У минулому числі нашої газети я писав напередодні відкриття ювілейного Всесвітнього економічного форуму в швейцарському Давосі, що делегація України в її офіційному та неофіційному складах є доволі чисельною і випромінює оптимізм.

Форум, участь у якому взяли близько трьох тисяч осіб зі 117 країн, серед них 53 лідери держав, відбувся протягом 21-24 січня. Його завершено.

Можна підбити попередні підсумки.

Форум закінчено. Давос помітно знелюднів

Як реагує інформаційний простір України?

Якщо одним словом – то бурхливо.

ЗМІ, особливо телебачення, відеокоменти на Ютубі та соцмережі, які почали закипати ще перед форумом, досягли максимуму кипіння після виступів там президента України В. Зеленського та прем’єр-міністра України О. Гончарука, так і довгенько докипали, підбиваючи оті самі підсумки.

Причому, на відміну від мого коректного визначення «попередні підсумки», значна частина експертів, політологів, політиків дипломатією особливо не заморочувалися і підбивали підсумки остаточні – у сенсі категоричності оцінок.

Більше того, деякі їхні висновки за стилем нагадували суворі вироки – такі, що оскарженню не підлягають.

Давоський форум-2020 та участь у ньому достатньо великої групи українців стали для коментаторів усіх напрямків і мастей дуже смачною інформаційною «стравою». Яку дегустували, голосно обговорюючи її смак та післясмак.

Обговорення, враження та оцінки вітчизняних «інформ-дегустаторів» значною, якщо не вирішальною, мірою визначалися їхніми політичними симпатіями-антипатіями та приналежністю до певних політичних сил.

А нам з вами, шановні читачі, потрібно уникнути однобоких партійних пристрастей і постаратися проаналізувати цю важливу подію та участь у ній українців об’єктивно, зважено, безпристрасно.

Хто і як фінансувався?

Що ми з вами читали, чули, знали перед початком роботи форуму?

По-перше, що офіційна частина української делегації є достатньо компактною – президент, прем’єр, міністри фінансів, закордонних справ, інфраструктури, ще декілька осіб. Хоча знайти список делегації було проблемою.

Розрекламована «відкритість» нової влади вкотре не підтвердилася. Переконуємося у старій, як світ, закономірності – владі, якою б відкритою вона себе не презентувала, завжди є що приховувати.

Покажу це хоча б на прикладі питання про фінансування поїздки до Давосу групи вітчизняних нардепів. Кидалося в очі, що всі причетні – нардепи і високопосадовці – всіляко намагалися уникати точних відповідей щодо матеріального забезпечення візиту неофіційної частини української делегації. 

Д. Разумков і Д. Арахамія радяться – що сказати?

Коли перед поїздкою на форум у голови ВРУ Дмитра Разумкова запитали – за чий рахунок нардепи летять до Швейцарії, спікер туманно відповів: «Не за рахунок Верховної Ради…» Хоча його питали конкретно – за чий?

Чи знав Д. Разумков, за чий? Безперечно, знав.

Коли про це ж саме запитали главу парламентської фракції партії «Слуга народу» Давида Арахамію, той також спробував уникнути точної відповіді, повідомивши, що переліт, проживання та щоденні переїзди мікроавтобусом (від 150 кілометрів на день) оплачується організаторами Українського дому в Давосі.

А харчування, наголосив пан Арахамія, ми оплачували самі: «От я витратив на це 150-200 євро», – радісно повідомив провідний «слуга народу».

Такі дитячі хитрощі просто соромно слухати. Кого вони, перепрошую, дурять?

Адже, по-перше, відомо, що нардепи поїхали і проживали за рахунок олігарха Віктора Пінчука, зятя експрезидента Л. Кучми. Бо саме Пінчук щорічно (і цьогоріч також) оплачує українські заходи в Давосі. А нині оплатив і перебування нардепів, хоча всі причетні зі всіх сил намагалися це питання «замилити».

