rss
12/10/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#365

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Наука \ Освіта \ Ігор Коцан, ректор СНУ імені Лесі Українки: «Коли ідей більше, ніж досягнень, потрібно і далі реалізовувати свої плани»

Професор Ігор Коцан став ректором Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки 14 років тому.

Попередниками закладу, який він очолює, були Луцький педінститут та Волинський державний університет. Вони завжди вирізнялися серед інших інститутів та університетів України якістю навчання, належали до найкращих серед закладів. Своїми попередниками він мав видатних ректорів, зокрема, Нестора Бурчака, Анатолія Свідзинського. Але згодом чинник тодішнього стану країни наклався і на університет, який опинився в доволі скрутному становищі. І щоб «витягти» виш, потрібні були риси не тільки вченого. Адже це збіглося з непростим часом у країні. Тоді дуже став у пригоді талант Коцана будувати стосунки й вирішувати питання, які могли здаватися невирішуваними на той час.

За роки його ректорства змінилося дуже багато, проте плани у професора Ігоря Коцана ще дуже великі. Тому він знову вирішив балотуватися на посаду ректора. Які аргументи на користь своєї кандидатури він висуває і для себе, і для людей, які мають його обирати? Про це говоримо з Ігорем Ярославовичем.

– Вам зараз опоненти часто закидають, що, мовляв, ви вже відкерували кілька термінів. Час вашого ректорства – справді тривалий. Вас запитують: а воно вам ще не набридло?.. Для чого вам знову брати на себе цю непросту ношу? Які контраргументи висуваєте в цьому питанні своїм опонентам?

– Мої аргументи – дуже прості. Це – моя передвиборча програма, яка і буде основою подальшого розвитку університету, і базується вона на тому, що ми вже досягнули. Дуже важливо бачити, яким буде університет і через десять, і через двадцять років. Щоби була стабільність, щоб університет залишався лідером освіти, науки, інтелекту, культури регіону, продовжував бути одним із найкращих університетів України, бо зараз він посідає дуже високі позиції в різних рейтингах. І, по-третє, колись мені одна розумна людина сказала: коли в тебе більше ідей, ніж досягнень, то потрібно і далі реалізовувати свої плани.

– Що ви вважаєте найбільшим своїм досягненням за ці роки?

– Тут варто було б конкретизувати, які досягнення: наукові, навчальні, поліпшення матеріальної бази, міжнародна діяльність... Але головне, що ми з державного університету здобули статус національного. Це сталося 2007 року і докорінно змінило нашу стратегію та перспективи. 2012-го відбулося перейменування Волинського університету на Східноєвропейський. Це був час, коли Україна стояла на роздоріжжі, чи будемо повертатися в радянське минуле, чи будемо все ж продовжувати європейську інтеграцію. Це був час, коли головним партнером України бачилася лише Росія, не було і мови про безвіз. А ми вже тоді визначили свій шлях, шлях з Україною в Європу, до НАТО.

– Наступне питання закономірно випливає з попереднього. Саме перейменування університету з Волинського на Східноєвропейський тепер критикують ваші опоненти на виборах ректора. Мовляв, назва не вказує на конкретний регіон, та й ніби перейменування здійснювалося з надією на партнерів із Євросоюзу для їхньої участі в будівництві студентського містечка?

– Називаючись Східноєвропейським, університет не стає менш волинським, а інвестиції – це справа не одного ректора, а всього менеджерського складу. Можна було б і так сказати. Але коли ми отримували у власність вісім гектарів землі, територію колишнього військового містечка на вулиці Володимирській, 1, то були зовсім інші часи. 2010 року ми отримали державний акт на цю землю, це було вкрай непростою справою, і я дуже вдячний за підтримку та розуміння тодішньому голові Волинської ОДА Миколі Романюку і тодішньому голові Наглядової ради університету Ігорю Палиці. Ми вже розробляли проєкт студентського містечка, але ви знаєте, які згодом часи настали в Україні.

Революція гідності, неоголошена війна змінили пріоритети, змінили і ставлення потенційних інвесторів. Ми мали, насамперед, зберегти наш університет, його колектив. А минув час, змінилися й підходи. Уже два роки з почесним професором нашого університету, керівником німецької благодійної організації Генріхом Беннером ми працюємо над проєктом, дуже важливим для нашого університету – створенням Інституту дуальної освіти, який розширить можливості наших викладачів і студентів у частині навчання, стажування й викладання за кордоном. Плануємо запрошувати для читання лекцій викладачів з університетів Польщі, Німеччини, адже маємо в цих країнах чимало партнерів.

– Але назву університету – Східноєвропейський – ви таки захищаєте і далі?

– За моєї каденції жодного разу не було незадоволення перейменуванням, напевно, більше нічого суттєвого мої опоненти просто не могли зараз сказати. Наш університет завжди був лідером у регіоні. І саме назва стала дуже важливим, вважаю, чинником, що маємо партнерів в університетах Польщі, Німеччини... Наші партнери дуже серйозно до цього ставляться, і коли навіть у назві задекларована євроінтеграція, це їм імпонує. Врешті, ми маємо приклади, коли до нас переводяться студенти з інших університетів і кажуть, що з дипломом закладу, в назві якого є слово «європейський», їм легше працевлаштуватися. Так само це часто є визначальним і для абітурієнтів з-за кордону, яких у нас уже вистачає.

– Врешті, саме за вашого ректорства наш університет розвинув міжнародні відносини. У вас часто бувають посли з різних країн – від Канади до Великобританії, студенти вивчають навіть норвезьку мову, створено багато культурних центрів різних країн...

