rss
12/10/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#365

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Це цікаво \ Диктат монстрів: чи можна приборкати країну під назвою Big Tech, яка живе за власними законами

Монстр Big Tech – так прийнято називати великі ІТ-компанії – живе за власними нормами, знищує конкурентів та завойовує нових користувачів. Світ намагається боротися з негативними наслідками залежності від існування єдиних соцмереж, пошукової системи чи онлайн-маркетплейсу.

Чи є життя без Facebook?

На початку 2019 року мережа Facebook заблокувала, а згодом і видалила найбільшу львівську спільноту «Варта1» (понад 400 тис. читачів). Причини цих дій адміністрації сервісу полягали в тому, що спільнота не дотримується положень та умов використання соцмережі (принаймні, таким було пояснення). Група відігравала роль майданчика для обговорення найактуальніших подій, новин та інцидентів у Львові. Доволі оперативно її адміністратори створили нову, до якої за 10 місяців з моменту появи приєдналися майже 200 тис. користувачів.

Можна вважати, що ініціативній групі, яка підтримувала «Варту1», пощастило: нова група не була заблокована й успішно функціонує до сьогодні. А ось мешканцеві Сіетла Крістоферу Рівзу, про якого розповідає The New York Times, пощастило менше. Чоловік використовував соцмережу для розміщення сімейних фото й спілкування з друзями. Проте, його акаунт було заблоковано, і спроби підтвердити свою особистість (зокрема, відправлення фото з документами), як і намагання отримати відповідь щодо причин блокування, виявилися марними. Найцікавіше відбувалося далі: чоловік спробував створити новий обліковий запис, проте його за кілька годин було відключено. На блокування третього Facebook потрібно було кілька хвилин. Таких, як Крістофер Рівз, насправді багато. Соцмережа намагається відслідковувати підробні акаунти та облікові записи, які поширюють контент, що не відповідає вимогам Facebook. Деякі акаунти, як і спроби їхніх власників створити нові, блокуються.

Навіть працівники технічної підтримки Facebook часто не можуть аргументовано пояснити причини блокування. З масовим тимчасовим блокуванням час від часу зіштовхуються популярні українські блогери. 30-денний «бан» можна отримати навіть за записи кількарічної давності. Проте історія Крістофера Рівза та інших героїв статті в The New York Times – це розповідь про те, як люди без аргументованих причин були позбавлені права використовувати, по суті, єдиний соціальний сервіс. Насправді таке блокування в наш час – це більше, ніж просто позбавлення права лайкати фото друзів та вітати знайомих із днем народження. Більш чи менш уважний перегляд профайла у Facebook став частим явищем повсякденного життя, і не лише з боку, наприклад, рекрутерів чи орендодавців. Відсутність людини у Facebook у наш час здається, принаймні, дивною. Особливо, якщо Facebook сьогодні – це й інструмент пошуку роботи, і нещодавно запущений сервіс знайомств, а в недалекому майбутньому, може, й інструмент платежів.

Соціальна мережа вже давно перестала бути просто сервісом для комунікації та підтримання зв’язку зі старими друзями й давніми знайомими. Екосистема інструментів, яка виникла навколо неї, перетворила її на універсальну платформу для вирішення величезної кількості завдань в Інтернеті. А діяльність компанії активно спрямована на те, щоб ця екосистема щороку збільшувалася, щоби люди буквально не уявляли свого життя без Facebook. Більшість із нас нині справді не уявляють собі світу без Facebook ще й тому, що альтернативи цій соцмережі та її сервісам, по суті, немає.

Facebook диктує правила у світі Facebook

Навесні 2018 року компанія Facebook стала об’єктом звинувачень у необережному поводженні з даними користувачів. Історія під назвою «Скандал з Cambridge Analytica» показала світові, що, по-перше, дані користувачів найбільшої соцмережі можуть опинитися в руках буквально кого завгодно, а вони про те й не підозрюватимуть. А по-друге, на основі цих даних можна маніпулювати користувачами та формувати громадську думку, ба навіть впливати на результати виборів.

Марк Цукерберґ звітував перед американськими сенаторами, пояснюючи, як таке могло статися; капіталізація компанії різко обвалилася (проте, ненадовго). Незважаючи на те, що скандали, пов’язані з витоком даних і «дірами» в безпеці, тривали весь рік, Facebook залишається успішною прибутковою компанією, яка щокварталу звітує про зростання аудиторії.

Утім, на початку червня 2019-го, буцімто, під маркою захисту даних користувачів соцмережа змінила API пошуку (програмні інтерфейси доступу до певних інструментів та можливостей). Якщо до червня 2019 року її користувачі за допомогою вбудованого інструменту Facebook Graph Search і зовнішніх сервісів, наприклад, StalkScan, могли шукати за відкритими записами користувачів, груп та сторінок, то нині такий пошук недоступний. Шукати можна тільки в межах власних акаунтів і сторінок, за вмістом груп мають право шукати виключно їхні адміністратори.

