У кожного в житті настає такий момент, коли хочеться зробити щось прекрасне і чарівне, хочеться творити. Адже речі, зроблені своїми руками, володіють незвичайною енергетикою. Один із прекрасних способів для самовираження, для створення чогось дивного – це вироби з бісеру.
Нещодавно в Українському інституті модерного мистецтва Чикаго представили персональну виставку ґерданів та презентацію книжки Настасії Марусик «Бісерна терапія».
Президент Українського інституту модерного мистецтва Мотря Мельник вступним словом відкрила чарівний творчий вечір, присвячений ювілею Настасії Марусик – дизайнерки виробів з бісеру та напівкоштовного каміння, майстра традиційного народного мистецтва, дослідниці української народної культури, етнографа, журналіста, колекціонера старожитностей, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Настасія оволоділа мистецтвом бісероплетіння самотужки.
Настасія Марусик уже давно мешкає у США, але не забуває про рідні традиції та звичаї. Пані Мотря зауважила, що під час приготування виставки, побачивши експонати, охарактеризувала виставку одним словом – талант, високий рівень обдарованості, природний хист Настасії. Вона не тільки демонструє цей талант, а береже і розвиває його, а ще – залишає свій слід на культурній канві епохи. Вміло передає свою любов та знання своїм послідовникам – як дорослим, так і молодим учасникам творчої студії «Ґердан» при Українському інституті модерного мистецтва, а також – учням дитячої школи мистецтва при катедрі школи святого Миколая в Чикаго.
Виставка супроводжується презентацією каталогу «Бісерна терапія», професійні світлини до якого зроблені фотографом Петром Ковтуном. У вересні та жовтні виставка експонувалась в Україні, зокрема, в столиці України – Києві, та столиці Буковини – Чернівцях, батьківщині пані Настасії. В Україні виставка пройшла з великим успіхом, українські фахівці охарактеризували роботу дизайнера як вдалий новаторський проєктний експеримент модернізації культурних скарбів наших предків. За що пані Марусик отримала найвищу відзнаку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, нагрудний знак за збереження народних традицій.
На виставці були представлені репродукції стародавніх буковинських прикрас з бісеру, серії робіт, створених у співпраці з дизайнерами одягу, (покази відбувалися у 2017-18 роках в Чикаго на Ukrainian people fashion show), а також на показі, організованому Союзом Українок Америки, відділ Чикаго. Також були представлені традиційні буковинські бісерні костюми з колекції п. Настасії. Основна частина виставки – це творчі прикраси модерного стилю. Пані Мотря привітала з ювілейною і знаковою виставкою пані Настасію. Так званим підсумком частини творчого життя, яке засвідчує любов, плекання та вклад в українське народне мистецтво.
|
У 2013 році Настасія організувала мистецьку студію «Ґердан» при Українському інституті модерного мистецтва у Чикаго і вчить бісероплетінню всіх бажаючих. На сьогодні назву студії перейменовано на «Bead Art Studio». Настасія за фахом інженер-конструктор, тому сама розробляє схеми бісерних прикрас. Бісероплетіння належить до найбільш захоплюючих народних мистецтв, яке має багатовікову історію існування. З бісеру виготовляють усілякі прикраси, аксесуари, ним оздоблюють одяг і вишивають картини.
Бісероплетіння виникло давно, його історія налічує майже 6 тис. років. Вперше виникло це мистецтво ще в Давньому Єгипті, а матеріал, який використовувався у процесі такої творчої діяльності, називався «бусра», у перекладі з арабської мови цей термін означає «фальшиві перли». Історія бісероплетіння також пов’язана і з Давнім Римом, там бісер отримували методом видування скла з металевої трубки. З Римської імперії це захоплююче заняття поширилося на територію Італії, Іспанії, Греції, Франції, Німеччини та Венеції. Саме Венеція, починаючи з XIII сторіччя, стає столицею виготовлення намистин для бісероплетіння, адже тут у той час була добре розвинена скляна майстерність. Незабаром конкуренцію Венеції склала Чехія, тоді відома як Богемія, де виробляли скло високої якості і чистоти. Завдяки такому досягненню скляної майстерності в Чехії зі скла і кришталю почали виробляти кольоровий богемський бісер і стеклярус. Технологія виготовлення матеріалу охоронялася настільки ретельно, що до 1704 року не було жодної книги, в якій описувалися секрети цієї майстерності. Книга, яку тільки зараз побачив увесь світ, нині зберігається в музеї Великобританії.
