Сенат Польщі очолив опозиціонер

Спікером вищої палати парламенту Польщі став сенатор опозиційної «Громадянської коаліції» (KO) Томаш Гродзький.

Його кандидатуру підтримав 51 сенатор від KO та кілька незалежних сенаторів, – повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Це – перемога демократії», – зазначив Гродзький після голосування.

Він зазначив, що Сенат, який буде в руках опозиції, не стане «гальмівним» фактором для Сейму, який контролює інша політична сила, а просто намагатиметься чесно виконувати свої обов’язки.

Його суперник у боротьбі за посаду спікера верхньої палати парламенту, маршалок Сенату попередньої каденції Станіслав Карчевський, здобув підтримку лише 48 сенаторів керівної партії «Право і Справедливість» (PiS).

Маршалком нижньої палати парламенту Польщі стала депутат від PiS Ельжбета Вітек.

На вівторковому засіданні Сейму також подав у відставку глава уряду Матеуш Моравецький. Уже відомо, що йому знову буде доручено сформувати новий склад Ради міністрів РП. На це йому, згідно з польською конституцією, відведено 14 днів.

Нагадаємо, парламентські вибори в Польщі відбулися 13 жовтня. Перемогу на них здобула партія влади PiS, яка знову сформує однопартійну більшість та призначить уряд. Натомість, у виборах до Сенату мінімальну перемогу здобули опозиційні сили.

Смертну кару в Білорусі може скасувати лише референдум

Про це заявив президент Білорусі Олександр Лукашенко, відповідаючи на запитання журналістів, – повідомляє БЕЛТА.

«Відповідаючи прямо на ваше запитання: референдум вирішив цю проблему (зі смертною карою – ред.). Тільки референдум може її скасувати. Ми в цьому напрямку рухаємося», – сказав Лукашенко.

За його словами, ЄС вимагає від Білорусі скасування смертної кари. «І, звичайно, ми до цього байдуже ставитися не можемо, якщо вже зовсім щиро. І дуже часто проводимо опитування з приводу скасування смертної кари. Нічого відтоді, коли питання було вирішене на референдумі, не змінилося. Чи варто це питання сьогодні виносити на референдум, щоб отримати негативну відповідь? Гадаю, не варто», – зазначив білоруський лідер.

За словами Лукашенка, нині Мінськ і Брюссель з цього питання працюють разом.

«Тому ми домовилися колись з політиками в Брюсселі у цьому напрямку працювати разом. І розробили такий собі план, «дорожню карту» з роботи з білоруським суспільством. Ми в цьому напрямку рухаємося. Поспіх тут може тільки нашкодити», – зазначив він.

Як відомо, Білорусь – єдина країна в Європі, в якій застосовується смертна кара.

Хорватія планує перейти на євро до 2024 року

Про це заявив прем’єр-міністр Андрей Пленкович у вівторок на економічній конференції, – повідомляє Večernji.

«Пленкович зазначив, що його метою є приєднання Хорватії до Механізму валютного курсу ЄС (ERM-2) після виконання всіх умов у другій половині 2020 року. В цій системі країна буде від 2,5 до 3 років, а її вхід у єврозону очікується між січнем 2023 і січнем 2024 року», – йдеться в повідомленні.

Прем’єр-міністр наголосив, що однією з основних переваг для Хорватії від введення євро буде усунення валютних ризиків, зниження вартості запозичень і підвищення конкурентоспроможності економіки.

Хорватія докладає зусиль, щоб тримати під контролем свій бюджетний баланс та зменшити державний борг до 60% ВВП у найближчі кілька років, що є одним із ключових критеріїв приєднання до євро.

Як відомо, євро є другою найбільшою та найсильнішою світовою валютою, якою послуговуються більше, ніж 340 мільйонів людей у Єврозоні.

Латвійський Dzintars визнали неплатоспроможним

Пардаугавський суд Риги 12 листопада оголосив компанію Dzintars, що виробляє косметику та парфумерію, неплатоспроможною.

Про це повідомляє портал національного телерадіомовлення LSM.

За словами представника Пардаугавського суду Вікторії Межанце, суд констатував, що компанія Dzintars понад 30 днів не виконувала заходи, які в квітні цього року були узгоджені з кредиторами, і не надала поправки до плану дій, затверджені більшістю кредиторів. У зв’язку з цим суд визнав, що є підстави почати процес неплатоспроможності щодо акціонерного товариства Dzintars. Адміністратором неплатоспроможності на підприємстві призначений Яніс Озоліньш.

Як зазначила представник суду, з рішення Служби держдоходів випливає, що Dzintars, наприклад, не здійснила податковий платіж у розмірі 1,765 млн євро, сплативши замість цього тільки 0,273 млн євро. У зв’язку з цим податкова заборгованість підприємства на момент розгляду справи в суді досягла 2,591 млн. євро. Крім того, зросла загальна податкова заборгованість підприємства та збільшилися борги за іншими обов’язковими платежами. На день прийняття Службою держприбутків рішення не затверджувати зміни в плані правового захисту ці заборгованості Dzintars досягли 6,8 млн євро.

