Подоївши бюджет у Слов’янську, «альтернативні опалювальники» з’явились у Чернівцях і на Дніпропетровщині. Перші 10 мільйонів надмаржі вже є.

Схема заробітку на «альтернативці» є давно «відкатаною» і вкладається у два кроки. Крок перший: переконати місцеву владу, що лише ти можеш замінити газове опалення бюджетної установи на альтернативне. Другий: підвищити тариф настільки, наскільки можливо.

У більшості випадків бізнесмени обмежуються першим кроком. По-перше, прибутків від монополії, після того, коли ти знищив стару газову котельню і поставив свою альтернативну, – цілком вистачає. По-друге, закон обмежує ціну альтернативного опалення – вона не може перевищувати 90% ціни від газового.

І лише дуже талановитим людям вдається зробити крок другий – викрутити такий тариф, що дрова і солома стануть дорожчими від газу. Причому, візуально схема буде виглядати так, ніби вона зроблена за законом.

А тепер – як це робиться на практиці.

Крок перший. Зачарувати місцеву владу

У серпні 2015 року зі столиці на Буковину зайшло ТОВ «Чернівецькі теплові мережі» (далі – ЧТМ). Пишемо – «зі столиці», бо з 2010 до 2015 років воно було розташоване у Києві, мало назву «Пінгвін Трейдінг» і займалось гуртовою торгівлею продуктами харчування.

Нова фірма чомусь одразу сподобалась місцевим народним обранцям. Уже в жовтні депутати Чернівецької облради дали дозвіл на розміщення пелетних котелень ЧТМ обласному протитуберкульозному диспансеру і дитячому протитуберкульозному санаторію «Садгора». Ще через рік – лікарні швидкої допомоги, онкодиспансеру й обласній клінічній лікарні.

Окрім обласних депутатів, «варягам» вдалось здобути прихильність народних обранців ще одного міста. У листопаді 2015-го подібний дозвіл центральній районній лікарні дала Заставнівська міскрада.

Із затвердженням тарифів, щоправда, вийшло не так легко. Добре пішло лише в Заставній.

У лютому 2016 року виконком Заставнівської міськради затвердив тариф для ЧТМ у 1500 гривень із ПДВ за Гкал.

Натомість, у Чернівцях, де й розташовані обласні медичні установи, зав’язалася неабияка війна між депутатським корпусом і міським головою Олексієм Каспруком.

Почалось усе 2 грудня 2016 року, коли сесія Чернівецької міськради «з голосу» депутата Володимира Бешлея прийняла рішення про тариф для ЧТМ 1500 гривень із ПДВ за Гкал.

Уже 5 грудня на рішення сесії мер наклав своє вето. Подібні рішення, зазначив Каспрук, повинні, згідно з чинним законодавством, приймати члени виконкому, але ніяк не депутатський корпус. Подолати вето депутати не змогли.

– Що це за «покращення вже сьогодні» таке, коли обласні установи замість того, щоб платити за тарифами теплокомуненерго 1200 гривень, будуть платити 1500? Це – величезні суми. Я так розумію, що вони будуть скеровані в чиїсь кишені, – обурювався мер.

Іншою причиною невдоволення міського голови була відсутність у ЧТМ ліцензії НКРЕКП на виробництво теплової енергії з альтернативних джерел енергії. Директор ЧТМ Олексій Забашта звинувачення у відсутності ліцензії намагався спростувати. За інформацією чернівецьких ЗМІ, ліцензію на «виробництво теплової енергії» підприємство отримало в жовтні 2015 року, але не в НКРЕКП, а на обласному рівні. Та тільки ліцензія, яку Забашта намагався видати за ліцензію на виробництво «альтернативного» тепла, насправді була ліцензією на виробництво тепла з газу.

Через пів року була зроблена ще одна спроба «протягнути» через сесію Чернівецької міськради тариф для ЧТМ. 14 липня 2017 року відповідний проєкт рішення зареєстрував той же депутат Бешлей. Рішення знову не прийняли. До речі, за інформацією ЗМІ, в обласному протитуберкульозному диспансері переходити на альтернативні джерела опалення бажанням не горіли. Опалення газом їх влаштовувало.