По-друге, різні учасники форуму називають дуже значні цифри оплати різних заходів у Давосі, зокрема, і харчування аж до декількох тисяч євро включно – залежно від допуску до участі на різних рівнях і вступних внесків на різні заходи.

Але ці цифри в будь-якому варіанті є значно вищими, ніж озвучені паном Арахамією 200 євро. Уявити собі, що 5 днів у Давосі в розпал форуму, коли ціни на все злітають до космічних, можна прохарчуватися на 40 євро в день – нереально.

А все це говориться для того, щоб усіляко применшити рівень коштів, які були потрачені фондом Пінчука на утримання «слуг» та прислужників.

Чи хтось хоче сказати, що чеки від фонду Пінчука не є грошима Пінчука?

Хто і що авансував?

 

О. Гончарук задоволений. Чи не зарано?

Перед форумом лунало чимало оптимістичних фраз. Проте, найбадьорішою, нагадаю, була обіцянка прем’єра О. Гончарука: «З Давосу повернемся з хорошими новинами».

На чому ґрунтувалася така завчасна впевненість очільника уряду?

А ось на цій простій фразі: «Планую низку важливих двосторонніх зустрічей з міжнародним бізнесом щодо об’єктів для інвестицій та умов, які створює наш уряд, аби забезпечити в Україні якісне бізнес-середовище...»

Тільки невеликим досвідом зустрічей з важковаговиками світової економіки та підвищеним, аж до ейфорійного, настроєм молодого прем’єра можна пояснити такі завищені очікування від простого факту зустрічей та розмов, які, можливо, так і не дійшли до формату перемовин, зупинившись на рівні обміну думками.

Оптимістичними були й очікування президента В. Зеленського.

З ким і для чого зустрічалися?

Треба нагадати читачам дві обставини щодо давоських форумів.

По-перше, туди прибувають представники світової політичної та бізнес-еліти не для конкретних ділових перемовин та укладання бізнес-угод, а для обговорення глобальних проблем, згідно з узгодженим порядком денним.

По-друге, обраний цього року порядок денний був настільки далеким від нагальних проблем України, що з таким же успіхом можна було слухати обговорення класичної теми: «Чи є життя на Марсі?»

Нагадаю, що головними питаннями для обговорення на форумі були проблеми виконання Паризьких домовленостей із клімату та досягнення цілей сталого розвитку.

Скажу так: це – важливі питання, але для України нині, на жаль, не актуальні.

Проблеми з кліматом розуміють і ними зацікавлені в Україні лише ті, хто з цим безпосередньо зіштовхується в своїй професійній чи господарській діяльності. Але для уряду це не є проблема рівня пріоритетних.

Щодо розвитку, особливо економічного, то дай нам Бог для початку зупинити падіння та застій, а згодом досягти хоч якогось розвитку, нехай для початку не сталого, не стійкого, але розвитку.

Бо від деградації різних сфер нашого суспільно-економічного життя у багатьох вже опускаються руки.

Отож, які зустрічі мали в Давосі наші очільники?

А з ким могли?

Щоб оцінити рівень проведених нашими очільниками зустрічей у Давосі, згадаймо «зірок» цьогорічного форуму і запитаймо себе: а з ким би ще варто було б зустрітися і чи була така можливість?

Д. Трамп і Ґрета Тунберг – дві зірки форуму

Найбільшу пресу та присутніх на форумі зібрали двоє: чи не найстарший і чи не наймолодша учасники Давосу-2020. 

Про зустріч з Трампом не могло бути й мови хоча б тому, що в цей час на його батьківщині повним ходом йшов процес імпічменту, одним з винуватців якого емоційний Д. Трамп, можливо, вважає В. Зеленського.

Попри те, що президент України жодним словом не підтвердив, що американський колега на нього тиснув у тій вікопомній телефонній розмові минулого літа.

