rss
12/12/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#365

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Діаспора \ Василь Боднар, заступник міністра закордонних справ України: «Сподіваємося найближчими тижнями отримати зброю з Канади»

Днями в Оттаві відбувся з’їзд Конгресу українців Канади, що проходить раз на три роки. Члени чи не найбільш впливової української громади обговорювали пріоритети своєї роботи та обирали керівництво.

Цьогоріч офіційний Київ на з’їзді презентував заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар, який під час перебування у Канаді провів й низку продуктивних двосторонніх зустрічей з керівництвом держави. Він розповів «Укрінформу» про досягнуті у Канаді домовленості та «енергетичну підзарядку», яку отримав під час з’їзду.

– Якою була мета вашого візиту до Канади?

– Основною ціллю була участь у трирічному з’їзді Конгресу українців Канади. У моєму розумінні, це є одним з нових напрямів політики України щодо закордонних українців: МЗС хоче бути більш активним у комунікаціях з ними, насамперед, коли йдеться про далекі країни. Ми хочемо бути відкритішими і намагаємося повертати українців з-за кордону додому.

– Що саме ви маєте на увазі?

– Насамперед, це – подвійне громадянство й більше прав для носіїв статусу закордонного українця. Йдеться про можливості працевлаштування, легших правил для бізнесу, залучення інвестицій, використання іноземного досвіду в різних сферах управління. Наше завдання – зробити Україну максимально привабливою для тих українців, які хочуть повернутися. Робота президента у цьому напрямі полягає у зміні правової бази й розбудові взаємин із громадами за кордоном. Посольства, звісно, свою роботу виконують, але до них звикають. Ті установи, які добре працюють, взагалі стають частиною громади. Натомість, приїзд гостей з Києва надсилає сигнал уваги й відкритості й допомагає українцям почувати себе потрібними для України.

– Які ваші враження від з’їзду?

– Це – дуже сильна енергетична підзарядка! Поки я стояв на сцені, до мене людей п’ятеро підійшли й сказали, що походять із сусіднього з моїм села. Виявляється, ми – родичі. Я вчора був у історичному музеї, де мав змогу помолитися в українській церкві, і ніби повернувся додому, на Тернопільщину.

У цій країні виникає справжнє відчуття дому, хоча й променіє усвідомлення, що всі люди – патріотичні громадяни Канади. Це – те, що, можливо, варто і нашим громадянам прищеплювати: відчуття сильної патріотичності до рідної країни.

– Окрім участі у з’їзді, що ще встигли зробити за кілька днів у Канаді?

– За допомогою посольства вдалося організувати зустрічі із заступниками міністрів оборони й закордонних справ, а також – з радником прем’єр-міністра із зовнішньої політики. Основними темами переговорів було продовження підтримки України у протидії російській агресії та розвиток домовленостей, досягнутих президентом Зеленським із прем’єр-міністром Трюдо: розширення спектру торгівлі, військово-технічна співпраця, вдосконалення наявних консультаційних механізмів, збільшення продажу зброї тощо. Ми також поговорили про протидію російській агресії, зокрема, гібридними способами.

– Який інтерес у цьому має Канада?

– Те, що Росія намагається робити, – проводячи дезінформаційні кампанії, поширюючи фейкові новини, організовуючи кібероперації, – є викликом не лише для України. Ми дійсно перебуваємо на лінії фронту, і наш досвід мав би бути корисним і для Канади, адже він багатий на нюанси, які тут не дуже відчуваються. Візьмемо, для прикладу, останню прикру ситуацію з «формулою Штайнмаєра» та розведенням військ. Росія відверто використовує маніпуляції, нібито, все вже вирішено. На жаль, хибний наратив, який заряджається російською пропагандою, сприймається й починає працювати. Йдеться не конкретно про Канаду, а про Захід загалом. Формується думка, що саме президент Зеленський чи Україна мають зробити якісь кроки назустріч, а росіяни можуть стояти на своєму. Утім, так не буває. Спільне врегулювання має відбутися на вже записаних принципах. Саме про це ми й говорили з представниками канадського уряду.

– У Канаді щойно відбулися вибори, новий уряд іще не сформовано. Чи є змога у таких умовах домовлятися про щось конкретне?

– Одним із проміжних завдань візиту було не втратити динаміку взаємин, враховуючи, що і в Україні, й у Канаді змінилася влада. Ми дали сигнал, що готові й далі підтримувати співпрацю, розвивати з новим урядом напрацьовані раніше напрями та не хочемо втрачати темпу реалізації досягнутих раніше домовленостей.

Водночас, треба пам’ятати, що оновлення влади у Канаді – не докорінне, цілі уряду залишилися ті самі, бюрократична машина не змінилася. Звісно, ми дочекаємося формування уряду й лише після цього вибудовуватимемо подальші комунікації, але вже з розумінням того, що працювали й у проміжний період.

– Чи відчули ви спадкоємність влади? Чи все те, про що домовлялися раніше, залишається актуальним досі?