Це означає, що будь-який користувач не може, наприклад, знайти й переглянути дописи українців періоду Євромайдану у Facebook, на сторінках численних груп або в чиїхось акаунтах. Так само недоступні для пошуку записи людей, які спостерігали пожежу в Нотр-Дамі. Чи думки американців під час виборів, що завершилися перемогою Трампа, реакція українців на перемогу Джамали та враження тих, хто першим подорожував після отримання безвізу. Величезне культурне та історичне надбання, як-от фотографії, документи, думки людей та їхні реакції на події, яке в digital-епоху могло б і навіть мало би бути збережене, стало недоступне в результаті одноосібного рішення Facebook та його керівництва. Це особливо прикро в нинішніх умовах, коли у світі немає інших популярних соцмереж, окрім Facebook та Instagram (можна згадати хіба що значно менш популярний Twitter).

Ти маєш належати Facebook або вмерти

Уся діяльність Facebook спрямована на те, щоб завойовувати ще більше ринків, відкривати ще більше проєктів. Це природне бажання будь-якого бізнесу. У компанії вже є не лише Instagram, соцмережа, що розвивається значно швидше за саму мережу Facebook. Їй також належить один із найпопулярніших месенджерів WhatsApp. Компанія кілька місяців тому запустила (поки що тільки для американського ринку) свій сервіс знайомств і готується до випуску власного платіжного інструменту – криптовалюти Facebook Libra. Якщо такі темпи збережуться, то світ, де більшість онлайн-сервісів належатиме Facebook, може стати реальністю. Причому, компанія працює на те, щоб не дати з’явитися конкурентам або знищити їх, якщо вони таки з’являться.

Наочні приклади конкурентної боротьби з’явилися протягом кількох останніх місяців. Юридична служба компанії Snap, власниці популярного додатку Snapchat, у межах розслідування діяльності Facebook представила документ-досьє під назвою «Волан-де-Морт». У ньому досить детально описуються дії Facebook щодо Snapchat, сервісу, що певний час був популярнішим за продукти Facebook серед американської молоді. У документі сказано, що компанія Facebook радить популярним блогерам на своїх сторінках не посилатися на Snapchat, а адміністрація Instagram, сервісу, який належить Facebook, попереджала про запровадження певних санкцій (наприклад, про відміну позначки щодо верифікації) до тих, хто посилатиметься на Snapchat. У 2016-му з’явилося правило, яке забороняло розміщувати в Instagram-профайлі посилання на Snapchat і Telegram, причому, воно тоді було явно прописане в угоді користувача. Нині цього правила немає, але й потреба в ньому зникла з огляду на популярність Instagram. У цьому самому документі згадується, що мережа Facebook блокувала пошук за хештегом #snapchat та забороняла відображати контент зі згадками Snapchat на сторінках трендів.

Є й інші свідчення особливостей конкурентної боротьби, наприклад, використання безплатного VPN-додатку Onavo, за допомогою якого компанія блокувала доступ до Snapchat та збирала дані про активність користувачів. Згаданий вище документ містить також інформацію про зустріч Цукерберґа з розробниками низки популярних стартапів, серед яких Snapchat та Foursquare. На цій зустрічі прозвучав ультиматум: або компанії погоджуються на їхнє поглинання на умовах Facebook та за її ціну, або Facebook скопіює їхній продукт. І справді, через певний час в Instagram з’явилися «сторіз» (пости, які щезають за 24 год.), фільтри та стікери – те, що Snapchat придумав першим і що допомогло Instagram переманити молоду аудиторію.

Компанія практикує такий підхід до конкурентів і нині. Уже в жовтні цього року було опубліковано запис внутрішньої зустрічі Марка Цукерберґа зі співробітниками, під час якої керівник компанії озвучив свої плани щодо боротьби з новим потенційним конкурентом Facebook та Instagram – проєктом TikTok – через запуск власної альтернативи Lasso та використання найкращих рішень TikTok в Instagram.

Прокляття п’ятої сторінки

Зловживання монопольним становищем – це проблема не лише Facebook. Найбільша пошукова система Google вдається до схожої практики, можливо, не такої вражаючої, бо й конкурентів у неї менше, тільки з об’єктивних причин, адже створення такого пошукового монстра неможливе за кілька років і без гігантських інвестицій.

Є популярна думка: «Хочеш щось сховати – розмісти це на п’ятій сторінці пошукової видачі Google». Гірка правда цього твердження полягає в тому, що більшість користувачів не заглядають далі, ніж одна-дві сторінки. А якщо бізнесу не пощастило і його конкурентом – прямим чи опосередкованим – є сервіс від Google, то майбутнє такого бізнесу доволі складне.