Раніше заяву про початок процесу правового захисту підприємство подало в суд Земгальского передмістя Риги 17 жовтня 2016 року, а 18 січня 2017 року суд затвердив план цього процесу. З 4 квітня 2018 року, після відповідного прохання підприємства, рішенням суду термін виконання плану був подовжений ще на два роки. Таким чином, новий термін реалізації плану заходів процесу правового захисту був встановлений на 4 квітня 2020 року.

Як раніше заявляли представники Dzintars, дві кризи – в 2008 і 2014 роках – спричинили скорочення традиційних (пострадянських) ринків збуту продукції підприємства, падіння обсягів продажів і браку обігових коштів, через що у підприємства накопичилися борги.

Повідомлялося, що Dzintars не має наміру припиняти діяльність після того, коли колишній адміністратор неплатоспроможності Марек Дікс подав до суду заяву про визнання компанії банкрутом. Навпаки, керівництво Dzintars мало намір продати старий завод, щоб отримати гроші для погашення податкового боргу.

Ілля Герчиков, голова косметичного підприємства Dzintars, створив нову компанію Dzintars beauty через сім днів після того, коли адміністратор неплатоспроможності подав позов до суду.

У Франції після землетрусу зупинили роботу АЕС

З метою перевірки можливих наслідків землетрусу для атомної безпеки призупинили роботу декількох реакторів на АЕС Крюа.

Про це оголосив французький оператор виробництва та постачання електроенергії EDF, – повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Після реєстрації землетрусу 11 листопада EDF продовжує забезпечувати роботу атомних станцій у Бюже, Сент-Албані та Трікастені. На АЕС Крюа перші заходи контролю не виявили жодних руйнувань. Однак були зафіксовані вібрації, що потребує додаткових контрольних заходів. З метою їх проведення EDF вирішила тимчасово призупинити роботу реакторів 2,3 та 4 АЕС Крюа», – заявили в компанії-оператора.

Попередньо реактори будуть зупинені до 15 листопада.

у понеділок 11 листопада, у південно-східному регіоні Франції було зафіксовано землетрус магнітудою 5,4. Щонайменше, троє людей зазнали поранень.

Volkswagen потрапив у новий скандал – через надто високі зарплати

Про це повідомляє телеканал n-tv.

«Volkswagen знову втягується в судову справу: подейкують, що члени правління та менеджери виплачували надмірні зарплати та премії. Тому чотири менеджери VW повинні відповісти перед судом», – йдеться у репортажі.

Прокурор Брауншвейга порушив справу щодо надмірної оплати членам виробничої ради концерну проти чотирьох високопосадових колишніх та чинних управлінців компанії – двох попередніх членів правління, а також колишнього та чинного менеджерів.

Згідно з матеріалами звинувачення, менеджери, що відповідають за кадрові питання, встановили завищені оклади і премії членам виробничої ради компанії у період з травня 2011 року до травня 2016 року, що призвело до збитків на суму 5,05 млн євро.

Volkswagen стверджує, що звинувачення спрямовані не проти власне концерну, а проти окремих осіб. Водночас, Volkswagen наразі обмежив зарплати провідних працівників.

Польща занепокоєна зміною політики Франції щодо НАТО

Варшава занепокоєна зміною риторики Парижа щодо значення і ролі Північноатлантичного альянсу.

Про це заявив у Брюсселі глава МЗС Польщі Яцек Чапутович, який брав участь у засіданні Ради міністрів ЄС із закордонних справ, – інформує tvn24.

«Загроза для єдності (НАТО – ред.) є не через відсутність активного залучення США, а саме через Францію. Можливо, Франція має намір послабити союзницьку єдність, і це викликає занепокоєння», – підкреслив Чапутович.

За його словами, висловлювання президента Франції Емманюеля Макрона в інтерв’ю виданню The Economist були «проросійськими», свідченням цього є те, що їх позитивно сприйняли у Москві.

Глава польської дипломатії зауважив, що серед країн-членів ЄС спостерігається значне занепокоєння зміною політики Франції щодо НАТО і вони відмежовуються від позиції Парижа. Зокрема, за його словами, відмінною від французької є позиція канцлера ФРН Ангели Меркель чи майбутнього президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн.

Раніше у коментарі виданню «Financial Times» прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький звинуватив Макрона у безвідповідальності за слова про НАТО.

В інтерв’ю британському виданню The Economist президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Північноатлантичний альянс переживає «смерть мозку». На переконання президента Франції, йдеться про відсутність координації у процесі ухвалення рішень на стратегічному рівні між США і Європою. Він наголосив на відсутності на рівні НАТО планування і координації. Також, на переконання французького президента, союзники не зацікавлені у позбавленні Туреччини членства в НАТО.