rss
02/18/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#369

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ ТЮ на вас, або Чи існує ДНО ДНА?

Тема, яку я вибрав для статті, має подаватися методами журналістики, але аналізуватися методами політичної психології. Якщо не психіатрії.

Як би її краще сформулювати?

Останніми днями сталися дві події, які і підказали мені тему цієї статті. Тему, яку я інтуїтивно відчуваю, але на початку статті ще не готовий сформулювати.

Може, ця тема кристалізується у нашому з вами розумінні, шановні читачі, наприкінці статті, в результаті, а не попередньо?

Вони, ці обидві події, сталися незалежно, в різних місцях, хоча їхні автори на роботі сидять близько одне від одного.

Автори цих подій є чоловічого і жіночого роду, проте, хочеться про них сказати саме так: не один, не одна, а саме одне. Середнього роду.

Обоє вони є нардепами і належать, на жаль, до пропрезидентської фракції «Слуга народу». Фракції, яку хотілося б шанувати більше, хоча вона періодично, з якоюсь дивовижною послідовністю, постачає зі свого складу авторів скандальних подій, що викликають дуже великі резонанси у ЗМІ та соцмережах.

Хоча тематика обох скандалів різна, але є відчуття, що між ними існує якийсь взаємозв’язок. І це відчуття не тільки моє.

Авторів на сцену!

Пора назвати авторів обох подій і вивести їх, так би мовити, на сцену, під яскраві софіти вашої читацької уваги.

Першим з них громоголосно і шокуюче «відзначився» нардеп Євген Брагар, другою через кілька днів, але так само скандально, нардепка Ліза Богуцька.

Не розкриваючи поки що фабули їхніх висловлювань, процитую, принаймні, двох коментаторів із соцмереж, котрі інтуїтивно відчули якусь спорідненість обох фігурантів моєї розповіді.

Спорідненість, незважаючи на те, що у світоглядно-ідеологічному аспекті ці двоє є дуже різними, якщо не протилежностями одне одному.

Так ось, перша коментаторка – Oxana Melnychuk – сердито заявила (зберігаю авторське написання): «Я думаю, що цей допис цієї божевільної богуцької стоїть поруч зі собаками брагара, і цього досить, аби ця солодка парочка пішла у відставку».

Другий коментатор, відомий журналіст Вахтанг Кіпіані, дізнавшись про суть справи, спочатку визначив це як «дно дна», а потім запропонував: «Придумав формат реаліті-шоу. Закрити в одному приміщенні депутатів Лізу Б. та Євгенія Б. Ключі викинути».

Попри іронію розуміємо, як автор ставиться до обох персонажів. І не він один.

Є й інші відгуки, які незаперечно підтверджують, що люди відчувають спорідненість обох подій та їхніх авторів – хоча ще раз наголошу: політично автори є антиподами. А от психологічно в певному сенсі – споріднені.

В чому саме – далі побачимо.

Перший «перл»

На популярне політичне шоу «Свобода слова» ведучий Савік Шустер запросив з поміж інших і нардепа фракції «Слуга народу» Євгена Брагара.

Коли обговорювали сутужне життя українців і високі комунальні тарифи, в студію зателефонувала 66-річна пенсіонерка Любов Колюча із селища Аржанка і поставила вельми колюче запитання – як пенсіонерам платити за газ при пенсії у три тисячі гривень, як от у неї?

 Title
 Вигляд пані Л. Колючої красномовно свідчить
про рівень життя українських пенсіонерок,
передусім, сільських

У дискусію вплутався (не можу сказати інакше, перепрошую) і присутній у студії 25-річний пан Є. Брагар, людина, як видно, суто кабінетна.

Пустившись в обговорення теми, він, у підсумку, ні з того, ні з сього раптом «видав» приголомшливу пораду: мовляв, якщо пенсіонерці нема чим заплатити за газ, можна продати елітну собаку і таким чином розплатитися.

