rss
04/01/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Міркування про війну з надією на мир у контексті Парижа

Так довго, як Україна сусідить з Москвою, а це заповідається на дуже довго, справжнього миру та взаємного пошанування між сусідами не буде. Може бути тільки конфлікт активний чи заморожений, або ж – холодна війна.

Одначе, суть цієї кон’юнктури, в якій перебуває Україна, полягає саме у характері того замороженого конфлікту чи холодної війни, що дозволить демократичній Україні розвиватися, а її населенню – жити мирним життям.

Після Паризької зустрічі «у верхах» можна ні на що не сподіватися, але можна також надіятись на зміни, тобто, у найкращому випадку – просто на «холодну війну». Важливим є те, щоб не було жертв, щоби кордони України повернули до 2021 року та щоб на варті цих кордонів стояли українські Збройні сили. Рівно ж не можна забувати і про Крим, який зовсім не обговорювався у Парижі. В додатку стоять питання відбудови зруйнованої території Донбасу та її населення.

Президент Володимир Зеленський у Парижі в своєму виступі на спільній пресконференції наголосив на трьох складниках свого мандату від українського народу, а це:

– захист територіальної цілісності України, включаючи Донбас і Крим,

– Україна – унітарна держава і федералізація неможлива,

– незмінність закордонного вектора України у бік Європи. (Європейського Союзу та НАТО.)

Перші результати, як можна було сподіватися, правда, не зовсім позитивні. Минуло тільки 24 години, як окупанти вже порушили тишу. За добу вони порушили її десятки разів. Одначе, це не применшило важливості зустрічі. Бо важливішим є те, що хоча Мінські домовленості і так звана формула Штайнмаєра були кілька разів згадані, то саме нова домовленість була не зовсім у тому дусі. Є нова угода, якою треба користуватися. У ключових виступах не йшлося про вибори, і за яких обставин. Але треба собі усвідомити, що Росія не дотримуватиметься і Паризьких домовленостей, і тому треба готувати світ до нової і більш серйозної протидії з яскраво представленим аргументом, що Україна захищає не тільки себе, але всю Європу.

Помимо дещо русофільської поведінки президента Франції разом з поцілунками у бік бандита та вбивці Путіна, світ сьогодні проти Росії. Навіть відмова Росії в участі у наступних Олімпійських іграх, зимових та літніх, а також процес імпічменту русофіла й українофоба президента Трампа, чи він завершиться його усуненням шляхом процесу в Сенаті, чи виборами у листопаді 2020 року, це – ознаки того, що, крім порівняно нечисленних «корисних ідіотів» Росія сьогодні налаштувала проти себе переважну частину демократичного і цивілізованого суспільства.

Яких санкцій треба вимагати? Вже через кілька днів після Парижа ЄС продовжив теперішні санкції проти Російської Федерації. Це була просто рутина ще з 2014 року, коли Москва захопила Крим з наступним продовженням.

Одначе, коли з початком наступного року Москва продовжуватиме вогонь, то треба буде, щоби ЄС застановився над новими, більш ефективними санкціями та протидією. Ці санкції повинні мати більш особистий характер, тобто, проти самого Путіна, який сам був учасником у Парижі, проти його родини та близьких друзів. Після Парижа Путін не зможе сказати, що він чи Росія не причетні до війни на Донбасі України.

Крім цього, тому що знаємо, що більш правдоподібним для більшості світу є те, що Москва не дотримуватиметься Паризьких домовленостей, що хоча не є втішним, бо будуть нові жертви, але це нове порушення нових домовленостей має стати підставою не тільки для більш ефективних додаткових санкцій, а також для певної ревізії Мінських домовленостей. Сам президент Зеленський недавно заявив по телебаченню про своє непогодження з деякими параграфами Мінських угод, але вказав, що він зобов’язаний шанувати домовленості своїх попередників. Паризькі угоди та нове й яскраве порушення їх ясно представить справу у новому світлі.

Отож, капітуляції – ні, і президент Зеленський поки що вив’язався задовільно при першому іспиті найбільш обважнілої закордонної політики впровадження миру. Як головнокомандувача Збройними силами України, його найпершим завданням має бути захист населення України. Кожне життя важливе. Паризька зустріч, власне, пішла по тому плану – припинення вогню, розмінування території, обмін всіма в’язнями, моніторинг території двадцять чотири години на добу, сім днів на тиждень речниками Організації безпеки та співробітництва в Європі. Одначе, дуже багато питань майбутнього залишилися невідомими. Передбаченим, крім порушень домовленостей, є мабуть те, що Москва, як історично і не тільки за Путіна, поводитиметься зухвало. Тому для неї слід забезпечити такі обставини, за яких вона змусить діяти проти власного бажання і волі.

Обман чи військова хитрість?

Підсумки Нормандського саміту: не сумні, але й не веселі (аналітичний репортаж)

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com