На початку XIX сторіччя були винайдені машини, призначені для виробництва матеріалу, але, на жаль, таке нововведення не тільки знизило вартість намистин, але це вплинуло і на їхню якість. У Стародавній Русі також високо цінували склоробство, німецький і венеціанський бісер, але самі слов’яни активно почали займатися цією діяльністю після XVI сторіччя. Такий вид рукоділля, як бісероплетіння, вимагає терпіння, посидючості і бажання навчатися. Обов’язково для роботи потрібно придбати необхідні матеріали та вибрати схеми для плетіння. Досвідчені рукодільниці рекомендують починати з найпростіших схем, оскільки це заняття не таке легке, як багатьом може здатися.
|
На виставці Настасії Марусик були представлені прикраси з бісеру та напівкоштовного каміння, а також – книжки. В 2017 році була видана перша її книжка про буковинські прикраси з бісеру «Стародавні буковинські вироби з бісеру» – це перше таке видання. І перше на Буковині видання про старовинні буковинські прикраси з бісеру. В Україні виходили книги, які стосуються бісероплетіння, але вони охоплюють кожен регіон у загальноукраїнському контексті, а не конкретно. Авторка книжки своє дослідження зробила на основі двох приватних колекцій: знаного збирача старожитностей, етнографа і дослідника, заслуженого майстра народної творчості України Івана Снігура (з його колекції у книзі використано майже сотню прикрас з бісеру) та дизайнера, етнографа, колекціонера народного одягу, директора учбово-методичного центру культури Буковини, заслуженого діяча мистецтв України Миколи Шкрібляка, а також на основі колекцій трьох чернівецьких музеїв: Чернівецького обласного художнього музею, Чернівецького обласного краєзнавчого музею та Чернівецького обласного музею народної архітектури та побуту. Майстриня досліджує не лише бісероплетіння, але й історію створення буковинської вишивки. У творчому доробку Настасії Марусик книги: «Барви Буковини», «Буковинське вишиття і ткацтво: знаки-символи».
Книга «Бісерна терапія», яку презентували на виставці, це вже четверте видання мисткині. Вона є каталогом власних дизайнерських творів авторки. Унікальна виставка прикрас із бісеру та напівкоштовного каміння, виготовлених дизайнеркою та відомою майстринею Настасією Марусик, налічує 97 розкішних комплектів (а це – 129 виробів). На переконання майстрині, бісеронанизування є одним з найцікавіших видів мистецтва і своєрідною терапією, яка поліпшує самопочуття без ліків. У цьому переконала робота майстерні «Bead Art Studio» при Українському інституті модерного мистецтва в Чикаго.
До створення бісерних прикрас Настасія йшла від ранніх років. У дитинстві захоплювалася малюванням, орнаментами старовинних вишивок, ліпленням із глини, що, зрештою, привело дівчину до Чернівецького індустріального технікуму, де опанувала технологію кераміки. Під час стажування на підприємстві з виготовлення фарфоро-фаянсових виробів освоїла ручний розпис посуду. А в роки навчання на загальнотехнічному факультеті Чернівецького державного університету захопилася кресленням, створенням складних схем, завдяки яким навчилася орієнтуватися у віртуальних площинних та об’ємних просторах. Нині майстриня, подивившись на старовинний бісерний виріб, одразу може відтворити схему орнаменту.
Від імені молодих та дорослих студенток привітати Настасію випала честь Оксані Казанівській. Вона поділилася враженнями від чудової виставки, ідея якої народилася і виросла в Чикаго. Настасія вміло поєднала старовинні мотиви наших предків у модерному сучасному виконанні. За що їй щира вдячність і низький уклін.
Щиру вдячність присутнім висловила і сама господиня вечора:
«Дякую всім людям, причетним до організації і проведення свята моєї душі:
Українському Інституту модерного мистецтва – за надану можливість презентувати свої роботи в залі такого рівня. Дякую всеамериканській українській незалежній газеті «Час і Події», «UkieDrive Radio» за широку спонсорську рекламну підтримку, а також – Українському незалежному радіо. Дякую президенту УІММ пані Мотрі Мельник за відеокліп, який був презентований на цьому вечорі. Дякую членам «Bead Art Studio» зокрема, Оксані Казанівській, Олені Приймі, Христині Сютрик, Анні Шалевій, Оксані Грудзевич, Тетяні Басараб, Оксані Міколяш за ваші приємні сюрпризи, якими ви обдаровуєте мене впродовж років існування нашої студії. Дякую фотографу Петрові Ковтуну за професійні світлини до каталогу «Бісерна терапія» та Олені Приймі за переклад тексту каталогу англійською мовою.
Дякую моїм колежанкам за допомогу в приготуванні фуршету, а також закладам українського бізнесу – кафе «Шоколад» та ресторану «Тризуб».
Дякую всім шанувальникам моєї творчості, які були в цей вечір зі мною».
Фото Петра Ковтуна