Title 
 Топ-фото: пес почув
пропозицію Є. Брагара

Що тут здійнялося – не передати словами!

Такої зливи фотожаб – іронічних, знущальних, лайливих – ми давненько не бачили. Всі соцмережі просто заполонили словесні і «фотожабні» відповіді недолугому авторові цієї пропозиції.

От я написав «недолугому», а потім подумав – як же так, адже біографія у цього нелюбителя елітних псів на перший погляд зовсім непогана.

Судіть самі. Закінчив історичний факультет а потім – і аспірантуру Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Вивчає політичні рухи далекого Алжиру. Відповідно, знає мови – як вказано в автобіографії, володіє російською, англійською, французькою та польською мовами.

Про українську скромно промовчав – чи то вважає, що це само собою ясно, чи не впевнений, що володіє нею добре.

Принаймні, відомо, що він різко негативно ставиться до Закону про мову (чи до теперішнього варіанту цього документа), а також публічно виступив на захист російських серіалів в Україні, що багатьма сприймається вельми гостро.

31 січня Євген Брагар офіційно подав заяву до поліції на волонтерку Анастасію Конфедерат, у якої виник конфлікт з водіями автобусу через російський серіал, який вони транслювали в салоні: «Заяву подано щодо висловлювань Настьонко Конфедерат про те, що російська мова не повинна лунати в Україні. Дане висловлювання є дискримінацією за мовною ознакою», – написав він на своїй сторінці у Facebook.

Title 
Title 

Зневажливе «Настьонко» замість Анастасія на адресу волонтерки з головою видає цього дипломованого історика, котрий продемонстрував таку відірваність від життя, таке нерозуміння реалій, в яких змушені животіти наші пенсіонери, що починаєш підозрювати: пан Євген якщо і бував за містом, то не в селах, а в закритих дачних містечках для володарів елітних псів.

Відомо, що в таких котеджах і віллах утримуються собаки, які коштують тисячі і тисячі доларів. Тож недарма з вуст пана Брагара і вирвалася ця пропозиція. Напевно, згадав про якогось елітного пса вартістю з автомобіль. А може і про свого?

Цей колишній історик по вуха вляпався в таку скандальну історію, що керівництво фракції «Слуга народу» було змушене офіційно відмежуватися від висловлювань свого в повному сенсі члена та заявити, що не поділяє його позицію.

А яка ж, з дозволу сказати, позиція цього члена фракції «СН»? І чи можна назвати позицією його, перепрошую, тупу пораду селянці продати в рахунок погашення газового боргу її «елітного» пса.

Title 
 Пані Любов Колюча у власному
дворі зі своїм «елітним» Шариком

До речі, безпородному псові пані Люби – Шарику – вже 14 років і він уже майже сліпий. Чи не викупив би пан Брагар нещасного Шарика, щоб його трохи підлікувати?

Сам чи, скоріше, на вимогу фракції Є. Брагар вибачився – мотивував свій вислів недосвідченістю у політиці.

«Відмазка», звичайно, сміхотворна. Яка досвідченість потрібна, щоб не ляпати такі речі, за які тебе в соцмережах називатимуть, перепрошую, дебілом?

Почалися вже розмови про те, що для іміджу фракції від такого нардепа було б краще позбавитися. Відповідну петицію уже внесли, і вона починає набирати голоси підтримки, хоча й не факт, що зможе набрати потрібних 25 тис. голосів за позбавлення пана Є. Брагара мандата нардепа.

Щоб читачі краще зрозуміли масштаб хвилі, яка здійнялася у відповідь на це дуже нерозважливе, а, точніше кажучи, знущальне висловлювання нардепа, крім реакції його фракції, була і реакція Кабміну.

Там сполошилися і перевірили матеріальний стан пенсіонерки і з полегшенням доповіли, що вона, крім пенсії, отримує ще й субсидію, тож платить за комунальні послуги, нібито, гривень 350.

