ЄС виділить €26 мільйонів на підтримку українських фермерів

У Брюсселі перед початком пленарної сесії 6-го засідання Ради асоціації Україна-ЄС відбулася церемонія підписання угоди між урядом України та Європейською комісією про фінансування заходу «Підтримка ЄС для розвитку сільського господарства та малих фермерських господарств в Україні».

Про це повідомляє Укрінформ.

Від уряду України угоду підписав віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба, від Європейської комісії – комісар ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення Олівер Варгеї.

Документ має на меті залучення допомоги Європейського Союзу для сприяння розвитку в Україні більш інклюзивного та конкурентоспроможного аграрного сектора, орієнтованого на зростання та сталий розвиток малих і середніх фермерських господарств, а також малих і середніх підприємств.

Загальний внесок ЄС в рамках угоди становить 26 млн євро.

Ця допомога від Євросоюзу буде спрямована на підтримку ключових напрямків розвитку сільськогосподарського сектора.

Серед них, зокрема, підтримка земельної реформи шляхом об’єднання державного земельного кадастру та державного реєстру речових прав, реформи установ та системи землекористування. Другий напрямок – проведення інституційних та галузевих реформ у сфері сільського господарства та розвитку сільських територій.

Зеленський розширив апарат РНБО на 30 посад

Відповідний указ № 27/2020 опублікований на сайті глави держави.

«У статті 1 указу Президента України від 27 січня 2015 року № 37 «Питання Апарату Ради національної безпеки і оборони України» цифри «160» замінити цифрами «190», – зазначається у документі.

Крім того, цим указом президент вніс змін до Положення про Національний координаційний центр кібербезпеки.

Як відомо, указом президента від 27 січня 2015 року № 37 передбачалося, що максимальна чисельність працівників Апарату Ради національної безпеки і оборони України становить 160 штатних одиниць.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов вважає, що цей указ дозволить суттєво посилити можливості Національного координаційного центру кібербезпеки.

Як зазначають у пресслужбі РНБО, Національний координаційний центр кібербезпеки, очолюваний Секретарем РНБО Олексієм Даніловим, є робочим органом Ради.

«Відтепер Національний координаційний центр кібербезпеки наділений правом використовувати можливості Головного ситуаційного центру РНБО України, а також за згодою голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України – Державного центру кіберзахисту Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, за згодою керівників державних органів – центрів забезпечення кібербезпеки державних органів, за згодою керівників підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які зараховані до критично важливих об’єктів інфраструктури, – центрів забезпечення кібербезпеки таких об’єктів», – йдеться у повідомленні.

Україна залишилася тринадцятою у світовому виробництві сталі

За підсумками 2019 року, Україна посіла десяте місце в світі з виробництва чавуну з показником 20,06 млн тонн і тринадцяте – за обсягами виплавки сталі, виробивши 20,85 млн тонн цієї продукції.

Про це свідчать дані асоціації Worldsteel, повідомляє об’єднання підприємств «Укрметалургпром».

«Україна перебуває на 10-му місці серед 40 країн-виробників чавуну (20,06 млн тонн, або 97,6% відносно 12 місяців 2018 року)... Серед 64 країн-виробників сталі Україна посідає 13-е місце (20,85 млн тонн, або 98,8% відносно січня-грудня 2018 року)», – йдеться в повідомленні.

Усього, за даними Worldsteel, за 2019 рік у світі вироблено близько 1,36 млрд тонн чавуну (1,27 млрд тонн доменним способом і 90,1 млн т прямим відновленням). Це на 2,27% більше, ніж за 2018 рік.

Перше місце в світовому виробництві чавуну, як і раніше, належить Китайській Народній Республіці, металурги якої 2019 року виплавили 809,4 млн т цієї продукції (на 5,33% більше, ніж у 2018 році). Частка китайського чавуну в світовому виробництві за минулий рік становила 59,7%.

Друге місце за підсумками 2019 року зберегла Індія (111,0 млн тонн; на 3,9% більше, ніж у 2018 році), третє – Японія (74,9 млн тонн; на 3,1% менше), четверте – Росія ( 50,3 млн т; на 2,7% менше), п’яте – Південна Корея (47,5 млн тонн; на 0,9% більше). Україна залишилася на десятому місці серед 40 світових виробників чавуну (близько 20,1 млн тонн; на 2,4% менше).

Світова виплавка сталі за 2019 рік становила 1,87 млрд тонн, що на 3,4% більше, ніж 2018 року.

Лідером серед світових виробників цієї продукції також є Китайська Народна Республіка, де виплавили 996,3 млрд т сталі за вказаний період (на 8,3% більше, ніж за 2018 рік). Частка КНР у світовому виробництві сталі становила 53,3%.

За Китаєм у ТОП-5 виробників сталі йдуть: Індія (111,2 млн т; на 1,8% більше, ніж 2018 року), Японія (99,3 млн т; на 4,8% менше), США (87,9 млн тонн; на 1,5% більше) і Росія (71,6 млн т; на 0,8% більше). Серед 64 країн-виробників сталі Україна за підсумками 2019 року зберегла тринадцяте місце (20,85 млн т; на 1,2% менше, ніж 2018 року).

