В уряді розповіли, як працюватиме єдиний номер виклику екстреної допомоги «112»

В Україні з’явиться єдиний номер виклику поліції, пожежної, рятувальної служби, швидкої допомоги і в майбутньому інших екстрених служб (газ, Укравтодор, міські служби).

Про це повідомляє радниця міністра цифрової трансформації України Яніка Мерило у Facebook.

«Людина набирає номер «112» і сповіщає про те, що відбувається. Оператор 112 вносить інформацію в систему і відповідно до проблеми відряджає екіпаж поліції, швидкої допомоги або пожежну службу, або одразу кілька служб. Бригади мають виїхати протягом хвилини «зі зняття трубки». Після прийняття виклику програма 112 за секунди збирає карту події: де людина, що потребує допомоги, яка служба має реагувати, де найближча бригада», – написала вона.

Мерило зазначила, що спільне реагування дає змогу швидше й ефективніше встигати на допомогу в повній взаємодії служб.

За її словами, в Естонії номер «112» працює вже багато років і, як результат, постійно скорочується час на виїзд на виклик.

«У 2019 році поліція встигала на місце події, в середньому, приблизно за 12 хвилин. Швидка допомога має встигати на виклики C і D за 15 хвилин, а за фактом встигає на більшість випадків за 10 хвилин. Навіть в Естонії дійти до такого рівня забрало багато років, але результат очевидний. Дуже дякую МЗС Естонії, що в рамках програми розвитку створення 112 в Україні консультують, зокрема, й творці 112, і рятувальної служби Естонії», – зазначила вона.

Мерило повідомила, що зараз триває робота над пілотними версіями в Київській та Дніпровській областях.

У російських в’язницях залишаються 100 українських політв’язнів

Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ у Facebook.

«Близько 100 громадян України, незаконно ув’язнених в Росії, «відзначають» різдвяні свята у в’язниці. Знову... З огляду на це, наша новорічна резолюція – зробити все можливе, щоб повернути наших людей додому, і ми дійсно потребуємо вашої підтримки!» – йдеться в повідомленні.

МЗС закликає міжнародну спільноту зберігати тиск на Кремль до звільнення всіх українських політичних в’язнів у Росії і на тимчасово окупованих територіях.

Також МЗС опублікувало відео зі зверненнями колишніх українських політв’язнів, які були звільнені під час обміну.

Нагадаємо, 29 грудня в рамках обміну з полону бойовиків повернулися 76 українців – 64 цивільних і 12 військовослужбовців. До Росії і на окуповані території України повернулися 124 людини. 22 відмовилися – і залишилися в Україні.

Росія, щонайменше, 149 разів обстріляла територію України влітку 2014, – Bellingcat

Слідчі Bellingcat дослідили прикордонну смугу на території України шириною 22 кілометри у Донецькій та Луганській областях. На території РФ слідчі дослідили всю територію Ростовської області через кордон від місцевості, яку вивчали в Україні. Загалом, нарахували 408 об’єктів, по яких проводився обстріл через кордон з боку РФ.

«Артилерійські частини Збройних сил Російської Федерації завдали, щонайменше, 149 окремих артилерійських ударів по Україні влітку 2014 року», – йдеться у звіті.

З огляду на загальну кількість вирв, російські військові випустили тисячі снарядів упродовж літа 2014 року. Масштабні обстріли українських позицій з території РФ почались після того, коли українські військові у червні 2014 року розпочали наступ з метою відновити контроль над містами, які захопили російські найманці.

Слідчі Bellingcat стверджують, що вказані дані про кількість обстрілів – це найнижчий поріг. Точних даних немає.

Конфісковане майно Курченка в Харкові повернули державі

Приміщення на території обласного спорткомплексу «Металіст» у Харкові і тренувальну базу в с. Високе, конфісковані в бізнесмена-втікача Сергія Курченка, повернули у власність держави.

Про це повідомляє пресслужба Харківської ОДА.

За даними ОДА, реєстрацію приміщень на вул. Плеханівській, 65, де розміщено стадіон, завершено, об’єкти внесено до Держреєстру нерухомого майна.

«Це – VIP-сектор, підтрибунні приміщення південної і північної трибун, футбольна академія. Також 3 січня зареєстрували базу у Високому», – повідомили в ОДА.

Нагадаємо, за розпорядженням Кабінету міністрів України від 11 квітня 2018 р. майнові комплекси, конфісковані у ПАТ «Футбольний клуб «Металіст», ТОВ «Металіст Холдинг» і «Металіст арена», передавалися до сфери управління обласної державної адміністрації.

Наприкінці 2019 року голова ХОДА Олексій Кучер повідомив, що частина приміщень стадіону «Металіст», частина дитячої футбольної академії «Металіста», тренувальна база в с. Високому й інші об’єкти, конфісковані в Курченка, не були прийняті в управління Харківської ОДА. За словами Кучера, фактично цим майном користувалися треті особи.

