rss
12/10/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#365

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Культура \ Літературна сторінка \ Дякую, діду, за Енеїду!

9 вересня 2019 року в Україні мали би бути пишні і урочисті святкування. З телеекранів мали би не вилазити моторні парубки з чубом і давньогрецьким акцентом, Москаль-чарівник мав би озвучувати Марії Захаровій «французьке слово по-турецьки», Наталка Полтавка страждала би за коханим і перемовлялася з Горпиною Терпилихою.

Привід для появи у публічному просторі цих персонажів був неабиякий:

250 років з Дня народження Вергілія української літератури – Івана Котляревського!

Але, на жаль, нічого цього не було.

Окремі громадські організації бурхливо відзначали свято – однак у загальноукраїнський медійний простір ці святкування не потрапили.

Хоча навіть 50 років тому ювілей Котляревського відзначали доволі бурхливо.

Це при тому, що саме Котляревський створив нашу найпотужнішу зброю у війні культур, котра дозволила нам понад 200 років витримувати тиск імперської культури.

Ми усвідомлюємо себе українцями саме завдяки Котляревському і його слову.

Саме воно вберегло нас від остаточної асиміляції і злиття з російським світом.

Колись Тарас Шевченко писав про нього:

Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди,

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!

Ми – не забули.

Тож ми виправляємо помилку, котрої припустився український медійний світ.

Люди живуть.

Сонце сяє.

Най панує Котляревський! : )

Запрошуємо до читання!

ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. ЕНЕЇДА

 

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com