Як повідомлялося, згідно з даними Worldsteel, за підсумками 2018 року Україна також посідала десяте місце в світі з виробництва чавуну (20,56 млн тонн) і тринадцяте – за обсягами виплавки сталі (21,1 млн тонн).

НБУ торік 155 разів надавав правоохоронцям доступ до речей і документів

Про це повідомляє пресслужба регулятора.

Зокрема, за ініціативою: Генеральної прокуратури – 62 рази, Національної поліції України – 28 разів, Служби безпеки України – 19 разів, Національного антикорупційного бюро України – 18 разів, Державної фіскальної служби України – 16 разів, Державного бюро розслідування – 12 разів.

Загалом, за 2016-2018 роки НБУ надавав правоохоронцям доступ до інформації 453 рази.

Стартап «Аеродрон» створив екологічний безпілотний літак для фермерів

Про це засновник стартапу «Аеродрон» Юрій Педерій заявив на конкурсі Pitch Day № 1 Українського фонду стартапів 25 січня в Києві, – повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми розробили цей літак, аби він обробляв поля втричі швидше, в десять разів дешевше, ну і, звісно, літак не пошкоджує рослини, не розщільнює ґрунт, як трактор», – сказав він.

Педерій додав, що літак також не використовує воду для польотів та цілком екологічний, на відміну від тракторів.

Стартап «Аеродрон» увійшов до трійки лідерів у рейтингу за результатами конкурсу Pitch Day № 1 Українського фонду стартапів. Усього до фіналу конкурсу дійшло 12 стартапів, які змагаються за ґрант у розмірі $75 000.

Як повідомлялось, у липні 2019 року уряд презентував Український фонд стартапів. 2 грудня фонд почав приймати заявки на отримання грантів. Загалом, до Українського фонду стартапів надійшло понад 300 заявок на отримання грантів.

Зеленський присвоїв звання Героя України викладачці і рятувальнику, які загинули під час пожежі в Одесі

Викладачку вищої математики та інформаційних дисциплін Одеського коледжу економіки, права і готельно-ресторанного бізнесу Ганну Бортюк і командира відділення державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС в Одеській області Сергія Шатохіна, які загинули рятуючи людей під час пожежі, посмертно удостоєно звання Герой України.

Відповідний указ Володимира Зеленського № 20/2020 від 25 січня опубліковано на сайті Офісу президента.

Пожежник Шатохін зірвався зі сходів на рівні третього поверху після того, коли на нього впала дівчина, котра стрибнула у вікно. Пізніше обоє померли в лікарні від отриманих травм.

34-річна Ганна Бортюк виводила студентів з палаючої будівлі і померла від отруєння продуктами горіння. У неї залишилося двоє дітей і літні батьки.

Нагадаємо, вранці 4 грудня минулого року на третьому поверсі шестиповерхового навчального корпусу коледжу виникла пожежа, площа якої досягла 4 тис. кв. м. 12 грудня пошукову операцію було завершено, в ДСНС повідомили, що загинуло 16 осіб; ідентифікація їхніх тіл завершилася 26 грудня.

За фактом пожежі було відкрито кримінальне провадження.

9 грудня директорці коледжу Любові Кочерзі висунули підозру в службовій недбалості. Студенти також розповідали, що під час пожежі жодних попереджувальних сигналів не було, всі евакуювалися самостійно. 13 грудня правоохоронці відкрили ще одне кримінальне провадження – за фактом недбалості, продемонстрованої співробітниками ДСНС, які повинні були перевіряти дотримання правил пожежної безпеки в будівлі коледжу. Крім того, в будівлі одеської ДСНС ДБР провело обшуки. Слідчі вилучили матеріали перевірок з 2014 року. Після цього керівництво одеського управління ДСНС звільнили.

Лінія фронту: окупанти не припиняють вогонь, є поранені

28 січня російські окупаційні війська 9 разів обстріляли позиції Об’єднаних сил на Донбасі, двоє українських військовослужбовців отримали поранення, підірвавшись на невстановленому вибуховому пристрої.

Про це у Facebook повідомляє пресцентр ОС.

«Противник обстрілював наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 мм та 82 мм, а також – гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – зазначається у повідомленні.

Так, три обстріли по наших позиціях було здійснено у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід»: двічі поблизу Лебединського – з мінометів калібру 82 мм противник випустив 20 мін, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї; поблизу Березового – з гранатометів різних систем.

Шість ворожих обстрілів було зафіксовано у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ»: неподалік Новолуганського – з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї; в районі населеного пункту Оріхове – з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів; чотири рази поряд з Новотошківським – з мінометів калібру 120 мм – 26 мін, 5 мін з 82-мм міномета, а також – гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів.

У результаті підриву на невстановленому вибуховому пристрої два військовослужбовці Об’єднаних сил отримали бойові поранення.«