Цю радість чиновників можна розцінити як ще одне знущання. Адже всім відомі захмарні ціни в Україні. І що ті крихти у декілька тисяч гривень разом зі субсидією, якщо лише ліки здатні вимести з гаманців усі запаси?

Хіба що залишиться сподіватися: можливо, для пенсіонерів введуть спецвалюту ПЕСо, як пропонують вітчизняні жартівники?

Title 

Хоча не всі так різко реагують на вислів нардепа. Щирі українці готові не тільки пробачити недолугий вислів, але й подякувати за отримане задоволення. Так користувачка соцмереж Ганна Тищенко не переймається: «Україна вже кілька днів регоче, дякую тобі, Євгене, за шедевр ефіру»…

Правда, сама Любов Колюча нардепові не дякує, а доволі ображено прореагувала.

А ще одна колега пана Є. Брагара іронічно прокоментувала російською (переклад мій):

«Друзі, якщо ви бачите на екрані ТБ якогось депутата СН, і він видає якийсь дикий умовивід, то це не позиція фракції, а його особиста чарівна думка».

Прізвище цієї саркастичної нардепки – Богуцька, і вона дуже рано поквапилася іронізувати. Як то кажуть, не плюй в колодязь…

Уже через кілька днів усі дізналися, що у фракції СН не тільки пан Брагар здатен висловлювати «чарівні думки».

Title 
 Д. Дубілет і Є. Головаха в студії

Другий «перл»


Невдовзі після першого «перла» українці почули другий. Іншу «чарівну» думку.

Реагуючи на дискусію в телестудії (знову телебачення!) нардепка з тієї ж панівної фракції «СН» вищезгадана Ліза Богуцька російською мовою на своїй сторінці виставила такий відгук: «Стоїть зараз Дубілет у Шустера і якийсь Євген Іванович з позаминулого сторіччя.

Стоїть майбутнє та минуле. Треш.

І дідусь намагається розповісти Дубілету, як правильно проводити достовірний перепис, якщо двері агентам не відчиняють 25% людей. Думаю, що він і телефоном кнопковим користується, а вдома дзвонить з дискового, який втикають у спеціальну розетку».

Поясню читачам сутність дискусії у студії і представлю всіх трьох дійових осіб.

Дмитро Дубілет працює міністром Кабінету міністрів України, тобто, керівником урядового апарату і це завжди була дуже впливова посада.

Пан Дмитро отримав її, як дехто вважає, нібито, по блату. Його батько був офіційним керівником «Приватбанку» за часів, коли ним володів Ігор Коломойський.

Тож, мовляв, мав можливість посприяти синові. Хоча і сам пан Дмитро, судячи з усього, є людиною освіченою. активною, просунутою в сучасних технологіях.

За його ініціативою було проведено своєрідний перепис населення України без традиційного класичного перепису від дверей до дверей, а на основі співставлення різних електронних баз даних.

За словами Д. Дубілета їхнє дослідження виявило в Україні 37.3 млн осіб, що значно менше від звичних цифр (вважалося, що нас близько 40 млн.), але й більше від песимістичних оцінок, які звучали від декотрих експертів (нібито, біля 25 млн.).

Його опонент – той самий, за виразом Лізи Богуцької, «дідусь позаминулого сторіччя», що, за її словами, втілює минуле, отой самий «треш» (тобто, дрантя, непотріб), котрий (який жах!!!) напевно користується ще кнопковими і дисковими телефонами виявився не таким уже і «дрантям», як це самовпевнено заявила безапеляційна нардепка.

Опонентом Д. Дубілета був добре відомий в Україні і за її межами доктор наук, професор, заступник директора Інституту соціології Національної академії наук України, експерт з великим досвідом практичних досліджень Євген Головаха.