Але, м’яко кажучи, непросте ставлення до України з градом звинувачень з боку Д. Трампа, на жаль, існує.

Тож, на форумі стежки В. Зеленського з Д. Трампом перетнутися не могли.

Очільник США виголосив промову в стилі переможних реляцій – про успіхи США під його керівництвом. Багато хто сприйняв її як передвиборчу.

Лідерів провідних європейських країн – Е. Макрона, Б. Джонсона, низки інших – також не було.

А з юною спікеркою екологічних протестів Ґ. Тунберг реальних тем для обговорення також не спостерігалось.

Тож, наші очільники зустрілися з тими, з ким змогли.

З ким саме?

ЗМІ повідомили, що у Давосі Зеленський провів зустрічі:

зі Сумою Чакрабарті, президентом EBRD (Європейського банку реконструкції та розвитку).

За повідомленням прес-служби президента України, В. Зеленський подякував йому за надання €1,1 млрд нових кредитів Україні минулого року: «Я дуже радий, що наша конструктивна співпраця дає такі результати. І маю надію, що це стане нашим новим нормальним рівнем співпраці…

Це – мета, яку ми з вами ставили перед собою на нашій першій зустрічі», – додав президент України.

Очільник ЄБРР висловив задоволення прогресом реформ в Україні, назвавши нашу країну серед топ-3 пріоритетних у регіоні.

Міжнародна фінансова структура розглядає можливості для нових проєктів в Україні.

Також були зустрічі з Девідом МакЛеннаном, генеральним директором Cargill. Зеленський описав план Укрзалізниці щодо приватних вантажних потягів у цьому році, а так само закликав американську компанію збільшити свої інвестиції в обробку продуктів харчування.

З Ровнагом Абдуллаєвим, генеральним директором азербайджанської енергетичної компанії SOCAR, чиї автозаправки уже рясніють у нас, принаймні, у Києві. Зеленський обговорив з ним нові інвестиції в транспортування газу.

Окремо посол Азербайджану в Україні Азер Худієв заявив у вівторок в Харкові, що Азербайджан планує збільшити свої нові інвестиції в Україну впродовж цього року до $1,5 млрд.;

Мали місце також зустрічі ознайомчого характеру з прем’єр-міністром Королівства Нідерланди Марком Рютте та Федеральним президентом Швейцарії Симонеттою Соммаругою.

К. Георгієва з українською делегацією

Але найбільш вагомою була зустріч із МВФ.

Керуючий директор МВФ Крісталіна Георгієва зустрілася не тільки із Зеленським, але й одночасно з прем’єр-міністром Л. Гончаруком та міністром фінансів Оксаною Маркаровою.

Після цього К. Георгієва оприлюднила таку заяву: «У нас була дуже конструктивна розмова з президентом Зеленським про прогрес, досягнутий у реформуванні судової системи, підвищення поваги до закону, сприяння економічному зростанню та завершенню справ, які все ще залишаються невирішеними для того, щоб ми могли представити програму МВФ для затвердження радою директорів».

Промова президента України

Найбільшу ставку В. Зеленський, напевно, робив на свою промову під час участі у публічній сесії Всесвітнього економічного форуму.

В ньому, можливо, живе ще впевненість, що своїм проникливим словом, нестандартними висловлюваннями та несподіваними пропозиціями він може з ходу переконувати політико-бізнесову аудиторію, викликаючи її схвалення та оплески – як це було в сценічний період його діяльності.

Як повідомляє його прес-служба, глава держави зауважив, що теми, які порушуються в Давосі, завжди влучно ілюструють сучасні виклики, що постають перед людством. Цьогорічний форум об’єднав лідерів для обговорення важливого питання – згуртованого та сталого світу:

«Я впевнений, що найбільшим викликом згуртованому та сталому світу сьогодні є питання безпеки як окремої людини, так і цілих країн, адже наявні інституції не завжди ефективні.

Тому є потреба в оновленні та переосмисленні правил міжнародної безпеки.