– Бо це сприяє інтеграції студентів та викладачів, сприяє розвитку їхнього потенціалу. Тому ми так активно виходимо на міжнародний рівень. Врешті, міжнародні напрацювання дають результати і такі, що ми виграли конкурс європейського інвестиційного банку, завдяки чому, якщо пройдемо всі етапи, зможемо реконструювати наші корпуси та гуртожитки. Уже відбувся аудит банку, чекаємо на рекомендації. Це – хороший шанс, за яким стоять два роки роботи, бо якщо робити модернізацію матеріальної бази за власні кошти, то нам треба економити років 50...

– Ви часто повторюєте слова головного редактора «Дня» Лариси Івшиної, сказані нею на одній з наукових конференцій у Луцьку, що університети мають бути рушіями прогресу в регіоні, відповідальними за освітній округ. Наскільки з цією місією може впоратися СНУ?

– Я мріяв і мрію про, образно кажучи, великий університет у маленькому місті. Про «українську Сорбонну» в Луцьку. Бо всі знамениті університети розташовані, здебільшого, не у столицях, а в невеликих містах, але вони стають рушіями прогресу в регіоні. Абсолютно погоджуюся з думкою головного редактора газети «День» Лариси Івшиної про те, що саме університети повинні бути рушіями прогресу в регіоні. Відтоді, коли вона висловила її під час однієї наукової конференції в нашому виші, минуло багато років, і ми таки просунулися далеко вперед у здійсненні своєї мрії про «українську Сорбонну». І я бачу, що маю багато соратників у здійсненні цієї мрії. Бо навіть з появою безвізу ми маємо достатньо абітурієнтів, відкриваємо нові спеціальності, вже плануємо готувати і лікарів, біологічний факультет уже став медико-біологічним...

Наше ж партнерство з газетою «День» є прикладом конструктивної співпраці видання з університетом, що дуже важливо, аби ми були рушієм культурного прогресу в регіоні. Відомо ж, що у нас відбуваються всі презентації книжкових новинок «Дня», «День» обов’язково привозить до нас найкращі світлини міжнародної фотовиставки, Лариса Івшина є почесним професором СНУ та членом Наглядової ради. Таке партнерство дуже важливе для іміджу університету.

– Ви маєте на виборах шість опонентів. На вашу думку, що має зіграти вирішальну роль, щоб більшість віддала голоси за вас?

– Для мене дуже багато важить довіра людей, які зі мною працюють, які навчаються в нашому університеті. На мою користь свідчать наші спільні досягнення і, відповідно, наші подальші плани, відображені в моїй передвиборчій програмі. Є досягнення, є програма, більше нічого не хочу пояснювати, переконувати. Але дуже важливо зараз не зупинитися, а розвинути наші напрацювання.

Цікаві факти з життя СНУ імені Лесі Українки

Факт 1

У цьогорічному рейтингу ЗВО України Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки увійшов до 40 найкращих університетів України і ТОП-10 найкращих вишів західного регіону.

Виш посів десяту позицію за цитованістю вчених серед університетів України і 22-е місце серед ЗВО України за індексом Гірша.

Факт 2

Університет отримав від Європейської комісії в межах програми Еразмус+ співфінансування в розмірі майже 9 млн грн. на проєкти, спрямовані для впровадження змін у сфері підвищення потенціалу й модернізації обладнання та системи управління університетом шляхом підтримки і просування університетської автономії, фінансової життєздатності та промоції європейських студій.

Факт 3

Підписано низку двосторонніх угод. Зокрема:

– партнерство з університетом Стефана Кардинала Вишинського у сфері підготовки спеціалістів для системи охорони здоров’я (медицина, фізична терапія, фармація, лабораторна діагностика);

– угода з Католицьким університетом Святого Серця в Мілані;

– кооперація з Варшавським університетом наук про життя;

– пролонгація двосторонньої угоди з Вищою школою економіки й інновацій у Любліні та інші.

Факт 4

За останні роки оновлено освітню пропозицію для іноземців, чисельність яких у СНУ імені Лесі Українки становить понад 50 осіб. Більшість із них – це студенти денної форми навчання. Наразі їм пропонується дев’ять програм освітнього ступеня бакалавра і магістра з англомовним викладанням.

Факт 5

Розпочали підготовку передпроєктної концепції для нового науково-технічного центру СНУ імені Лесі Українки, який на платформі дуальної освіти згуртує представництва закордонних фірм при університеті з метою підготовки висококваліфікованих кадрів, які б задовольняли потреби ринку праці та інвестора щодо якості кваліфікації та компетенцій.

Факт 6

Поліпшення фінансового становища призвело до вчасної виплати заробітних плат працівникам, які вперше за багато років отримали також 5% надбавки за рахунок власних доходів університету.

Факт 7

2018/2019 навчальний рік був роком тісної співпраці адміністрації та студентського самоврядування. Спільно з активними студентами було організовано велику кількість заходів різних масштабів.

Факт 8

Участь у XIV літній Універсіаді України 2019 року взяли 57 студентів закладів вищої освіти Волині, з яких 38 – студенти Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Університет разом з Коледжем технологій, бізнесу і права посів шосте місце серед 27 команд закладів вищої освіти України другої категорії. Набрано 1269 очок. Здобуто десять медалей. Гордістю Східноєвропейського національного університету стали 12 призерів міжнародних змагань 2019 року.

Автор: Наталія Малімон, Луцьк

Джерело: «День» (https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/igor-kocan-koly-idey-bilshe-nizh-dosyagnen-potribno-i-dalirealizovuvaty-svoyi )

Чи дійсно в Україні забагато університетів і що з ними робити?

Літературний вечір Ліни Костенко

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com