Цей провідний соціолог доводив Д. Дубілету, що жоден електронний перепис населення не замінить класичного, від дверей до дверей, оскільки класичний дає значно більш точні і ґрунтовні результати.

Так от, почувши і побачивши цю дискусію, нардепка Ліза Богуцька і припечатала ні в чому не винного корифея соціології своїм безцеремонним вироком, опустивши того, як то кажуть, нижче плінтуса.

Ще б пак! Вона ж – та сама відома блогерка Ліза Богуцька, котра пише «з перчиком» і, як твердить прислів’я, заради гострого слівця не пожаліє матір і отця.

Та, яка звикла ні з ким не рахуватися, ні з ким не церемонитися, не вибирати слів і виразів, незважаючи на те, хто перед нею.

Title 
 Ліза Богуцька в Криму: жовта спідниця,
синя блузка, український орнамент на машині

Самовпевнена, з комплексом правоти, з абсолютною переконаністю в своєму праві карати словом усілякого, хто, на її думку, цього заслужив, Ліза Богуцька є яскравою та цікавою особистістю, що має армію прихильників у соцмережах.

Вона – російськомовна мешканка Криму, патріот України, лікар за фахом. Відкрито демонструючи свою проукраїнськість після російської окупації Криму, пані Ліза в 2014 році переїхала до Києва і тут перестала лікувати, а стала блогером.

Якраз її хльосткий стиль і гострота оцінок вивели Лізу в коло популярних блогерів. Як блогер вона і потрапила до виборчого списку партії В. Зеленського – як російськомовний патріот України з Криму. Так би мовити, закрила одну з важливих політичних ніш у виборчому списку партії. Проте, патріотизм не дає індульгенції ні на що.

І ось, проживаючи в столиці уже більше, ніж 5 років, ставши блогеркою, тобто, журналісткою, зокрема, і політичною, пробувши в статусі нардепки уже 9 місяців, Ліза Богуцька опростоволосилася, як якась «високорозумна» Проня Прокопівна Сірко, обізвавши відомого всім (але, як виявилося, не їй) науковця як останнього чмошника.

Коли ж їй з усіх боків почали розповідати, кого вона так безцеремонно принизила, пані Ліза спохватилася і вирішила виправити свою промашку.

Але краще б вона цього не робила!

Бо на своїй сторінці пані Ліза урочисто покаялася в тому, що незаслужено образила відомого соціолога Головка (???!!!).

Коли ж друга потужна хвиля підказок, обурень, насмішок донесла до її зарозумілих мізків, що прізвище широко відомого вченого не Головко, а Головаха (яка різниця, правда, панове?), то нардепка вже остаточно сформулювала своє вибачення ось так (переклад з російської мій): «Декілька днів тому я написала пост про Дмитра Дубілета в програмі Шустера. Його опонента назвала «якимось Євгеном Івановичем з позаминулого сторіччя.

Виявилось, що це дуже відомий соціолог Головаха. І виходить, що я образила людину, назвавши його «якимсь з далекого минулого» і «совком».

Прошу вибачення в Євгена Івановича Головахи».

Зверніть увагу

Шановні читачі, зверніть увагу на особливості мислення цієї нардепки.

Побачивши на телеекрані те, що їй не сподобалось, вона й гадки не мала відреагувати за стандартами етики інтелігентної людини, котра сказала б, приблизно таке: «Може, оратор і правий, але він не здається мені переконливим, зокрема, зовні виглядає не дуже, якийсь, нібито, старомодний.

Мені здається, він програє Дубілету» – чи щось подібне.

Натомість, ні на секунду не задумавшись, не припускаючи і думки, що може бути неправою, Ліза Богуцька безжально відшмагала невідому їй людину.

Згодом, як пише пані Ліза, «виявилося», що людина ця відома, та ще й дуже. А якби виявилося, що це звичайний чоловік, не авторитетний науковець, не доктор, не професор, перепросила б Ліза Богуцька?

