rss
02/21/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#369

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ З Новим роком!

Очевидно, зичу Божого благословення і Його ласк, насамперед, усім моїм національним братам і сестрам, а тоді – всім знайомим приятелям, а також – щирим політичним опонентам, одначе, не росіянам, бо Москва накоїла і далі коїть стільки лиха моєму народові, що мені, як звичайному грішникові, важко пробачати.

З Новим роком, а мабуть, головніше, зі святим Різдвом Христовим, з’являються нові надії та інколи також ілюзії. Я – людина оптимістична, тому в мене, мабуть, більше ілюзій, ніж в інших людей. Я маю цього року надію на, щонайменше, припинення вогню війни, хоча не конфлікту. Я надіюсь на духовне єднання наших церков, припинення конфліктів, початок переходу всіх українців – християн – на новий календар. Це можна назвати Епіфанією і Святослав’ям наших релігійних громад, бо таке, насамперед, залежить від першоієрархів з такими ім’ям. Москва – це не осідок християнства чи православ’я. Нам конечно треба бути якомога далі від Москви. Осідками віри для нас є Рим, Царгород і Київ. Українська католицька і Українська православна церкви повинні змагати до власного патріархального устрою з юрисдикцією не тільки в Україні, але також в українській діаспорі. Мукачівська єпархія мусить підкорятися Українській греко-католицькій церкві. Ці справи мусять, врешті, зрозуміти Рим і Царгород та перестати діяти проти нашої Церкви.

Дозвольте звернутися до простого народу та порушити дуже суттєву справу. До найбільших жертв нашого поневолення належить наша мова. Обіцянки чи резолюції Нового року треба починати з того, що жоден українець не розмовлятиме російською мовою, незважаючи на обставини. Українські патріоти розуміють не тільки, що це дві різні мови, що з однієї чи іншої потрібно робити переклад, бо для українськомовних російська мова повинна бути незрозумілою. Тим більше, що російська мова – це мова окупанта. Так сказав український політичний в’язень, герой кінорежисер Олег Сенцов, який на одній конференції для мене незрозуміло, сказавши це, перейшов на мову окупанта. Всі, котрі вважають себе українцями, повинні відректися від малоросійства, а стати на шлях українця як представника зовсім окремої та значно старшої нації. Також українці у діаспорі повинні навчитися, що з українцями треба розмовляти тільки українською і не може бути тут якихось практичних винятків. Розмовляйте англійською, французькою, німецькою, італійською з чужинцями.

А може, треба згадати і про інтереси економічні, практичні, особисті, але важливі. Я не буду купувати більше продукти американської компанії Apple, бо вона, так, як Москва забрали від нас Крим. Я не буду шанувати президента США Дональда Трампа, бо він – українофоб.

Стільки, що я не буду. А тепер про те, що я буду. Я буду піклуватися бідними українцями, зокрема, у політично невідрадних обставинах та економічних злиднях. Тому я продовжуватиму спрямовувати свою увагу на нашу Східну діаспору, сусідню з Україною, а також – і на саму Україну. Я також вимагатиму, щоби незалежна демократична Україна піклувалася своєю Східною діаспорою, як це роблять інші держави стосовно своїх діаспор, Польща, Угорщина, Румунія, а тим більше – і Росія. Я буду голосом тих, котрі не мають інколи голосу через їхнє політичне замовчування. Рівно ж я буду вимагати від Західної діаспори допомоги для своїх найменших братів в Україні та у Східній діаспорі, а також розуміння, що ми, українці, це одна велика світова родина, і ті, котрі мають достатки, або і забагато, інколи не сміють цим задовольнятися. Я буду звертати увагу на етичні засади у політиці та громадській праці. Я буду допомагати у розвитку української культури, зокрема, тієї, яку ворог старався знищити. Йдеться про театральне мистецтво, літературу, науку; я також вимагатиму, щоби ці галузі працювали на користь українського народу та ніколи не служили нашим ворогам.

Це повинні бути звичайні людські та національні основи. Людина є вищою за тварину, хоча інколи у багатьох випадках це важко розпізнати. Людське існування не можна оцінити просто виживанням. Людина, як створіння Боже, з душею повинна накопичувати добрі вчинки. Це має обмежене застосування, бо пересічна людина не може ущасливити ціле людство. Тому вона обмежується змістовним. Коли це обмеження тільки для себе, то воно прямо егоїстичне. Коли воно поширюється на свою родину то це, у кращому випадку, вузько парохіальне. Свою благодать треба поширити, бодай, на свою націю. Господь Бог схвалює націоналістичну діяльність, бо націоналіст працює для добра своєї нації інколи власним коштом. Натомість, Господь проти шовінізму, імперіалізму, переслідування, окупації та поневолення. Знаю, що обняти свого найменшого брата, напевно, є доброю справою. У цьому суть Різдва Божого дитятка – чинити добро, як це робив протягом свого людського життя Ісус Христос – Спаситель. Такою, мені здається, є суть зустрічі Нового року з новою надією та новим посвяченням, а саме – з розумінням, що людина – це сукупність її добрих справ. Для мене це – добрі справи для власного народу. З Новим роком, любі українці!

Прощання з 2019 роком

Події й особи 2019 року очима українців

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com