– У 2015 році стартувала загальнодержавна програма «Перехід від залежності від газу». Чому було вибрано наш заклад? Ініціативи від нас не надходило, – обережно пояснював керівник установи Іван Гавриш журналістам у 2016 році.

За словами Гавриша, найближчим часом він планував ініціювати перегляд тарифу на опалення. Але, судячи з усього, бажання головлікаря заощадити бюджетні кошти успіхом не увінчалось.

Виявилось, однак, що навіть незатверджені тарифи не стали перепоною. Так, перший договір між ЧТМ і Заставнівською ЦРЛ на 723 000 гривень був укладений, за даними аналітичної платформи YouControl, в січні 2016 року – тобто, ще за місяць до затвердження тарифів.

У березні 2016-го ЧТМ уклав договір з обласним клінічним протитуберкульозним диспансером (870 000 грн.), у квітні – з Обласним дитячим протитуберкульозним санаторієм «Садгора» (372 700 грн.).

Крок другий. Тарифи і ноу-хау

21 березня 2017 року Верховна Рада внесла низку змін до закону «Про теплопостачання». Згідно з ними, максимальні тарифи на «альтернативне тепло» дозволили встановлювати на рівні 90% від затвердженого для виробника «газового тарифу». А якщо виробник такого тарифу не має, то 90% – від середньозважених газових тарифів в області.

Здавалось би, «вистрибнути» за 90% – стало неможливим. Але винахідники все ж придумали ноу-хау.

Суть винаходу в двох словах. Якщо, наприклад, повсюди газове тепло – за 100 грн., то альтернативне – 90. Але якщо якимось дивом порахувати собі газовий тариф за 300, то можна спробувати «втюхати» альтернативне тепло – за 270. Виглядає це, може, й фантастично, але саме така комбінація і спрацювала.

Перший хід чернівецької комбінації ЧТМ зробив на… Дніпропетровщині.

У 2016 році кілька міст Дніпропетровської області відмовились від централізованого опалення. В інших містах та селищах, які хоч і не наважились на такі масштабні проекти, теж масово з’явились пелетні котельні – в окремих школах, садках, лікарнях.

У селищі Раївка, Синельниківського району, централізованого опалення не було, бюджетні заклади опалювались власними газовими котельнями. У 2017 році в Раївці з’явилося ТОВ «Чернівецькі теплові мережі», зголосившись закрити проблему з опаленням для місцевої школи-інтернату. Планувалося, що ЧТМ за свої кошти встановить нову котельню і переведе на опалення пелетами, що дасть змогу добре зекономити.

26 липня 2017 року Синельниківська райдержадміністрація дала згоду Раївській школі-інтернату на укладення з ЧТМ договору земельного сервітуту для розміщення модульної котельні. Зрозуміло, що в українських реаліях – «дати згоду» підлеглому директору підписати договір, означає – змусити його це зробити.

Офіційне відкриття нової котельні відбулося уже в грудні 2017 року. Тепло пообіцяли – дешево.

– Паливо – стебло соняшника – витрачається в оптимальній кількості. Чиста собівартість тепла на газу, саме складової палива, – орієнтовно 1200 гривень за одну гігакалорію, а в цій новій котельні – орієнтовно 500-600 гривень, – заявив в сюжеті місцевого телеканалу представник фірми-виробника модульної котельні «Еко Модуль-Україна» В’ячеслав Рогоза.

Щоправда, на фінальній ціні промова чомусь не відобразилась. З грудня 2017-го до жовтня 2018-го «теплові» підприємці опалювали школу-інтернат за 1753,25 грн.із ПДВ за 1 Гкал, таким чином заробивши за дев’ять місяців 1,3 мільйона гривень. При цьому затвердженого тарифу для ЧТМ в Раївці на той період просто не існувало.

Затвердили тариф лише в жовтні 2018 року, зате зробили це гучно.