Словосполучення «Google it» вже не означає скористатися пошуком від Google, а є синонімом поняття «шукати в Інтернеті». Цей термін з’явився в Оксфордському словнику у 2006 році, і він дуже наочно демонструє ситуацію на ринку пошуку: Google обробляє близько 90% запитів на десктопах у всіх країнах світу, крім Китаю (де лідером є Baidu) та Росії (де працює Yandex).

До того ж, Google належить найпопулярніша мобільна платформа Android та інші сервіси. А спроба пересічного користувача знайти альтернативу (для чого людина мусить скористатися пошуковою системою того ж таки Google) часто може виявитися безуспішною. Конкурувати із сервісами Google в пошуку Google практично неможливо.

Google, на відміну від Facebook, уже кілька разів розплачувався за своє монопольне становище. Тільки за останні три роки компанія, відповідно до рішення керівних органів ЄС, заплатила мільярдні штрафи саме за антимонопольні порушення. У 2017-му – штраф обсягом €2,4 млрд через обмеження пошуку конкурентів сервісу порівняння цін Google Shopping. У 2018-му – антимонопольний штраф обсягом €4,3 млрд через платформу Android. У 2019-му – антимонопольний штраф обсягом €1,5 млрд через контекстну рекламу AdSense.

Приборкати Big Tech

Такі ІТ-компанії, як Facebook, Google, Amazon та низка інших, отримали узагальнену назву Big Tech. Їхній вплив на світову економіку та економіку США, життя та роботу звичайних людей дуже великий. Кількість користувачів цих сервісів робить їх найбільшими об’єднаннями у світі (лише у Facebook налічується понад 2 млрд користувачів, що більше, ніж мешканців будь-якої країни).

Кілька років у США обговорювали можливість антимонопольного розслідування їхньої діяльності. А у 2019-му такий розвиток подій став реальністю.

Компанія Facebook стала об’єктом розслідування Федеральної торгової комісії та Міністерства юстиції США. Мета розслідування – зрозуміти, чи порушувала соцмережа антимонопольне законодавство у сфері конкуренції. До розслідування долучилися прокурор Нью-Йорка Летиція Джеймс, Комітет із питань судочинства Палати представників та ще вісім прокурорів окремих штатів.

Аналогічне антимонопольне розслідування триває щодо Google, його проводить генеральний прокурор штату Техас і прокурори 48 штатів, Пуерто-Ріко та округу Колумбія. Менш масштабні розслідування були ініційовані щодо Amazon та Apple.

Сенаторка та потенційна кандидатка в президенти від Демократичної партії Елізабет Воррен перетворила боротьбу з Big Tech на один з важливих елементів своєї передвиборчої кампанії. Вона вважає, що Big Tech-компанії потрібно розділити на кілька, бо в нинішній ситуації вони пригнічують інновації та знищують конкуренцію. Воррен запустила у Twitter хештег #BreakUpBigTech та активно пропагує у власному акаунті необхідність розділення технологічних гігантів.

Обговорення того, що робити з Big Tech, відбулося й під час дебатів між кандидатами в президенти від Демократичної партії.

Регулювання і конкуренція

Очевидно, що розслідування, які стосуються Big Tech-компаній, триватимуть ще довго, можливо, кілька років. У цьому випадку навряд чи справа закінчиться штрафами, наслідки будуть серйознішими. Ймовірно, американські регулятори розроблять рекомендації щодо злиттів та поглинань з великими компаніями, які будуть прописані так, що менші гравці ринку уникнуть знищення й дістануть шанс перерости в справжніх конкурентів.

Ще один можливий сценарій – організація відкритого доступу до даних технологічних гігантів. Завдяки такому розвитку подій менші конкуренти отримають доступ до деяких даних ІТ-гігантів, що дасть їм змогу розвивати власні інструменти. Не слід виключати й розділення Big Tech на окремі компанії, що, за деякою інформацією, підтримують більшість сенаторів.

Усі ці варіанти спрямовані на те, щоб на ринку онлайн-сервісів з’явилися конкуренти, а конкуренція завжди йде на користь кінцевим споживачам, тобто нам із вами. Навряд чи ми в найближчому майбутньому побачимо ще один Google чи новий Facebook, але ймовірність їхньої появи зросте, а ще можуть з’явитися конкуренти в окремих сегментах, більш нішеві сервіси, якими із задоволенням користуватимуться люди.

Автор: Надія Баловсяк

Джерело: «Український тиждень» (https://tyzhden.ua/World/237423), матеріал друкованого
видання, № 45 (625)

Зеленський підписав закон, який дозволяє космічні запуски приватним компаніям

Співзасновник Вікіпедії створив нову соцмережу

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com