Той мудрий, кого не перетворять
у віслюка
Ні сан. ні лестощі, ні свита, ні хвала.
Алішер Навої
150 років тому, 15 січня 1870 року, в журналі Harper’s Weekly була надрукована карикатура Томаса Наста «Віслюк дає стусана мертвому левові», на якій показано справжню сутність Демократичної партії США.
На карикатурі віслюк – символ газет південних штатів «мідних папірців», які симпатизували демократам, а мертвий лев – померлий незадовго до цього Едвін Стентон, військовий міністр в адміністраціях президентів Лінкольна та Ендрю Джонсона під час громадянської війни. Південцям-демократам нагадали про поразку в громадянській війні. Віслюка назвали у підпису не donkey, що означає віслюк, а jackass, що також означає бовдур або дурень. Це була груба образа, але демократи її проковтнули і зробили віслюка своїм символом. Вони вважають його скромним, розумним, сміливим і працьовитим. Однак, останні події показують, що про скромність демократи жодного поняття не мають. Що стосується розуму, то шкодити країні свого проживання, країні, де живуть твої діти й онуки, рівнозначно пиляти гілку, на якій сидиш. Великого розуму для цього не треба. А ось сміливість у демократів, можливо, є. Навіть бачачи, що Лев живий, вони все одно продовжують намагатися його буцнути. «Бог знав, що таке віслюк, і тому не дав йому рогів», – говорить перська приказка. Це може бути не сміливість, а звичайна дурна віслюча впертість. «Віслюк залишиться віслюком, навіть якщо везе скарбницю султана», – вчить арабська приказка. Демократи, незважаючи на високу довіру, виказану їм американським народом, поводять себе як вперті віслюки. Однак, назвати їх дурними не можна. Всі свої діяння вони виконують за рахунок платників податків. І навіть, як у «глобалвормі», примудряються зрубати собі на цьому чимало грошенят. Їхні численні спроби скомпрометувати і прибрати заважаючого їхнім брудним справам обраного всенародним голосуванням президента країни ні до чого не призвели, проте показали безкарність за подібні справи демократів. Знаючи, що вони нічим не ризикують, демократи зважилися організувати імпічмент. «Чим би дитя не тішилося, аби не плакало», – каже народна мудрість про заняття порожні, нікчемні, безглузді, які не приносить користі. Однак, наші американські віслюки-демократи надто вже загралися. Пора і честь знати.