Боюсь, що ні.

Та й справа не тільки в хамстві зарозумілої блогерки і нардепки, нехай і патріотично налаштованої. А ще в її дивовижному невігластві: працювати в політичній сфері і не знати провідного соціолога, якого знають усі ЗМІ і всі журналісти, який не злазить з телекранів та сторінок ЗМІ – це що?

Справа ще й у поверховій неуважності (як там того дідуся – Головко? Не Головко? Головаха? – подумаєш, велике цабе, я ще його й знати повинна!). А це також характеризує зневажливе ставлення до людей.

Справа саме в зневажливому ставленні до людей – подумаєш, дідусь якийсь щось там белькоче, дрантя таке совкове, та ще й з кнопковим телефоном…

До речі, про кнопки

Так ось – яких таких «кнопок» не вистачає в мізках багатьох представників новообраної влади, що вони один за одним рушать професійні, моральні, поведінкові канони діяльності політиків, парламентарів, представників влади.

Один замовляє повій під час засідань, потім погрожує журналістам ув’язненням, другий цинічно радить селянці продати елітного пса, щоб розплатитися за газ, третя обмішурилася з відомим ученим, ціла група за рахунок олігарха з’їздила гуртом у Давос, не переймаючись, що в цьому є ознаки політичної корупції.

І т. д., і т. п.

Якої кнопки, де саме і у кого з новоотриманої нами влади не вистачає, як ви думаєте, шановні читачі? Чи не кнопки, а, перепрошую, клепки?

Чому ТЮ?

У декого може виникнути запитання – чому я так назвав статтю?

Тому є дві підстави.

Перша з них – реакція самої лікарки, блогерки, нардепки Л. Богуцької.

Коли Інтернет-користувачка Лідія Сафонік їй докоряла: «Ваша зарозумілість та гордовитість дозволила вам ще раз зневажити одного з найкращих фахівців у царині соціології, прекрасного оратора, мудру людину. Звісно, професор європейського рівня ніщо для високочолих слуг народу», то отримала супер-лаконічну відповідь:

Liza Bogutskaya: «Тю».

Другою підставою є трактування цього слова філологами. Так, Академічний тлумачний словник української мови (1970-1980) пояснює: «Тлумачення, значення слова «тю»:

ТЮ, ТЮ-ТЮ́, виг., розм. Уживається при вираженні здивування, невдоволення, розчарування, насмішки і т. ін.

Тю (тю-тю) на тебе (на вас і т. ін.)! – вигук, що має на меті зупинити або заспокоїти когось, хто сказав дурницю або розкричався, розгаласувався».

Ну і про дно:

Дописувач Тетяна Трощинська нагадала: «Цікаво, що «какой-то Евгений Иванович» передбачив появу Лізи Богуцької ще років 10 тому, ввівши поняття «аморальної більшості».

Вахтанг Кіпіані: «Мда. Дно дна».

Тетяна Трощинська: «Ага, агресивна тупість під соусом «зламу системи».

Title 

Oksana Kis: «Ну якщо для неї провідний український соціолог – какой-то дєдушка, то що тут скажеш? Невігластво завжди переконане у власній правоті».

Вікторія Польченко: «Іноді за невігластво інших буває соромно. Тут – страшно. З огляду на перспективу».

Дискусію завершив відомий нардеп, котрий очолював українську делегацію в Парламентській асамблеї Ради Європи Volodymyr Ariev. Він, колишній журналіст, майстер слова, тільки й спромігся заволати: «Аааааааааа!!!!!»

Красномовно, чи не так? Крик душі. Куди йдемо, панове? Вам не страшно?

 

P.S. А ми ж ще не почали отримувати нові цьогорічні платіжки…

P. P. S. На відміну від пана Кіпіані, я оптиміст: дно дна у нас ще попереду. Ой, тю на мене!

В очікуванні змін

Найголовніша подія 2019 року

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com