5 жовтня 2018 року Раївська сільрада затвердила ЧТМ тариф для опалення газом у розмірі 2745,92 гривень (!) з ПДВ за 1 Гкал. А через 20 днів – відповідно «альтернативний» тариф у розмірі 2471,33 грн. із ПДВ за 1 Гкал.

У законі ж мовиться: або 90% від середньозваженого газового тарифу в області, або 90% від тарифу на газ для суб’єкта господарювання. Тариф на тепло з газу сільрада встановила, тому отримуйте 90 від взятого зі стелі тарифу на газ.

Щоб зрозуміти, як змінилось життя інтернату – публікуємо дві калькуляції. Перший – це розрахунок на опалення газом Раївської школи-інтернату в 2018 році, наданий ЧТМ. Це і є розрахунок їхнього тарифу на опалення газом у 2745,92 грн. за Гкал. Розрахунок ЧТМ:

А ось власна калькуляція інтернату на 2018 рік, якби в інтернаті опалювали самостійно. Розрахунок інтернату:

Різниця річних витрат між приватниками та комунальниками – понад 870 тисяч гривень або майже 31%.

Звідки вона взялась? А з того, що «газовий тариф» затвердили справді «зі стелі». Якщо вивчити структуру тарифу ЧТМ, то виявиться, що собівартість газу у ньому складала близько 16,3 грн. за куб газу, у той час, коли інтернат закладав ціну в 10,88 грн. за куб. Зрештою, можна і не заглиблюватись у глибокі розрахунки. Вистачить глянути на колонку «собівартість». Скільки буде 2% від 2,2 млн грн.? Математики скажуть – 44 тисячі. У тарифі ж порахували – 470 тисяч.

У підсумку – всі ці цифри пішли у калькуляцію газового тарифу, від якого ЧТМ потім вирахувало собі тариф на опалення альтернативою за 2471,33 гривень із ПДВ за 1 Гкал. Коли середньозважений тариф на опалення газом у Дніпропетровській області в 2018 році складав менше, ніж 1900 грн. з ПДВ за Гкал.

– Важко зрозуміти, звідки вони такі величезні цифри взяли. Стільки опалення газом нашої школи не коштувало ніколи, і коштувати не може, – запевняє директор інтернату Василь Рудницький. – А найголовніше те, що газом вони нас ніколи не опалювали! Це я кому завгодно доведу. Навіщо укладав договір на користування обладнанням нашої котельні? Та звідки ж я знав, що все так буде, у результаті. Мені сказали укласти договір – я й уклав!

Директор каже, що за тепло на сьогоднішній день переплачує, і що ці гроші було б значно розумніше витратити на влаштування сенсорного класу для дітей. Але всі його спроби привернути до цього питання увагу керівництва ОТГ – неуспішні. Знижувати тарифи не хочуть і в ЧТМ.

Голова Раївської сільради Юрій Мартиненко у відповідь на питання про те, навіщо сільрада затвердила ЧТМ газовий тариф, якщо газом ЧТМ школу не опалювало, відповів, що вони «так зрозуміли закон», а потім додав, що саме для цього ЧТМ і передавали котельню.

– Але коли виникла позаштатна ситуація, школа опалювала газом самостійно! – нагадуємо йому.

– А навіщо ж вона опалювала? О, треба це питання з’ясувати! – змінив тему голова сільради.

Не здивуємось, якщо найближчим часом винним в усіх гріхах зроблять директора школи-інтернату.

Щодо високого тарифу, Мартиненко заявив:

– Ми, коли затверджували проект, рахували, що платимо так само, як за газ, але на 10 відсотків менше… Я дивлюсь, що воно трохи дорожче виходить, так… Але ми коли гігакалорію затверджували, ми враховували нашу непросту будівлю. Але я ще подивлюсь Закон, почитаю.

До речі, отримавши неймовірний тариф, «інвестор» на цьому не зупинився і почав «гнати гігакалорії».

