Лімфоми – один із небагатьох видів раку, який успішно лікується. Але треба вчасно виявити хворобу. А виявити її на ранніх стадіях важко, оскільки на початках, коли пухлина є малою, її симптоми можна приписати іншим недугам.

За даними Центру медичної статистики МОЗ України, щороку лімфому (рак лімфатичної системи) діагностують у 3,5 тисячі українців. Однак, ці пацієнти мають значно кращі прогнози на виживання, ніж хворі на рак легенів, товстої кишки чи шлунка.

Як розповіли «ВЗ» у прес-службі Департаменту охорони здоров’я ЛОДА, лімфома – це злоякісна пухлина, яка розвивається з лімфоцитів, клітин імунної системи. Лімфоцити проходять кілька стадій дозрівання, і пухлина може виникнути на будь-якій із них та будь-де у тілі, де є лімфатичні тканини: лімфовузлах (грудної клітини, черевної порожнини, таза тощо), селезінці, яка продукує лімфоцити та інші клітини імунної системи, кістковому мозку, який продукує нові клітини крові, тимусі (загрудинній залозі), який забезпечує розмноження і дозрівання Т-лімфоцитів, мигдаликах, які борються з інфекціями «на вході» у дихальні шляхи, а також – травному тракті. Ось чому існує понад 30 різних форм лімфом.

Найбільш поширені – лімфома Ходжкіна і неходжкінські лімфоми. Останні найчастіше діагностують в осіб віком від 60 років – у старшому віці через ослаблення імунної системи і функціональної спроможності внутрішніх органів ризик захворіти зростає у кілька разів.

Що підвищує ризик виникнення лімфом?*

– вплив радіації;

– несприятливі умови навколишнього середовища;

– тютюнокуріння;

– вживання алкоголю (чим частіше людина вживає спиртні напої і чим більшими є порції, тим більший ризик);

– ожиріння.

* Інформація надана прес-службою МОЗ України.

Виявити лімфому на ранніх стадіях важко, оскільки на початках, коли пухлина є малою, її симптоми можна приписати іншим недугам, з якими люди не поспішають звертатися до лікарів:

Симптоми захворювання на лімфому

– збільшення лімфатичних вузлів на шиї, під пахвами, у паху (вузли при цьому не болять). Якщо уражені вузли розташовані у грудній клітині чи черевній порожнині, то людина цього взагалі не помітить;

– часті інфекційні захворювання (внаслідок зниження імунітету);

– втома, загальне нездужання;

– свербіж шкіри (при лімфомі Ходжкіна);

– збільшення кількості лейкоцитів (що можна виявити лише випадково, здавши аналіз крові з іншого приводу).

Коли пухлина виросте до розмірів стиснутого кулака, з’являться більш тривожні ознаки:

– неконтрольована втрата ваги (понад 10% маси тіла за півроку);

– надмірне потовиділення, особливо вночі;

– підвищення температури тіла без іншої видимої на те причини понад +38 С.

Що є причиною виникнення лімфоми? У випадку MALT-лімфоми – підваріанта неходжкінської лімфоми, яка уражає шлунково-кишковий тракт, збудником є Helіcobacter pylorі (ця ж бактерія викликає гастрит та виразки). Вилікувати такого хворого можна навіть без хіміотерапії – достатньо призначити відповідні антибіотики.

ВІЛ-інфекція підвищує ризик захворіти на неходжкінські лімфоми, так само, як вірус Епштейна-Барр, яким, до речі, заражено 90% (!) населення – на лімфому Беркіта. Інфікування Chlamydia psittaci підвищує ймовірність розвитку MALT-лімфоми, при якій уражаються очі, а вірусом гепатиту С – лімфоми селезінки. Якщо вдається встановити, що хворобу викликала бактерія чи вірус, лікування націлене на знищення патогена, і терапія із застосуванням токсичних речовин не застосовується.

Лімфоми – один із небагатьох видів раку, який успішно лікується. Але чим швидше діагностовано хворобу, тим кращими є шанси на одужання. Лімфома Ходжкіна лікується у 85-95% випадків. Натомість, лімфоми неходжкінського типу – більш небезпечні. У разі раннього виявлення одужують лише 70% хворих, оскільки без належного лікування уражені злоякісним процесом лімфоцити з током крові швидко поширюються по тілу. Ось чому важливо раз на рік профілактично звертатися до сімейного лікаря чи терапевта, здавати загальний аналіз крові, проходити УЗД органів черевної порожнини та рентген дослідження грудної клітини – це гарантує, що не тільки лімфому, а й будь-яке інше серйозне захворювання вдасться виявити на етапі, коли воно ще не встигло накоїти лиха.

За словами головного позаштатного спеціаліста з дитячої гематології Департаменту охорони здоров’я ЛОДА Ірини Цимбалюк-Волошин, серед дітей лімфоми спостерігаються рідко (згідно зі статистикою, 2% зі загальної кількості хворих). При лімфомі Ходжкіна у дітей, в яких захворювання виявлено на І-ІІІ стадіях, повного одужання вдається досягти у 90-95% випадків, при неходжкінських лімфомах – у 75% випадків.

Автор: Власта Колодинська

Джерело: «Високий Замок» (https://wz.lviv.ua/article/403758-zbilsheni-limfovuzly-pohane-samopochuttia-chasti-infektsii)