– Так, звісно. Кожен співрозмовник підтвердив, що всі домовленості залишаються актуальними, і всі готові працювати над їхнім розвитком. Ми не зупиняємося і рухаємося далі. Ця чітка політика підтримки України звучала на всіх зустрічах.

– Одним із найболючіших питань наших міждержавних відносин є візове. Чи можете похвалитися прогресом?

– Є попередні домовленості щодо роботи над включенням України до програми «trusted traveller». Це дасть змогу за наявності попередньої візи отримувати нову автоматично. У нашому розумінні – це шлях до лібералізації візової політики щодо України. Ми працюватимемо над тим, аби сповна відповідати критеріям, потрапити до цієї програми, а далі говорити про подальше послаблення візових вимог. Теоретично, може йтися про скасування оплати або запровадження безвізу для носіїв дипломатичних паспортів. Наскільки я розумію, наразі процес не рухається через високий відсоток відмов українцям у візах. Це – право консула, ми його не оспорюємо, але проводимо дискусію стосовно кроків, які дадуть змогу досягти кінцевої мети – безвізового режиму для українців з біометричними паспортами.

– Про канадську зброю в Україні багато говорилося, але досі жодної одиниці кордон не перетнуло. Чи порушувалося це питання під час перемовин?

– Так, ми говорили про це. Зараз на завершальному етапі перебуває оформлення документів на постачання снайперських гвинтівок. Затримка виникла не від канадської сторони, а від партнерів, які постачають складові частини. Ми сподіваємося, що вже найближчими днями чи тижнями ця зброя буде в Україні. Це відчинить двері до розширення спектру співпраці. Ми також обговорили заснування спеціального механізму консультацій на рівні міністрів оборони, які могли б предметно говорити про потреби української армії, передавати цю інформацію канадській стороні та одразу розуміти, що можливо забезпечити, а що – ні. Сподіваюся, перший подібний контакт відбудеться наприкінці листопада.

– Йдеться саме про купівлю Україною зброї?

– Так, ми проводимо перемовини про купівлю.

– В Україні вже чотири роки діє канадська військова тренувальна місія UNIFIER. Які зміни, на думку України, у неї варто внести?

– Програма себе виправдала, вона дала змогу якісно навчити близько 14 тисяч українських військовослужбовців. Відгуки як від ЗСУ, так і від НГУ надходять дуже позитивні, тож наразі основне наше прохання – продовжити місію, але воно вже виконане (Канада минулого року продовжила місію до 2022 року – ред.). Цього тижня один із заступників міністра закордонних справ Канади відвідуватиме учасників місії в Україні та предметно говоритиме про можливі зміни. З нашого боку, можу сказати, що запиту на зміну формату операції не надходило ні від ЗСУ, ні від НГУ.

– Канада має один із найдовших у світі переліків санкцій проти Росії. Чи триватимуть ці обмежувальні заходи і надалі?

– Ми говорили про це в МЗС, і було чітко заявлено, що санкції є єдиним невійськовим та одним із найбільш дієвих механізмів тиску на Росію, тому ця політика буде обов’язково продовжена, а, може, навіть і розширена. Є питання, пов’язані з депутатами Держдуми, обраними від Криму, є люди, які порушували режим подорожей до окупованих територій, є особи, не покарані за напад на українські кораблі у Керченській протоці. Тож, говорити про розширення санкцій ми можемо, а от про звуження – ні.

– Для нашої громади у Канаді дуже важливою є тема подвійного громадянства. Коли в українців з’явиться можливість отримати другий паспорт?

– Я сповнений оптимізму щодо цього, бо ми вже перейшли від розмов до конкретних практичних речей. Вже сформовані робочі групи, які працюють над кількома концепціями законопроєктів. Перше бачення – це скасування у чинному законодавстві тих обмежень, які нині змушують українців позбавлятися свого громадянства для отримання іншого або, навпаки, не дають можливості людям українського походження отримувати наші паспорти.

Другий підхід – це розширення статусу закордонного українця. Хтось може не хотіти отримувати інше громадянство, комусь такого права не дає законодавство країни проживання. Тому ми працюємо наш розширенням спектру прав, які надає ця посвідка. Зараз це – лише безвіз, необмежене проживання і можливість навчання. Чесно кажучи, для українців із Західної Європи це – не дуже цікаво, але ми хочемо це змінити. Наявність цього статусу мала б давати право на пришвидшене отримання громадянства. Другий етап – це можливість проведення підприємницької діяльності та участі у роботі різних органів. Не скажу про державні, але може йтися про місцеве самоврядування, різні фундації. До того ж, деякі привілеї щодо безкоштовного вивчення української мови, професійної освіти. Цей шлях також нині проробляється на міжвідомчому рівні.

Автор: Максим Наливайко, Оттава

Джерело: «Укрінформ»
(https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2811279-vasil-bodnar-zastupnik-ministra-zakordonnih-sprav-ukraini.html )

Благодійний концерт Оксани Мухи в Норт-Порті, Флорида

Благодійна «Видавнича спілка» Віктора Приходька

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com