– Якщо в перший опалювальний сезон у нас по 140 Гкал на місяць спалювали, то в січні 2019 року – аж 340. У лютому – 300, в березні – 200. Кочегарили так, що нам вікна в школі доводилося відкривати. А ми ж працівникам цієї котельні не указ. Телефоную Забашті в Чернівці, кажу, щоб «прикрутили» котельню, дихати ж нічим. Толку – нуль. А потім до нас в гості один з їх кочегарів зайшов, балакучий такий дядько. І знаєте, що виявилося? Їм зарплату пообіцяли платити від того, скільки вони гігакалорій спалять! Ви уявляєте? – каже Василь Рудницький. – У підсумку, вони накрутили на 395 гігакалорій більше, ніж було заплановано за договором.

Керівник ТОВ «Чернівецькі теплові мережі» Олексій Забашта у встановленні його підприємству газового тарифу нічого дивного, звісно ж, не вбачає.

– Школу ми не опалювали газом. Але газовий тариф нам встановлювали, так. Їхня котельня перебуває у нас в оренді. Обладнання і альтернативний тариф нам затверджувався згідно зі статтею 20 Закону.

– Газовий тариф вам повинні були затверджувати тільки в тому випадку, якби ви опалювали заклад газом. Інакше в чому сенс?

– Не так. Їхнє обладнання у нас в оренді. Тому затвердили газовий тариф. Раптом якась позаштатна ситуація. Тобто, у нас є газовий тариф, і є альтернативний. При опаленні газом ми застосовували газовий тариф, а при опаленні пелетами – альтернативний.

– В сенсі – при опаленні газом? Був період, коли ви опалювали газом?

– Таких позаштатних ситуацій у нас не було. Але можуть бути! Раптом замете, пелета не доїде. А газ же трубою постачається.

Позаштатні ситуації, каже Рудницький, вже були. Але опалювали будівлю газом під час цих «ситуацій» співробітники інтернату самостійно.

Крок третій. Поширення схеми

Отримавши заповітну цифру калькуляції на Дніпропетровщині, ТОВ «Чернівецькі теплові мережі» пішло «вибивати» такі ж тарифи в Чернівецькій області.

У листі від 9 жовтня 2018 року на адресу голови Заставнівської міськради Олексій Забашта повідомив, що 5 жовтня Раївська сільрада затвердила ЧТМ тариф на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу. На підставі цього, зазначає Забашта, з посиланням на статтю 20 Закону «Про теплопостачання» і на відповідь Держенергоефективності, його фірмі потрібно встановити тариф на рівні 90% від «газового», тобто, 2471,33 грн. із ПДВ за 1 Гкал «пелетного» тепла.

На відповіді Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження (Держенергоефективності) до ЧТМ звернемо окрему увагу. Адже саме цей документ ЧТМ підшивав до листів до Чернівецької та Заставнівської міськрад як благословення та дозвіл від державного органу на встановлення дорогого тарифу на опалення альтернативою. Хоча насправді чернівецькі опалювачі видавали бажане за дійсне.

У своїй відповіді Держенергоефективності цитує статтю Закону «Про теплопостачання» та підсумовує, що законодавчо не визначена вимога необхідності встановлення тарифів на опалення з газу та альтернативних джерел енергії одним і тим же органом місцевого самоврядування.

Але в ЧТМ по-своєму трактували як відповідь Держенергоефективності, так і норми Закону «Про теплопостачання». Адже встановлений сільрадою на Дніпропетровщині тариф на опалення газом жодним чином не впливає на тариф на опалення пелетою в Чернівецькій області. ОМС наділені повноваженнями самостійно встановлювати тарифи та змінювати постачальника послуг.

Заставнівській міськраді однак доводи ЧТМ сподобались, і 16 листопада вона затвердила новий супертариф.

27 листопада 2018 року аналогічній тариф у розмірі 2471,33 грн. із ПДВ затвердив виконком раніше незговірливої Чернівецької міської ради.

Якби не хитра схема ЧТМ, то, починаючи з вересня 2017 року, коли Держенергоефективності оприлюднило перші середньозважені газові тарифі в областях, тарифи «інвестору» органи місцевого самоврядування повинні були б затверджувати раз у квартал у розмірі 90 відсотків від цих середньозважених тарифів.