Сучасний світ змінюється з реактивною швидкістю, яка перемістила нас у нову епоху – епоху new normality. Те, що вчора здавалося фантастикою, сьогодні стало реальністю.

Та, на жаль, далеко не все у ній є позитивним», – наголосив Володимир Зеленський.

За його словами, торговельні війни, перерозподіл територій, стрімке зростання військових бюджетів, сепаратистські рухи, вихід країн з попередніх міжнародних угод підривають віру людства й наводять на думку, а чи не летить цей світ у прірву.

Президент України зазначив, що катаклізми стали для планети буденними, а потрясіння – звичкою для людства. І є ризик, що наступні покоління, страждаючи від кліматичних змін, перманентних конфліктів, бідності, обмеженого доступу до їжі, дорікатимуть кожному світовому лідеру за те, що мали шанс домовитись і не скористалися ним.

«Як ніхто інший я знаю, про що зараз кажу. Бо шостий рік у моїй країні триває війна.

Шостий рік, коли Росія анексувала в нас частину території.

Незважаючи на тисячі сторінок міжнародного права та сотні організацій, які повинні його захищати. Ось така у нас з вами new normality.

Так, світ згуртувався навколо вирішення цих питань. Але чи достатньо українцям – загиблим і тим, хто втратив домівки, – чи достатньо їм всесвітньої «стурбованості» та «занепокоєння»? Цього замало», – підкреслив глава держави.

Володимир Зеленський зауважив, що ситуація в Україні є одним із прикладів, які свідчать, що нинішня архітектура світу уразлива й наявні інституції не завжди працюють так ефективно, як цього вимагає сьогодення.

«Світ потребує переосмислення та оновлення правил, насамперед, – правил міжнародної безпеки. Світ не може бути згуртованим тільки у Фейсбуці, коли репостить виступ Ґрети Тунберг, фото жахливих пожеж у Австралії чи, на жаль, збитого українського «Боїнга» в Ірані.

Та чи означає це, що всі зробили висновки? Ні. Бо для більшості через тиждень це вже втрачає актуальність, а в стрічку стукає новий гучний інформаційний привід», – зазначив Володимир Зеленський.

Виклики, що постали перед Україною, змушують нашу державу розвиватися швидше, а також надихають стати лідером Східної та Центральної Європи, наголосив президент України Володимир Зеленський під час виступу на публічній сесії Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) у Давосі.

«Виклики, які постали перед нами, українцями, мобілізують нас і змушують рухатися швидше, надихають робити неймовірне й неможливе.

Ми програмуємо себе на позитивне мислення, на амбітні завдання. Яким, на вашу думку, є завдання для країни, що втратила частину своєї території та є далеко не найбагатшою на Старому континенті?

Стати лідером. Так, стати лідером Східної та Центральної Європи», – зазначив глава держави.

Він підкреслив, що для досягнення цієї мети Україна має сприятливі кліматичні умови, вигідне географічне розташування, невичерпний аграрний та індустріальний потенціал, креативних і талановитих людей.

«У нас поки що немає тільки двох речей. Немає іншого варіанту, ніж бути успішними. Це – перше. І немає достатнього інвестування», – наголосив президент.

Саме тому Володимир Зеленський закликав усіх стати акціонерами успіху нової України.

«Моя мета – щоб у підручниках поруч із кейсами Японії, Південної Кореї, Сінгапуру з’явилась Україна. Тож, долучайтесь!

Україна повинна стати інвестиційною Меккою Східної та Центральної Європи. Головним драйвером для економічного розвитку є можливість отримувати прибуток. І ми – одна з небагатьох країн, що зараз дозволяє заробляти такий високий дохід на інвестований капітал», – сказав глава держави.

При цьому, за його словами, наша країна стає стабільним і передбачуваним ринком зі значними можливостями для розширення бізнесу.

