліції Какамеги Девід Кабена повідомив місцевим ЗМІ, що розпочато розслідування.

У деяких повідомленнях ЗМІ було сказано, що учні після закінчення уроків побігли вниз вузькими сходами, які зруйнувалися.

Газета Daily Nation повідомила, що частина дітей впали з третього поверху будівлі.

Міністерство освіти Кенії висловило співчуття родинам та друзям загиблих.

Посол Британії у РФ підтвердила, що Скрипалі живі

Посол Великої Британії у РФ Дебора Броннерт підтвердила, що Сергій Скрипаль і його донька Юлія живі.

Про це вона заявила в інтерв’ю «Коммерсанту».

«Звісно, вони живі. Я не можу вам відповісти, де вони, тому що ми поважаємо право людей на самостійні рішення. І уряд, і поліція завжди керуватимуться бажаннями приватних осіб», – підкреслила Броннерт.

Посол також наголосила, що влада Сполученого Королівства не має наміру змінювати свою позицію у справі Скрипалів. «Вважаю, що наша позиція у справі Скрипалів украй зрозуміла, і не думаю, що вона зміниться... Ми хотіли б, щоб фігуранти цієї справи, щодо яких набралося стільки матеріалів, постали перед британським судом. Всі докази будуть ретельно вивчені, а судовий процес буде проведено належним чином», – сказала посол.

На її думку, зібрані й оприлюднені британською владою докази «абсолютно точно переконали багатьох британців і багатьох наших партнерів за кордоном». «Тепер ми хотіли б, як я і говорила, вирішувати цю справу відповідно до закону. В суді. За ним останнє слово», – додала Броннерт.

До слова, Болгарія розпочала розслідування можливого зв’язку між отруєнням колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля у Британії у 2018 році та отруєнням у 2015 році в Софії бізнесмена Еміліана Гебрева.

4 березня 2018 року офіцер ГРУ Сергій Скрипаль і його донька Юлія були знайдені непритомними у британському Солсбері і госпіталізовані з отруєнням невідомою речовиною, яку згодом ідентифікували як нервовий реагент «Новічок» російського походження.

Еміліан Гебрев – відомий у Болгарії бізнесмен, власник компанії «Дунарит» та одного із збройових заводів. Він вважає, що був отруєний через інтерес Росії до його збройового заводу.

У Чехії виявили найстарішу у світі дерев’яну споруду

Про це повідомляє Science Alert.

«Виходячи з наших висновків, заснованих на дендрохронологічних даних, дерево, що використовувалося для будівництва колодязя, було зрубане в 5255-му або 5256 році до нашої ери», – заявив один з дослідників Ярослав Пешка.

Тобто, верхня частина криниці була виготовлена понад 7270 років тому.

Конструкція розміром 80 на 80 см складалася з чотирьох дубових стовпів, між якими були укладені дошки.

Цей колодязь знайшли 2018 року неподалік міста Остров, на заході Чехії. На думку вчених, ним користувалися мешканці кількох навколишніх поселень.

Російські стратегічні бомбардувальники наближалися до Канади

Про це повідомило Об’єднане командування аерокосмічної оборони Північної Америки (NORAD) у Twitter.

«У п’ятницю 31 січня 2020 року NORAD позитивно ідентифікувало два ТУ-160 Blackjack, які ввійшли в канадську зону ідентифікації ППО. Російські літаки залишалися у міжнародному повітряному просторі й не ввійшли до суверенного канадського чи американського повітряного простору», – йдеться в повідомленні.

За словами командувача NORAD генерала Теренса Ошогнессі, супротивники США й Канади дедалі більш агресивно «грають м’язами». «Наші супротивники продовжують грати своєю зброєю великої дальності та поводитися дедалі більш агресивно, зокрема, наближаючись до Канади й США. NORAD керується пріоритетом: захист США та Канади, нашої батьківщини, від нападу», – зазначив генерал.

МВФ залишає топ-чиновник, відповідальний за Європу

Голова департаменту МВФ Пол Томсен, який відповідав за проведення справ із країнами Європи, зокрема, з Україною, оголосив про завершення своєї 37-річної кар’єри у Фонді наприкінці липня.

Про це йдеться в офіційному повідомленні директора-розпорядника МВФ Крісталіни Георгієвої, поширеному 3 лютого.

«Пол тісно співпрацював з усіма 44 країнами Європи та відігравав особливо важливу роль у наданні необхідних політичних порад та рекомендацій багатьом країнам, які перейшли до ринкової економіки після падіння Берлінської стіни», – зауважила у цьому зв’язку глава Фонду.

Пол Томсен має громадянство Данії. Він провів більшу частину своєї 37-річної кар’єри у МВФ на європейському напрямі, обіймаючи різні керівні посади в штаб-квартирі міжнародної фінансової структури у Вашингтоні. Крім того, Томсен був представником МВФ у Росії.

Томсен очолив Європейський департамент Фонду в листопаді 2014 року й був одним з топ-чиновників МВФ, які брали участь у рішеннях щодо програм фінансування Фонду для України.

Наразі не повідомляється, хто може стати його наступником на посаді керівника Європейського департаменту МВФ.

Євростат оприлюднив найвищі та найнижчі мінімальні зарплати в ЄС

Найменша мінімальна заробітна плата в країнах Євросоюзу складала на початку 2020 року 312 євро, а найбільша – 2142 євро.

«Місячна мінімальна заробітна плата, як правило, нижча, ніж 600 євро – на сході, та понад 1500 євро – на північному заході ЄС», – повідомляє Євростат.

Так, у січні 2020 року Болгарія мала найнижчу в ЄС валову мінімальну заробітну плату – 312 євро. Дев’ять держав, розташованих, здебільшого, на сході ЄС, мали мінімальну заробітну плату від 400 євро до 600 євро на місяць. Зокрема, у Латвії вона становила 430 євро, у Румунії – 466 євро, Угорщині – 487 євро, Хорватії – 546 євро, Чехії – 575 євро, Словаччині – 580 євро, Естонії – 584 євро, Литві – 607 євро та Польщі – 611 євро. У п’яти державах-членах, розташованих, головним чином, на півдні ЄС, мінімальна заробітна плата становила від 700 євро до трохи більше, ніж 1000 євро на місяць. Зокрема, в Португалії – 741 євро, Греції – 758 євро, Мальті – 777 євро, Словенії – 941 євро та Іспанії – 1050 євро.

Ще в семи державах-членах, які розташовані на заході та півночі ЄС, мінімальна заробітна плата перевищувала 1500 євро на місяць: у Франції – 1 539 євро, Німеччині – 1584 євро, Бельгії – 1594 євро, Нідерландах – 1636 євро, Ірландії – 1656 євро та Люксембурзі – 2142 євро.

Мінімальна заробітна плата існує у 21 країні ЄС, окрім Данії, Італії, Кіпру, Австрії, Фінляндії та Швеції.