У Маямі на початку грудня щорічно проходить найбільший у світі арт-ринок сучасного мистецтва, який складається з 18 різноманітних арт-ярмарків, від найбільшого і найдорожчого «Арт Маямі-Базель» – до вузькогалузевих, як-то INK Maimi, де виставлені роботи виключно на папері.

На тиждень у південну Флориду зі всього світу злітаються тисячі колекціонерів, художників, галеристів, а ще – моделі, музиканти, дизайнери та інші поціновувачі богемного життя, аби провести дні під гарячим грудневим флоридським сонцем та ночі на вечірках, яхтах та в нічних клубах.

Особливої різниці між усіма ярмарками, хіба що, крім розмірів, маркетингу та цін, немає, оскільки всі платформи, без винятку, пропонують широкий спектр робіт усіх можливих популярних течій так званого сучасного мистецтва: від поп-арту та гіперреалізму – до концептуального мистецтва та фігуративної ілюстрації, від гігантських інсталяцій – до сучасної мінімалістичної кераміки.

Все ще в тренді оп-арт (стиль у мистецтві, який використовує оптичні ілюзії, який зародився у 20-х роках минулого сторіччя) та геометричне 3D мистецтво (також родом зі середини ХХ сторіччя часів Роберта Раушенберга та Жана Тенглі).

Особливо цікавою є сучасна кераміка, де панують неймовірні поєднання кольору та форми.

Скульптура Олександра Архипенка	Сучасна кераміка

Хоча, як і все в житті, термін «сучасне» на світовому арт-ринку – це дуже умовне поняття.

От, наприклад, значну частину робіт, заявлених на ярмарок «Арт Маямі-Базель», складають роботи Пікассо, Шагала, Леже, хоча, працювали вони 100 років тому. Був представлений навіть Гойя. Хоча, звичайно, якщо не брати до уваги, що він помер років 200 тому, то роботи його дуже сучасні і актуальні.

Для того, щоб знайти дійсно цікавих художників сьогодення та майбутнього, треба обійти такі ярмарки, як Untitled, Scope, Pinta, Satellite, Prism та інші. Тут і вхідні квитки дешевші (якщо, наприклад, на «Маямі-Базель» квиток $45, то на Pulse – $15), і значно більше цікавого та нового, молодого та небаченого. Від маленьких галерей з Аляски – до японських та кенійських арт-проєктів.

Стенд київської Voloshyn Gallery на арт-ярмарку	Зоя Скоропаденко та Грегорі Перкел на фоні його роботи «Савонарола»	«Інтелектуальні пейзажі» Зої Скоропаденко на арт-ринку в Маямі

Українців на світовому арт-ринку мало, але ми є. Знаходимо одне одного або випадково, або завдяки поціновувачам мистецтва з новітньої молодої української імміграції, яка відвідує арт-ярмарки.

Цього року в Маямі на загальному світовому ринку було представлено 7 українських художників.

Банан від Мауріціо Каттелана

Найбільше українців було на Pulse Art Fair. Тут були виставлені роботи художника концептуаліста Грегорі Перкела, родом з Харкова. Кураторський проєкт Vellum Projects з Нью-Йорка представив у своєму міжнародному проєкті «Інтелектуальні пейзажі» Зої Скоропаденко. Єдиною українською галереєю на ринку була Voloshyn Gallery з Києва, яка привезла роботи Олексія Сая, Михайла Деяка та Ігоря Гусєва.

На арт-ярмарку «Маямі-Базель» продавали лише українських сучасників Матісса та Пікассо. Галерея David Zwirner пропонувала малюнки Соні Делоне. Мюнхенська галерея Thomas привезла скульптуру Олександра Архипенка «Глорифікація краси».

Не знаю, як справи з продажем Архипенка та Делоне, а от українські художники сьогодення мали чудовий тиждень. Їх не лише охоче купували, а й відзначили музеї та куратори. Художник Зоя Скоропаденко підписала контракти з галереями з Торонто, Сієтла, Нью-Йорка, Аделаїди, Парижа та Луізвіля. Стенд Voloshyn Gallery був відзначений арт-музеєм Переса в Маямі. Мультимедійна робота «Савонарола» Грегорі Перкела стала партнерським проєктом харківчанина, Pulse Art Fair та журналу Art In America.

Ну і як не згадати про славнозвісний банан, який наробив стільки галасу, що на цілих 15 хвилин всі забули про імпічмент Трампа, а банановий мем став must have всіх арт-ярмарків у Маямі.

Банан, прикріплений сірим скотчем до стіни стенда паризької галереї Перротін – витвір великого італійського арт-троля Мауріціо Каттелана.

Він відомий своїми інсталяціями, такими, як «La Nona Ora» («Дев’ята година»), яка зображає воскового Папу Римського Івана Павла ІІ, придавленого метеоритом. Витвір «Him» – це воскова фігура Адольфа Гітлера на колінах, яка в 2016 році була продана в Нью-Йорку за 17 млн доларів. Якщо вам доводилося бути у деяких музеях сучасного мистецтва, то ви могли бачити безголові опудала коней, прибитих до стіни, під назвою «Untitled». Коли будете в Страсбурзі, там у місцевому музеї висить таке опудало коня.

Люди фотографують банан за $120 000

Ще можна пригадати інсталяцію Мауріціо Каттелана «America» – функціональний унітаз, зроблений із твердого золота 18-каратної проби. Він зберігався в колекції музею Гугенхайму, але цього року експонат хтось поцупив. Наразі унітаз не знайшли. Будете бачити, поверніть! Винагорода складає 124 000 доларів.

Ну а банан у Маямі став геніальним поверненням Каттелана на світовий ринок, про який він забув на 15 років, але, мабуть, лаври арт-троля Бенксі, який минулого року знищив шредером на аукціоні свої графіті, змусили італійця приліпити банан. Хороший, якісний тролінг – це завжди хайп. А де хайп – там мем. А де мем – там віртуальний вірус, який спровокував у Маямі та в Інтернеті бананову лихоманку.

Банан за час ярмарку «Маямі-Базель» був уже тричі проданий за 120 000 доларів. А потім його раптом з’їв грузин Давид Датуна. Щоправда, своїм вчинком він не дуже додав підписників до свого інстаграму (в нього лише їх 37000), але свою 15-хвилинну медійну славу отримав. Проте, про нього одразу ж і забули, бо що з ним сталося після перетравлення банану – невідомо.

Фото автора