Володимир Зеленський переконаний, що Україна може досягти лідерства у Східній та Центральній Європі, попри відставання у розвитку за останні роки.

«Нова українська влада будує рівні правила гри для всіх, очищає судову систему, діджиталізує процеси, втілює життєво важливі реформи та ухвалює життєво важливі закони», – наголосив він.

Президент відзначив проєкти з ВЕФ, спрямовані на підтримку України, а також висловив сподівання на подальшу співпрацю.

Той, хто інвестує в Україну понад $100 млн, отримає персонального «опікуна» від уряду, заявив президент України Володимир Зеленський.

«Ми зараз підготували нову програму, яка називатиметься Investment nanny.

Про що це свідчить?

В. Зеленський та Клаус Шваб

Кожному інвестору, великій компанії, яка приведе в Україну $100 мільйонів і більше, ми забезпечимо окремий контракт із державою. Саме держава вас захищатиме.

У вас буде менеджер – investment nanny, який розмовляє п’ятьма мовами, і 24/7 цей менеджер буде з вами працювати – будь-яке питання, будь-яка проблема вирішуватиметься в контакті з цим менеджером, і не буде жодної проблеми», – повідомив президент, відповідаючи на запитання засновника Всесвітнього економічного форуму Клауса Шваба на публічній сесії ВЕФ у Давосі. 

Друга пропозиція від української влади – тим, хто готовий долучитися до великої приватизації в Україні, надаватимуть податкові канікули.

«Всім інвесторам, які готові долучитися до великої приватизації на суму $10 млн і більше, ми даємо податкові канікули – ви не будете сплачувати 5 років податок на прибуток», – розповів Володимир Зеленський.

Пізніше президент так прокоментував свій виступ:

«Зустрічі, які відбулися в межах Всесвітнього економічного форуму в Давосі, продемонстрували, що Україна має підтримку з боку інвесторів.

До нас зовсім по-іншому ставляться, нам вірять.

Треба відкривати Україну, відхиляти такі слова, як «корупційна», «застаріла», згадки про старі бізнес-групи чи політичний вплив», – сказав глава держави.

Президент зазначив, що він провів важливі зустрічі на полях Всесвітнього економічного форуму.

«Я не вперше запрошую інвесторів. Ми готуємо для них програми. Це – не просто слова», – підкреслив Володимир Зеленський.

Критика вдома

У Давосі В. Зеленського приймали, як мінімум, ввічливо. В Україні на таке ставлення він не може розраховувати ніколи – з моменту виграшу виборів.

Його політичні опоненти та їхні прибічники з такою агресією накидаються на В. Зеленського, що можна тільки дивуватися його витримці.

Зокрема, опоненти наводили світлину напівпорожньої зали, стверджуючи, що такою вона була під час виступу В. Зеленського.

Нібито, такою була аудиторія В. Зеленського

Може, це брак інтересу до України як арени інвестицій під час війни, адже подібні картини ми бачили і при виступах у Давосі і попереднього президента?

Пересічним українцям не просто зрозуміти – де тут бажання знищити свого конкурента, а де обґрунтовані претензії до президента.

Після Давосу в Україні здійнялася жорстка кампанія критики тез, які закладені у виступі глави держави.

Деяка критика видається правильною, бо в ній ставляться питання, які, напевно, не є достатньо пропрацьованими. Що ж, треба їх доопрацювати.

Потрібен деякий час, щоб побачити – які рухи в бік України з боку потенційних інвесторів будуть і які з них завершаться угодами. І з якими здобутками, до речі, повернулися з Давосу наші нардепи, котрих там не було чути – принаймні, нам.

Були і схвальні відгуки – у кожного свій післясмак від форуму в Давосі.

Загалом, можна сказати, що мій обережний оптимізм, висловлений у минулому числі нашого часопису, поки що зі мною залишається, хоча питання є і у мене.

Почекаємо. І побажаємо Україні успіхів.

Хоча б скромних – для початку.