Спробуймо підрахувати, скільки отримало з вересня 2017 року ЧТМ, і скільки повинно було отримати.

У розрахунках будемо враховувати також вартість укладених, але ще не реалізованих (чи реалізованих не повністю) договорів. Порівнювати будемо вартість 1 Гкал, вказану у договорі, з вартістю 1 Гкал, якою вона повинна була бути з розрахунку «90% від середньозваженого газового тарифу в області».

Так, у Раївці з грудня 2017 року ЧТМ заробило 3,28 млн. грн. із ПДВ. А повинно було отримати 2,71 млн.

У місті Заставна опалення Заставненської ЦРБ принесло Чернівецьким тепломережам з 2017 року 4,4 млн. грн. Заробити «інвестор», проте, повинен був 2,53 млн.

Опалення трьох бюджетних установ у Чернівцях поповнило гаманець ЧТМ на 21,78 млн. Однак, прибуток «інвестора» з вересня 2017 року повинен був складати 14,42 млн.

Загальна переплата склала – 9,8 мільйона гривень. Дарма, все-таки, кажуть, що праця винахідників в Україні належно не оплачується.

Світло зі Сходу

Ми би згрішили, якби не розповіли, звідки взялись усі ці творчі люди. Насправді вони давно вже відомі. Більшість ниточок від ЧТМ ведуть на Донеччину. У січні 2018-го вийшла наша стаття «Альтернативна енергетика. Нагріти всіх» про схему з встановлення завищених «альтернативних» тарифів у Слов’янську. Так от, виявилось, що «і тут, і там» – всі знайомі люди.

Директор ЧТМ Олексій Забашта – це колишній спеціаліст відділу освіти Слов’янської міської ради.

Засновниця ЧТМ Наталія Гунченко була прописана в Слов’янську і до жовтня 2018 року була одним з кінцевих бенефіціарів ТОВ «Еко Модуль-Україна» – виробника модульних котелень, встановлених ЧТМ у Чернівецькій та Дніпропетровській областях.

Колишній співзасновник «Еко Модуль-Україна» В’ячеслав Рогоза – центральна фігура у групі підприємств, які опалюють за завищеними цінами заклади освіти Слов’янська. Саме Рогоза, нагадаємо, презентував нову модульну котельню у Раївці, розхвалюючи дешевизну палива. До речі, Олексій Забашта працював у відділі освіти Слов’янська, коли там тариф на опалення пелетами вперше став дорожчим за газовий. Напевно, саме тоді познайомилися майбутні партнери.

Зараз співзасновником «Еко Модуль-Україна» є колишня співробітниця Генеральної прокуратури Марина Онуфрієнко. Також у тендерній документації вдалося відшукати, що Марина Онуфрієнко числилась юристом «ЧТМ» із жовтня 2017 року, тобто, саме перед початком «операції» в Раївському сиротинці.

Депутат Заставнівської районної ради, колишній провідний інженер ПАТ «Чернівцігаз» Ігор Ткачук – це головний інженер ЧТМ. Якщо пам’ятаєте, то свою експансію в Чернівецькій області ЧТМ розпочинало саме із Заставної, де в інвестора «раптово» виявився свій депутат й інженер.

Принагідно. Після публікації про те, як «нагріли» бюджет у Слов’янську, було відкрите кримінальне провадження, і слідство навіть зробило деякі рухи. Але усе це закінчилось нічим. Тому цей текст не для правоохоронців – однаково реакції не буде. Цей текст – для мешканців Буковини і Дніпропетровщини, щоби вони знали, куди поділись кошти, на нестачу яких постійно нарікають їхні місцеві обранці.

Матеріал підготовано у рамках проекту, який реалізується в рамках Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EU Anti-Corruption Initiative, EUACI). EUACI фінансується Європейським Союзом та співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії (DANIDA.)

Автори: Богдан Красовський,
Ольга Обершт, Ольга Юдіна
для «Наших Грошей»

Джерело: «Наші гроші»
(http://nashigroshi.org/2019/11/19/nahrity-vsikh-donets-ka-peletna-skhema-zavoyovuie-ukrainu/)