За даними ГПУ, бізнесмен з оточення президента-втікача Віктора Януковича Сергій Курченко є активним учасником злочинної організації, яка завдала державі збитків на суму понад 14 млрд гривень. Курченко з лютого 2014 року переховується в Росії.

Закарпаття за рік заробило понад 8,5 мільйона туристичного збору

До місцевих бюджетів Закарпаття впродовж 2019 року надійшло майже 8,6 мільйона гривень туристичного збору. Лідером стала ОТГ села Поляна.

Про це повідомляє пресслужба Управління туризму та курортів ДЕРТ Закарпатської ОДА.

«Протягом 2019 року до місцевих бюджетів Закарпатської області сплачено 8 млн. 560,1 тис. грн. туристичного збору, що на 125,1 відсотка більше, ніж аналогічного періоду минулого (2018-го – ред.) року», – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що найбільші суми туристичного збору у 2019 році надійшли до бюджетів об’єднаної територіальної громади с. Поляна (Свалявський район) – 2049,4 тис. грн. та м. Ужгород – 1376,9 тис. грн., Берегівського району – 953,5 тис. грн., Міжгірського – 604,3 тис. грн., Ужгородського району – 569,2 тис. грн. Також серед лідерів – м. Мукачево – 490,5 тис. грн., Хустський район ‒ 344,9 тис. грн. та м. Берегове – 334,6 тис. грн., Воловецький – 294 тис. грн., Перечинський – 278,8 тис. грн., Виноградівський – 273,9 тис. грн. і Рахівський райони – 195, 9 тис. грн.

Зазначимо, з початку 2019 року в Україні почали діяти нові ставки туристичного збору. Раніше їхній розмір встановлювався у відсотках до вартості номера, а з 1 січня 2019 року – у відсотках від мінімальної зарплати: до 0,5% – для українських туристів та до 5% – для іноземних. Конкретну ставку туристичного збору визначає кожна окрема сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаної територіальної громади для свого населеного пункту. У 2019 році туристичний збір не міг перевищувати 20,86 грн. за добу розміщення для українських туристів та 208,65 грн. (близько 6,5 євро) для іноземних туристів.

Сім’ям у тяжких обставинах надаватимуть антикризову допомогу

Про це заявив прем’єр-міністр Олексій Гончарук, – повідомляється на Урядовому порталі.

«Для сімей які опинилися в складних життєвих обставинах, урядом запроваджується своєчасна професійна допомога, спрямована на швидкий вихід із кризової ситуації», – йдеться у повідомленні.

За словами Гончарука, для допомоги таким сім’ям уряд створить ефективну службу та навчання фахівців із соціальної роботи.

Ідеться про більшу кількість фахівців соціальної роботи, запровадження принципу «гроші ходять за людиною» – коли нарахування коштів буде відбуватися напряму, а також – про новий механізм соціальних виплат, який передбачає перехід від субвенції до програми за всіма виплатами.

«Для Міністерства соціальної політики знаходити та прибирати причини, а не боротися лише з наслідками – це ключ до розв’язання соціальних проблем. Ми маємо підтримувати людей, які реально цього потребують – ефективно та прозоро», – наголосила міністр соціальної політики Юлія Соколовська.

Як нагадали в Кабміні, ефективна адресна соціальна підтримка сімей, які опинились у складних життєвих обставинах, передбачена Програмою діяльності уряду. Її затверджено у вересні 2019 року. Документом визначено ключові напрямки роботи міністерств. Їх деталізовано – по кожній зі 78 цих цілей Програми опублікована концепція та індикатори, за якими вимірюватимуться їх досягнення.

Зазначається, що документ виставлено на обговорення до офіційного затвердження.

Лінія фронту: окупанти далі стріляють, є загиблі і поранені

У понеділок, 6 січня, російські окупанти від початку доби тричі порушили режим тиші на Донбасі. Один український військовослужбовець зазнав поранень.

Про це повідомляє пресцентр штабу операції Об’єднаних сил у Facebook.

Зокрема, із заборонених Мінськими домовленостями 82-мм мінометів, а також гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів окупанти відкривали вогонь по українських позиціях у районі Кримського.

5 січня у результаті ворожого обстрілу один військовослужбовець Об’єднаних сил загинув. Як повідомила у Facebook громадська організація «Рідна Славутчина», загиблий воїн – мешканець міста Славута Рацун Сергій Петрович, 1976 року народження.

Окрім того, 5 січня в районі населеного пункту Хутір Вільний внаслідок наїзду на невідомий вибуховий пристрій (ймовірно, протитанкова міна ТМ-62) підірвалася вантажівка ГАЗ-66. В результаті вибуху один військовослужбовець загинув на місці, ще один отримав тяжкі поранення. Загиблий – 48-річний Сергій Дичек з Волочиська. Він служив у 130-му окремому розвідувальному батальйоні, захищав Україну на Донбасі від самого початку війни.